На головну

Арешт майна

  1. Господарювання. Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості майна. 1 страница
  2. Господарювання. Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості майна. 2 страница
  3. Господарювання. Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості майна. 3 страница
  4. Господарювання. Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості майна. 4 страница
  5. Господарювання. Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості майна. 5 страница
  6. Господарювання. Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості майна. 6 страница

Сутність арешту на майно полягає у тимчасовому позбавленні підозрюваного або цивільного відповідача можливості відчужувати певне його майно. Арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатись будь-яким чином таким майном та використовувати його. Зазначений захід забезпечення кримінального провадження застосовується за ухвалою слідчого судді.

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом;

4) набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, результати інтелектуальної, творчої діяльності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінально-протиправними діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатись таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Заборона використання житлового приміщення, в якому на законних підставах проживають будь-які особи, не допускається.

1. Складання відповідно до вимог ч. ч. 2 та 3 ст. 171 КПК України клопотання про арешт майна Див. додаток № 19.

2. Погодження зазначеного клопотання з прокурором.

3. Звернення із відповідним клопотанням до слідчого судді за територіальністю.

4. Участь у розгляді слідчим суддею вищевказаного клопотання.

5. Отримання копії ухвали про арешт майна.

6. Виконання ухвали слідчого судді про арешт майна слідчим[1].

 



Тимчасове вилучення майна | Запобіжні заходи, затримання особи

Звернення до правоохоронного органу громадянина з заявою (повідомленням) про вчинення кримінального правопорушення | Надходження поштовою кореспонденцією до правоохоронного органу заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення | Безпосереднє виявлення службовою особою кримінального правопорушення | Процесуальний порядок, організація та тактика проведення огляду місця події | Виклик слідчим і привід | Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом | Відсторонення від посади | Тимчасовий доступ до речей і документів | Особисте зобов'язання | Особиста порука |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати