На головну

Технологічні методи усунення дефектів хребтової і шкворневої балок.

  1. I. Правові та технологічні знання
  2. I.3.3. Методи виносу в натуру проектних точок.
  3. I.3.4. Методи підготовки даних для перенесення проекту на місцевість.
  4. IV. Багатовимірні статистичні методи
  5. R-методи.
  6. АВТОМАТИЗОВАНІ ТЕХНОЛОГІЧНІ ЛІНІЇ ЗАБОЮ ПТАХИ
  7. Адміністративні методи управління персоналом

Тріщини в консольної частини хребтової балки А (рис.7) раз-вирішується усувати заваркою, якщо вони, зароджуючись на горизонталь-ної полиці, вражають вертикальну стінку не більше ніж на 50% висоти хребтової балки. У цьому випадку кінець тріщини засвердлити-ють свердлом діаметром 6 ... 12 мм, Щоб тріщина не поширеною-рівнялася далі, сама тріщина обробляється рубкою, дугового або киць-лородной струганням та зачищенням шва, після чого тріщину заварюють. Заварка тріщин в стінках товщиною більше 8 мм повинна виконуватися в декілька шарів і перед накладенням чергового шару поверхню попереднього повинна бути очищена від шлакової кірки. Крім того, після заварки дефекту виробляють з протилежного боку вирубку кореня шва і підвариво його.

 Малюнок 7. Посилення зони хребтової балки між упорами.


Зона з заваренной наскрізний тріщиною підлягає посиленню пу-тем постановки накладки. Підсилюють накладки повинні бути через товлені з тієї ж марки стали, з якої виготовлена ??ремонти-ються балка. Залежно від характеру поширення тріщини накладки можуть бути плоскими, кутовими або коробча-тими. Товщина накладки повинна бути не менше 0,8 ... 1,0 товщини стінки балки.

Перед постановкою накладки опуклість зварного шва тріщи-ни повинна бути видалена, накладка повинна бути очищена і подог-нана до елемента, що підсилюється, щоб місцеві зазори прилягання не перевищували 1,5 мм для кутових і коробчатих накладок і не бо-леї 1 мм для плоских.

Примітка: В кінцевих частинах хребтової балки будь-якого вагона розміщені типові елементи: передні і задні упори автозчеплення, надпятнікі. Упори автозчеплення виконують литими і кріплять до стінок профілів заклепками. У деяких вагонах останнім часом упори приварюють до профілів.

- Посилення зони розташування упорів виробляють накладкою, ко-торую кріплять заклепками передніх і задніх упорів. У середній ча-сти між упорами накладки кріплять п'ятьма розташовуються в шах-матню порядку заклепками з потайними головками з внутрішньої сторони хребтової балки.

Після постановки заклепок посилює накладку необхідно ошпарити по периметру.

- Ослаблені заклепки упорів ремонтують їх заміною, знос або перекіс опорних поверхонь упорів хребтової балки до 3 мм допускається залишати без виправлення, а при великих износах вос-станавливаются наплавленням з наступною механічною обробкою. При глибині зносу більше 5 мм дозволяється приварювати планок відповід-ветствующих розмірів.

- Стінка хребтової балки з протертих глибиною понад 4 мм при капітальному ремонті посилюється накладкою, аналогічно усі-лення зони тріщини.

Інший найбільш повреждаемой зоною хребтової балки являє-ся зона в районі шкворневої балки. Для цієї зони характерні два види тріщин: тріщини в стінках хребтової балки и тріщини по зварних швах приварювання вертикальних стінок шкворневої балки до хребтової.

- При поширенні тріщини А (Рис.7) в сторону упорів на відстані-ня до 200 мм дозволяється заварка і посилення хребтової балки про-фильной накладкою за умови, якщо тріщина поширюється по вертикальній стінці не більше ніж на 50% висоти хребтової балки.

Накладка на хребтовую балку повинна бути довжиною не менше 0,5 м, встановлюватися симетрично щодо тріщини і, при необ-хідності, кріпитися на заклепки заднього упору і надпятнікового посилення, після чого приварюватися по периметру.

Для заварки такої тріщини і її підсилює накладки необ-ходимо вирізати частину вертикального листа шкворневої балки шириною не більше 300 мм (рис. 8). Після заварки тріщини А і приварювання накладки Б вертикальний лист шкворневої балки дол-дружин бути відновлений приваркой накладки або вварка вставки Г.

 Малюнок 8. Ремонт хребтової балки з тріщиною в зоні перетину з шкворневої балкою.

Чи не піддають правці рами, що мають прогини в вертикальній і горизонтальній площинах не більше 25 мм для хребтових і боко-вих балок і до 10 мм по консолей для проміжних і кінцевих балок. При великих прогинах балки рами піддають правці на спеціальних стендах з використанням гідродомкратів, з поперед-редньо місцевим підігрівом.

- Тріщини в зоні приварювання вертикальних листів шкворневих і проміжних балок до хребтової балці (рис.9) утворюються в результаті дії великих згинальних напружень, а також через наявність концентраторів напружень в зварному шві.

 Малюнок 9. Ремонт вертикального листа шкворневої балки з тріщиною в зоні з'єднання з хребтової балкою.


Заварка тріщин А, а також зламів і корозійних поврежде-ний вертикальних листів проводиться з подальшим посиленням цих зон накладкою Б.

Примітка:

1) При капітальному ремонті допускається усувати до 2-х тріщин на хребтової і кінцевий балках;

2) Якщо тріщин більше 2-х, то допускається виріз і заміна частини балки (не більше ніж 50%).



Пошкоджуваність рам вантажних вагонів. | Технологічний процес ремонту піввагона і пошкоджуваність його кузова.

Пошкодження гумового кільця (амортизатора) | Технологічний процес ремонту візка КВЗ-ЦНИИ | Призначення і склад тележечного ділянки. | Пошкоджуваність автозчеплення СА-3. Призначення шаблонів 873р і 940р. | Призначення шаблонів 873 і 940р. | Дефекти деталей механізму автозчеплення і способи їх усунення. | Технологічний процес ремонту автозчеплення СА-3 | Несправності упряжного пристрої та способи їх усунення. | Стаціонарний і потоковий методи ремонту вагонів. | технологічне оснащення |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати