На головну

Виконання договору продажу підприємства

  1.  Amp; 36. Зміна, розірвання шлюбного договору. Визнання шлюбного договору недійсним.
  2.  D) персональні продажу - дуже дорогий засіб просування товару з точки зору витрат на один контакт
  3.  Direct marketing або особисті продажу при просуванні на ринок.
  4.  I Товарна політика підприємства
  5.  I. Загальна характеристика підприємства
  6.  II частина. ПРОГНОЗ ТЕП ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
  7.  II.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства

Виконання договору продажу підприємства можна звести до трьох найбільш важливим діям сторін:

1) повідомлення кредиторів за зобов'язаннями, включеним до складу підприємства;

2) передача підприємства продавцем покупцеві;

3) оплата покупцем вартості підприємства.

Повідомлення кредиторів за зобов'язаннями, включеним до складу підприємства, за домовленістю між сторонами здійснюється однією з них в порядку, передбаченому ст. 562 ГК. Повідомлення кредиторів за зобов'язаннями, включеним до складу підприємства, повинно бути зроблено у письмовій формі до передачі підприємства продавцем покупцеві. Слід мати на увазі, що таким повідомленням кредитору, по суті, робиться пропозиція про переведення боргу з продавця підприємства на його покупця. Тому відповідно до п. 2 ст. 391 ГК і п. 1 ст. 389 ЦК відповідь кредитора буде вважатися належним чином оформленим, якщо йому буде надано письмова форма.

Кредитор, який не повідомив в письмовій формі продавцеві або покупцеві про свою згоду на переведення боргу, володіє особливими повноваженнями щодо захисту своїх прав. Так, протягом трьох місяців з дня отримання повідомлення він може вимагати або припинення або дострокового виконання зобов'язань та відшкодування продавцем завданих цим збитків, або визнання договору продажу підприємства недійсним повністю або у відповідній частині (п. 2 ст. 562 ЦК). Зазначений вище тримісячний термін за своєю природою є скороченим терміном позовної давності.

Якщо кредитор, сповіщений належним чином, нічого не повідомить продавця або не заявить жодне з перерахованих вимог, то він буде вважатися кредитором, не дала згоди на переведення боргу за зобов'язаннями, включеним до складу підприємства, з продавця на покупця. Внаслідок цього стороною за такими зобов'язаннями залишається продавець підприємства. Однак якщо зобов'язання буде виконано покупцем підприємства з дотриманням вимог п. 1 ст. 313 ЦК, то кредитор буде зобов'язаний прийняти таке виконання. У договір продажу підприємства може бути включено умова, що зобов'язує покупця виконати кредиторам продавця зобов'язання, включені до складу підприємства. Але якщо кредитор не погодиться з цим, то після передачі підприємства покупцеві продавець і покупець будуть нести солідарну відповідальність за боргами, включеним до складу переданого підприємства (п. 4 ст. 562 ЦК).

У тих випадках, коли кредитор не був належним чином повідомлений про продаж підприємства, він має право протягом року з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про передачу підприємства продавцем покупцеві, заявити вимоги про припинення або дострокове виконання зобов'язань і відшкодування продавцем завданих цим збитків або про визнання договору продажу підприємства недійсним повністю або у відповідній частині. Зазначений річний термін є позовною.

Надання законом кредитору підприємства, неповідомлення належним чином про продаж підприємства, нічим не обумовленого права вимоги про визнання всього договору продажу підприємства недійсним є прикладом надмірної захисту прав кредитора, що створює сприятливу основу для різних зловживань з боку зацікавлених у цьому осіб і істотно знижує практичну значимість всього інституту договору продажу підприємства.

Відповідно до п. 1 ст. 563 ГК передача підприємства продавцем покупцеві здійснюється за передавальним актом, в якому зазначаються:

дані про склад підприємства;

дані про повідомлення кредиторів про продаж підприємства;

відомості про виявлені недоліки переданого майна;

перелік майна, обов'язки з передачі якого не виконані продавцем через його втрати.

Підготовка підприємства до передачі, включаючи складання та подання на підписання передавального акта, є обов'язком продавця і здійснюється за його рахунок, якщо інше не передбачено договором.

Підприємство вважається переданим з дня підписання передавального акта обома сторонами. З цього моменту на покупця переходить ризик випадкової загибелі або випадкового пошкодження майна, що входить до складу підприємства (ст. 563 ЦК). У зв'язку з переходом на покупця зазначеного ризику до нього переходить і право на використання увійшов до складу підприємства майна в підприємницьких цілях (включаючи обмежене розпорядження їм). Виниклі в результаті цього майнові збільшення увійдуть до складу переданого підприємства. Якщо договором передбачено збереження за продавцем права власності на передане покупцеві підприємство до оплати підприємства або до настання інших обставин, покупець може розпоряджатися майном і правами, що входять до складу переданого підприємства в тій мірі, в якій це необхідно для цілей, для яких підприємство було придбано ( п. 3 ст. 564 ЦК).

З цього видно, що мета придбання підприємства, як правило, не входить до складу істотних умов договору, в разі, коли покупець використовує право обмеженого розпорядження переданим йому підприємством до державної реєстрації переходу права власності на підприємство, набуває суттєвого умови, необхідного для договорів даного виду. У таких випадках визначення цілей придбання покупцем підприємства необхідно, щоб уникнути взаємних претензій сторін, а також для запобігання можливого нанесення шкоди діловій репутації підприємства.

Якщо будь-яка зі сторін договору продажу підприємства буде ухилятися від підписання акта передачі підприємства, це слід розглядати як одностороння відмова відповідно продавця - від виконання зобов'язання з передачі підприємства, а покупця - від зобов'язання прийняти підприємство (п. 1 ст. 556 ЦК).

Як видно, норми ГК про передачу підприємства стосуються лише його матеріального компонента, причому переважно речей, але не зачіпають в повному обсязі передачу "нематеріального ядра" підприємства. В силу цього повна передача підприємства як цілісного майнового комплексу неможлива без здійснення продавцем і покупцем маси різних угод, спрямованих на фактичне відчуження окремих елементів підприємства покупцеві * (349).

Наприклад, очевидно, що виключні права на засоби індивідуалізації підприємця, індивідуалізації продукції, виконуваних робіт або послуг (фірмове найменування, товарний знак, знак обслуговування) можуть бути передані покупцеві в формі поступки права за договорами, укладеними відповідно до вимог законодавства про товарні знаки і знаках обслуговування. Виняткові права на об'єкти творчої діяльності можуть бути передані продавцем покупцю тільки за спеціальними договорами, укладеними відповідно до вимог авторського або патентного законодавства з вчиненням дій щодо їх державної реєстрації. Великий комплекс юридично значущих дій необхідно буде зробити сторонам договору продажу підприємства з метою переведення на покупця прав по використанню природних ресурсів.

В результаті передачі підприємства покупець повинен бути поставлений в положення, яке дозволяло б йому здійснювати підприємницьку справу так, як це робив продавець * (350). У зв'язку з цим обов'язки продавця про передачу підприємства не вичерпуються наданням сукупного майна торгового справи, але і припускають введення покупця в сферу придбаного бізнесу. Саме цей обов'язок визначає видове своєрідність договору купівлі-продажу підприємства, що відрізняє його від придбання простої сукупності речей або прав * (351).

Право власності на підприємство переходить до покупця з моменту державної реєстрації переходу цього права. Якщо інше не передбачено договором продажу підприємства, право власності на підприємство переходить до покупця і підлягає державній реєстрації безпосередньо після передачі підприємства покупцеві (п. 1 і 2 ст. 564 ЦК). З огляду на, що договір продажу підприємства вважається укладеним з моменту його державної реєстрації, одночасно з нею повинна здійснюватися і державна реєстрація переходу права власності на підприємство. Винятком з цього може бути відкладена реєстрація такого переходу за договорами, які передбачають збереження за продавцем права власності на підприємство, передане покупцеві, до оплати підприємства або настання інших обставин. В період збереження за продавцем права власності на підприємство, передане покупцеві, останній розпоряджається майном і правами, що входять до складу підприємства, як титульний власник.

 



 Поняття, предмет і сторони договору продажу підприємства |  Відповідальність сторін за договором продажу підприємства

 Договори, укладені на роздрібних ринках електроенергії |  Договір на постачання газом через приєднану мережу |  Поняття і предмет договору продажу нерухомості |  Сторони договору продажу нерухомості |  Форма договору продажу нерухомості |  Виконання і припинення договору продажу нерухомості |  Особливості продажу земельних ділянок |  Особливості продажу житлових приміщень |  Особливості продажу частки у праві власності |  Продаж підприємств і інші форми їх придбання |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати