Головна

ДИСЦИПЛІНИ

  1.  I. Програма дисципліни
  2.  I. Програма дисципліни
  3.  III МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ і літератури
  4.  III. Зразкове розподіл годин дисципліни за темами та видами занять
  5.  V НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ
  6.  VI. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ
  7.  VI. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Нижче конкретизуються зміст і методика вивчення розділів математичного аналізу, в основі діагностується цілепокладання яких покладено: цілісність і стійкість знань (професійно-орієнтованих і теоретичних), формування узагальнених умінь і загальнонавчальних навичок, розвиток математичного мислення.

Принциповою відмінністю структурообразующего принципу фундування шкільних знань є визначення основи для спіралевидної схеми моделювання базових знань, умінь, навичок математичної підготовки студентів педвузів. Починаючи з шкільного предмета через пошарове обгрунтування його в різних теоретичних дисциплінах, обсяг, зміст і структура математичної підготовки повинні зазнати значних змін в напрямку практичної реалізації теоретичного узагальнення шкільного знання за принципом "бумеранга".

Таке обгрунтування знань виводить на рівень, коли педагог разом зі студентом, вже володіє предметної стороною, починає відпрацьовувати з ним методичну сторону викладання. Шкільні знання стануть виступати структуроутворюючих фактором, що дозволяє відібрати теоретичні знання з математики більш високого рівня, через які відбувається обгрунтування шкільного знання.

Інший шар фундування може утворити вдосконалення і поглиблення практичних умінь, що проектуються орієнтовною основної навчальної діяльності.

Основу для фундування у вигляді базових навчальних елементів шкільної математики (БУЕШМ) складають сім змістових ліній: числова, функціональна, геометрична, тотожних перетворень, рівнянь і нерівностей, стохастична і алгоритмічна. Кожна змістовна лінія визначає базові знання, вміння, навички і методи вузівської математики, розподілені по оптимальному набору навчальних предметів і дисциплін. Навчальний предмет, бувши цілісну структуру навчальної інформації в складі теоретичного, практичного, прикладного, діяльнісного, евристичного і гуманітарного компонентів, розгортається в базисному (змістовному), процесуальному і ієрархічному рівнях в своїх локальних, модульних і глобальних проявах.

У розгортанні змісту навчального предмета в контексті професіоналізації фундування БУЕШМ з особливою виразністю простежуються три лінії:

- Логіка визначення змісту навчального предмета, виходячи з його особливостей: відбір базових навчальних елементів, структури, етапи вивчення, інтегративні знання, співвідношення теоретичного і практичного компонентів і т.п .;

- Логіка наступності і змісту теоретичного узагальнення БУЕШМ: змістові лінії шкільної математики і набір навчальних предметів навчання у ВНЗ, побудова системи логічно взаємопов'язаних видових проявів базових родових понять, посилення прикладного та діяльнісного компонентів навчання математики, модульний принцип розгортання змісту навчального предмета і т.п .;

- Облік психологічних і педагогічних особливостей сприйняття, засвоєння, уявлення, застосування, аналізу і синтезу навчального матеріалу суб'єктом навчання: наочне моделювання, імітаційне моделювання, структурний аналіз базових навчальних елементів, посилення евристичного і гуманітарного компонентів, розвиток інтелектуальних і особистісних характеристик, варіативність рішення навчальних задач , взаємопереходів знакових систем і т.п.

Структура глобального фундування розгортається по шести базових навчальних предметів наскрізного характеру (протягом усіх років навчання): математичний аналіз, алгебра, геометрія, алгоритміка, стохастика, елементарна математика, які продовжують і поглиблюють сім змістових ліній шкільного математики. Інший зріз структури утворюють 3 шари фундування:

- Професійний (I-III семестри), призначений для формування найближчого видового узагальнення методом наочного моделювання базових навчальних елементів шкільної математики;

- Фундування (IV-VI семестри), призначений для освоєння глибокого теоретичного узагальнення БУЕШМ;

- Технологічний (VII-X семестри), призначений для освоєння технологічних прийомів професійної діяльності та методичного обґрунтування вивчення БУЕШМ.

Кожен навчальний предмет передбачає розгортання методико-історичного оснащення (1 година додатково на кожні 10 лекційних годин) базових навчальних елементів: генезис, персоналії, прикладні та евристичні завдання, варіативність аналізу, збір і аналіз даних, пошук інтеграційних знань, умінь, алгоритмів, ідей і процедур, діяльність в умовах обмеження коштів і т.п.

При цьому необхідно забезпечити (ДПП):

1. Наскрізна розгортання навчальних предметів в рамках базисного (професійного) блоку, блоку фундування (теоретичне узагальнення БУЕШМ), технологічного блоку (моделювання професійної діяльності)

2. Розкриття цілісного змісту навчального предмета за допомогою сполучною ланцюга навчальних дисциплін з відображенням

- Теоретичного,

- Практичного,

- Прикладного,

- Евристичного,

- Конкретно-діяльнісного,

- Гуманітарного компонентів.

3. Знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, генезис і оцінку змісту Федерального освітнього стандарту шкільної математики.

4. Професійно-технологічне забезпечення підготовки (інформаційні технології, педагогічні технології, педагогічні та лабораторні практики, банк конкретно-діяльнісних процедур і методичних комплексів) в рамках навчальних предметів і змістових ліній.

5. Формування психологічної системи професійної та навчальної діяльності в єдності і взаємозв'язку їх компонентного складу.

6. Створення педагогічних умов для розвиваючого ефекту навченості, інтелектуальної діяльності та креативності особистості в процесі професійної підготовки.

7. Прийняття педагогічної професії і становлення професійної ідентичності особистості майбутнього вчителя. Структуроутворюючих фактором професіоналізації предметної підготовки студентів є організація контрольованої самостійної роботи студентів.

Елементи технології фундування наочного моделювання, що визначають орієнтовну основу діяльності (ООД) студентів протягом семестру, спрямовані на формування досвіду особистості, представлені на наступній схемі:

Дидактичний модуль (ДМ) розгортається протягом 1-2 навчальних семестрів, включаючи орієнтовну і інформаційну основу спільної діяльності вчителя і учня. Найважливішими компонентами проектування ДМ є актуалізація фрагментів спіралей фундування і стійкості базисних шкільних навчальних елементів. Якщо умовно закодувати довільну спіраль фундування в вигляді малюнка,

то її актуалізація в дидактичних модулях реалізується за цілісним фрагментами:

При цьому важливо відзначити, що при вивченні складного розділу математики в дидактично виправданою послідовного ланцюга  відбувається "склеювання" подальшого і попереднього компонентів за наступним принципом: інтегративні навчальні елементи ДМ S (включаючи фрагменти спіралей фундування) трансформуються у вихідну базу навчальних елементів ДМ S + 1. Цілісна картина дидактичного процесу технології фундування представлена ??на наступному малюнку:

 Засоби забезпечення освоєння дисципліни |  Педагогічна технологія фундування шкільного знання


 семестр |  Обгрунтування шкільного знання |  Метод послідовних наближень |  компактність |  послідовність |  опуклість |  наближення |  Числові ряди і ймовірність |  Матеріально-технічне забезпечення дисципліни |  Графік навчального процесу |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати