Головна |
Перехід до нової економічної політики спричинив зміну правоохоронних органів. Пріоритетними напрямками діяльності судів стали захист державних інтересів правовими засобами, боротьба з загальнокримінальними і економічними злочинами і забезпечення недоторканності власності і безпеки особистості. «Положенням про судоустрій Української РСР» вводилася єдина система судових установ, в яку входили:
1) загальні суди:
а) народний суд діяв в межах повітового або міського району, розглядав цивільні і кримінальні справи, не віднесені до компетенції губернського суду, нескладні сімейні та адміністративні справи;
б) губернський суд здійснював адміністративне управління народними судами, функції касаційного нагляду, розглядав цивільні і кримінальні справи в першій інстанції. Він мав таку структуру: пленум, кримінальну відділення, кримінальну касаційне відділення, громадянське відділення, громадянське касаційне відділення, дисциплінарна колегія;
в) Верховний Суд РРФСР здійснював конституційний і судовий нагляд, розглядав у першій інстанції кримінальні справи вищих посадових осіб СРСР, судові суперечки між республіками, здійснював перегляд рішень і вироків, які не відповідали загальносоюзному законодавству, давав керівні роз'яснення щодо застосування і тлумачення загальносоюзного законодавства, укладення про неконституційність законодавчих та підзаконних актів. Він складався з Пленуму, цивільно-судової, кримінально-судової, військової та військово-транспортної колегій;
2) спеціальні суди:
а) військові і військово-транспортні трибунали розглядали справи про злочини, що загрожують Червоної Армії і транспорту і мали наступну структуру: військові трибунали дивізій, військові
трибунали корпусів, військові трибунали округів, Військова колегія Верховного Суду РРФСР;
б) особливі трудові сесії народних судів розглядали майнові спори, які виникали з трудових відносин, кримінальні справи щодо порушення трудового законодавства;
в) земельні комісії мали наступну структуру: волосні земельні комісії, повітові земельні комісії, губернські земельні комісії, Особливу колегію щодо земельних спорів Наркомзему РРФСР. Вони розглядали земельні спори;
г) арбітражні комісії, до яких належали Вища арбітражна комісія при Раді Праці і Оборони і арбітражні комісії при Обласних Економічних Нарадах, розглядали майнові спори між державними підприємствами і організаціями.
В ході судової реформи були створені адвокатура, нотаріат, прокуратура, реформований слідчий апарат.
Створення прокуратури зумовлено метою поставити всіх громадян в рамки закону. У травні 1922 р було затверджено Положення про прокурорський нагляд, по якому місцеві прокурори призначалися прокурором республіки, який був одночасно наркомом юстиції. Місцеві прокурори підпорядковувалися не лише прокурору республіки, а й місцевим губвиконкому. У структуру прокуратури входили прокурор республіки, якому підпорядковувалися губернські прокурори (у них в підпорядкуванні знаходилися помічники губернських прокурорів) і помічники прокурора, яким підпорядковувалися прокурори військових і військово-транспортних трибуналів.
Прокуратура виконувала наступні функції: загальний нагляд, нагляд за органами дізнання та слідства, підтримання обвинувачення в суді, нагляд за місцями позбавлення волі. Також прокуратура мала право на опротестування незаконних дій у вищих органах, порушення кримінальних справ, твердження обвинувальних висновків, виступ в ролі обвинувача в суді, звільнення незаконно утримуються під вартою, внесення подань про скасування незаконних актів.
Положення про державні промислові трести | Колективізація. Корінні зміни суспільного ладу
Загальна характеристика конституції РРФСР 1918 р | Зміна державного апарату в період Громадянської війни | Законодавство періоду Громадянської війни | Кодекс законів про працю 1918 р | Кримінальну право 1919 р | Перехід до нової економічної політики та її характеристика | Судова реформа 1922 р | Цивільний кодекс РРФСР 1922 р | Кримінальний кодекс РРФСР 1922 р | Кримінальний кодекс РРФСР 1926 р |