Головна

НОРМУВАННЯ ЯКОСТІ ВОДИ

  1.  Аналіз виконання договірних зобов'язань за рівнем якості товару
  2.  Аналіз якості та конкурентоспроможності товару. Поняття конкурентоспроможності та якості товарів.
  3.  Аналіз якості прибутку. Аналіз рівня і динаміки фінансових результатів за даними звітності
  4.  Аналіз якості продукції
  5.  Аналіз якості продукції
  6.  Аналіз якості продукції
  7.  Аналіз якості продукції (КП)

Як і для домішок в атмосферному повітрі, для речовин, що забруднюють воду, встановлено роздільне нормування якості води, хоча принцип поділу тут пов'язаний з пріоритетним призначенням водного об'єкта, тобто з категоріями водокористування:

1. Вода питна - Вода, в якій бактеріологічні, органолептичні показники та показники токсичних хімічних речовин перебувають в межах норм питного водопостачання.

2. Господарсько-побутове водокористування - Використання водних об'єктів як джерела господарсько-питного водопостачання, а також для водопостачання підприємств харчової промисловості.

3. Культурно-побутове водокористування - Використання водних об'єктів для купання, заняття спортом і відпочинку населення.

Показники якості води диференціюються по зваженим і плаваючим речовин, запахів, присмаків, забарвленням, температурі, розчиненого кисню, біохімічного споживання кисню, отруйних речовин і збудників хвороб.

При нормуванні якості води у водних об'єктах встановлюється дві категорії водойм: I питного і культурно-побутового використання; II рибогосподарського призначення.

Склад і властивості води у водоймах першого типу має відповідати нормам в створі (поперечному перерізі) закладеному на водотоках - в 1 км вище найближчого за течією пункту водокористування (господарсько-питне водопостачання, місця купання або організованого відпочинку, території населеного пункту і т.п.), а на непроточних водоймах - в радіусі не менше 1 км від пункту водокористування.

Для водойм другого типу - не далі 500 м від місця скидання стічних вод.

Шкідливі та отруйні речовини нормуються за принципом лімітує показника шкідливості (ЛПВ) - Це найбільш ймовірне несприятливий вплив контрольованого речовини.

Для водойм першої категорії існує 3 види ЛПВ: Санітарно-токсикологічні, загальносанітарного, ОРГАНОЛЕПТИЧНИЙ (Запах, смак і т.д.).

Для водойм другої категорії додається ще 2 види ЛПВ: Токсикологічних та рибогосподарських.

До рибогосподарського водокористування відноситься використання водних об'єктів для проживання, розмноження, міграції риб і інших водних організмів. Для цих об'єктів ГДК визначається як максимальна концентрація, при якій речовини не надають прямо або побічно шкідливого впливу на риб і водні організми, службовці кормовою базою для риб.

Встановлюється також орієнтовно-безпечний рівень впливу шкідливих речовин (взуття) як тимчасовий рибогосподарський норматив, необхідний для вирішення питання про допустимість використання того чи іншого препарату в народному господарстві і встановленні допустимого рівня вмісту його в воді рибогосподарського водоймища.

Деякі речовини є шкідливими в порівняно високих концентраціях при контактному впливі або впливі на органи чуття.

І тому їх ГДК у водних об'єктах питного і культурно-побутового використання мають високі значення. Однак у водних об'єктах рибогосподарського водокористування вони виявляються токсичними для іхтіофауни, тут на перше місце висувається їх токсичну дію. Відповідно ГДК на ці речовини посилюються. Наприклад, ГДК NH3 для водних об'єктів першої категорії становить 2 мг / л, а для водних об'єктів другої категорії - 0,05 мг / л, тобто в 40 разів нижче.

Є речовини малотоксичні, але володіють різким стійким запахом, наприклад, нафтопродукти. У водних об'єктах першої категорії переважне значення має запах. І тому в основі обмеження лежать органолептичні властивості води, забрудненої цими продуктами (ГДК = 0,3 мг / л). Однак тканини риб, що мешкають у водоймах рибогосподарського призначення, набувають різкий запах, крім того нафту згубна для ікри і молоді риб, тому в них присутність нафти лімітується насамперед по рибогосподарського показником, відповідно ГДК знижується до 0,05 мг / л.

Розрахунковим науково-технічним нормативом якості водного середовища є гранично допустимий скид - маса забруднюючої речовини, максимально допустима до відведення від забруднювача в установленому режимі в одиницю часу.

ПДС застосовуються для регулювання забруднень водойм, встановлюється з урахуванням ГДК конкретного забруднювача і фіксується в пункті контролю - не далі ніж па 500 м від місця скидання стічних вод.

 НОРМУВАННЯ забруднення атмосферного повітря |  НОРМУВАННЯ ПЕРЕДБАЧЕНИХ ЗАБРУДНЕНЬ ГРУНТУ


 ПЕСТИЦИДИ |  детергенти |  РАДІОАКТИВНЕ ЗАБРУДНЕННЯ |  МІКРООРГАНІЗМИ |  Нормативи якості навколишнього середовища, їх класифікація |  Нормування якості навколишнього середовища |  допустиме навантаження |  ОЦІНКА ЯКОСТІ ВОДНИХ РЕСУРСІВ ПРОВОДИТЬСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ СИСТЕМИ ОСНОВНИХ ПОКАЗНИКІВ |  ОЦІНКА радіоактивного забруднення НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА |  Основні джерела впливу на навколишнє середовище |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати