Головна

СРСР в роки перебудови (1985- 1991)

  1. У роки перебудови
  2. У чому суть реформи політичної системи в СРСР в період перебудови?
  3. Питання 7. потрібна була перебудова в радянському союзі? наскільки збігаються початкові цілі перебудови в Радянському Союзі з отриманими результатами?
  4. Питання. Причини і перші спроби всебічного реформування радянської системи в 1985 - 1991 рр. Цілі і основні етапи «перебудови» в економічному і політичному розвитку СРСР.
  5. Гонка озброєнь (1945-1991); поширення зброї масового ураження (типи, системи доставки) і його роль в міжнародних відносинах.
  6. Духовне життя радянського суспільства в період перебудови
  7. КАЗАХСТАН В УМОВАХ ПЕРЕБУДОВИ. ПЕРШІ КРОКИ І ТРУДНОЩІ.

Радянський Союз в 1985-1991 рр. Перебудова. Розпад СРСР.

Поняття "перебудова" можна визна. як спробу зберегти админ.-командний соціалізм, надавши йому ел-ти демократії і ринкових відносин, не зачіпаючи корінних основ політ. ладу. Перебудова мала серйозні передумови. Стагнація в економіці, наростання науково-техн. відставання від Заходу, провали в соц. сфері викликали у мільйонів людей і частини керівників усвідомлення необхідності змін. Др. її передумовою був політ. криза, що вилився в розкладанні керівництва, в його нездатності забезпеч. екон. прогрес.

Суб'єктивною причиною перебудови яв. прихід у втор. підлога. 70-початку 80-х рр. в керівництво країни отн. молодих політиків (М. С. Горбачова, Е. К. Лігачова, Е. А. Шеварнадзе, Н. І. Рижкова), які прагнули не тільки до зміцнення своєї влади, а й виступали за оновлення гос-ва і т-ва.

Можна запропонувати сл. періодизацію перебудови: 1-й етап - з квітня 1985 до кінця 1986 р .; другий етап - від січня 1987 по квітень 1988 р .; третій етап - з квітня 1988 по березень 1990 р .; четвертий етап - з березня 1990 по серпень 1991 р

Початок перебудови поклав квітневий (1985) Пленум ЦК КПРС, провозгл. курс на прискорення соц.-екон. розвитку країни, глибокі зміни в житті т-ва через вдосконалення соціалізму. Прискорення предполаг. осущ. за рахунок науково-техн. прогресу, переозброєння машин-я і активізації "чоловіче. фактора", шляхом підвищення трудової і екон. дисципліни. Найбільш реально перебудова прояв. на першому етапі у зовн. політиці, де була висунута ідея нового політ. мислення. Під ним розумілося переосмислення суч. світу і проведення пол-ки з позиції общечеловеч. цінностей.

Почався повільний відхід від ідей "світової революції". Перші роки перебудови показ. Горбачову (а його позиції в керівництві партії зміцнилися), що радик. змін неможливо досягти без глибоких перетворень економіки і політ. сис-ми. Сущ. 2 альтернативи розвитку СРСР: перший міг бути заснований на досвіді Китаю, де за відсутності політ. свобод широко розгорнулася екон. реформа, другий варіант припускав одновр. демократизацію і реформи. Був обраний другий варіант. Саме з цих заходів розпочався другий етап перебудови. Розуміючи важливість екон. питань, Горбачов скликав 1987 Пленум, на кіт. предлаг. програма реформ в економіці. Було проголошено перехід від адміністративних до екон. методам керівництва народним госп-вом. Двома наріжними каменями реформи стали прийняті в 1987 р закони про держ. підприємстві і про кооперацію.

Важливу роль в осущ. реформ, залучення в політ. життятрудящих зіграла пол-ка гласності. Вона почалася з розкриття правди про злочини сталінського періоду, без викриття кіт. неможливо було зламати тоталітарний режим.

В ході партконференції в червні-липні 1988 г. б. поставлено питання про політ. реформі, напр. на створення правового д-ви, розвиток парламентаризму. Б. внесені зміни до Конституції СРСР, що передбачають введ-е нового елемента держ. структури - З'їзду народних депутатів СРСР. У цей період перебудови йде формую-е багатопартійності. Горбачов починає проводити пів-ку лавірування м / у консерваторами і реформістами. Але такий стиль грав на руку противникам змін. Відсутність твердості і рішучості особливо важко позначилося на економіці. У 1988-1990 рр. НЕ предприн. вирішить. заходів щодо її структурному перетворенню - сохр. колишній господарств. механізм. Зміни торкнулися тільки кооперативний сектор. Почалися відкриті інфляційні процеси, падало вироб-во, знижуючи. рівень життя. Навесні 1990 почався остан. етап перебудови -криза. Пост. коливання Горбачова привели до того, що консерватори почали звинувачувати його в "буржуазності", "зраді справ соціалізму".

Обраний навесні 1990 Головою Верховної Ради Б. Н. Єльцин в кінці липня предл. Горбачову виробити спільну програму екон. реформ. Було спочатку розроблено дві програми: Рижкова-Абалкін ("прусський" шлях ринкової трансформації суспільства) і Шаталіна-Явлінського (радикальний перехід до ринку). Хоча було обрано другу програма, на ділі план не був доведений до кінця. Замість Рижкова головою прав-ва став В. С. Павлов, кіт. осущ. підвищення цін і обмін 50- і 100-карбованцевих банкнот. Рубль значно знецінився.

На рубежі 1990-1991 рр. Горбачов пішов на зближення з консерваторами. Ускладнилося пів-е в союзних республіках. 23 квітня 1991 р -в Ново Огарьово відбулася зустріч керівників 11 республік, на кіт. б. досягнута домовленість про принципи нового союзного договору. Єльцин став втрачати підтримку більшості, кіт. був обраний на пост Голови Верховної Ради. Він пров. дострокові вибори Президента Росії і перемагає.

У той же час 21 серпня 1991 р д.б.н. підписатися союзний договір, кіт. передбачені. створення федеративного гос-ва. Проте 18 серпня група рук-лей предл. Горбачову ввести чрезв. пол-е і покінчити з реформами. Після відмови, його ізолювали від упр-я країною.

В19 серпня віце-президент Г. І. Янаєв вступив на посаду президента. Був створений ГКЧП. У Москву були ст. війська. Боротьбу з ГКЧП очолив Єльцин і рук-во Росії. Переворот був оголошений антиконституційним. Вироб. путч у білого дому. Багато тисяч москвичів прийшли до Білого дому. Акт. роль в орг-і відсічі путчу зіграли нові підприємці - рук-во бірж, комерційних структур. Вони надали фін. і техн. допомога рук-лям Росії, а їх співробітники були акт. учасниками живого кільця біля Білого дама. В рез-ті путчисти не ризикнули застосувати силу, і до 21 серпня виступ був придушений. Керівники ГКЧП були взяті під варту. Ці події по суті підвели риску під існуванням СРСР. Перемога Єльцина і демократів налякала комуністичну номенклатуру на місцях, і вона кинулася в обійми націоналістів. У всіх республіках прокотилася хвиля проголошень неза-ти, референдумів та виборів президента.

У грудні на зустрічі в Біловезькій пущі Єльцина, Кравчука і Шушкевича, а потім на зустрічі в Алма-Аті керівників колишніх союзних республік було припинено дію союзного договору 1922 р СРСР перестав сущ., А Горбачов пішов у відставку. Одновр. на території колишнього союзу виникло СНД. Крах админ.-командного соціалізму і ліквідація СРСР були визв. комплексом соц.-екон. причин. Перш за все вимагали легалізації розвивалися на "тіньовий" кримінальній основі рин. відносини. Тоталітарна політ. сис-ма не б. здатна забезпеч. ум. для прогресу економіки. Відсутність реальних прав і повноважень у союзних республік, розрив у рівнях їх екон. розвитку, боязнь втрати нац. самобутності, спогади про репресії створювали передумови підйому національних рухів.

Росія в 1917 р (березень - жовтень). | Хрещення князя Володимира і киян


Селянська реформа 1861 (основні риси і підсумки) | Історичне значення звільнення селян | Громадське життя і революційний рух в 1860-1880-х рр. (Ліберали, народники, марксисти). | Зовнішня політика Росії на початку ХХ ст. Російсько-японська війна. | Політичні партії в Росії початку XX в. (Соціалісти, центристи-діберали, консерватори ..) | Революція 1905-1907 рр. Зміни в державному ладі Росії. | Росія в I світовій війні. Причини війни, хід бойових дій, внутрішньополітична ситуація. | Лютнева буржуазна революція 1917 р |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати