Головна |
Аналіз забезпеченості підприємства обіговими коштами проводиться із застосуванням традиційного способу порівняння і полягає в зіставленні:
O фактичної наявності оборотних коштів з потребою в них;
O фактичного використання оборотних коштів з об'ємом їх надходження;
O фактичного споживання оборотних коштів з планованим споживанням.
Порівняння проводиться як в вартісному, так і натуральному виразах.
Крім того, доцільно досліджувати:
O ритмічність формування виробничих запасів;
O динаміку залишків готової продукції на складах;
O терміни перебування готової продукції на складах.
В аналізі забезпеченості підприємства оборотним капіталом проблемою є визначення бази порівняння: оптимальної потреби підприємства в оборотних коштах.
У всіх випадках вона зумовлюється поточної потребою в оборотних коштах, що забезпечує нормальну діяльність підприємства.
Поточна потреба в оборотних коштах визначається в ході нормування, Шляхом розробки норм і нормативів за елементами нормованих коштів.
норма - Це встановлена ??міра оборотних коштів, виражена в днях, відсотках і т. Д.
норматив - Це величина регламентованої суми грошових коштів, необхідної підприємству на певний період, для освіти переходять мінімальних запасів за елементами оборотних коштів.
Основою для розрахунку оптимальної потреби підприємства в оборотних коштах є нормування витрат оборотних фондів, В тому числі матеріальних ресурсів - найважливішої складової частини оборотних фондів промислового підприємства.
Норма витрат - Це максимально допустима і в той же час мінімально необхідна планова величина витрат (в тому числі, сировини, матеріалів, палива, електроенергії і т. П.) На виготовлення одиниці продукції.
На основі норм витрати складаються кошториси витрат, які лежать в основі нормованих запасів оборотних коштів, т. Е. Встановлення їх оптимальної величини для забезпечення нормальної господарської діяльності.
Методи нормування запасів оборотних коштів:
1. Метод прямого рахунку;
2. Аналітичний (дослідно-статистичний) метод;
3. Коефіцієнтний метод.
Метод прямого рахунку (основний метод) заснований на визначенні науково обґрунтованих норм за окремими видами товарно-матеріальних цінностей елементів нормованих оборотних коштів, розрахунку приватних нормативів по кожному з них і сукупного нормативу по власних нормованих оборотних коштів.
аналітичний метод передбачає укрупнений розрахунок величин оборотних коштів в розмірі среднеарифметических залишків за 3-5 років. Його доцільно застосовувати, якщо робота підприємства стабільна і вкладення в запаси займають велику питому вагу.
Коефіцієнтний метод розрахунку нормативів оборотних коштів має своєю суттю те, що розрахунки потреби в оборотних коштах, обчислені методом прямого рахунку, коригуються відповідно до очікуваної динамікою зміни обсягів виробництва.
Розглянемо порядок визначення планової потреби в оборотних коштах методом прямого рахунку.
Планова потреба розраховується за такими елементами нормованих оборотних коштів:
O виробничі запаси (сировина, основні матеріали, покупні напівфабрикати, допоміжні матеріали; паливо і електроенергія); тара і інші елементи мат ресурсів);
O незавершена продукція і напівфабрикати власного виготовлення;
O витрати майбутніх періодів;
O запаси готової продукції на складі підприємства.
Планування планової потреби в оборотних коштах проводиться в три етапи:
1. Визначаються норми по кожному їх елементів оборотних коштів;
2. Визначаються приватні нормативи витрат по кожному з елементів оборотних коштів;
3. Розраховується сукупний норматив оборотних коштів.
Визначення норм по кожному з чотирьох елементів оборотних коштів.
Норми з матеріальних ресурсів (Виробничих запасів) розраховуються в днях по кожному їх виду або групі матеріалів шляхом підсумовування часу необхідного для:
1. Доставки матеріалів (транспортний запас);
2. Вивантаження, приймання, складування, лабораторного аналізу і т. П. (Підготовчий запас);
3. Знаходження сировини і матеріалів на складі у вигляді поточного і страхового (гарантійного) запасу;
4. Підготовки матеріалів до виробництва, пов'язаної з витримкою їх, сушінням, розігрівом, відстоєм тощо. Подібними операціями (технологічний запас).
основним є поточний запас (З тек) - Це запас необхідний для забезпечення нормальної роботи підприємства в період між черговими поставками, т. Е. Це час знаходження виробничих запасів на складі підприємства між двома черговими поставками.
_
З тек = Мп х Тінт;
де: Мп - середньодобова потреба в матеріалах;
Тінт - інтервал поставки в днях.
Він досягає максимальної величини тільки в момент завезення і надалі скорочується, тому при розрахунках зазвичай враховують його середню величину, т. Е. 0,5 З тек. (Близько 10 днів).
Транспортний запас (З тр) залежить від плеча завезення, швидкості доставки, часу оформлення документів і з досвіду становить ? складського, т. е. близько 5 днів. Він може бути розрахований за формулою:
З тр = (Q х р х Тд): 360;
де: - Q - річний обсяг перевезень в тоннах;
- Р - ціна 1 тонни вантажу;
- Тд - час доставки вантажу.
Страховий (гарантійний) запас призначений для забезпечення виробництва матеріальними ресурсами в разі будь-яких несподіваних затримок (з транспортом, порушенням постачальником контрактів і т. д.).
З досвіду він повинен бути (0,5 - 1,0) З тек.
технологічний запас передбачається якщо надходять матеріали перед вживанням вимагають часу на попередню підготовку (сортування, сушіння, очищення, старіння, замочку і т. п.). Він визначається дослідно-статистичним шляхом.
сезонний запас утворюється при сезонному характері заготовки або споживання матеріалів (буряк, овочі, фрукти, паливо для опалення і т. п.).
Загальна норма запасу (Nп. З.) на сировину, основні матеріали, покупні напівфабрикати складається з норм цих запасів:
n
NПЗ = S N i
i = 1
де: - Ni - норма певного виду запасів.
Аналогічно розраховуються норми і по іншим видам виробничих запасів: допоміжних матеріалів, палива, тари, запчастинах і т. П. Але при розрахунках слід враховувати специфіку цих матеріалів.
Норми запасу по готовій продукції (Nг. п.)розраховуються окремо по готовій продукції на складі і по відвантаженої продукції, по якій розрахункові документи не здані в бухгалтерію.
Вони визначаються по кожній номенклатурній групі виробів і складаються з часу, необхідного для:
O підбору окремих видів і марок виробів;
O упаковки і маркування;
O зберігання на складі до відвантаження;
O комплектування виробів до транспортної партії;
O навантаження, транспортування зі складу до станції відправлення;
O підготовки розрахункових документів для здачі в бухгалтерію.
З урахуванням своєї специфіки визначаються норми запасу оборотних коштів по незавершеному виробництву (Nн. ін.) і за витратами майбутніх періодів (Nр. б. п.)
Після встановлення норм запасів в днях по кожному з елементів оборотних коштів визначаються приватні нормативи (в грошовому вираженні) за кожним елементом оборотних коштів.
приватний норматив показують мінімально необхідну суму грошових коштів по кожному з елементів оборотних коштів, для забезпечення нормальної господарської діяльності підприємства. Приватні нормативи - це грошове вираження запасів оборотних коштів по їх елементам.
Розрахунок нормативу виробничих витрат (Н п. З.) Може бути проведений за двома варіантами:
1. Н п. З. = Nп. з. х З п. з .;
де: - Nп. з. - Норма виробничих запасів в днях;
- З п. З. - Одноденний витрата виробничих запасів в грошовому вимірі: З п. З. = Матеріальні запаси четвертого кварталу: 90 днів.
2. Н п. З. = М з: Т пл .;
де: - М с - витрата матеріалів в плановому періоді;
- Т пл. - Величина планового періоду.
Розрахунок приватного нормативу по незавершеному виробництву також може бути проведений по одному з двох варіантів:
1. Н н. пр. = N пр х С вп;
де: - Nпр - норма оборотних коштів по незавершеному виробництв.
- С вп - одноденні витрати на випуск валової продукції:
СВП = Собівартість продукції випущеної в четвертому кварталі: 90 днів.
2. Визначення нормативу незавершеного виробництва на основі кошторису витрат на виробництво в грошовому вираженні з урахуванням нерівномірного випуску валової (товарної) продукції:
Н н. пр. = (ТП з \ б: Т пл) х Т ц х К н. з .;
Де: ТП з \ б - випуск товарної продукції за заводською собівартістю за
плановий (аналізований) період;
Т пл - тривалість планового (аналізованого) періоду;
Т ц - тривалість виробничого циклу;
До н. з. - Коефіцієнт наростання витрат у незавершеному виробниц
стве (відношення середнього розміру незавершеного вироб
ництва до собівартості продукції.
Розрахунок приватного нормативу оборотних коштів по готовій продукції:
Н р п. = N р п. Х В м п .;
Де: N р п. - Норма оборотних коштів по готовій продукції;
У м п. - Одноденний випуск готової продукції.
Розрахунок приватного норматітва за витратами майбутніх періодів:
Н р. б. п. = РБП нг + РБП пл + РБП сп;
Де: РБП нг, РБП пл - відповідно витрати майбутніх періодів на початок року і в плановому році (на кінець року);
РБП сп - витрати майбутніх періодів списуються на витрати в планів році.
Глава 4. Аналіз використання оборотного капіталу | Визначення сукупного нормативу оборотних коштів.
Аналіз обсягів виробництва і реалізації продукції | Аналіз асортименту і структури продукції | Показники, що характеризують якість продукції. | II. непрямі показники | Глава 3. Аналіз використання основних фондів | Аналіз забезпеченості підприємства основними фондами, їх руху та технічного стану | Показники, що характеризують рух ОФ (ОПФ). | Аналіз ефективності використання ОПФ | Аналіз використання технологічного обладнання | Аналіз використання виробничої потужності |