Головна

Аналіз структури і динаміки витрат на виробництво і продаж продукції.

  1. A. Рекламна кампанія з незмінним рівнем витрат (повідомлення виходить на регулярній основі протягом певного часу).
  2. ABC-XYZ аналіз
  3. E. Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води
  4. Finance, бета-аналіз брендів)
  5. GAP-аналіз у розробці стратегії організації.
  6. Gt; Йде аналіз голосу.
  7. II Аналіз внутрішнього середовища

Згідно з положенням №552 до складу собівартості продукції включаються такі економічні елементів-ти:

матеріальні витрати;

витрати на оплату праці;

витрати на соціальні потреби;

амортизація основних фондів;

Інші витрати.

На практиці підприємства самостійно встановлюють статті за якими ведеться калькуляція собівартості. Іноді виділяється кілька десятків статей. Все диктується економічною доцільністю.

При проведенні зовнішнього аналізу (на основі офіційної звітності) необхідно досліджувати форму 2 "Звіт про прибутки і збитки". У ній наводиться повна собівартість продукції, реалізованої в звітному періоді (за квартал, півріччя, 9 місяців або рік) в такому розрізі:

собівартість реалізації товарів, робіт і послуг;

комерційні витрати;

Управлінські витрати.

Аналіз здійснюється наступним чином:

а) визначається структура повної собівартості, тобто питома вага окремих складових в загальній сумі. Нормальним вважається висока питома вага першої складової (собівартість реалізації) і низький - останньої (управлінських витрат). У підприємств, які перебувають у скрутному фінансовому становищі, і мають невеликий обсяг виробництва, як правило, спостерігається зворотна картина.

Комерційні витрати в основному пов'язані зі збутом продукції. Чим нижче їх рівень, тим краще. Однак відсутність комерційних витрат часто свідчить про недостатню увагу до маркетингової політики. Наприклад, більшість підприємств промисловості не займаються рекламою власної продукції, що занижує рівень комерційних витрат. Т.ч. для підприємства в ринкових умовах комерційні витрати побічно характеризують рівень маркетингової політики.

Слід зазначити, що вказаний аналіз можливий лише в тому випадку, коли підприємство веде окремий облік витрат на виробництво, реалізацію і управління.

б) оцінюється динаміка собівартості. Для цього проводиться зіставлення

собівартості звітного періоду з собівартістю аналогічного періоду минулого року;

собівартості звітного кварталу з собівартістю попереднього кварталу.

Собівартість продукції минулого кварталу рас-зчитується як різниця даних, зазначених у формі 2 звітного і попереднього кварталу

Проведений аналіз дозволяє з'ясувати лише тенденції зміни собівартості. Оцінка цих змін вимагає залучення додаткової інформації. Наприклад, складно встановити, чому в звітному кварталі собівартість зросла. Причинами можуть бути: зростання обсягу виробництва, інфляція витрат, структурні зрушення. Виявити причину на основі лише бухгалтерського балансу і звіту про прибутки і збитки не представляється можливим.

При проведенні внутрішньофірмового (управлінського) аналізу собівартості необхідно досліджувати процес її формування за рахунками 20,26 і ін. Використовується також інша оперативна економічна інформація. Найбільш важливим є рахунок 20 - "Основне виробниц-ство". В дебет рахунку підприємство списує витрати на виробництво. Саме тут вони диференціюються на статті калькуляції. З кредиту рахунку 20 в дебет рахунку 40 списується собівартість готової продукції.

У процесі внутрішньофірмового аналізу розглядаються такі проблеми:

1. Ведення окремого обліку витрат за окремими видами продукції. Найкраще це робити виділяючи для кожного виробу на рахунку 20 свій субрахунок. В даний час багато підприємств ведуть "котлової" облік витрат, які не до- зволяє контролювати собівартість окремих видів продукції;

Політика списання витрат в дебет рахунку 40. Тут у підприємства існують значні можливості управляти рівнем поточної ліквідності шляхом регулювання залишків незавершеного виробництва і собівартості товарної, а отже і реалізованої продукції.

Порівняння планової і фактичної калькуляції та виявлення причин розбіжності;

Структура витрат. Слід розглянути склад за-трат. Диференціювати витрати за ступенем керованості. До витрат, якими підприємство може керувати відноситься заробітна плата (а отже і нарахування на неї). Чим вище питома вага заробітної плати в собівартості продукції, тим більша частина витрат піддається управлінню.

Практично неможливо управляти матеріалами, комунальними витратами, які залежать від рівня тарифів, що встановлюються постачальниками, на які підприємство не може впливати.

Необхідно досліджувати динаміку окремих видів витрат. Зокрема, динаміку фонду заробітної плати (ФЗП) слід зіставити з динамікою продуктивності праці або обсягів випуску продукції. Випереджаюче зростання ФЗП є негативною ознакою.

Необхідно досліджувати раціональність рівня оплати праці. Часто зустрічається ситуація, коли номінальний (нараховується) ФЗП вище реальних виплат працівникам. Це трапляється в тій ситуації, коли адміністрація під тиском трудового колективу змушена підвищувати заробітну плату, а рівень реалізації продукції не дозволяє забезпечити ці виплати грошовими коштами. З підвищенням номінальної оплати праці по -ложении підприємства ще більш погіршується. Номінальна (нарахована) заробітна плата включається до витрат на виробництво. Збільшується собівартість, а отже і ціна продукції, платоспроможний попит на неї скорочується. Надходження грошових коштів підприємству також скорочується. Реальна (виплачується) зарплата не збільшується, а часто, навпаки скорочується. Зростає кредиторська заборгованість перед персоналом. Погіршуються показники рентабельності і ліквідності. Процес може закінчитися банкрутством підприємства.

5. Метод списання накладних (непрямих) витрат на собівартість продукції. Можуть бути різні варіанти, наприклад, списання їх на рахунок основного виробництва або рахунок реалізації продукції.

При списанні накладних витрат на рахунок основного виробництва розглядається проблема їх розподілу між окремими видами продукції. Змінюючи метод розподілу можна управляти собівартістю окремих видів продукції, а отже і рівнем їх конкурентоспроможності, від якого в значній мірі залежить фінансовий стан підприємства.

 



Аналіз фонду оплати праці. | Аналіз собівартості товарної продукції

Аналіз конкурентоспроможності продукції | Аналіз складу, структури і динаміки основних фондів | Аналіз технічного стану і руху основних фондів | Факторний аналіз фондовіддачі основних фондів. Резерви зростання фондовіддачі. | Аналіз використання виробничої потужності. | Аналіз забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами. | Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів (узагальнюючі і приватні показники). | Факторний аналіз матеріаломісткості продукції. Шляхи зниження матеріаломісткості. | Аналіз рівня і динаміки продуктивності праці. | Аналіз використання робочого часу. |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати