На головну

І ЇХ ЗАСЕКРЕЧУВАННЯ

  1.  Засекречування ліній повідомлень всередині, на виході і вході в мережу; шифрування; перестановка; підстановка (заміна); адитивні і комбіновані методи.
  2.  ВІДНЕСЕННЯ ВІДОМОСТЕЙ ДО ДЕРЖАВНОЇ ТАЄМНИЦІ ТА ЇХ ЗАСЕКРЕЧУВАННЯ

(В ред. Федерального закону від 06.10.1997 N 131-ФЗ)

Стаття 6. Принципи віднесення відомостей до державної таємниці та засекречування цих відомостей

(В ред. Федерального закону від 06.10.1997 N 131-ФЗ)

Віднесення відомостей до державної таємниці та їх засекречування - введення в передбаченому цим Законом порядку для відомостей, що становлять державну таємницю, обмежень на їх поширення та на доступ до їх носіїв.

(В ред. Федерального закону від 06.10.1997 N 131-ФЗ)

Віднесення відомостей до державної таємниці та їх засекречування здійснюється відповідно до принципів законності, обгрунтованості і своєчасності.

(В ред. Федерального закону від 06.10.1997 N 131-ФЗ)

Законність віднесення відомостей до державної таємниці та їх засекречування полягає у відповідності засекречувати відомостей положенням статей 5 і 7 цього Закону та законодавства Російської Федерації про державну таємницю.

(В ред. Федерального закону від 06.10.1997 N 131-ФЗ)

Обгрунтованість віднесення відомостей до державної таємниці та їх засекречування полягає у встановленні шляхом експертної оцінки доцільності засекречування конкретних відомостей, ймовірних економічних та інших наслідків цього акту виходячи з балансу життєво важливих інтересів держави, суспільства і громадян.

(В ред. Федерального закону від 06.10.1997 N 131-ФЗ)

Своєчасність віднесення відомостей до державної таємниці та їх засекречування полягає у встановленні обмежень на поширення цих відомостей з моменту їх отримання (розробки) або завчасно.

(В ред. Федерального закону від 06.10.1997 N 131-ФЗ)

Стаття 7. Відомості, що не підлягають віднесенню до державної таємниці і засекречування

(В ред. Федерального закону від 06.10.1997 N 131-ФЗ)

Не підлягають віднесенню до державної таємниці і засекречування інформація:

(В ред. Федерального закону від 06.10.1997 N 131-ФЗ)

про надзвичайні події і катастрофи, що загрожують безпеці та здоров'ю громадян, і їх наслідки, а також про стихійні лиха, їх офіційних прогнозах і наслідки;

про стан екології, охорони здоров'я, санітарії, демографії, освіти, культури, сільського господарства, а також про стан злочинності;

про привілеї, компенсації і соціальні гарантії, які держава надає громадянам, посадовим особам, підприємствам, установам і організаціям;

(В ред. Федерального закону від 22.08.2004 N 122-ФЗ)

про факти порушення прав і свобод людини і громадянина;

про розміри золотого запасу та державних валютних резервах Російської Федерації;

про стан здоров'я вищих посадових осіб Російської Федерації;

про факти порушення законності органами державної влади та їх посадовими особами.

Посадові особи, прийняли рішення про засекречування перерахованих зведень або про включення їх в цих цілях в носії відомостей, що становлять державну таємницю, несуть кримінальну, адміністративну або дисциплінарну відповідальність в залежності від заподіяної суспільству, державі і громадянам матеріального і морального збитку. Громадяни мають право оскаржити такі рішення до суду.

Стаття 8. Ступені секретності відомостей і грифи секретності носіїв цих відомостей

Ступінь секретності відомостей, що становлять державну таємницю, повинна відповідати ступеню тяжкості шкоди, яку може бути заподіяно безпеки Російської Федерації внаслідок поширення зазначених відомостей.

Установлюється три ступені секретності відомостей, що становлять державну таємницю, і відповідні цим ступеням грифи секретності для носіїв зазначених відомостей: "особливої ??важливості", "цілком таємно" та "таємно".

Порядок визначення розмірів шкоди, яка може бути завдана безпеки Російської Федерації внаслідок поширення відомостей, що становлять державну таємницю, і правила віднесення зазначених відомостей до тій чи іншій мірі секретності встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Використання перерахованих грифів секретності для засекречування відомостей, не віднесених до державної таємниці, не допускається.

Стаття 9. Порядок віднесення відомостей до державної таємниці

Віднесення відомостей до державної таємниці здійснюється відповідно до їх галузевої, відомчої або програмно-цільовий приналежністю, а також відповідно до цього Закону.

(В ред. Федерального закону від 06.10.1997 N 131-ФЗ)

Обгрунтування необхідності віднесення відомостей до державної таємниці відповідно до принципів засекречування відомостей покладається на органи державної влади, підприємства, установи та організації, якими ці відомості одержано (розроблені).

Віднесення відомостей до державної таємниці здійснюється відповідно до Переліку відомостей, що становлять державну таємницю, визначаються цим Законом, керівниками органів державної влади відповідно до Переліку посадових осіб, наділених повноваженнями щодо віднесення відомостей до державної таємниці, затверджується Президентом Російської Федерації. Зазначені особи несуть персональну відповідальність за прийняті ними рішення про доцільність віднесення конкретних відомостей до державної таємниці.

(В ред. Федерального закону від 06.10.1997 N 131-ФЗ)

Для здійснення єдиної державної політики в області засекречування відомостей міжвідомча комісія із захисту державної таємниці формує за пропозиціями органів державної влади і відповідно до Переліку відомостей, що становлять державну таємницю, Перелік відомостей, віднесених до державної таємниці. У цьому Переліку вказуються органи державної влади, що наділяються повноваженнями по розпорядженню даними відомостями. Зазначений Перелік затверджується Президентом Російської Федерації, підлягає відкритому опублікуванню і переглядається у міру необхідності.

(В ред. Федерального закону від 06.10.1997 N 131-ФЗ)

Органами державної влади, керівники яких наділені повноваженнями щодо віднесення відомостей до державної таємниці, відповідно до Переліку відомостей, віднесених до державної таємниці, розробляються розгорнутих переліків відомостей, що підлягають засекречування. У ці переліки включаються відомості, повноваженнями по розпорядженню якими наділені зазначені органи, і встановлюється ступінь їх секретності. В рамках цільових програм з розробки та модернізації зразків озброєння і військової техніки, дослідно-конструкторських і науково-дослідних робіт за рішенням замовників зазначених зразків і робіт можуть розроблятися окремі переліки відомостей, що підлягають засекречування. Ці переліки затверджуються відповідними керівниками органів державної влади. Доцільність засекречування таких переліків визначається їхнім змістом.

(В ред. Федерального закону від 06.10.1997 N 131-ФЗ)

Стаття 10. Обмеження прав власності підприємств, установ, організацій і громадян Російської Федерації на інформацію в зв'язку з її засекречуванням

Посадові особи, наділені в порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону, повноваженнями щодо віднесення відомостей до державної таємниці, має право приймати рішення про засекречування інформації, що знаходиться у власності підприємств, установ, організацій і громадян (далі - власник інформації), якщо ця інформація включає відомості , перераховані в Переліку відомостей, віднесених до державної таємниці. Засекречування зазначеної інформації здійснюється за поданням власників інформації або відповідних органів державної влади.

Матеріальні збитки, завдані власнику інформації в зв'язку з її засекречуванням, відшкодовується державою в розмірах, визначених в договорі між органом державної влади, в розпорядження якого переходить ця інформація, і її власником. У договорі також передбачаються зобов'язання власника інформації на її нерозповсюдження. При відмові власника інформації від підписаного договору він попереджається про відповідальність за несанкціоноване поширення відомостей, що становлять державну таємницю, відповідно до чинного законодавства.

Власник інформації має право оскаржити до суду дії посадових осіб, що ущемляють, на думку власника інформації, його права. У разі визнання судом дій посадових осіб незаконними порядок відшкодування шкоди, завданої власнику інформації, визначається рішенням суду відповідно до чинного законодавства.

Не може бути обмежено право власності на інформацію іноземних організацій і іноземних громадян, якщо ця інформація отримана (розроблена) ними без порушення законодавства Російської Федерації.

Стаття 11. Порядок засекречування відомостей і їх носіїв

Підставою для засекречування відомостей, отриманих (розроблених) в результаті управлінської, виробничої, наукової та інших видів діяльності органів державної влади, підприємств, установ і організацій, є їх відповідність чинним в даних органах, на даних підприємствах, в даних установах і організаціях переліків відомостей, що підлягають засекречування. При засекречування цих відомостей їх носіям присвоюється відповідний гриф секретності.

При неможливості ідентифікації отриманих (розроблених) відомостей з відомостями, що містяться в діючому переліку, посадові особи органів державної влади, підприємств, установ і організацій зобов'язані забезпечити попереднє засекречування отриманих (розроблених) відомостей відповідно до передбачуваної ступенем секретності і в місячний термін направити на адресу посадової особи, яка затвердила зазначений перелік, пропозиції щодо його доповнення (зміни).

Посадові особи, що ухвалили діючий перелік, зобов'язані протягом трьох місяців організувати експертну оцінку пропозицій, що надійшли і прийняти рішення щодо доповнення (зміни) чинного переліку або зняття попередньо присвоєного відомостями грифа секретності.

Стаття 12. Реквізити носіїв відомостей, що становлять державну таємницю

На носії відомостей, що становлять державну таємницю, наносяться реквізити, що включають наступні дані:

про ступінь секретності містяться в носії відомостей з посиланням на відповідний пункт чинного в даному органі державної влади, на даному підприємстві, в даних установі та організації переліку відомостей, що підлягають засекречування;

про орган державної влади, про підприємство, про заснування, організації, що здійснили засекречування носія;

про реєстраційний номер;

про дату або умови розсекречення відомостей або про подію, після настання якого відомості будуть розсекречені.

При неможливості нанесення таких реквізитів на носій відомостей, що становлять державну таємницю, ці дані вказуються в супровідній документації на цей носій.

Якщо носій містить складові частини з різними ступенями секретності, кожної з цих складових частин присвоюється відповідний гриф секретності, а носію в цілому присвоюється гриф секретності, що відповідає тому грифу секретності, який присвоюється його складової частини, що має вищу для даного носія ступінь секретності відомостей.

Крім перерахованих у цій статті реквізитів на носії і (або) в супровідній документації до нього можуть проставлятися додаткові позначки, що визначають повноваження посадових осіб по ознайомленню з містяться в цьому носії відомостями. Вид і порядок проставлення додаткових позначок і інших реквізитів визначаються нормативними документами, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

 



 ДЕРЖАВНУ ТАЄМНИЦЮ |  Розділ IV. РОЗСЕКРЕЧУВАННЯ ВІДОМОСТЕЙ І ЇХ НОСІЇВ

 Розділ I. Загальні положення |  ДЕРЖАВНУ ТАЄМНИЦЮ |  Розділ VI. ЗАХИСТ ДЕРЖАВНОЇ ТАЄМНИЦІ |  ДЕРЖАВНОЇ ТАЄМНИЦІ |  ЗАХИСТУ ДЕРЖАВНОЇ ТАЄМНИЦІ |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати