Головна

Тема 11. Аналіз соціологічної інформації та соціологічний прогноз

  1.  A. Поняття про корреляционном аналізі
  2.  B. Поняття про регресійного аналізу
  3.  C) Аналіз, синтез; індукція, дедукція.
  4.  ETOM-аналіз
  5.  GAP-аналіз
  6.  Gt; Функції та методи інноваційного менеджменту Прогнозування в інноваційному менеджменті
  7.  I I.4.2 Маркетинговий аналіз АТЦ

Обробка і аналіз соціологічної інформації - завершальний акорд всіх соціологічних досліджень. На цьому етапі робляться фактичні висновки, формулюються загальні і спеціальні укладення, виробляються рекомендації, складаються звіти про виконану роботу, а також намічаються контури нових перспективних досліджень.

Початком аналізу соціологічної інформації виступає процес верифікації (Від лат. Verification - доказ, підтвердження) перевірка достовірності зібраних даних, яка може проводитися ще одночасно з виконанням робіт по збору даних або вже після закінчення збору даних. Вона являє собою обов'язкова умова якісного проведення будь-якого наукового дослідження. Критеріями верифікації, достовірності соціологічної інформації при цьому виступають її адекватність (Відповідність дійсному стану досліджуваних об'єктів), надійність (Здатність стійко відтворювати особливості досліджуваного об'єкта) і валідність (Інформація повинна відображати ті якості або властивості досліджуваних об'єктів, явищ, процесів, які важливі для соціолога, заплановані дослідженням). Додатковими властивостями, що забезпечують продуктивність дослідження на фінальній його стадії, є точність зібраних даних (Наприклад, точність заповнення бланків), їх повнота (Наявність відповідей на всі поставлені або більшість поставлених перед початком дослідження питань), а також якість зібраних матеріалів (наявність або відсутність загальних недоліків, невиконані види робіт і т.д.).

Іншим важливим етапом, що забезпечує достовірність відомостей на етапі аналізу соціологічної інформації, виступає контроль організаторівдослідження за збором даних і роботою команди соціологів. Керівники робіт повинні визначити, наскільки компетентний той чи інший співробітник, в якій мірі він володіє навичками збору інформації і наскільки ефективно, вміло і сумлінно використовує наявні у нього можливості, чи відповідає доручена йому частину робіт його кваліфікації.

Додатковим необхідною умовою збору достовірної інформації є стандартизація дослідницької ситуації,тобто вироблення єдиного підходу всіх дослідників до дослідницьких процедур. Стандартизація здійснюється за рахунок детального інструктування всіх виконавців і проведення тренувальних робіт під наглядом організаторів з подальшим обговоренням результатів тренувань в дослідницькій групі.

Реалізувати кінцеві цілі дослідження можна тільки після завершення обробки первинної інформації. Обробка соціологічної інформації -сукупність процедур приведення зібраних даних в стан, зручне для подальшого аналізу і узагальнень.

Процес обробки інформації може зайняти набагато більше часу, ніж проведення технічної, оперативної частини дослідження, пов'язаного з підготовкою та безпосереднім збором даних. Іншими словами, обробка соціологічної інформації - тривалий і трудомісткий процес, який слід розглядати у вигляді розташованих в певній послідовності дій, або етапів. Наведемо схему традиційних етаповвиполненія цієї роботи:

1-й етап -перевірка зібраних після заповнення документів (бланків соціологічного інструментарію) на точність, повноту і якість заповнення. Разом з виправленням помилок, допущених при заповненні бланків інструментарію, проводиться редагування відповідей на відкриті запитання анкети, усуваються стилістичні похибки, робляться спроби їх класифікувати (стандартизувати);

2-й етап -коригування вибірки, тобто добір відсутніх даних або ремонт вибірки (проведення додаткових опитувань замість забракованих). Перевіряючи анкети або інші форми соціологічного інструментарію на точність, повноту і якість заповнення, не слід випускати з уваги репрезентативність вибірки. Інакше кажучи, після виключення частини заповнених бланків з обробки через низьку якість заповнення необхідно провести додаткові опитування, для того, щоб вибірка залишалася в межах розрахункової;

3-й етап -уточнення програми обробки і аналізу інформації. Складання первинних схем обробки і аналізу інформації проводиться ще на перших етапах дослідження;

4-й етап -кодування даних, тобто привласнення числового коду кожній одиниці інформації відповідно до заздалегідь розробленої програми (завданням, інструкцією). Присвоєний код зручний насамперед для планованої комп'ютерної обробки даних. Однак і при ручній обробці інформації застосування кодів значно спрощує роботу, а також захищає від навмисного спотворення результатів дослідження в разі особистої зацікавленості обробника інформації;

5-й етап -введення первинної інформації на електронні та паперові носії. В даний час робота, безумовно, зорієнтована на повномасштабне використання ЕОМ. Цю роботу здійснюють оператори за допомогою комп'ютерних засобів, програм, які дозволяють «стискати», архівувати інформацію, швидко створювати таблиці і т.д. Особливу увагу тут звертається на якість введення і виправлення допущених помилок;

6-й етап -систематизація однорідних величин, визначення процентних значень, угруповання, ранжування даних по зростанню або зменшенням ознаки, обчислення середніх арифметичних, середніх зважених і інших значень, необхідних для повторного «стиснення» інформації, приведення в стан, максимально зручне для найближчого довгострокового аналізу;

7-й етап - оформлення даних у вигляді таблиць, діаграм з використанням інших способів перетворення інформації, що підвищують її наочність.

Зауважимо, що загальною тенденцією проведених у цей час соціологічних досліджень є обробка зібраних даних за допомогою максимально простих, економічних за витратами процедур, з можливостями застосування розширюються засобів сучасної комп'ютерної техніки.

Акцентуючи увагу на комп'ютерній обробці соціологічних даних, вкажемо, що для цього використовуються програмні засоби, які умовно поділяються на такі типи:

- Спеціальні програми, орієнтовані виключно на соціологів (АРИАДНА (Мінськ), СОЦІОЛОГ (Москва), ОСА (Київ) та ін.);

- Статистичні програмні засоби універсального призначення (найвідоміші - СТАТИСТИКА, SAS, SPSS, SYSTAT);

- Програми загального призначення (пакет програм Microsoft Office, Excel, Acces, інтернет браузери, медіа-додатки, графічні редактори і т.д.).

Застосування комп'ютерної обробки вимагає вираження інформації в стислому вигляді, бажано в математичних символах. Для цього застосовують вимір, тобто приписування числових значень властивостям досліджуваного соціального об'єкта за певними, заздалегідь обумовленими правилами.

У зв'язку з цим значущим елементом обробки соціологічної інформації є побудова і використання вимірювальних шкал. Залежно від особливостей вимірюваних ними властивостей досліджуваних явищ вони поділяються на типи:

- номінальні - Складаються з присвоєного кожною ознакою порядкового номера. Наприклад, відповіді «так» позначаються цифрою 1, відповіді «ні» - 2, відповіді «важко відповісти» - 3;

- порядкові - Створюються за критерієм зростання або зменшення для оцінки інтенсивності ознак. Наприклад, використовується п'ятибальна шкала (5, 4, 3, 2, 1), де значення вимірюваного ознаки убуває зліва направо: 5 - дуже висока оцінка, 4 - висока, 3 - нейтральна, 2 - низька, 1 - дуже низька;

- інтервальні - Застосовуються для вимірювання інтенсивності повторення ознак в межах однакових інтервалів. Так, можна виміряти кількість курців школярів в 8, 9. 10 і 11 класах, окремо в кожній групі;

- шкали відносин - Висловлюють пропорції вимірюваних величин. Наприклад, формулювання положення про те, що в сім'ях, де зловживає алкоголем один з батьків, кількість дітей, схильних до раннього споживання спиртних напоїв, в 1,3 рази більше, ніж в сім'ях, де батьки рідко випивають і т.д.

Такі шкали дозволяють не тільки виміряти, але і групувати ознаки в систему, пристосовану для аналізу. В результаті угруповання досліджуваних ознак виходять ряди чисел, які прийнято називати - рядами розподілу. Вони підрозділяються на специфічні види:

- атрибутивні - Об'єднані ознаки групуються за якісними характеристиками;

- варіаційні - Угруповання ознак проводиться за кількісним критерієм.

Однак важливо не тільки підрахувати змінні, підсумовувати і впорядкувати матеріали, важливо також зробити їх доступними для сприйняття іншими людьми в процесі ознайомлення з результатами проведеної масштабної роботи, іншими словами забезпечити наочність і презентабельність. Така наочність зібраних даних, тобто їх компактне стан, максимально зручне для аналізу і узагальнень, можна забезпечити, застосовуючи різні способи:

- Використання різних видів таблиць, В першу чергу перечневий, комбінаційних, що підсумовують;

- зображення інформації графічно у вигляді діаграм, графіків, полігонів розподілу, гістограм;

- розрахунок середніх величин і інших значень, що дозволяють за допомогою простих розрахунків «стискати» інформацію, підкреслюючи типові, характерні для досліджуваних явищ результати;

- Використання методу ранжирування даних - Тобто розташування даних за ступенем зменшення чи збільшення значень;

- обчислення коефіцієнтів кореляції, Що характеризують рівень взаємозв'язків між змінними і ін.

Кінцеві результати науково-дослідної роботи (НДР), частиною якої є комплексні соціологічні дослідження, зазвичай оформляються у вигляді звіту. Іноді підсумки соціологічного дослідження викладаються у вигляді аналітичної записки, у формі довідки або плану проведених заходів.

звіт - Підсумковий документ, в якому містяться відомості про використану методику дослідження (викладається програма повністю або її короткий зміст), дається опис використаних процедур збору та обробки даних, наводиться аналіз (опис) обробленої інформації, робляться узагальнення, формулюються практичні висновки і рекомендації.

структура звітузазвичай включає в себе наступні складові елементи:

1) титульний лист; 2) список виконавців (відповідальних учасників, організаторів, кураторів робіт); 3) реферат (короткий виклад суті виконаної роботи); 4) зміст (послідовність викладу матеріалів у звіті); 5) перелік умовних позначень; 6) введення (обґрунтування обраної теми зробленого дослідження, її актуальність, теоретичного і прикладного значення і т.д.); 7) основна частина (зміст і особливості проведених діагностичних заходів, процедур); 8) висновок (висновки); 9) список використаних джерел (інформаційних джерел, що забезпечили фундамент дослідження); 10) додатки (ілюстрації, доповнення тощо).

Підсумкової частиною звіту про соціологічне дослідження повинні стати, як уже неодноразово зазначалося, практичні рекомендації та поради щодо їх впровадження, так як переважна більшість соціологічних досліджень є в вираженому ступені практико-орієнтованими, незважаючи на гадану часом малу віддачу. Дані соціологічних досліджень дозволяють здійснювати стратегічне планування в процесі соціального управління, виявляти в зародку соціальні конфлікти, оптимізувати використання обмежених ресурсів суспільства, здійснювати наукове прогнозування, моделювання поведінки і перспектив розвитку соціальних систем і їх окремих компонентів. Все це досить масштабні і неоднозначні питання. Тому слід мати на увазі, що впровадження результатів дослідження, тобто доведення висновків, зроблених за результатами дослідження, до їх практичної реалізації, потребує підтримки з боку соціологів і після складання звіту про зроблену роботу.

Забезпечити належне доведення практичних рекомендацій до самого впровадження - складне і важке заняття, яке певна частка представників наукової спільноти іноді не розглядає як безпосередню частину соціологічного дослідження. Відомо, що нове часто ламає звичне. Напевно, саме тому дослідники періодично стикаються з серйозним психологічним і адміністративним протистоянням, що створює проблеми в сфері впровадження результатів дослідження. Іноді серйозною перешкодою в роботі дослідників може стати невігластво і непрофесіоналізм окремих керівників, чиновників, відверто недостатньо розуміють сенс і важливість проведення регулярних соціологічних заходів, їх практичної користі, а можливо, таким чином, прагнуть до елементарного приховування прорахунків і недоліків у своїй роботі.

В цілому впровадження практичних рекомендацій залежить від уваги і компетентності тих чи інших представників замовника, яким надаються послуги соціологічного консалтингу, їх матеріальних та інтелектуальних можливостей.

Накопичений практичний досвід свідчить, що позитивного результату у справі організації, проведення та впровадження результатів соціологічних досліджень можна домогтися лише на основі взаємного розуміння, тісного і відповідальної співпраці всіх зацікавлених в проведенні соціологічних досліджень сторін, серед яких можна назвати наукове співтовариство вчених, самих соціологів, представників суміжних наукових дисциплін, органи влади і управління, бізнес спільнота, різні громадські організації, які взаємодіють між собою великі і малі соціальні групи, суспільство в цілому.


ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ (СЕМІНАРСЬКИХ) ЗАНЯТЬ

 Тема 10. Методи збору соціологічної інформації |  Тема 9. Сім'я і освіта в системі соціальних інститутів


 Розділ IV. Соціологічне дослідження і його види |  Тема 1. Соціологія - наука про суспільство і соціальний світ людини |  Тема 2. Становлення і розвиток соціології |  Тема 3. Суспільство, культура, особистість |  Тема 4. Соціальні зміни |  Тема 5. Соціальна структура суспільства |  Тема 6. Соціальні інститути: структура, типи і функції |  Тема 7. Сім'я і освіта в системі соціальних інститутів |  Тема 8. Соціальне управління |  Тема 9. Соціологічне дослідження, його структура і функції |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати