Головна

СОЦІОЛОГІЯ

  1. Тема: Соціологія як наука
  2. Тема: Українська соціологія
  3. Тема: Економічна соціологія

Методичні вказівки до семінарських занять

для студентів напряму 0501 - Економіка і підприємництво

денної форми навчання

Редакційно-видавничий відділ

Луцького державного технічного університету

Луцьк 2007

УДК 316

ББК 60.5

Методичні вказівки до семінарських занять для студентів напряму 0501 - Економіка і підприємництво денної форми навчання. - Луцький державний технічний університет. - 2007. - 36 с.

Посібник містить тематику та плани семінарських занять, рекомендовану основну та додаткову літературу до кожної теми, методичні рекомендації щодо опрацювання та вивчення кожної теми семінарського заняття.

Укладач:

Піменова О. О., асистент кафедри філософії ЛДТУ

Рецензенти:

Боровицька О. М., к. філос. н., доцент кафедри філософії ЛДТУ

Відповідальний за випуск:

Ситник О.І., к. політ. н., доцент, зав. кафедри філософії ЛДТУ

Затверджено науково-методичною радою ЛДТУ, протокол № 7 від " 27"березня 2007 р.

Затверджено науково-методичною радою навчально-науково-виробничого інституту управління та бізнесу, протокол № 6 від "21" лютого 2007 р.

Розглянуто і затверджено на засіданні кафедри філософії, протокол № 8 від "26" січня 2007 р.

Зміст

І. Передмова

ІІ. Планування семінарських занять

ІІІ. Тематичне планування курсу

ІV. Тематика, план та методичні вказівки до семінарських занять

V. Екзаменаційні питання

VІ. Список рекомендованої літератури

VІІ. Короткий словник соціологічних термінів

Передмова

Соціологія займає особливе місце в системі суспільних і гуманітарних наук. Вона формує у людей соціологічну культуру, вчить правильно сприймати та оцінювати соціальні процеси. Вивчення соціології сприяє формуванню у людей знань про соціальну дійсність, допомагає зрозуміти логіку процесів соціального розвитку.

Тому вивчення соціології поряд з іншими суспільними дисциплінами має важливе значення у формуванні всебічно розвинутої особистості.

Метою даного курсу є розкриття сутності соціології як науки, яка спонукає до осмислення процесу творення громадянського суспільства, формування загальнолюдських цінностей, ознайомлення з методологією вітчизняної та зарубіжної соціології, з соціальними рухами та соціальною структурою сучасності , володіння основними методами збору та обробки інформації, максимальне наближення можливості використання здобутих знань у майбутній професійній діяльності.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:

а) сутність предмета та об'єкта соціології;

б) основні напрямки її досліджень;

в) основні методи і техніки емпіричного соціологічного дослідження.

В результаті вивчення дисципліни студенти повинні вміти:

а) аналітично осмислювати сучасні соціальні явища у сфері культури, засобів масової комунікації, трудових колективах, сім'ї;

б) інтерпретувати результати емпіричних досліджень;

в) бачити можливості використання знань у своїй соціалізації.

Тематичне планування курсу "Соціологія" для студентів денної форми навчання

№ п/п   Назва теми   Кількість годин  
Лекції Семінари Самостійна робота Всього
  Соціологія як наука. Предмет, структура та функції соціології  
Основні етапи розвитку соціологічної думки. Становлення і розвиток соціологічної думки в Україні
Суспільство як об'єкт соціологічного пізнання
Соціальна структура суспільства. Соціальна стратифікація та соціальна мобільність
Соціальна взаємодія та соціальний контроль. Причини і види девіантної поведінки
Соціологічна теорія особистості
Соціологія культури
Організація та програма соціологічного дослідження
Методи збору соціологічної інформації
  Всього

 

Тематичне планування курсу

Тема 1. Соціологія як наука

Предмет, структура та функції соціології

Соціально - історичні та наукові передумови виникнення соціології як науки. Огюст Конт як засновник соціології.

Об'єкт і предмет соціології. Поняття соціального. Основні риси соціального. Специфіка соціологічного аналізу соціальних явищ.

Структура соціологічного знання. Макро- та мікросоціологія. Теоретична та прикладна соціологія. Загальна, спеціальні та галузеві соціологічні теорії. Емпіричні соціологічні дослідження. Фундаментальні та прикладні дослідження.

Функції соціології: теоретико-пізнавальна, практично-перетворювальна, світоглядно, ідеологічна, прогностична. Соціологія і проблема наукового управління суспільством.

Зв'язок соціології з іншими науками. Місце соціології в системі гуманітарних і суспільних наук.

Тема 2. Основні етапи розвитку соціологічної думки

Становлення і розвиток соціологічної думки в Україні

Основні етапи розвитку соціологічного знання (протосоціологічний, класичний, сучасний). Соціальні теорії XVII-XVIII ст. (теорії природного права, суспільного договору, суспільного прогресу). Позитивізм О. Конта і початок класичної соціології.

Органіцистська теорія суспільства Г. Спенсера (суспільство як саморегульована система). Індивідуалістичний підхід до пояснення суспільства у Г. Спенсера. Марксистський підхід до аналізу суспільства. Історія суспільства як процес зміни суспільно - економічних формацій. Соціологічна теорія М. Вебера. Ідея "розуміючої соціології". Теорія соціальної дії М. Вебера.

Витоки української протосоціології. Найдавніші українські писемні джерела про суспільні події.

Соціально-політична думка в Україні у XVI-XVIII століттях. Питання соціальної рівності у творчості І. Вишенського. Філософсько-соціологічні ідеї Григорія Сковороди.

Початок української соціології. Женевський гурток українських вчених у 80-х рр. ХІХ ст. Погляди на суспільне життя С. Подолинського. Ідеї про суспільний розвиток у М. Драгоманова.

Соціологічні погляди М. Ковалевського. Ідея прогресу у соціологічних поглядах Ковалевського. Громадівсько - федеративний принцип суспільного устрою І. Франка. М. Грушевський і українська соціологія.

Тема 3. Суспільство як об'єкт соціологічного пізнання

Поняття людини і суспільства в соціології. Природне та соціальне в людині. Основні теорії походження суспільства. Сучасне розуміння суспільства. Ознаки суспільства. Соціальна сфера життєдіяльності суспільства.

Типологія суспільств. Формаційний та цивілізаційний підходи до типізації суспільств. Суспільний прогрес та його критерії. Глобальні процеси сучасного суспільного розвитку: урбанізація, інформаційна революція, економічні та політичні процеси в сучасному світі.

Тема 4. Соціальна структура суспільства

Соціальна стратифікація та соціальна мобільність

Поняття соціальної структури суспільства. Методологічні підходи до вивчення соціальної структури суспільства: інституціональний підхід (Р. Мертон), соціально-рольовий підхід, класовий підхід, стратифікаційний підхід.

Соціальна структура суспільства та її основні елементи. Соціальні спільності та соціальні групи.

Поняття соціальної стратифікації. Основа утворення страт. Історичні системи стратифікації.

Методологічні підходи до аналізу соціальної стратифікації: функціональний, конфліктний, еволюційний.

Форми стратифікації за П. Сорокіним: економічна, політична, професійна. Стратифікація сучасного українського суспільства.

Соціальна мобільність. Види мобільності. Соціальна стратифікація та соціальна мобільність як процеси, що сприяють формуванню соціальної структури суспільства.

Тема 5. Соціальна взаємодія та соціальний контроль

Причини і види девіантної поведінки

Соціальні відносини як основа соціального життя суспільства. Види соціальних відносин. Соціальні зв'язки. Типологія соціальних зв'язків. Соціальний контакт.

Поняття соціальної дії. Теорія соціальної дії. Теорія соціальної дії М. Вебера. Поняття соціальної взаємодії. Вплив соціальної взаємодії на соціальну поведінку. Теорія обміну Дж. Хоманса. Теорія символічного інтеракціонізму. Соціальні норми як регулятори соціальної взаємодії. Мораль і право як основні елементи соціальних норм. Спільне і відмінне між мораллю та првом.

Поняття соціального контролю. Основні методи соціального контролю за Т. Парсонсом. Основні компоненти соціального контролю.

Поняття девіантної поведінки. Девіантна та деліквентна поведінка. Теоретичні підходи до пояснення девіації. Біологічні, психологічні та соціальні теорії пояснення причин девіації. Види девіантної поведінки. Явище соціальної аномії. Основні шляхи запобігання девіації.

Діагностика соціальних відхилень у сучасному суспільстві та шляхи її запобігання.

Тема 6. Соціологічна теорія особистості

Поняття особи в соціології. Інтерпретація понять: "людина", "індивід", "індивідуальність", "особа". Соціальні статуси та соціальні ролі особистості. Соціальна типологія особистості. Соціологічна структура особистості. Механізми взаємодії особистості та соціальних спільностей.

Особистість як суб'єкт суспільних відносин. Діяльність як основа соціального буття людини.

Соціалізація особистості: етапи, стадії, форми. Чинники соціалізації особистості. Агенти соціалізації. Соціальний контроль. Проблеми гуманізації у формуванні особистості.

Тема 7. Соціологія культури

Об'єкт і предмет соціології культури. Соціологічний підхід до вивчення культури. Культура як форма засвоєння дійсності. Культура і соціалізація особи.

Типи культури. Види культури. Форми культури. Субкультура. Контркультура. Масова культура. Етнокультура. Етноцентризм та культурний релятивізм.

Культура суспільства. Культура і цивілізація. Елементи культури. Функції культури. Культурна спадщина. Культурні процеси в сучасному світі.

Тема 8. Організація та програма соціологічного дослідження

Поняття соціологічного дослідження та його місце в системі соціологічного знання. Види соціологічних досліджень: фундаментальні та прикладні; розвідкові, описові, аналітичні. Разові та повторні.

Основні етапи і процедури соціологічного дослідження. Програма соціологічного дослідження. Основні елементи програми та зв'язок між ними. Функції програми. Вимоги до програми. Методологічний розділ програми та його структура. Завдання методичного розділу програми. Розроблення робочого плану дослідження.

Тема 9. Методи збору соціологічної інформації

Загальна характеристика методів збору первинної соціологічної інформації. Поняття документа в соціології. Класифікація документів. Проблема вірогідності документальної інформації. Методи аналізу документів.

Загальна характеристика та особливості спостереження в соціології. Види спостереження.

Опитування як метод збору соціологічної інформації. Види опитування. Анкетне опитування. Вимоги до складання анкети. Структура анкети та види запитань анкети.

Інтерв'ю як вид опитування. Управління ходом інтерв'ю з боку інтерв'юєра.

Планування семінарських занять

Тема 1. Соціологія як наука

Предмет, структура та функції соціології

План

1. Соціологія як наука про суспільство. Предмет і об'єкт соціології.

2. Структура соціологічних знань.

3. Функції соціології

4. Місце соціології в системі суспільствознавства, її зв'язок з іншими науками.

Основні поняття і категорії: соціологія, соціальне, мікросоціологія, мікросоціологія, закон соціальний, явище соціальне, соціологічне дослідження.

Теми рефератів:

1. Роль соціології в соціальному реформуванні сучасного суспільства.

2. Місце соціології у професійній підготовці молоді.

3. Соціальна інженерія.

Методичні рекомендації

Специфікою цього семінарського заняття є вступна загальна характеристика соціології як окремої науки.

Розглядаючи перше питання , необхідно розкрити зміст соціології як науки, а також слід проаналізувати соціально - історичні та наукові передумови виникнення соціології як окремої науки. Важливим є встановлення об'єкта та предмета соціального знання.

Друге питання передбачає аналіз трьохрівневої структури соціологічних знань: теоретична соціологія, спеціальні соціологічні теорії та емпіричні дослідження. Важливим тут є обґрунтування взаємозв'язку між цими рівнями. Слід також вказати на різноманітність підходів до визначення критеріїв структуроутворення і кількості рівнів соціології.

Відповідь на третє питання полягає у з'ясуванні як специфічних, так і універсальних функцій соціології: теоретико-пізнавальної, світоглядної, практико-перетворювальної, прогностичної, організаційно-технологічної, критичної, гуманістичної, функції соціального управління. Окремо слід акцентувати увагу на проблемі результативності реалізації функцій, яка залежить від суспільних закономірностей, соціальних умов, рівня організації соціологічної діяльності, зв'язків соціології з життям суспільства.

Відповідь на четверте питання безпосередньо пов'язана із з'ясуванням специфіки соціології як науки про суспільство, а також із визначенням ряду факторів, які обумовлюють особливе місце соціології в системі суспільних та гуманітарних наук. Слід зосередити увагу на зв'язку соціології з іншими науками, зокрема, з історією, соціальною психологією, соціальною психологією, соціальною філософією, соціальною статистикою, правознавством, математикою, політологією.

Література

Основна

1. Дворецька Г. В Соціологія: Навч. посіб. - 2-е вид., перероб. і допов. -К.: КНЕУ, 2002.-471с.

2. Павліченко П. П., Литвиненко Д. А. Соціологія: Навч. посіб. для студ. несоціолог. спеціальностей./Ред. В. В. Півень.- 2-е вид. - К.: Лібра, 2002.- 254с.

3. Сірий Є. В. Соціологія: Заг. теорія, історія розвитку, спеціальні та галузеві теорії/ Навч. посібн.- К.: Атіка, 2004.- 480с.

4. Соціологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів/ За ред. В. Г. Городяненка.- К.: Видавничий центр "Академія", 2005.- 560с.

5. Якуба О. О. Соціологія: Навч. посібник для студентів.- Харків: Константа, 1996.-191с.

Додаткова

1. Вебер М. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика: Пер. з нім.- К.: Основи, 1998, -534с.

2. Дюркгейм Е. Соціологія і соціальні науки//Філософська і соціологічна думка.- К., 1992.-№5

3. Щепанский Я. Элементарные понятия социологии/Пер. с польск.- М.: Прогресс, 1969.-240с.

Тема 2. Основні етапи розвитку соціологічної думки

Становлення і розвиток соціологічної думки в Україні

План

1. Протосоціологія. Витоки соціологічного знання.

2. Соціологічна думка Західної Європи ХІХ-ХХ століття.

3. Емпірична соціологія: основні напрями і школи.

4. Становлення і розвиток соціології в Україні.

Основні поняття і категорії: протосоціологія, міф, епос, позитивізм, натуралізм, еволюціонізм, органіцизм, емпіризм "розуміюча соціологія",

Теми рефератів:

1. Соціологічна концепція Е. Дюркгейма.

2. "Протестантська етика і дух капіталізму" М. Вебера.

3. Теорії "суспільного договору" Дж. Локка та Т. Гобса.

4. Ідея державності та історичного поступу у творчості В. Липинського.

Методичні рекомендації

Відповідаючи на перше питання необхідно дати визначення поняття "протосоціологія". Проаналізувати особливості формування соціальних ідей у цей період. Слід зосередити увагу на таких формах відображення і пояснення людського буття, як міф і епос. Доцільно зупинитись на особливостях міфологічного світогляду і трансформацію його у нову форму соціального знання - епос.

При розгляді соціологічних уявлень в епоху античності зробити акцент на діяльності логографів, та на їх значенні для історіографії. Висвітлюючи особливості соціологічних знань стародавньої Греції, основну увагу слід зосередити на вченнях Геродота, Фукідіта, Полібія, Платона, Аристотеля.

Доцільно проаналізувати соціологічні ідеї епохи Середньовіччя, зокрема А. Августина та Ф. Аквінського. Розкрити специфіку соціологічних ідей епохи Відродження. Особливу увагу слід приділити ренесансному гуманізму і його соціальній орієнтації на людину та її земні інтереси та потреби. Обґрунтувати економічні та політичні особливості епохи Нового часу та їх вплив на розвиток соціального знання.

Друге питання включає в себе проблему становлення соціології як науки, а отже, потребує висвітлення у цьому плані поглядів О. Конта, Г. Спенсера, К. Маркса. Необхідно показати подальший розвиток соціології, появу нових соціологічних напрямків (органіцизм, расовий антропологізм, соціал-дарвінізм, географічний детермінізм, структуралізм, символічний інтеракціонізм, психоаналіз).

Третє питання передбачає детальний розгляд розвитку емпіризму як напряму теорії пізнання, який визнає практичний досвід єдиним джерелом знань і вважає, що зміст знання можна подати лише як опис цього досвіду. Слід виокремити методологічну основу емпіризму - позитивістські принципи.

Доцільно проаналізувати соціальні дослідження таких вчених як А. Кетле, Ф. Тейлор, Ф. Джільберт, А. Файоль, Г. Форд, Е. Мейо, Дж. Морено, Ф. Херцберга.

Відповідь на четверте питання передбачає аналіз основних етапів у розвитку соціологічної думки в Україні. Висвітлення потребують питання становлення соціологічних уявлень у Київській Русі, їх відображення у літописній літературі, розвиток соціологічної думки козацької доби, ідеї Г. Сковороди, діяльність Кирило-Мефодіївського товариства (Костомаров, М. Гулак, Т. Шевченко, П. Куліш), значення діяльності гуртка "Громада" у соціологічних дослідженнях, погляди С. Подолинського, М. Драгоманова, Ф. Вовка, М. Зібера, М. Ковалевського, І. Франка. Звернути увагу на розвиток соціології в Україні на поч. . ХХ століття, зосередившись на дослідженнях М. Грушевського, Б. Кістяківського, М. Туган-Барановського. Потребує розгляду і питання розвитку соціології в сучасній Україні та її значення для національного відродження.

Література

Основна

1. Захарченко М. В., Погорілий О.І. Історія соціології від античності до початку ХХ ст.: Навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів. -К.: Либідь.1993.-336с.

2. Соціологічна думка України: Навч. посібник/ М. В. Захарченко, В. Ф. Бурлачук, М. О. Молчанов та ін. - Заповіт, 1996.-424с.

3. Соціологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів/ За ред. В. Г. Городяненка.- К.: Видавничий центр "Академія", 2005.- 560с.

4. Сулько В. С. Українська соціологічна думка в пошуках істини: (Зародження і становлення вітчизняної соціології в процесі нац. державотворення. Від найдавніших часів до кінця ХІХ століття): Навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К., 2002. - 357с.

Додаткова

1. Арон Р. Этапы развития социологической мысли: Пер. с фр. - М., 1992.

2. Ручка А. О., Танчер В. В. Курс історії теоретичної соціології. - К., 1995.

3. Черниш Н. Й. З історії розвитку соціології в Україні // Современное общество.-1993.-№1.

Тема 3. Суспільство як об'єкт соціологічного пізнання

План

1. Ознаки суспільства. Основні умови розвитку і функціонування суспільства.

2.Історичні типи суспільства: традиційне, індустріальне, постіндустріальне. Формаційний та цивілізаційний підходи до вивчення суспільного життя.

3. Теорії виникнення суспільства.

4. Суспільний прогрес: критерії та тенденції.

Основні поняття і категорії: суспільство, соціальна система, просте суспільство, складне суспільство, модернізація, суспільство відкрите та закрите, традиційне, індустріальне, постіндустріальне.

Теми рефератів

1. Громадянське суспільство та шляхи його формування.

2. Модернізація: сутність, ознаки, види та форми прояву.

3. Проблема співвідношення суспільства і держави та шляхи її розв'язання.

Методичні рекомендації

Висвітлення першого питання передбачає, перш за все, з'ясування змісту, відображеного у категорії "суспільство", а також розгляд суспільства як цілісного організму, який розвивається як система, елементи якої перебувають у взаємодії один з одним. Відзначити основні етапи становлення суспільства, вказати на компоненти суспільства та категорії соціальності. Показати еволюцію поняття соціальності, розмежувати поняття суспільного та соціального.

Відповідь на друге питання полягає в аналізі особливостей таких типів суспільства як традиційне, індустріальне та постіндустріальне. Даний аналіз повинен базуватися на ступені розвитку засобів виробництва та знань. Показати еволюцію соціальних норм і цінностей та ставлення до них у традиційному, індустріальному та постіндустріальному суспільствах. З'ясувати природу і характер індустріального суспільства (О. Конт, Г. Спенсер, К. Маркс, М. Вебер, Є. Дюркгейм, Р. Арон, Р. Дарендорф, У. Ростоу). Показати загальні тенденції розвитку постіндустріального суспільства, специфіку його соціальної структури. Висвітлити теорії постіндустріального суспільства (Д. Белл), показати структурні зміни, які в ньому відбуваються. Особливу увагу приділити проблемам постіндустріального суспільства, пов'язаних з науково - технічною революцією.

Розгляд третього питання передбачає аналіз основних соціологічних концепцій виникнення суспільства. Зокрема, необхідно зупинитись на основних ідеях інструментальної концепції, кратичної, гендерної, семантичної. А також коротко зупинитись на проблемі типологізації суспільств.

Для висвітлення четвертого питання слід дати визначення суспільного прогресу, встановити його джерела, вказати на його відносний характер, показати зв'язок прогресивних та регресивних тенденцій у суспільному житті. Зосередити увагу на сучасних теоріях, які заперечують прогресивний суспільний розвиток (П. Сорокін), вказати на суперечності розвитку сучасного суспільства.

Література

Основна

1. Дворецька Г. В Соціологія: Навч. посіб. - 2-е вид., перероб. і допов. -К.: КНЕУ, 2002.-471с.

2. Павліченко П. П., Литвиненко Д. А. Соціологія: Навч. посіб. для студ. несоціолог. спеціальностей./Ред. В. В. Півень.- 2-е вид. - К.: Лібра, 2002.- 254с.

3. Сірий Є. В. Соціологія: Заг. теорія, історія розвитку, спеціальні та галузеві теорії/ Навч. посібн.- К.: Атіка, 2004.- 480с.

4. Соціологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів/ За ред. В. Г. Городяненка.- К.: Видавничий центр "Академія", 2005.- 560с.

5. Якуба О. О. Соціологія: Навч. посібник для студентів.- Харків: Константа, 1996.-191с.

Додаткова

1. Вебер М. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика: Пер. з нім.- К.: Основи, 1998, -534с.

2. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество/Пер. с англ. - М.: Политиздат, 1992. - 544с.

Тема 4. Соціальна структура суспільства

Соціальна стратифікація та соціальна мобільність

План

1. Соціальна структура суспільства: основні види та елементи.

2. Теорія соціальної стратифікації. Історичні типи соціальної стратифікації.

3. Соціальна нерівність як основа соціальної стратифікації.

4. Поняття соціальної мобільності. Механізми соціальної мобільності.

Основні поняття і категорії: соціальна структура суспільства, соціальна група, соціальна мобільність, соціальна стратифікація, рабство, касти, стани, класи, маргіналізація.

Теми рефератів

1. Концепція М. Вебера про сутність, джерела і тенденції розвитку соціальної нерівності.

2. П. Сорокін про форми соціальної стратифікації.

3. Проблеми формування середнього класу в Україні.

Методичні рекомендації

Відповідаючи на перше питання необхідно дати визначення поняття "соціальна структура суспільства", а також охарактеризувати основні елементи соціальної структури суспільства. Слід виділити особливі характеристики спільноти, групи, інституту; дати класифікацію соціальних груп; визначити функції соціальних інститутів.

У відповіді на друге питання необхідно розкрити сутність теорії соціальної стратифікації, зокрема, Т. Парсонса, Р. Мертона, К. Девіса. Охарактеризувати історичні типи стратифікації (рабство, касти, стани, класи), акцентувати увагу на проблемі закритого та відкритого типу соціальної стратифікації.

У третьому питанні необхідно розглянути проблему нерівності у суспільстві та її причини. Акцентувати увагу на теорії П. Сорокіна, де він стверджує, що нерівність - це не тільки характеристика суспільства, а й важливе джерело його розвитку. Слід детально розглянути основні шляхи стабілізації суспільства.

Четверте питання передбачає розкриття сутності процесу соціальної мобільності. Слід показати відмінності між горизонтальною та вертикальною мобільністю, а також вказати на канали вертикальної мобільності, розкрити причини її інтенсивності. Зробити аналіз можливих механізмів мобільності в сучасному українському суспільстві.

Література

Основна

1. Гидденс Э. Стратификация и классовая структура// Социол. исследования. - 1992. -№9. - с.112-124.

2. Дворецька Г. В Соціологія: Навч. посіб. - 2-е вид., перероб. і допов. -К.: КНЕУ, 2002.-471с.

3. Соціологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів/ За ред. В. Г. Городяненка.- К.: Видавничий центр "Академія", 2005.- 560с.

4. Якуба О. О. Соціологія: Навч. посібник для студентів.- Харків: Константа, 1996.-191с.

Додаткова

1. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество/Пер. с англ. - М.: Политиздат, 1992. - 544с.

2. Соціологія: короткий енциклопедичний словник / Уклад.: В.І. Волович, В.І. Тарасенко, М. В. Захарченко та ін.; Під заг. ред. Воловича. - К.: Укр.. Центр духовн. культури, 1998.- 736с.

3. Социология: Энциклопедия/ Сост. А. А. Грицанов, В. Л. Абушенко, Г. М. Эвелькин, Г. Н. Соколова, О. В. Терещенко.- Мн.: Книжный Дом, 2003.- 1312с. - (Мир энциклопедий)

Тема 5. Соціальна взаємодія та соціальний контроль

Причини і види девіантної поведінки

План

1. Поняття соціальної взаємодії та соціального контролю. Соціальний контроль: формальний та неформальний.

2. Девіантна поведінка. Специфіка соціологічного дослідження девіації. Причини і різновиди девіацій.

3. Підходи до вивчення причин девіантної поведінки: біологічний, психологічний, культурологічний, соціологічний.

4. Конформізм і нонкорфізм як риси особистості.

Основні поняття і категорії: соціальна взаємодія, соціальний контроль, девіантна поведінка, конформізм, соціальний контакт, соціальний конфлікт, соціальні норми, соціальні приписи, санкція.

Теми рефератів

1. Концепція відхилень Е. Дюркгейма.

2. Види і типи соціальних конфліктів.

Методичні рекомендації

Під соціальною взаємодією розуміється така форма спілкування осіб, соціальних спільностей, угрупувань, верств, за якою систематично здійснюється їх вплив один на одного, реалізується соціальна дія кожного з партнерів, досягається пристосування дій один до одного, спільність у розумінні ситуації, сенсу дій і певний ступінь солідарності між ними. На відміну від соціальної взаємодії, соціальний контакт характеризується відсутністю споріднених суб'єктів. При висвітленні питання необхідно проаналізувати теорії між особистої взаємодії, зокрема, теорію обміну (Д. Хоманс), символічного інтеракціонізму (Дж. Мід, Г. Блумер), теорію управління враженнями (Е. Гофман), теорію психоаналізу (З. Фрейд).

Відповідно соціальний контроль являє собою спосіб саморегуляції соціальної системи за допомогою нормативного її регулювання. Звернути увагу на формальний та неформальний соціальний контроль.

Відповідь на друге питання передбачає акцентування уваги на специфічних рисах девіантної поведінки. Оскільки девіація, або соціальне відхилення властиві кожній соціальній системі, то своєчасне виявлення цих відхилень, з'ясування причин і знаходження шляхів подолання є важливим інструментом соціального контролю. У відповіді слід приділити увагу специфіці соціологічного дослідження девіантної поведінки, зокрема тих умов, за яких індивідуальні відхилення від норми можуть набувати статусу соціальних.

У висвітленні третього питання увага повинна бути звернена на підходи, які намагаються вивести причини девіантної поведінки із певних умов індивідуального та суспільного розвитку: біологічний, психологічний, культурологічний та соціологічний підходи. Окрім цього, варто розмежувати поняття девіації та аномії. Якщо девіація означає невідповідність діяльності вчинків людей та груп встановленим у суспільстві нормам чи шаблонам поведінки, то аномія (за Мертоном) - стан суспільної системи, для якої характерна відсутність загальноприйнятих цінностей та норм.

Четверте питання. Слід розрізнити конформізм соціальний і конформізм як психологічну особливість людини. У першому випадку він є способом пристосування індивіда або групи до існуючого стану речей у суспільстві (традицій, стереотипів масової свідомості, діяльності соціальних інститутів), а у другому - як прийняття індивідом певної думки чи позиції під тиском групи. Аналогічним чином і нонконформізм як соціальне явище означатиме певну відмову від стереотипів поведінки, традицій, сформованих у суспільстві, а з погляду зору психології - як протистояння груповому тиску і відстоювання власних позицій та поглядів.

Література

Основна

1. Гидденс Э. Стратификация и классовая структура// Социол. исследования. - 1992. -№9. - С.112-124.

2. Дворецька Г. В Соціологія: Навч. посіб. - 2-е вид., перероб. і допов. -К.: КНЕУ, 2002.-471с.

3. Соціологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів/ За ред. В. Г. Городяненка.- К.: Видавничий центр "Академія", 2005.- 560с.

4. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество/Пер. с англ. - М.: Политиздат, 1992. - 544с.

Додаткова

1. Якуба О. О. Соціологія: Навч. посібник для студентів.- Харків: Константа, 1996.-191с.

2. Социология: Энциклопедия/ Сост. А. А. Грицанов, В. Л. Абушенко, Г. М. Эвелькин, Г. Н. Соколова, О. В. Терещенко.- Мн.: Книжный Дом, 2003.- 1312с. - (Мир энциклопедий).

Тема 6. Соціологічна теорія особистості

План

1. Соціологічні підходи до вивчення особистості та її місця в суспільстві.

2. Соціологічна структура особистості.

3. Соціалізація особистості.

4. Соціальний статус та соціальна роль особистості.

Основні поняття і категорії: людина, індивід, індивідуальність, особистість, потреби, цінність, мотиви, діяльність, соціалізація, соціальний статус, соціальна роль, диспозиція, референтна група, соціальна активність особистості.

Теми рефератів

1. Основні підходи до проблеми особистості в історії соціологічної думки.

2. Проблема ідентифікації особистості у сучасній соціології.

3. Рольові теорії особистості.

Методичні рекомендації

Оскільки особистість як соціальна якість людини є предметом таких соціальних наук, як філософія, соціологія, психологія, важливим є виокремлення власне соціологічного поля дослідження особистості, зокрема як суб'єкта соціальних відносин, виділяючи в ній соціально-типові характеристики, які розвиваються під впливом соціальних інститутів, а також шляхи та канали зворотного впливу особистості на соціальний світ.

У першому питанні необхідно розкрити спільні та відмінні особливості понять "особистість", "людина", "індивід", "індивідуальність".

Друге питання передбачає розкриття соціологічної структури особистості, що складається із таких елементів: потреби, інтереси, цінності, мотиви, соціальні норми, переконання, світоглядні принципи, смаки, звички. Слід акцентувати увагу на ієрархічній теорії потреб А. Маслоу.

У третьому питанні необхідно дати визначення поняття "соціалізація", виокремити компоненти соціалізації (освіта, виховання, сукупність стихійних впливів) та її етапи (первинна, вторинна). Доцільно проаналізувати основні підходи до визначення сутності соціалізації - 1) людина - пасивний об'єкт впливу суспільства, 2) парадигма взаємодії, що передбачає активність суспільства та окремої людини. Окрім цього слід визначити поняття "десоціалізації" та "ресоціалізації".

У четвертому питанні слід обґрунтувати, що з'ясування місця і ролі особистості в соціальній системі можливе через розкриття поняття "соціальний статус" та "соціальна роль". Важливо розмежувати приписані статуси та досягнуті. Детально зупинитись на рольових теоріях особистості Д. Міда та Р. Мертона.

Література

Основна

1. Дворецька Г. В Соціологія: Навч. посіб. - 2-е вид., перероб. і допов. -К.: КНЕУ, 2002.-471с.

2. Павліченко П. П., Литвиненко Д. А. Соціологія: Навч. посіб. для студ. несоціолог. спеціальностей./Ред. В. В. Півень.- 2-е вид. - К.: Лібра, 2002.- 254с.

3. Сірий Є. В. Соціологія: Заг. теорія, історія розвитку, спеціальні та галузеві теорії/ Навч. посібн.- К.: Атіка, 2004.- 480с.

4. Соціологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів/ За ред. В. Г. Городяненка.- К.: Видавничий центр "Академія", 2005.- 560с.

5. Якуба О. О. Соціологія: Навч. посібник для студентів.- Харків: Константа, 1996.-191с.

Додаткова

1. Веллмер А. Модели свободы в современном мире // Социо-Логос. Социология. Антропология. Метафизика. Вып.1. М.: Прогресс, 1991. с. 11- 38.

2. Ларцев В. Социальные и культурные детерминанты формирования личности. Монография. - К.: "Принт -Экспресс", 2002.- 430с.

3. Маркузе Г. Одномерный человек. - М.: «REFL - book», 1994. - 368с.

4. Ниринг С. Свобода: обещание и угроза / Пер. с англ. - М.: Прогресс, 1966.- 192с.

5. Норберт Э. Общество индивидов/ Пер. с нем. - М.: Праксис, 2001. - 336с.- (Серия "Образ общества").

Тема 7. Соціологія культури

План

1. Соціальна сутність культури.

2. Основні елементи, форми та різновиди культури.

3. Функції культури.

Основні поняття і категорії: культура, матеріальна та духовна культура, субкультура, контркультура, анти культура, масова культура, народна культура, елітарна культура.

Теми рефератів

1. Проблеми відродження національної культури в Україні.

2. Характеристика масової культури та форми її прояву.

3. Соціально-культурне середовище як фактор розвитку особистості.

Методичні рекомендації

У першому питанні необхідно розкрити особливості поняття "культура" з точки зору соціологічного аналізу. Слід проаналізувати трансформацію поняття "культура" протягом століть. Доцільно зупинитись на таких методологічних підходах соціологічного аналізу культури: функціональний підхід, конфліктний підхід, технологічний підхід, діяльнісний підхід.

У відповіді на друге питання потрібно розмежувати форми культури: матеріальна і духовна, та її види: загальнолюдська, елітарна, масова, народна, субкультура, контркультура, антикультура. Слід звернути увагу на зв'язок таких понять як етноцентризм та культурний релятивізм. Проаналізувати основні елементи культури: мова, соціокультурні уявлення, спосіб життя, обряди, звичаї, закони, культурні цінності.

Третє питання передбачає аналіз основних функцій, які здійснює культура: творча функція; функція накопичення, збереження, трансляції норм, засобів поведінки, цінностей, значень, соціального досвіду; ціннісно-нормативна функція; комунікативна; селекційна; світоглядна (гносеологічна); адаптаційна; функція соціального контролю.

Література

Основна

1. Ионин Л. Г. Социология культуры: учеб. пособие.-2-е изд.-М.: Логос, 1998.-280с.

2. Соціологія культури: Навч. посібн./ За ред. О. М. Семашка, В. М. Пічі.-К.: каравела, 2000. -334с.

3. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество/Пер. с англ. - М.: Политиздат, 1992. - 544с.

4. Якуба О. О. Соціологія: Навч. посібник для студентів.- Харків: Константа, 1996.-191с.

Додаткова

1. Дворецька Г. В Соціологія: Навч. посіб. - 2-е вид., перероб. і допов. -К.: КНЕУ, 2002.-471с.

2. Павліченко П. П., Литвиненко Д. А. Соціологія: Навч. посіб. для студ. несоціолог. спеціальностей./Ред. В. В. Півень.- 2-е вид. - К.: Лібра, 2002.- 254с.

Тема 8. Організація та програма соціологічного дослідження

План

1. Соціологічне дослідження: поняття та види.

2. Функції соціологічного дослідження.

3. Програма соціологічного дослідження та її компоненти.

4. Вибірка у соціологічному дослідженні.

Основні поняття і категорії: соціологічне дослідження, програма соціологічного дослідження, соціальна проблема, інтерпретація понять, гіпотеза, метод, методика, техніка, процедура, первинна соціологічна інформація, вибірка, генеральна сукупність, репрезентативність, валідність.

Теми рефератів

1. Місце і роль соціологічних досліджень у вивченні соціальної реальності.

2. Вимоги до забезпечення якості та надійності вибірки.

3. Значення методу вибірки у соціологічній практиці.

Методичні рекомендації

У відповіді на перше запитання необхідно пояснити чому соціологічне дослідження є досить складною справою та потребує серйозної і тривалої підготовки. Зауважити, що надійність і цінність отриманої інформації безпосередньо залежить від оволодіння правилами, технологією його підготовки і проведення. Слід проаналізувати основні етапи проведення соціологічного дослідження: підготовчий, збір первинної соціологічної інформації, впорядкування та обробка зібраної інформації, аналіз обробленої інформації, підготовка звіту, формулювання висновків, розробка рекомендацій.

У другому питанні потрібно розглянути основні функції соціологічного дослідження: пізнавальну, методологічну, практичну, інформаційну, управлінську. Слід звернути увагу на мету і завдання соціологічного дослідження.

Третє питання передбачає аналіз програми соціологічного дослідження та її компонентів. Необхідно відзначити, що програма виконує, методологічну, методичну, організаційну функції, відповідно, проаналізувати їх. Виокремити у програмі соціологічного дослідження об'єкт соціологічного та предмет, проаналізувати мету та завдання, теоретичну та емпіричну інтерпретацію понять, гіпотези, стратегічний план, метод, методику, техніку, процедуру.

У четвертому питанні необхідно дати визначення поняття "вибірка". Проаналізувати основні види вибірки: гніздова вибірка, стратифікаційна (районована), ймовірнісна, серійна, квотна, стихійна, однощаблева, складна багатощаблева вибірка. Зупинитись на таких поняттях, як: "генеральна сукупність", "вибіркова сукупність", "одиниці відбору", "одиниці спостереження", "репрезентативність вибірки". Обґрунтувати доцільність використання певного виду вибірки у соціологічному дослідженні.

Література

Основна

1. Бутенко И. А. Анкетный опрос как общение социолога с респондентом. - М.: Высш. шк., 1989. - 176с.

2. Вербець В. В. Методологія і методика соціологічних досліджень. Ч.1.- Острог: Ін - т соц. дослідж. Нац. Ун - ту "Острозька академія".

3. Ядов. В. А. Стратегия социологического исследования: Описание, объяснение, понимание социальной реальности: Учеб.-М.: Доросвет, 1999. - 596с.

4. Ядов. В. А. Социологическое исследование: методология, программа, методы. - Самара.: Изд-во "Самарский университет". 1995. - 332с.

Тема 9. Методи збору соціологічної інформації

План

1. Класифікація соціологічних методів збирання первинної інформації.

2. Роль опитувань у зборі первинної соціальної інформації. Види опитувань.

3. Аналіз документів і спостереження в соціології.

4. Обробка та аналіз соціальної інформації.

Основні поняття і категорії: опитування, анкета, соціологічне інтерв'ю, вільне інтерв'ю, соціометричний метод опитування, конвент-аналіз, соціологічне спостереження, факторний і кластерний аналіз, науковий прогноз.

Теми рефератів:

1. Програмне забезпечення обробки даних на комп'ютері.

2. Загальні процедури та процедури інтерпретації соціологічних даних.

3. Специфіка якісних та кількісних ознак.

Методичні рекомендації

При відповіді на перше питання необхідно дати загальну характеристику методів збору інформації, обґрунтувати основу класифікації методів збору первинної інформації.

У другому питанні потрібно проаналізувати ситуацію взаємодії соціолога та опитуваного, зокрема зупинитись на таких основних фазах: адаптація, досягнення поставленої мети, завершення опитування. Слід виокремити види опитування: анкетні опитування, метод інтерв'ю, метод експертних оцінок, соціометричне опитування. Доцільно зауважити, що жоден з методів опитування не можна вважати універсальним. Перед вибором, їх передусім з'ясовують, який з них найкраще відповідає програмним цілям дослідження.

Третє питання передбачає розгляд методу аналізу документів і спостереження в соціології. У цьому питанні слід дати визначення поняттю "документ", класифікувати види документів (письмові, іконографічні, фонетичні, комп'ютерні, офіційні, неофіційні, первинні, вторинні, історичні, правові, економічні). Обґрунтувати такі методи аналізу документальних джерел як неформалізований (традиційний) та формалізований або конвент-аналіз.

Дати загальну характеристику соціологічному спостереженню. Класифікувати спостереження на структуроване, неструктуроване, польове, лабораторне, включене, невключене, систематизоване, несистематизоване, самоспостереження.

У четвертому питанні потрібно проаналізувати специфіку обробки та аналізу соціальної інформації. Оскільки одним із важливих завдань аналізу є встановлення та оцінка взаємозв'язків між окремими ознаками для певної сукупності об'єктів, необхідним є визначення коефіцієнта зв'язку між двома ознаками. Слід розглянути кореляційний та регресій ний аналіз, факторний і кластерний аналіз.

Екзаменаційні питання

1. Предмет соціологічної науки.

2. Структура і функції соціології.

3. Макро- і мікросоціологічні підходи в соціології

4. Які особливості категорії "соціальне" в соціології.

5. Роль соціології в соціальному реформуванні сучасного суспільства.

6. Чому соціологію вважають міждисциплінарною наукою.

7. Зв'язок соціології з іншими науками.

8. Чим зумовлене неоднакове ставлення до соціології у демократичних і тоталітарних державах.

9. Розвиток соціологічних знань в Стародавньому світі та епоху Середньовіччя.

10. Які особливості теорії соціальної стратифікації Платона, теорії "середнього класу" Арістотеля.

11. Розвиток соціологічних знань в епоху відродження та в Новий час.

12. Протосоціологічні погляди епохи Просвітництва.

13. О. Конт як засновник соціології.

14. Еволюційний підхід до аналізу суспільства у Г. Спенсера.

15. Конфліктний підхід до аналізу суспільства у К. Маркса.

16. Соціологічна теорія М. Вебера.

17. Розвиток емпіричних досліджень у протосоціологічний період.

18. Основні школи та концептуальні напрями сучасної західної соціології

19. Розвиток соціологічних знань в Україні від княжої доби до ХІХ століття.

20. Початок української соціології (С. Подолинський, М. Драгоманов, М. Ковалевський, М. Грушевський).

21. Сутність суспільства як соціального феномену.

22. Громадянське суспільство та шляхи його формування.

23. Проблема співвідношення суспільства і держави та шляхи її розв'язання.

24. Теорії походження суспільства.

25. Модернізація: сутність, ознаки, види та форми прояву.

26. Україна на шляху до громадянського суспільства: труднощі та перспективи.

27. Суспільний прогрес: критерії та тенденції.

28. Соціальна дія та соціальна взаємодія.

29. Соціальні норми як регулятори соціальної взаємодії.

30. Розкрийте зміст понять "соціальний зв'язок", "соціальний контакт", "соціальні відносини".

31. Соціальний конфлікт. Типи та функції соціальних конфліктів.

32. Поняття та сутність соціальних змін.

33. Що спільного і відмінного між поняттями "соціальні зміни", "соціальний розвиток", "соціальний прогрес".

34. Циклічні теорії соціальних змін.

35. Еволюційні теорії соціальних змін.

36. Соціальні процеси в сучасному українському суспільстві, що трансформується.

37. Теоретичні підходи до пояснення соціальних змін.

38. Поняття соціальних рухів та типологія соціальних рухів.

39. Поняття соціальних процесів та їх види.

40. Суть і функції соціальних інститутів.

41. Види соціальних інститутів.

42. Спільне та відмінне в поняттях "соціальна організація" і "соціальна інституція".

43. Теорія бюрократії М. Вебера.

44. Соціальні організації. Види соціальних організацій.

45. Формальна та неформальна соціальна організація.

46. Поняття соціальної структури суспільства.

47. Основні елементи соціальної структури суспільства.

48. Визначте основні суттєві риси феномену "середнього" класу.

49. Концепція М. Вебера про сутність, джерела і тенденції розвитку соціальної нерівності.

50. Соціальна спільність та соціальна група.

51. Види соціальних спільностей.

52. Соціально-класова структура суспільства.

53. Етносоціальна структура суспільства.

54. Поняття соціальної стратифікації.

55. Історичні типи стратифікації.

56. Методологічні підходи до аналізу соціальної стратифікації.

57. Теорія соціальної стратифікації П. Сорокіна.

58. Соціальна стратифікація та соціальна мобільність.

59. Поняття особи в соціології. Статус та соціальні ролі особистості.

60. Розкрийте спільні та відмінні особливості понять "особистість", "людина", "індивід", "індивідуальність".

61. Соціологічна типологія особистості.

62. Соціалізація особистості.

63. Охарактеризуйте фактори, механізми та агентів соціалізації

64. Розкрийте соціологічний зміст понять "десоціалізація" та "ресоціалізація".

65. Форми соціалізації особистості. Агенти соціалізації.

66. Проблема ідентифікації особистості у сучасній соціології.

67. Референтна група та її місце у житті сучасної людини.

68. Рольові теорії особистості.

69. Поняття девіантної поведінки.

70. Біологічні теорії пояснення причин девіації.

71. Психологічні теорії пояснення причин девіації.

72. Соціальні теорії пояснення причин девіації.

73. Поняття культури. Види культури.

74. Основні елементи культури. Функції культури.

75. Проблеми відродження національної культури в Україні.

76. Характеристика масової культури та форми її прояву.

77. Структура політики як соціального інституту. Функції політики.

78. З'ясуйте сутність предмета соціології політики.

79. Способи функціонування політики.

80. Соціологічні дослідження виборчої поведінки: тенденції розвитку.

81. Сучасні теорії політичної еліти.

82. Соціологічне дослідження та його види.

83. Назвіть етапи проведення соціологічного дослідження та проаналізуйте їх щодо послідовності, призначення, змісту, особливостей здійснення.

84. Програма соціологічного дослідження: поняття, функції, призначення.

85. Основні типи вибірок.

86. Опитування як метод збору соціологічної інформації.

87. Аналіз документів: поняття, види, особливості застосування.

88. Охарактеризуйте відмінності між поняттями "передбачення", "пророкування", "прогнозування".

89. Проблема надійності даних опитування та шляхи її вирішення.

90. Узагальнення та форми відображення результатів соціального дослідження.

Список рекомендованої літератури

1. Арон Р. Этапы развития социологической мысли: Пер. с фр. - М., 1992.

2. Артемов Г. П. Политическая социология: Учеб пособие.- М.: Логос, 2000.-279с.

3. Большой толковый энциклопедический словарь (Collins). - Т.1 (А-О) / Пер. с англ.- М.: Вече, Аст.1999. -544с.

4. Большой толковый энциклопедический словарь (Collins). - Т.2 (П-Я) / Пер. с англ.- М.: Вече, Аст.1999. -528с.

5. Вебер М. Соціологія. Загально історичні аналізи. Політика: Пер. з нім.- К.: Основи, 1998, -534с.

  1. Веллмер А. Модели свободы в современном мире // Социо-Логос. Социология. Антропология. Метафизика. Вып.1. - М.: Прогресс, 1991. с. 11- 38.

7. Волков Ю. Г. Социология: Учеб для вузов / Под ред. Добренькова В. И. - М.: Гардарика, 1999.- 432с.

8. Гоголева А. В. Аддиктивное поведение и его профилактика: Учеб. Метод. Пособие. -2-е изд. стер. - М.: Моск. Психол. -соц. Ин - т; Воронеж: МОДЭК, 2003 -238с.

9. Дворецька Г. В. Соціологія: Навч. посіб. - 2-е вид., перероб і допов. - К.: КНЕУ, 2002. - 471с.

10. Дюркгейм Е. Соціологія і соціальні науки//Філософська і соціологічна думка.- К., 1992.-№5

11. Захарченко М. В., Погорілий О.І. Історія соціології/ від античності до початку ХХ ст.: Навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів. -К.: Либідь.1993.-336с.

12. Кравченко Б. Соціальні зміни і національна свідомість України 20ст./ Пер. з англ..-К.: Основи, 1997.- 424с.

  1. Ларцев В. Социальные и культурные детерминанты формирования личности. Монография. - К.: "Принт -Экспресс", 2002.- 430с.

14.

15. Лукашевич М. П., Туленков М. В. Спеціальні та галузеві соціологічні теорії. Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. - К.: Каравелла, 2004. -464с.

  1. Маркузе Г. Одномерный человек. - М.: «REFL - book», 1994. - 368с.
  2. Ниринг С. Свобода: обещание и угроза / Пер. с англ. - М.: Прогресс, 1966.-
  3. Норберт Э. Общество индивидов/ Пер. с нем. - М.: Праксис, 2001. - 336с.- (Серия "Образ общества").

19. Огаренко В. М., Малахова Ж. Д. Социология малых групп: Учеб. для вузов: Пер. с укр.- Запорожье; ГУ"ЗИГМУ", 2002. -206с.

20. Павліченко П. П., Литвиненко Д. А. Соціологія: Навч. посіб. для студ. не соціолог. спеціальностей. / Ред. В. В. Півень. - 2-е вид. - К.: Лібра, 2002.-254с.

21. Паніна Н. В. Технологія соціологічного дослідження. Курс лекцій. -К.: Наук. думка, 1996.-232с.

22. Примуш М. В. Загальна соціологія: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. - К.: Професіонал 2004.-590с.

23. Ручка А. О., Танчер В. В. Курс історії теоретичної соціології. - К., 1995.

24. 3. Сірий Є. В. Соціологія: Заг. теорія, історія розвитку, спеціальні та галузеві теорії/ Навч. посібн.- К.: Атіка, 2004.- 480с.

25. Соціологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів/ За ред. В. Г. Городяненка.- К.: Видавничий центр "Академія", 2005.- 560с.

26. Соціологія: Курс лекцій / За ред. І. С. Старовойта. -Тернопіль: Астон. 1999. - 176с.

27. Соціологія: Підручник для студ. вищ. навч. закл. / В. Г. Городяненка. К. 2003. - 559с.

28. Соціологія: Підручник / За заг. ред. В. П. Андрущенка, М.І. Горлача К.-Х.,

29. 1998. - 624с.

30. Соціологія: Курс лекцій: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. освіти / За ред.. В. М. Пічі. - 2002. -310с.

31. Соціологія: короткий енцикл. словник / Під заг. ред.. В.І. Воловича. - К.:

32. Укр. центр духовної культури, 1998. - 736с.

33. Соціологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів/ За ред. В. Г. Городяненка.- К.: Видавничий центр "Академія", 2005.- 560с.

34. Соціологічна думка України: Навч. посібник/ М. В. Захарченко, В. Ф. Бурлачук, М. О. Молчанов та ін. - Заповіт, 1996.-424с.

35. Сулько В. С. Українська соціологічна думка в пошуках істини: (Зародження і становлення вітчизняної соціології в процесі нац. державотворення. Від найдавніших часів до кінця ХІХ століття): Навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К., 2002. - 357с.

36. Черниш Н. Й. З історії розвитку соціології в Україні // Современное общество.-1993.-№1.

37. Филатова О. Г . История социологии: конспект лекций. - СПб. Изд -во Михайлова В. А., 2000. -64с.

38. 3. Щепанский Я. Элементарные понятия социологии/Пер. с польск.- М.: Прогресс, 1969.-240с.

39. Яковлев А. М. Социальная структура общества: Учеб для студ. вузов.- М.: Экзамен, 2003.-384с.

40. 5. Якуба О. О. Соціологія: Навч. посібник для студентів.- Харків: Константа, 1996.-191с.

Короткий словник соціологічних термінів

Адаптація соціальна- вид взаємодії окремої особи чи соціальної спільності із середовищем, у процесі якої погоджуються вимоги та очікування її учасників; результат процесу їх пристосування до нового соціального оточення.

Акультурація - процес взаємовпливу культур, за якого здійснюється культурний контакт, засвоюються технології, зразки, цінності чужої культури, що в свою чергу змінюються та адаптуються до нових вимог.

Аналіз документів - один з основних методів одержання конкретного знання про соціальну реальність на основі інформації, зафіксованої в різних документах.

Анкета -впорядкований за змістом і формою перелік питань та висловлювань, втілених у вигляді опитувального листа чи опитувальника.

Аномія- стан суспільної системи, для якого характерна відсутність загальноприйнятих цінностей і норм як універсальних регуляторів соціальної поведінки людей.

Антропосоціогенез- процес формування фізичного типу людини разом з її становленням як суб'єкта суспільних відносин та доцільної перетворювальної діяльності, творця культури.

Валідність соціологічної інформації - ода із складових частин надійності соціологічної інформації; ступінь відсутності в інформації теоретичних помилок, тобто помилок, пов'язаних з хибними початковими теоретичними засадами при розробці методики дослідження, з невідповідністю між кількісною моделлю та емпіричною системою, що вивчається.

Вибіркова сукупність- частина генеральної сукупності, об'єкти якої виступають як основні об'єкти спостереження; ця частина генеральної сукупності відбирається за спеціальними правилами так, щоб її характеристики відображали властивості всієї генеральної сукупності.

Виховання- процес соціокультурного становлення та розвитку індивіда, в ході якого, залежно від спрямованості впливу, здійснюється засвоєння ним соціального досвіду, знань, зразків і норм поведінки, цінностей культури.

Відчуження соціальне- 1) елемент і результат універсальної соціальної взаємодії індивідів у суспільстві, що виступає як протилежність соціального освоєння, присвоєння і привласнення; 2) процес втрати соціальним об'єктом можливостей освоювати ( присвоювати, привласнювати ) необхідні для його життєдіяльності фрагменти соціальної реальності та володіти ними, внаслідок чого ця реальність набуває для суб'єкта ознак і характеристик "чужого" світу, а сам він втрачає (або обмежує) свою соціальну могутність.

Володіння соціальне- спосіб взаємодії соціального суб'єкта із соціальною реальністю, який полягає у підпорядкуванні останньої (або певних її фрагментів) його волі, меті, діяльності.

Гарантії соціальні- система соціально - економічних та юридичних засобів, що забезпечують реалізацію конституційних соціально - економічних та соціально - політичних прав людини, умови її життєдіяльності, функціонування та розвиток суспільної системи в цілому.

Генеральна сукупність- це сукупність, на яку соціолог розповсюджує висновки дослідження; це множина об'єктів, які мають спільну, чітко визначену характеристику, що вказує на їх належність до даної системи і вивчається у межах соціологічного дослідження і територіально - часових меж.

Геноцид - свідомо умисне масове знищення населення певної країни, держави чи території шляхом одноразових чи багаторазових, поступових, нищівних дій з боку зацікавлених у таких акціях зовнішніх або внутрішніх соціальних сил.

Географічний напрям у соціології- перша наукова школа в соціології XIX століття, яка розглядала географічний стан і природні умови як визначальні чинники розвитку суспільного життя.

Громадянське суспільство - асоціація вільних громадян, що взаємодіють між собою виключно на грунті власних інтересів, правових норм та спільно погоджених чи вироблених регуляторів.

Група експертна - офіційно організований колектив фахівців - управлінців, створений для дослідження чітко сформульованої проблеми і вироблення рекомендацій для прийняття управлінських рішень відповідними органами влади різних рівнів.

Група мала- соціальна група, члени якої безпосередньо взаємодіють між собою; кількісний склад не перевищує кількох десятків чоловік.

Група неформальна- спільнота людей, що виникає спонтанно на грунті взаємних симпатій, схожості ціннісних орієнтацій та інтересів. Г. н. можуть існувати як самостійні, ізольовані спільноти, але можуть утворюватися у середині формальних груп та організацій як альтернатива і доповнення до них.

Група референтна- мала соціальна група, яка реферує (пропускає крізь себе) цінності суспільства і за нормами якої живе і діє (або хоче жити і діяти) індивід.

Група формальна- об'єднання людей для здійснення соціально заданої діяльності за умов їхньої безпосередньої комунікації та взаємодії.Г. ф. має юридично фіксований статус і нормативну базу існування, в якій закріплюються структура, тип розв'язуваних завдань, головні права та обов'язки.

Дезінформація- процес впливу на громадську думку через неадекватну інформацію, яка видається за достовірну і сприймається як істинна.

Декультурація- втрата основної (сутнісної) частини рідної (вітчизняної) культури.

Деліквентність - сукупність протиправних вчинків чи злочинів, які не відповідають формально зафіксованим юридичним нормам, виконання яких гарантовано державою; різновид девіантної поведінки, за яку несуть відповідальність.

Диспозиції- фіксовані соціальним досвідом людини її схильності до певного сприйняття умов діяльності і до певних дій за даних умов; форми психологічної готовності людини до тієї чи іншої спрямованості її соціальної активності в певних ситуаціях, внутрішні психологічні регулятори цієї спрямованості - ціннісні орієнтації та соціальні установки усіх рівнів узагальнення та конкретності (переконання, інтереси, прагнення, нахили, бажання).

Диференціація соціальна -процес і стан розшарування (подрібнення) певної соціальної цілісності (соціуму, системи, спільноти) на складові частки чи елементи (індивіди, групи).

Дія соціальна- форма або спосіб вирішення соціальних проблем і суперечностей, основою яких є протистояння інтересів основних соціальних сил даного суспільства.

Досвід соціальний- сукупність практично набутих соціальними суб'єктами (індивідами, групами, класами, народами, націями) у процесі їх взаємодії знань, умінь, навичок, звичаїв, норм, традицій, які слугують опертям для практичного життя цих суб'єктів засобами раціоналізації та оптимізації їх взаємодії і взаємовідносин.

Дослідження маркетингові -напрям соціологічних досліджень, що включає систему організації збору, обробки та аналізу інформації про попит, пропозиції, споживацькі переваги населення, його пріоритети в економіці, політиці, соціокультурній сфері для того, щоб якомога повніше задовольнити потреби людей, груп, інститутів, організацій, суспільства в цілому.

Егалітаризм- принцип організації соціальних відносин у державі, країні, суспільстві на засадах рівного економічного, передусім майнового, стану громадян.

Екосоціологія - розділ соціології, що вивчає проблеми взаємодії суспільства і природи, людини і природи, а також вплив навколишнього середовища на живих істот та їх взаємовідносини в екосистемі.

Експеримент соціальний - метод отримання інформації про зміну соціального об'єкта у результаті цілеспрямованого впливу на нього контрольованими чинниками (змінними).

Експертні методи в соціології - різновид евристичних методів пізнання, за якого результат (прогноз, рішення, оцінка) досягається через взаємодію кількох спеціалістів (експертів).

Ентропія соціальна- міра відхилення соціальної системи або її окремої ланки (структури, підсистеми) від прийнятого за еталон (нормального, очікуваного) стану, що виявляється в зниженні рівня організації, ефективності функціонування, темпів розвитку системи.

Етноцентризм- методологічний принцип оцінювання інших культур з точки зору цінності власної культури, що ґрунтується на впевненості щодо її переваг над усіма іншими культурами.

Життя соціальне- 1) компонент суспільного життя; 2) сукупність різноманітних форм спільної діяльності людей, спрямованої на забезпечення умов і засобів їх існування, реалізацію потреб, інтересів, цінностей, вияв, відтворення та утвердження соціальних характеристик індивідів і спільнот.

Життя суспільне- реальний, органічно цілісний процес існування, розвитку і взаємодії соціальних суб'єктів (осіб, спільнот, суспільств), що відбувається в конкретно - історичних умовах і характеризується певною системою форм діяльності, відносин, спілкування і духовного освоєння та перетворення дійсності людиною.

Закон соціальний- категорія для позначення форми вияву соціальної причинності, універсальної залежності через констатацію об'єктивних, необхідних, стійких, повторюваних зв'язків між процесами і явищами.

Зміни соціальні- тип руху соціальних явищ та соціальних структур у суспільстві; виявляються у виникненні, деформації та зникненні певних елементів соціальної системи, трансформації її внутрішніх та зовнішніх зв'язків.

Зондування- техніка інтерв'ю, що застосовується інтерв'юєром у разі неадекватної відповіді респондента з метою точного з'ясування думки опитуваного або її відсутності щодо предмета запитання.

Ідентифікація соціальна- пізнавальний спосіб встановленя тотожності, подібності речей, процесів, явищ, осіб, що означає розумові операції з зовнішніми стосовно суб'єкта, який пізнає, об'єктами.

Ієрархія соціальна- структурна побудова суспільства або окремих спільнот за рівневою ознакою з послідовним підпорядкуванням нижчих рівнів (щаблів) вищим.


оформления работ, выполненных с использованием ЭВМ | Інтерв'юєр- особа, яка проводить інтерв'ю; іноді анкетера - особу, що проводить анкетування, також називають І.
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати