Головна

Колективізація сільського господарства

  1. Amp; 22. Колективізація сільського господарства та її наслідки.
  2. I етап: Підйом промисловості в Німецьких державах і відсталість сільського господарства.
  3. IV. Економіка і організація муніципального господарства
  4. А. Відновлення сільського господарства. Панщинне господарство. Остаточне закріпачення селян. Соборне укладення 1649 р
  5. А. Зростання території, населення, розвиток сільського господарства.
  6. АВТОМАТИЗАЦІЯ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
  7. Аналіз аграрних відносин і сімейного селянського господарства в працях А. В. Чаянова.

Курс на колективізацію був проголошений на XV з'їзді ВКП (б) в грудні 1927 г. Однак в рішеннях з'їзду говорилося про всіх формах кооперації, а не однієї, виробничої, т. Е. Колгоспів, які не йшлося і про ліквідацію куркульства як класу. Передбачалося витіснення куркулів економічними методами (застосування податків, зміна умов оренди землі та найму працівників і т. Д.). Але в 1928-1929 рр. був узятий курс на згортання непу і суцільну колективізацію, тому рішення XV з'їзду, по суті, були ревізувати. І. В. Сталін назвав цей процес «революцією згори».

З весни 1928 почалося форсоване створення колгоспів. У 1929 р було проголошено гасло, що закликає до суцільної колективізації, а 7 листопада 1929 І. В. Сталін у статті «Рік великого перелому» теоретично обгрунтував таку політику. Він стверджував, що в колгоспи в масовому порядку пішли селяни-середняки (насправді їх було всього 6-7% від загальної кількості селянства).

30 січня 1930 року постановою ЦК ВКП (б) було затверджено рішення про ліквідацію куркульства. Розкуркулення, конфіскація майна, арешти і висилки у віддалені райони уособлювали політику суцільної колективізації. У країні наростало масове селянське невдоволення. Побоюючись цього, 2 березня 1930 І. В. Сталін опублікував статтю «Запаморочення від успіхів», в якій засудив «перегини» в колгоспному будівництві і поклав провину за них на місцеве керівництво. Але по суті політика щодо села і селянства залишилася колишньою.

7 серпня 1932 р вступила в дію постанова ЦВК і РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності», яке отримало в народі назву «закон про колоски». Передбачався розстріл за розкрадання в особливо великих розмірах або висилка терміном до 10 років за розкрадання колгоспного і колективного майна. На практиці цей закон застосовувався без урахування відмінностей між великими розкраданнями і дрібними крадіжками.

Однією з найтрагічніших сторінок колективізації став голод 1932-1933 рр., Що охопила Україну, Поволжя, Північний Кавказ, Південний Урал і Казахстан. Голодувало, як потім визнав сам І. В. Сталін, 25-30 млн чоловік. Така ситуація склалася через примусове вилучення державою хліба в селі для експорту та забезпечення потреб індустріалізації. За різними оцінками, від голоду в цей час загинуло від 3 до 8 млн селян. Колективізацію фактично довелося призупинити.

У 1934 р колективізація відновилася. На цьому етапі розгорнулося широке «наступ» на селян-одноосібників. Для них був встановлений непосильний адміністративний податок. Таким чином, їх господарства підбивалися під розорення.

У лютому 1935 року на II Всеросійському з'їзді колгоспників був прийнятий новий статут колгоспів, який закріпив колгоспи як основну форму сільськогосподарського виробництва в країні.

До 1937 р індивідуальне господарство фактично зійшло нанівець (93% всіх дворів було об'єднано в колгоспи).

Колективізація мала важкі наслідки для країни. Був знищений шар заможних селян-куркулів, які вміли успішно працювати на землі, ліквідовано до 15% господарств, визнаних куркульськими, хоча, за даними перепису 1929 р їх було всього 3%.

Сталося відчуження сільських жителів від власності і результатів своєї праці на землі. Скоротилися врожайність, поголів'я худоби, споживання продовольства на душу населення. З 1928 по 1935 роки в країні діяла карткова система розподілу продуктів серед населення.

Колгоспи були позбавлені самостійності і були безправним придатком адміністративно-бюрократичного апарату влади. А загострена продовольча проблема при Радянській владі стала постійним атрибутом існування людей.

згортання непу | Характеристика радянського суспільства


Інші революційні організації | Відображення в художній літературі | Формування нової політичної системи | Розпуск Установчих зборів | Економічна і соціальна політика | Брестський мир | Внутрішня політика навесні 1918 р | ВОПРОС№37 коротко про громадянську війну в Росії | Створення авторитарної політичної системи. політичні репресії | Початок Великої Вітчизняної війни |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати