На головну

II. Загальна характеристика навчального предмета

  1.  Amp; 31. Види режимів майна подружжя та їх загальна характеристика.
  2.  ATP У XXI СТОЛІТТІ: Загальна характеристика ракурсі РЕГІОНАЛЬНОГО КОНФЛІКТУ
  3.  B) Приміщення предмета в штучні, спеціально створювані умови з метою визначення його властивостей.
  4.  I. Загальна обстановка
  5.  I. Загальна характеристика підприємства
  6.  I. ХАРАКТЕРИСТИКА
  7.  I. ХАРАКТЕРИСТИКА

Курс «Технологія» є складовою частиною Освітньої системи «Школа-2100». Його основні положення узгоджуються з концепцією даної моделі і вирішують блок завдань, пов'язаних з фор- мування досвіду як основи навчання і пізнання, здійснення пошуково-аналітичної діяльності для практичного вирішення навчальних завдань прикладного характеру, формуванням первісного досвіду практичної перетворювальної діяльності. Курс розвивально-навчальний за своїм характером з пріоритетом розвиваючої функції, інтегрований за своєю суттю. У його осно- ве лежить цілісний образ навколишнього світу, який преломля- ється через результат творчої діяльності учнів. Технологія як навчальний предмет є комплексним і інтегративним за своєю суттю. У змістовному плані він передбачає реальні взаи- мосвязи практично з усіма предметами початкової школи.

Математика - Моделювання (перетворення об'єктів з чуттєвої форми в моделі, відтворення об'єктів по моделі в матеріальному вигляді, уявна трансформація об'єктів і ін.), Виконання розрахунків, обчислень, побудова форм з урахуванням основ геометрії, робота з геометричними фігурами, тілами, іменованими числами.

Навколишній світ - Розгляд і аналіз природних форм і конструкцій як універсального джерела інженерно-зле- жественних ідей для майстра; природи як джерела сировини з урахуванням екологічних проблем, діяльності людини як созда- теля матеріально-культурного середовища проживання, вивчення етно- культурних традицій.

Рідна мова - Розвиток усного мовлення на основі використання важ- кро видів мовленнєвої діяльності та основних типів навчальних тек- стів в процесі аналізу завдань і обговорення результатів практичному ської діяльності (опис конструкції виробу, матеріалів і способів їх обробки; розповідь про хід дій і побудові плану діяльності ; побудова логічно зв'язкових висловлювань в міркуваннях, обгрунтуваннях, формулюванні висновків).

Літературне читання - Робота з текстами для створення обра- за, що реалізується в виробі, театралізованих постановках.

Образотворче мистецтво - Використання коштів художн- жавної виразності в цілях гармонізації форм і кон- струкцій, виготовлення виробів на основі законів і правил декоративно-прикладного мистецтва і дизайну.

метою курсує саморозвиток і розвиток особистості кож- ного дитини в процесі освоєння світу через його власну твор чний предметну діяльність.

Завдання курсу:

- Отримання початкових уявлень про творчу і моральному значенні праці в житті людини і суспільства; про світ професій та важливості правильного вибору професії;


- Засвоєння початкових уявлень про матеріальну культуру як продукт предметно-перетворюючої діяльності людини;

- Придбання навичок самообслуговування; оволодіння техно- логічними прийомами ручної обробки матеріалів; засвоєння правил техніки безпеки;

- Використання придбаних знань і умінь для творче- ського рішення нескладних конструкторських, художньо-кон- структорскіх (дизайнерських), технологічних і організаційних них завдань;

- Придбання первинних навичок спільної про- тивної діяльності, співробітництва, взаємодопомоги, плануванні ня і організації;

- Придбання початкових знань про правила створення предметної та інформаційного середовища і умінь застосовувати їх для виконання навчально-пізнавальних і проектних художньо конструкторських завдань.

Методична основа курсу - діяльнісний підхід, Тобто орга нізація максимально творчої предметної діяльності дітей, починаючи з першого класу. Репродуктивним залишається тільки освое- ня нових технологічних прийомів, конструктивних особенно- стей через спеціальні вправи.

Орієнтовна схема уроку. Кожен урок починається з спостереження, сприйняття предметів матеріально-культурної спадщини народів, зразків майбутньої практичної роботи. Їх аналіз здійснюється, перш за все, з точки зору їх конструктивних особливостей (кіль- кість деталей, їх форма, вид з'єднання), далі - кошти художн- жавної виразності (колірні поєднання, підбір матеріалів, співвідношення цілого і частин, ритм і т.д .). Наступний крок техноло- гічний - визначення способів обробки матеріалів для одержання запланованого результату. Роздуми і міркування в хід аналізу, як основа діяльнісного підходу, мають на увазі ство- ня свого образу предмета, пошук через ескізи його зовнішнього вигляду, конструктивних особливостей, обґрунтування технологічності вибрані ного того чи іншого матеріалу, визначення раціональних шляхів (необхідних технологічних операцій) його виготовлення, визна ня послідовності практичної реалізації задуму, рі- шення техніко-технологічних завдань. Практична маніпулятів- ная діяльність передбачає освоєння основних технологічних прийомів, необхідних для реалізації задуманого, і якісне втілення задуманого в реальний матеріальний об'єкт. Особлива увага звертається на формування в учнів елементів куль-тури праці.

Різноманітні за видами практичні роботи, що виконуються учнями, повинні відповідати єдиним вимогам - прак тична значимість (особиста чи суспільна), доступність, естетичність, екологічність. Учитель має право включати свої вари- анти виробів з урахуванням регіонального компоненту та власних естетичних інтересів.

Важливою складовою частиною практичних робіт є упраж-


нання по освоєнню основних технологічних прийомів і опера- цій, що лежать в основі ручної обробки матеріалів, доступних дітям молодшого шкільного віку. Вправи є закладенні гом якісного виконання цілісної роботи. Освоєння через вправи прийоми включаються в практичні роботи по виготовленню виробів.

У пропонованому курсі «Технологія» передбачені наступні

види робіт:

- Найпростіші спостереження і дослідження властивостей матеріалів, способів їх обробки; аналіз конструкцій, їх властивостей, принци заговорили українською та прийомів їх створення;

- Моделювання, конструювання з різних матеріалів (за зразком, моделі);

- Рішення доступних конструкторсько-технологічних завдань (визначення області пошуку, пошук якої бракує інформації, визначення спектру можливих рішень, вибір оптимального рішення), творчих мистецьких завдань (загальний дизайн, оформлення);

- Найпростіше проектування (прийняття ідеї, пошук і відбір необхідної інформації, остаточний образ об'єкта, визна- чення особливостей конструкції і технології виготовлення виро лія, підбір інструментів, матеріалів, вибір способів їх обработ- ки, реалізація задуму з коригуванням конструкції і техноло- гии , перевірка вироби в дії, уявлення (захист) процесів са і результату роботи).

Регіональний компонент в курсі реалізується через знайомство з культурою та різними видами творчості і праці, зміст яких відображає краєзнавчу спрямованість. Це можуть бути вироби, за тематикою пов'язані з ремеслами і промислами дан ної місцевості, інші культурні традиції.

Діяльність учнів спочатку має, головним обра- зом, індивідуальний характер. Але поступово збільшується частка колективних робіт, особливо творчих, узагальнюючого характеру - проектів.

Особлива увага приділяється питанню контролю освітніх результатів,оцінці діяльності учнів на уроці. Діяльність учнів на уроках двостороння за своїм характером. Вона вмикає творчу розумову роботу і практичну частину по реалізації задуму. Якість кожної зі складових часто не збігається, і тому часто не може бути однієї позначки за урок. Для успішного просування дитини в його розвитку важлива як оцінка якості його діяльності на уроці, так і оцінка, отра- жающая його творчі пошуки і знахідки в процесі споглядання, роздуми і самореалізації. Оцінюються освоєння предметні знання і вміння, а також універсальні навчальні нижче дії. Результати практичного праці можуть бути оцінені за наступними критеріями: якість виконання окремих (ізучае- екпортувати на уроці) прийомів і операцій і роботи в цілому. Показником рівня сформованості універсальних навчальних дій є- ється ступінь самостійності, Характер діяльності (репро-


дуктивность або продуктивна). Творчі пошуки і знахідки заохочуються в словесній схвальної формі.

III. Опис місця навчального предмета в навчальному плані

У зв'язку з тим, що ФГОС початкової загальної освіти не містить вказівок на розподіл навчальних годин з навчальних предметів та по класах, а дає тільки їх загальна кількість, школа має право самостійно вирішувати питання про те, скільки годин отво- дить на кожен навчальний предмет, в тому числі і на технологію.

Зміст курсу містить достатньо матеріалу для його реаліза- ції з 1-го по 4-й клас в рамках предмета технології - 1 або

2 години на тиждень в кожному класі. Загальний обсяг навчального часу становить від 135 до 270 годин. Заняття проводяться вчителем початкових класів.

Зміст курсу має широкі можливості для його ре- алізації в позаурочний час.

Програма забезпечена навчально-методичними комплектами, що складаються з підручників «Технологія», робочих зошитів та мето- дичних рекомендацій до них для кожного класу.

Реалізація програми потребує від учителя творчого підходу до відбору дидактичного матеріалу, активізації учнів, врахування їх індивідуальних особливостей, культурних запитів.

 



 I. Пояснювальна записка |  IV. Опис ціннісних орієнтирів змісту навчального предмета

 функціональна грамотність |  Й клас |  Й клас |  Й класи |  Використання інформаційних технологій. |  Й клас |  Й клас |  Й клас |  Й клас |  VIII. Рекомендації щодо оснащення навчального процесу |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати