Головна

Список малюнків і підписів під рисунками

  1. " Вставка "a група" Символи "a список" Формула "a" Вставити
  2.  XXXV. СПИСОК СКОРОЧЕНЬ 1 сторінка
  3.  XXXV. СПИСОК СКОРОЧЕНЬ 10 сторінка
  4.  XXXV. СПИСОК СКОРОЧЕНЬ 11 сторінка
  5.  XXXV. СПИСОК СКОРОЧЕНЬ 12 сторінка
  6.  XXXV. СПИСОК СКОРОЧЕНЬ 13 сторінка
  7.  XXXV. СПИСОК СКОРОЧЕНЬ 14 сторінка

Малюнки до Глави 1:

Мал. 1.1. Діаграма дендрохронологічних датіровоочних шкал для Італії, Балкан, Греції та Туреччини.

Тут відображено стан цього питання на 1994 рік.

Лабораторія Malcolm and Carolyn Wiener Laboratory for Aegean and Near Eastern Dendrochronology, Cornell University, Ithaca, New York, USA.

Ясно видно, що всі шість шкал мають розрив близько 1000 року н. е.

Мал. 1.2 Графіки обсягів двох літописів Х і Y.

По горизонталі відкладені роки, а по вертикалі-обсяги погодних фрагментів літописів Х і Y.

Мал. 1.3 Графік вихідного фонду інформації про епоху (A, B) і графік залишкового фонду, тобто фонду, що зберігся до якогось року М.

Мал. 1.4 Наочне зображення принципу моделі втрати інформації з часом.

Точки сплесків графіків вихідного фонду і залишкових фондів-приблизно одні й ті ж.

Мал. 1.5А Кореляція точок сплесків графіків обсягу залежних літописів.

Мал. 1.5б Відсутність кореляції точок сплесків графіків обсягу для незалежних літописів.

Мал. 1.6 Ідеальний загасаючий графік частот згадок імен в хронологічно правильно впорядкованої літописі.

Для реальних хронік загасання графіка має місце лише «в середньому», причому він падає не до нуля, а до деякої постійної.

Мал. 1.7 Ідеальна матриця частот хронологічно правильно впорядкованої літописі.

Числа в кожному рядку матриці «в середньому» загасають при русі зліва направо.

Мал. 1.8 Пара графіків, що показують, що принцип загасання частот порушується всередині даного тексту.

Таке відбувається, коли в літописі присутні два дубліката, поставлені в різні місця літопису.

Мал. 1.9 «Галактики» числових династій, що виходять з реальних династій M і N при їх розмноженні літописцями в різних хроніках.

Мал. 1.10 Накладення Римської імперії від 82 року до н. е. до 217 року н. е. на Римську імперію III-VI століть н. е. по длительностям правлінь.

Деталі см. В [нх-1].

Мал. 1.11 Сполучення Римської імперії від 82 року до н. е. до 217 року н. е. з Римською імперією III-VI століть н. е. при жорсткому зсуві приблизно на 330 років.

Деталі см. В [нх-1]. Позначення. В династичної струмені III-й Римської імперії:

1 - Люций Авреліан 270-275 (5).

2 - Смута 275-276 (1).

3 - Проб 276-282 (6).

4 - Смута 282-284 (2).

5 - Діоклетіан 284-305 (21).

6 - соправление Діоклетіана і Констанція Хлору 293-305 (12).

7 - Смута 305-309 (4).

8 - Констанцій Хлор 305-306 (1).

9 - Тетрарх і Костянтин серпня 306-324 (18).

10 - Костянтин серпня 306-337 (31).

11 - Серпень Костянтин до народження Василя Великого (27).

12 - Констанцій II 337-361 (24).

13 - соправление Констанція II і Константа 337-359 (13).

14 - Юліан 361-363 (2).

15 - Смута 363 (1).

16 - Валентиніан I 364-375 (11).

17 - соправление Валентиніана і Валента 367-375 (11).

18 - Валент 364-378 19 - соправление Валента, Валентиніана і Грациана 364-375 (11).

20 - Іовіан 363-364 (1).

21 - Смута 378 (1).

22 - Грациан і Валентиніан II після Валента та смути 379-392 (13).

23 - Феодосій I 379-395 (16).

24 - Євген 392-394 (2).

25 - соправление Євгена 392-394 (2).

26 - Аркадій 395-408 (13).

27 - Гонорій 395-423 (28).

28 - Аецій 423-444 або 423-438 (14) або (21).

29 - Валентиніан III 437-455 або 444-455 (18) або (11).

30 - Рецімер 456-472 (16).

31 - Олібрій 472 (1).

32 - гліцерил 473, 474 (1).

33 - Юлій Непот 474 (1).

34 - Ромул Августул 475-476 (1).

35 - Одоакр 476-493 (17).

36 - Теодорих 493-526 або 497-526 (33) або (29).

Кінець III Римської імперії на Заході. Готська війна VI століття н. е.

В династичної струмені II Римської імперії:

1 - Люций Сулла 82-78 до н. е. (5).

2 - Смута 78-77 (1).

3 - Серторий 78-72 (6).

4 - Смута 72-71 (2).

5 - Помпей 70-49 (21).

6 - соправление Помпея і Цезаря 60-49 (11).

7 - Смута 49-45 (4).

8 - Юлій Цезар 45-44 (1).

9 - Тріумвіри і Октавіан Август 44-27 (17).

10 - Октавіан Август 27 г до н. е. - 14 г н. е. (41) або (37) від 23 року до н. е.

11 - Октавіан Август до народження Ісуса Христа (27).

12 - Тиберій 14-37 (23).

13 - соправление Тіберія і Германіка 6-19 (13).

14 - Калігула 37-41 (4).

15 - Смута 41 (1).

16 - Клавдій 41-54 (13).

17 - соправление Клавдія і Палланта 41-54 (13).

18 - Нерон 54-68 (14).

19 - соправление Нерона, Бурра і Сенеки 54-62 (8).

20 - Гальба 68-69 (1).

21 - Смута 69 (1).

22 - Два Тита Веспасіана 69-81 (12).

23 - Домициан 81-96 (15).

24 - Нерва 96-98 (2).

25 - соправление Нерви 96-98 (2).

26 - Траян 98-117 (19).

27 - Адріан 117-138 (21).

28 - Тит Антонін Пій 138-161 (23).

29 - Марк Аврелій 161-180 (19).

30 - Люций Коммод 176-192 (16).

31 - Пертинакс 193 (1).

32 - Дідій Юліан 193 (1).

33 - Клодий Альбін 193 (1).

34 - Песценній Нігрен 193-194 (1).

35 - Септимій Север 193-211 (18).

36 - Каракалла 193-217 (24).

Кінець II Римської імперії. Криза середини III століття.

Готська війна.

Мал. 1.12 Накладення Ізраїльського царства на династичну струмінь Римської імперії IV-V століть н. е. по длительностям правлінь.

Деталі см. В [нх-1].

Мал. 1.13 Накладення юдейського біблійного царства на Східну Римську імперію 306-700 років н. е. по длительностям правлінь.

Деталі см. В [нх-1].

Мал. 1.14 Взаємне розташування на осі часу царів Юди та Ізраїльського царств як вони описані в Біблії.

Подробиці див. В [нх-1].

Мал. 1.15 Накладення 1-го періоду Римського єпископату 141-314 років н. е. на 2-й період Римського єпископату 314-532 років н. е. по длительностям правлінь.

Деталі см. В [нх-1].

Мал. 1.16 Накладення імперії Каролінгів VII-IX століть н. е. на династичну струмінь Римської імперії III-VI століть н. е. по длительностям правлінь.

Деталі см. В [нх-1].

Примітка.

[1] - Ж. Блер. Таблиці хронологічні. М., 1808-1809, тт. 1-2.

[2] - Бемон Ш., Моно Г. Історія Європи в середні віки. Пг., 1915.

[3] - Cagnat R. Cours depigraphie latine. Paris, 1914, 4 ed.

Мал. 1.17 Сполучення імперії Каролінгів VII-IX століть н. е. з династичної струменем Римської імперії III-VI століть н. е. при жорсткому зсуві приблизно на 360 років.

Деталі см. В [нх-1].

Мал. 1.18 Накладення Священної Римсько-Німецької імперії X-XIII століть н. е. на Римську імперію IV-VI століть н. е. по длительностям правлінь.

Деталі см. В [нх-1].

Примітка.

[1] - Ж. Блер. Таблиці хронологічні. М., 1808-1809, тт. 1-2.

[2] - Бемон Ш., Моно Г. Історія Європи в середні віки. Пг., 1915.

[3] - Cagnat R. Cours depigraphie latine. Paris, 1914, 4 ed.

[4] - Ф. Грегоровіус. Історія міста Риму в середні віки. СПб., 1909-1912, тома 1-5.

Мал. 1.19 Сполучення Священної Римсько-Німецької імперії X-XIII століть н. е. з Римською імперією IV-VI століть н. е. при жорсткому зсуві приблизно на 720 років.

Деталі см. В [нх-1].

Мал. 1.20 Накладення Священної Римсько-Німецької імперії X-XIII століть н. е. на імперію Габсбургів XIII-XVII століть н. е. по длительностям правлінь.

Деталі см. В [нх-1].

Примітка.

[1] - Ж. Блер. Таблиці хронологічні. М., 1808-1809, тт. 1-2.

[2] - Бемон Ш., Моно Г. Історія Європи в середні віки. Пг., 1915.

[3] - Кольрауш. Історія Німеччини. М., 1860, том 2.

Мал. 1.21 Сполучення Священної Римсько-Німецької імперії X-XIII століть н. е. з імперією Габсбургів XIII-XVII століть н. е. при жорсткому зсуві приблизно на 360 років.

Деталі см. В [нх-1].

Мал. 1.22 Накладення Священної Римсько-Німецької імперії X-XIII століть н. е. на Римську імперію I-III століть н. е. по длительностям правлінь.

Деталі см. В [нх-1].

Мал. 1.23 Сполучення Священної Римсько-Німецької імперії X-XIII століть н. е. з Римською імперією I-III століть н. е. при жорсткому зсуві приблизно на 1050 років.

Деталі см. В [нх-1].

Мал. 1.24 Накладення німецьких коронаций Священної Римсько-Німецької імперії X-XIII століть на Іудейське біблійне царство по длительностям правлінь.

Деталі см. В [нх-1].

Мал. 1.25 Сполучення німецьких коронаций Священної Римсько-Німецької імперії X-XIII століть з юдейським біблійним царством при жорсткому зсуві приблизно на 1840 років.

Деталі см. В [нх-1].

Мал. 1.26 Накладення римських коронацій імператорів Священної Римсько-Німецької імперії X-XIII століть н. е. на Ізраїльське біблійне царство по длительностям правлінь.

Деталі см. В [нх-1].

Мал. 1.27 Сполучення римських коронацій імператорів Священної Римсько-Німецької імперії X-XIII століть н. е. з Ізраїльським біблійним царством при жорсткому зсуві приблизно на 1840 років.

Деталі см. В [нх-1].

Мал. 1.28 Потрійне поєднання вірменських католикосів 992-1286 років н. е. з Римо-Німецькою імперією X-XIII століть н. е. і з юдейським біблійним царством при жорсткому зсуві приблизно на 1840 років.

Деталі см. В [нх-7].

Мал. 1.29 Накладення Першої Візантійської імперії 527-829 років н. е. на Другу Візантійську імперію 829-1204 років н. е. по длительностям правлінь.

Список імен та правлінь см. В [нх-1].

Позначення.

У I-й Візантійської імперії:

1 - Юстиніан I і Феодора 527-565 (38).

2 - Юстин II 565-578 + Тиберій II 578-582 (17).

3 - Маврикій 582-602 (20).

4 - Фока 602-610 (8).

5 - Гераклий 610-641 (31).

6 - Костянтин III 641 + Геракліон - Гераклий II 641 (1).

7 - Констант II 642-668 + Костянтин IV 668-685 + Юстиніан II 685-695 (53).

8 - Смута 695-717 (22).

9 - Війна при Юстиніані II.

10 - Лев III Ісавр 717-741 (24).

11 - Костянтин V Копроним 741-775 (34).

12 - Лев IV 775-780 + Костянтин VI 780-797 + Ірина 797-802 + Никифор 802-811 (36).

13 - Смута 811-829 (19).

У II- й Візантійської імперії:

1 - Феофіл 829-842 + Михайло III і Феодора 842-867 (38).

2 - Василь I 867-886 (19).

3 - Лев VI 886-912 (26).

4 - Олександр 912-913 (1).

5 - Костянтин VII 910-912-959 (47) або (49).

6 - Роман II 959-963 + Никифор II Фока 963-969 + Іоанн I Цимісхій 963-975 або 976 (16).

7 - Костянтин X або VIII 975-1028 (53).

8 - Смута 1025-1057 (22).

9 - Повстання Торніке в 1047 році.

10 - Іоанн II Комнін 1118-1143 (25).

11 - Олексій I Комнін 1081-1118 (37).

12 - Мануїл I 1143-1180 (37).

13 - Смута 1180-1204 (24).

Мал. 1.30 Накладення Другий Візантійської імперії 867-1143 років н. е. на Третю Візантійську імперію 1204-1453 років н. е. по длительностям правлінь.

Список імен та правлінь см. В [нх-1].

Позначення. У III-й Візантійської імперії:

1 - Феодор I Ласкаріс 1204-1222 (18).

2 - Іоанн III Дука ватазі 1222-1254 або 1256 (32).

3 - Феодор II Ласкаріс 1254 або 1256-1258 або 1259 (3).

4 - Михайло VIII 1259 або 1260-1282 або 1283 (25).

5 - Андронік II Палеолог 1 282 або 1283-1320 або 1328 (46).

6 - Андронік III Палеолог 1320-1341 (21).

7 - Другий варіант: Андронік III Палеолог 1328-1341 (13).

8 - Іоанн V Палеолог 1341-1391 або 1 376 (35) або (50).

9 - Смута 1376-1391 (15).

10 - Мануїл II 1391-1424, тисячі чотиреста двадцять п'ять (34).

11 - Іоанн VIII або VI +1424 або 1425-1448 (24).

У II- й Візантійської імперії:

1 - Василь I 867-886 (19).

2 - Лев VI Філософ 886-912 (26).

3 - Олександр 912-913 (1).

4 - Роман I 919-945 (26).

5 - Костянтин VII 910 або 912-959 (47).

6 - Роман II + Никифор II Фока + Іоанн I Цимісхій 959-976, 975 (16) або (17).

7 - Никифор II Фока + Іоанн I Цимісхій 963-976 (13), другий варіант.

8 - Василь II Болгаробойца 975 або 976-1025 (50).

9 - Смута 1025-1057 (32).

10 - Олексій I 1081-1118 (37).

11 - Іоанн II 1118-1143 (25).

Мал. 1.31 Потрійне поєднання один з одним 1-й, 2-й, 3-й Візантійських імперій при жорсткому зсуві приблизно на 300 років. Список імен та правлінь см. В [нх-1].

Позначення.

У I-й Візантійської імперії:

1 - Юстиніан I 527-565 (38).

2 - Юстин II 565-578 + Тиберій II 578-582 (17).

3 - Маврикій 582-602 (20).

4 - Фока 602-610 (8).

5 - Гераклий 610-641 (31).

6 - Костянтин III 641 (1).

7 - Констант II 642-668 + Костянтин IV 668-685 + Юстиніан II 685-695 (53).

8 - Смута 695-717 (22).

9 - Війна при Юстиніані II.

10 - Лев III Ісавр 717-741 (24).

11 - Костянтин V Копроним 741-775 (34).

12 - Лев IV 775-780 + Костянтин VI 780-797 + Ірина 797-802 + Никифор 802-811 (36).

13 - Смута 811-829 (19).

У II- й Візантійської імперії:

1 - Феофіл 829-842 + Михайло III 842-867 (38).

2 - Василь I 867-886 (19).

3 - Лев VI 886-912 (26).

4 - Олександр 912-913 (1).

5 - Костянтин VII 910-912-959 (47) або (49).

6 - Роман II 959-963 + Никифор II Фока 963-969 + Іоанн Цимісхій 963-975 (16).

7 - Костянтин X або VIII 975-1028 (53).

8 - Смута 1025-1057 (22).

9 - Повстання Торніке 1047 р

10 - Іоанн II Комнен 1118-1143 (25).

11 - Олексій I Комнен 1081-1118 (37).

12 - Мануїл I Комнен 1143-1180 (37).

13 - Смута 1180-1204 (24).

У III- ї Візантійської імперії:

1 - Феодор I Ласкаріс 1204-1222 (18).

2 - Іоанн III Дука ватазі 1222-1254 або 1256 (32).

3 - Феодор II Ласкаріс 1254 або 1256-1258 або 1259 (3).

4 - Михайло VIII 1259 або 1260-1282 або 1283 (25).

5 - Андронік II Палеолог 1 282 або 1283-1320 або 1328 (46).

6 - Андронік III Палеолог 1320-1341 (21).

7 - Другий варіант: Андронік III Палеолог 1328-1341 (13).

8 - Іоанн V Палеолог 1341-1391 або 1 376 (35) або (50).

9 - Смута 1376-1391 (15).

10 - Мануїл II 1391-1424, тисячі чотиреста двадцять п'ять (34).

11 - Іоанн VIII або VI +1424 або 1425-1448 (24).

Мал. 1.32 (а, б) Поєднання російських правителів 945-1174 років н. е. з російськими правителями 1378-1584 років н. е. при жорсткому зсуві приблизно на 410 років.

Деталі см. В [нх-6а].

Мал. 1.33 (а, б) Поєднання «античної» Греції 900-330 років до н. е. із середньовічною історією Греції та Європи 910-1510 років н. е. при жорсткому зсуві приблизно на 1810 років. Подробиці див. В [нх-6а].

Мал. 1.34 Поєднання блоків англійської історії 640-1330 років н. е. з візантійською історією 380-1453 років н. е. при жорсткому зсуві вгору на 210-270 років і вниз на 100-120 років.

При цьому три візантійські династії:

Візантія 1, Візантія 2 і Візантія 3 є дублікатами.

Подробиці див. В [нх-6а].

Мал. 1.35 Накладення династичної англійської історії 643-1327 років н. е. на династичну візантійську історію 378-1453 років н. е. по длительностям правлінь.

Подробиці див. В [нх-6а].

Мал. 1.36 (а, б, в) Поєднання англійської династичного потоку 643-1327 років н. е. з візантійським династичним потоком 378-1453 років н. е. при жорстких зрушення.

Деталі см. В [нх-7].

Мал. 1.37 Фрагмент Глобальної хронологічному Карти.

На ній представлені (в скалігеровской датування) всі основні династії царів і події «древньої» і середньовічної історії.

Мал. 1.38 Система дублікатів, виявлена ??математичними методами в «підручнику історії СКАЛА»

(В Глобальної хронологічному Карті).

Ясно видно, що «підручник СКАЛА» виходить «підсумовуванням» чотирьох практично ідентичних примірників однієї й тієї ж короткою хроніки.

Мал. 1.39 Розкладання «підручника СКАЛА» в суму чотирьох коротких хронік, зсунутих відносно один одного приблизно на 333 року, на 1053 року і на 1178 років.

Ці зрушення виникли в результаті ненавмисних помилок або цілеспрямованої фальсифікації середньовічних хронології XVI-XVII століть.

Малюнки до Глави 2:

Мал. 2.1 (а, б) Кумранські сувої з текстом Тори, гімнів, Ісайї.

Текст розташований у вигляді широких книжкових сторінок, як на книжковому розвороті.

Ідея такого розташування мабуть йде від переплетених книг, а не від сувоїв, в яких текст розташовувався поперек свитка у вигляді довгого вузького стовпчика.

(Дві фотографії з журналу «Світ Біблії» [198]).

Мал. 2.2 Караїмська сувій Тори з Чуфут-кальской кенаси (синагоги).

Караїмські сувої виглядають точно так само як і кумранські.

Таке розташування тексту неприродно для сувою і мабуть йде від практики виготовлення книг.

(З «Фортеці коштовностей» [95]).

Мал. 2.3. Монастирський скрипторій. Франція, XV століття.

При написанні святкові використовувалися спеціальні столи.

Рядки розташовувалися впоперек сувою єдиним потоком.

Виходив вузький високий стовпець тексту.

Цей древній зразок відтворювався і на перших переплетених книгах.

Така книга зображена на малюнку справа вгорі.

(З «Загальної історії книги» на стор.37).

Мал. 2.4. Один з найдавніших пам'яток писемності:

Розетський камінь. Він містить один і той же текст на трьох мовах.

Його сторінки розташовані ОДНА ПІД ІНШИЙ, утворюючи високий стовпець, як на сувої.

Але НЕ ЯК У КНИЗІ. (З «Загальної історії книги» [175], с. 13).

Мал. 2.5. Сторінка однією з перших рукописних Біблій.

Німеччина, нібито XIII-XIV століття (насправді це швидше за все XVI-XVII століття).

Хоча це вже книга, а не сувій, але текст розташований довгими вузькими стовпцями, як на сувої.

Зверніть увагу на орнамент.

Він ніби зображує краю розтягнутого для читання зверху вниз згортка.

(З «Загальної історії книги» [175], с. 41).

Мал. 2.6. Розподіл традиційних датувань перших друкованих видань Біблії в Європі в XV-XVIII століттях.

Після Тридентського собору настає дивне затишшя у виданнях Біблії.

Хоча мало б бути навпаки: після канонізації Біблії на Тридентском соборі число її видань повинно було зрости.

Мабуть, багато Біблії, видані після Тридентського собору, були неправильно датовані етохой ДО НЬОГО.

Мал. 2.7. Графік частоти видань Біблії з 1480 по 1800 рік.

Добре видно різкий пік ДО Тридентского Собору.

Чому після канонізації Біблії на Тридентском Соборі настає СПАД числа її видань?

Мал. 2.8. Так має виглядати графік числа видань Біблії в правильній хронології.

Після канонізації Біблії-різке зростання числа видань.

Видають тільки що канонізовану книгу, а потім в середньому монотонний зростання, пов'язаний з розвитком друкарства взагалі.

Мал. 2.9 Сторінка з першої друкованої Біблії Гутенберга. Взято з [175].

Малюнки до Глави 3:

Мал. 3.1 Середньовічна карта південної частини неба.

З книги XVII століття: Stanislai de Lubienietski, «Theatrum cometicum», Lugduni Batavorum, видання 1681 року с. 46.

Книгосховище Пулковської обсерваторії. Взято з [12], с. 63.

Мал. 3.2 Середньовічна карта зоряного неба.

З книги XVII століття: S. de Lubienietski, «Historia universalis omnium Cometarum», Lugduni Batavorum, видання 1681 року.

Книгосховище Пулковської обсерваторії. Взято з [12], вклейка між с. 26-27.

Мал. 3.3 (а) Зображення сузір'я Кассіопеї на Троні із середньовічною зоряної карти.

Взято з [12], с. 70.

Мал. 3.3 (б) Средневекововое зображення Кассіопеї на Троні посеред Чумацького Шляху.

З книги XVI століття «Astrognosia». Книгосховище Пулковської обсерваторії.

Взято з [10], т.1, с. 221.

Мал. 3.4 Зображення сузір'я Кассіопеї у вигляді розп'ятого Христа.

Із середньовічною зоряної карти.

З книги XVI століття: Radinus, «Sideralis Abyssus», 1 511.

Книгосховище Пулковської обсерваторії. Взято з [12], с. 267.

Мал. 3.5 Єгипетське північне небо.

З книги XVIII століття: Corbiniunus, «Firmamentum Firmianum», 1731.

Книгосховище Пулковської обсерваторії. Взято з [12], с. 276.

Мал. 3.6 Єгипетське південне небо.

З книги XVIII століття: Corbiniunus, «Firmamentum Firmianum», 1731.

Книгосховище Пулковської обсерваторії. Взято з [12], с. 276.

Мал. 3.7 Середньовічне символічне зображення науки астрономії.

Зверніть увагу на небесний глобус, на якому відзначені 24 меридіана, тобто 24 зоряних години.

З книги XVI століття: Z. Bornman, «Astra», 1596.

Книгосховище Пулковської обсерваторії. Взято з [12], с. 12.

Мал. 3.8 Карта південного неба з «Альмагеста» Птолемея, виданого у 1551 році.

Вважається, що карта намальована А. Дюрером.

Частина фігур вбрана в середньовічні костюми.

З книги: Claudii Ptolemaei Pelusiensis Alexandrini omnia quac extanty opera, 1551.

Книгосховище Пулковської обсерваторії.

Взято з [12], вклейка між с. 216-217.

Мал. 3.9 Карта північного неба з «Альмагеста» Птолемея, виданого у 1551 році.

Вважається, що карта намальована А. Дюрером.

Частина фігур вбрана в середньовічні костюми.

З книги: Claudii Ptolemaei Pelusiensis Alexandrini omnia quac extanty opera, 1551.

Книгосховище Пулковської обсерваторії. Взято з [12], вклейка між с. 216-217.

Мал. 3.10 Сузір'я Лева по манускрипту Гринбергера (Grienberger) 1612 року через книгосховища Пулковської обсерваторії. Взято з [11], с. 45.

Мал. 3.11 Сузір'я Тельця по манускрипту Гринбергера (Grienberger) 1612 з книгосховища Пулковської обсерваторії. Взято з [11], с. 45.

Мал. 3.12 Сузір'я Стрільця по манускрипту Гринбергера 1612 роки (Grienberger) з книгосховища Пулковської обсерваторії. Взято з [11], с. 46.

Мал. 3.13 Сузір'я Орла (в центрі) з манускрипту Гринбергера (Grienberger) з книгосховища Пулковської обсерваторії. Взято з [11], с. 47.

Мал. 3.14 Сузір'я Пегаса по манускрипту Гринбергера (Grienberger) з книгосховища Пулковської обсерваторії. Взято з [11], с. 46.

Мал. 3.15 Фивский гороскоп Г. Бругша.

Зображення на внутрішній стороні кришки «давньо» -егіпетского саркофага з сікіморового дерева, знайденого Г. Бругша в Фівах в 1857 році.

З книги: Henri Brugsch, «Recueil de monuments egyptiens, dessiness sur lieux», 1862. Взято з [12], с. 300.

Мал. 3.16 Середньовічні Гальські монети, наведені в книзі: John Blake, «Astronomical Myths», 1887.

Бібліотека Пулковської обсерваторії.

На першій монеті зображена, мабуть, планета Сатурн (див. Букву S над нею) у вигляді коня, перестрибувати через урну Водолія.

На другий монеті - планета (знову у вигляді коня), на якій сидить сузір'я Рака, а внизу - сузір'я Козерога. Взято з [11], с. 14.

Мал. 3.17 Середньовічні зображення колісниць планет, захоплюємося різними тваринами з книги XVI століття: Ioanne Tesnierio, «Opus Matematicum octolibrum», видання Coloniae Agrippinae, 1 562.

Книгосховище Пулковської обсерваторії.

1) Сонце з кіньми,

2) Місяць з дівами,

3) Меркурій з орлами,

4) Венера з голубами і амуром,

5) Марс з кіньми,

6) Юпітер з виночерпием і павичем,

7) Сатурн, гложущую дитини, з грифоном і аспідом.

Взято з [12], с. 71.

Мал. 3.18 запряжених кіньми колісниця Сонця з книги нібито XV століття:

Leopoldi, «Compilatio de astrorum scientia», 1489.

Книгосховище Пулковської обсерваторії. Взято з [12], с. 169.

Мал. 3.19 Середньовічні зображення колісниць планет з книги XVI століття:

Albumasar, «De Astrus Scientia», 1515.

Книгосховище Пулковської обсерваторії.

Вгорі і внизу-постійно рухаються колісниці Сонця і Місяця.

У середині-колісниці Меркурія і Венери, зображені в дні їх «зупинок» на небосхилі, на початку і в кінці петлі видимої траєкторії. Взято з [12], с. 240.

Мал. 3.20 Середньовічні зображення планет у вигляді колісниць, в різних упряжках з книги XVI століття: Albumasar, «De Astru Sciencia», 1515.

Книгосховище Пулковської обсерваторії. Взято з [12], с. 157.

Зображені колісниці: Сонця, Місяця, Меркурія, Венери.

Мал. 3.21 Середньовічні зображення планет у вигляді колісниць, в різних упряжках з книги XVI століття: Albumasar, «De Astru Sciencia», 1515.

Книгосховище Пулковської обсерваторії. Взято з [12], с. 157.

Зображені колісниці: Марса, Юпітера, Сатурна.

Мал. 3.22 Зупинені колісниці Марса, Юпітера і Сатурна з книги XVI століття:

Albumasar, «De Astru Sciencia», 1515.

Книгосховище Пулковської обсерваторії. Взято з [12], с. 241.

Мал. 3.23 Сатурн в своїй колісниці.

З книги нібито XV століття: Leopoldi, «Compilatio de astrorum scientia», 1489.

Книгосховище Пулковської обсерваторії. Взято з [12], с. 181.

Малюнки в розділі 4:

Мал. 4.1. Глобальна Хронологічна Карта і її розкладання в суму чотирьох коротких майже ідентичних хронік.

Мал. 4.2. Більш докладний опис Глобальної хронологічному Карти.

Вказані основні блоки-епохи, які складають сьогодні «підручник» Скалігера-Петавіуса.

Чітко видно три основних хронологічних зсуву приблизно на 1800, 1050 і 360 років.

«Літопис» СКАЛА була отримана склеюванням чотирьох майже ідентичних «коротких літописів».

Мал. 4.3. Короткий перелік основних подій, які сьогодні становлять блоки-дублікати всередині «підручника» Скалігера-Петавіуса.

Мал. 4.4. Накладення Біблії на частину «підручника» СКАЛА при зсуві біблійної хронології вгору на 1800 років.

Підкреслимо, що одним цим зрушенням обмежитися не можна.

Після цього потрібно продовжити «підйом вгору» всіх біблійних подій, датованих сьогодні раніше XI століття н. е.

Мал. 4.5. Накладення Троянської-Готської війни на біблійну історію про війну з коліном Веніаміна.

Мал. 4.6. Накладення Ізраїльського царства (описаного в Біблії) на «римські коронації» Священної Римської імперії X-XIII століть н. е.

Зрушення біблійної історії вгору принаймні на 1840 років.

Мал. 4.7. Кореляція тривалостей правлінь царів Ізраїльського царства (по Біблії) і інтервалів часу між римськими Коронація в Священної Римської імперії X-XIII століть н. е.

Мал. 4.8. Накладення Іудейського царства (описаного в Біблії) на «німецькі коронації» Священної Римської імперії X-XIII століть н. е.

Зрушення біблійної історії вгору принаймні на 1840 років.

Мал. 4.9. Кореляція тривалостей правлінь царів Іудейського царства (по Біблії) і інтервалів часу між німецькими Коронація в Священної Римської імперії X-XIII століть н. е.

Мал. 4.10. Паралелізм між біблійною історією царя Факха і «римської» історією царя Одоакра.

Мал. 4.11. Паралелізм між біблійною історією царя Єзекії та ромейской історією імператора Анастасія.

Мал. 4.12. Паралелізм між Готської війною VI століття н. е.

і історією заколоту «Ніка» в Цар-Граді VI століття н. е.

Мал. 4.13. Паралелізм між Готської-Тарквінійской-Троянської війною і історією заколоту «Ніка».

Мал. 4.14. Паралелізм між готського-Троянської війною і біблійним описом падіння Єрусалиму.

Малюнки до Глави 5:

Мал. 5.1 «Рука Дамаскінова» з Псалтиря московській пресі XVII століття.

Мал. 5.2 Юліанський і Григоріанський дрейф (зміщення) «чотирнадцятої місяця» в метоновому циклі.

Мал. 5.3 Чому середньовічні хронології як дати воскресіння Ісуса Христа вибрали саме 31 рік н. е.?

Тому що це - найраніша можлива дата, коли пасхалія дає Великдень на 25 березня і єврейський Великдень на 24 березня (субота), причому не можна помістити дату першої Пасхи пізніше ніж 24 березня.

Мал. 5.4 Чому середньовічні хронології як дати Першого Нікейського собору вибрали саме 325 рік н. е.?

Тому що вже в III столітті (і раніше) весняне рівнодення потрапляло б пізніше, ніж у календарній Пасхи 22 березня (що неможливо за апостольським правилом про Пасху, яке дотримувалися хронології).

Мал. 5.5 Порівняння скалігеровской хронології до хронології Властаря по рівнодення, з «наполовину» виправленої хронологією Властаря і з «повністю виправленої» хронологією Властаря (яка все одно залишається помилковою!).

Малюнки до Глави 6:

Мал. 6.1. Титульний аркуш видання 1540 року «Географії» Птолемея.

(Себастьян Мюнстер, Базель, 1540). Взято з [74].

Мал. 6.2. Карта Англії з «Географії» Птолемея.

Зображена область Orduices Parisi. Взято з [74].

Мал. 6.3. Карта Англії, намальована в XVI столітті Себастьяном Мюнстером.

Зображена область SCOTIA. Взято з [74].

Мал. 6.4. Карта Франції з «Географії» Птолемея.

Вказана область Rutani Cumueni (Російські Кіннотники?). Взято з [74].

Мал. 6.5. Карта однієї з частин Азії з «Географії» Птолемея.

Вказана область Ratheni, тобто знову Рутенія (Русь). Взято з [74].

Мал. 6.6. Карта Азії з «Географії» Птолемея.

Вся територія, зайнята (в сучасній термінології)

Росією, Китаєм, Індією, Іраном, Афганістаном, позначена як INDIA EXTREMA, а в коментарях до карти-як INDIA NOVA. Взято з [74].

Мал. 6.7. Карта світу з «Географії» Птолемея. Взято з [74].

Мал. 6.8. Карта Сарматії з «Географії» Птолемея. Взято з [74].

Мал. 6.9. Карта Азіатської Сарматії з «Географії» Птолемея.

Взято з [74].

Мал. 6.10. Карта Єгипту з «Географії» Птолемея.

Місто Каїр названий тут Вавилоном. Взято з [74].

Мал. 6.11. Карта Скіфії і Індії з «Географії» Птолемея.

Варто звернути увагу на пропагандистські західно-європейські штампи XVI-XVII століть в дусі Матвія Паризького - скіфи-татари поїдають людей.

Взято з [74].

Малюнки до Глави 7:

Мал. 7.1 Кам'яний стовп з давньо-болгарської написом, виставлений в Софійському Історичному Музеї (1996 рік).

На камені ясно написано: Князь Бек Малий Мірчі і т. Д.

Пропоноване коментаторами «прочитання» цього тексту для чогось спотворює його за допомогою неприродного розбиття слів.

Мал. 7.2 скалігеровской хронологія болгарської історії та виявлені в ній дублікати-повтори.

Видно, що реальна хронологія і історія Болгарії починається приблизно в XIII століття.

Мал. 7.3 Вставка старо-болгарської тексту в сучасний болгарський.

Взято з книги [190], с. 436.

На цьому прикладі видно, що старо-болгарська мова практично не відрізняється від старо-російської.

Будь-яка людина, знайомий з російськими текстами XVII століття, без будь-яких ускладнень прочитає його, навіть не помітивши, що це - не старо-російський, а старо-болгарська текст.

У той же час сучасний болгарський, в тому числі і сучасний болгарський переклад цього старого тексту викличуть у сучасного російського читача певні труднощі.

Малюнки до Глави 8:

Мал. 8.1 Хронологія основних світових релігій (гіпотеза).

Мал. 8.2 Хронологія основних світових імперій (гіпотеза).

Мал. 8.3 Історія «Римів», Руси-Орди і Західної Європи (гіпотеза).

Мал. 8.4 Відображення історії X-XVI століть в «античних» літописах (гіпотеза).

Мал. 8.5 Перенесення (на папері) історії Візантії в Італію (гіпотеза).

Малюнки до Глави 9:

Мал. 9.1. Теоретичний (ідеальний) графік, відповідний принципом загасання частот.

Такий вигляд мають графіки частот в літописах з правильною хронологією.

Мал. 9.2. Графік частот згадок імен в тому випадку, коли в літописі є пара дублікатів.

Цей графік не задовольняє принципу загасання частот.

Мал. 9.3. Згрубілості схема матриці частот імен в Старому Завіті.

Зображена лише частина матриці, що відповідає «главам-поколінням» з номерами від 1 до 170.

Видно дублікати. Як відомі раніше (книги Царств і Хронік), так і відкриті вперше цим методом.

Мал. 9.4. Детальна матриця частот імен в Старому Завіті.

Добре видно численні дублікати.

Мал. 9.5. Яскрава кореляція усередненої функції обсягу Біблії і функції обсягу «підручника» по середньовічній історії Риму і Європи.

В якості основи такого «підручника» був узятий багатотомна праця Ф. Грегоровіуса [69].

Епоха, описана в цих двох «літописах», була розбита на окремі періоди, для кожного з яких був обчислений обсяг відповідної «глави».

Така кореляція може вказувати на сильну залежність між «літописами» СКАЛА і Біблії.

Малюнки до Глави 10:

Мал. 10.1. Умовне зображення погодної літописі.

Опису кожного року відведено скільки-то рядків.

Деякі роки можуть бути взагалі не описані.

Мал. 10.2. Функція обсягу погодної літописі.

Літопис може бути розбита і на більші блоки, кожен з яких описує не один рік, а кілька.

Мал. 10.3. Моменти розладнання і зони однорідності, виявлені статистичним методом в Двинськом літописця, в його повної та короткої редакціях.

Ясно видно, що ці літописи залежні (що природно).

Мал. 10.4. Моменти розладнання і зони однорідності, виявлені статистичним методом розладнання в наступних російських літописах:

Повість временних літ, в Нікіфоровський літопис і Супрасльськая літопис.

Мал. 10.5. Моменти розладнання і зони однорідності, виявлені статистичним методом в російській Волинському літописі.

Мал. 10.6. Моменти розладнання і зони однорідності, виявлені статистичним методом в російській Холмогорської літопису.

Мал. 10.7. Якщо дві літописі залежні, тобто розповідають приблизно про одних і тих же подіях, то на графіках їх обсягів зони однорідності, моменти розладнання і зони нестійкості повинні бути корелювати.

Мал. 10.8. Моменти розладнання і зони однорідності, виявлені статистичним методом в «античної» Історії Риму Тіта Лівія і в середньовічному праці Бароніуса з історії Риму.

Мал. 10.9-а.

Мал. 10.9-б. Повна картина виявлених зон однорідності і моментів розладнань в Біблії, включаючи як Старий, так і Новий заповіти.

Важливо, що моменти розладнань припадають якраз на ті фрагменти Біблії, які були виявлені раніше, іншими методами, як місця стикувань дублікатів.

Тут в якості шкали вибрано розбиття Біблії на звичайні глави.

Мал. 10.10. Повна картина виявлених зон однорідності і моментів розладнань в Біблії.

Але тут в якості шкали взято розбиття Біблії на глави-покоління.

Ця шкала в певному сенсі близька до «часовій шкалі».

 Hagia Sophia. |  Арифметична дія. віднімання


 Лекції з історії стародавньої церкви. |  Доколумбових плавання в Америку. Міфи і реальність. |  Нариси з історії Казанського Ханства. |  Compilatio de Astrorum Scientia, cuts. |  Новий Завіт, пошуки і знахідки. |  Церковна історія. |  Методи історичного аналізу в роботах Миколи Олександровича Морозова. |  Cathedral abd Metropolitan Church St.Stephenes in Vienna. |  Сказання мусульманських письменників про слов'ян і росіян (з половини VII ст. До кінця X ст. По Р. Х.). |  Історія. |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати