Головна

СТАТИСТИКА ФІНАНСІВ ПІДПРИЄМСТВ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ (ПРОДОВЖЕННЯ)

  1.  Cущность організації та її основні ознаки
  2.  I. Вибір місії організації.
  3.  I. Поняття про керівництво і лідерство в організації
  4.  I. СТАТИСТИКА ОСНОВНИХ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ
  5.  II. НАША фабрично-заводського СТАТИСТИКА
  6.  II. Розвиток теорії лідерства (керівництва) в організації.
  7.  II. Розкриття інформації про облікову політику організації

Статистика рентабельності

Показники прибутку характеризують абсолютний фінансовий ефект господарської діяльності підприємства. Для об'єктивної оцінки кінцевих результатів і можливості порівняльного аналізу визначається відносний розмір прибутку, який прийнято називати рентабельністю або прибутковістю.

Розрізняють три основні показники рентабельності:

1. Загальна рентабельність R визначається як відношення загальної суми балансового прибутку прб до середньої вартості основних виробничих фондів, нематеріальних активів і матеріальних оборотних коштів Ф.

З точки зору економічного змісту показник загальної рентабельності характеризує величину прибутку в розрахунку на 100 руб., Вкладених в основні виробничі фонди, матеріальні оборотні кошти, нематеріальні активи. Підприємство вважається рентабельним, якщо R> 1.

2. Рентабельність реалізованої продукції Rпр характеризує ефективність поточних витрат і визначається як відношення прибутку реалізованої продукції (прпр) До витрат на її виробництво Z (Повної собівартості або витрат обігу в торговельних організаціях):

Рівень рентабельності продукції (робіт, послуг) показує приріст коштів, які отримані в досліджуваному періоді в результаті ефективності поточних витрат: залежить від цін на сировину, якості продукції, продуктивності праці, матеріальних та інших витрат на виробництво.

Середній рівень рентабельності продукції можна представити як суму творів рентабельності окремих видів продукції і структури витрат на реалізовану продукцію:

Де: ri - рівень рентабельності окремих видів продукції;

di - питома вага витрат на виробництво і реалізацію окремого виду продукції.

Використання індексного методу аналізу дозволяє визначити ступінь впливу кожною фактора на зміну суми прибутку.

Абсолютний приріст суми прибутку в поточному періоді в порівнянні з базисним  обумовлений:

- Зміною загальної рентабельності підприємства:

- Зміною суми витрат:

Де: R1, R0 - загальна рентабельність підприємства в звітному і базисному періодах відповідно;

Z1, Z0 - виражені в грошовій формі поточні витрати на виробництво і реалізацію продукції (собівартість) в звітному і базисному періодах відповідно.

3. Рентабельність капіталу Ок характеризує ділову активність підприємства (організації) у фінансовій діяльності і вимірюється за допомогою показника загальної оборотності (повернення) капіталу, т. е. визначається як відношення виручки від реалізації продукції В до капіталу підприємства К (Основний капітал, матеріальні оборотні кошти, нематеріальні активи, фонди обігу):

Статистика фінансової стійкості

В умовах ринкової економіки важливе значення має аналіз фінансової стійкості підприємства.

фінансовою стійкістю називають здатність господарюючого суб'єкта своєчасно з власних коштів відшкодовувати витрати, вкладення в основний і оборотний капітал, нематеріальні активи і розплачуватися за своїми зобов'язаннями, т. е. бути платоспроможним. Для оцінки зміни стійкості становища господарюючого суб'єкта застосовується ряд коефіцієнтів.

1) Коефіцієнт абсолютної ліквідності Каб. ликв, Який відображає величину тієї частини короткострокової заборгованості, яку підприємство в змозі погасити найближчим часом. Він обчислюється як відношення величини найбільш ліквідних активів анл(Грошові кошти, товари відвантажені, дебіторська заборгованість) до величини короткострокової заборгованості (КЗ):

Теоретично безпечні для господарюючого суб'єкта є значення коефіцієнта в межах 0,2 - 0,3.

2) Коефіцієнт загальної ліквідності (коефіцієнт покриття) Кп визначає можливість погашення короткострокових зобов'язань за рахунок усіх поточних активів (запаси, грошові кошти, товари відвантажені, дебіторська заборгованість):

4) Коефіцієнтом автономії Кавт характеризує ступінь незалежності фінансового стану підприємства від позикових джерел, визначається як відношення величини власних коштів Ссоб (статутний, резервний, додатковий капітал, чистий прибуток) до суми всіх джерел фінансових ресурсів Sист (власні кошти + короткострокові і довгострокові зобов'язання):

Оптимальне значення коефіцієнта оцінюється на рівні 0,5.

5) Коефіцієнт фінансової стабільності показує частку тих джерел фінансування, які господарюючий суб'єкт може використовувати в своїй діяльності тривалий час.

Де ДЗС - довгострокові зобов'язання

6)Коефіцієнт фінансової стійкості Кф. уствизначає здатність підприємства (фірми) залучати в господарський оборот чужі позикові кошти. Він розраховується як відношення кредиторської заборгованості та інших позикових коштів Кзаем до величини власного капіталу Ссоб :

7) Ступінь здатності маневрувати власними коштами в мобільній формі характеризує коефіцієнт маневреності Км, Який визначається як відношення суми власних коштів і довгострокових кредитів і позик (ДКЗ) за вирахуванням основних засобів та інших необоротних активів (Оср + ак)до величини власних коштів Ссоб

Статистика витрат виробництва та обігу

Витрати па виробництво та реалізацію продукції відображають у грошовій формі витрати підприємства, пов'язані з використанням в процесі виробництва основних фондів, природних ресурсів, сировини і матеріалів, палива, енергії, праці, нематерільних активів, а також інших витрат на виробництво і реалізацію. Виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції утворюють її собівартість.

У собівартості враховуються:

- Витрати прямого праці, перенесені на новостворену продукцію (сировину, матеріали, паливо, електроенергія, амортизація основних засобів),

- Витрати, пов'язані з використанням живої праці (оплата праці працівників, відрахування на соціальні потреби),

- Інші витрати.

Собівартість є частиною кінцевої вартості продукції і показує, скільки коштують виробництво і реалізація продукції для підприємства.

Підприємства, що займаються активною виробничою діяльністю, визначають витрати виробництва, А підприємства, які здійснюють збутову, постачальницьку, торгово-посередницьку діяльність - витрата звернення.

Витрати, що утворюють собівартість продукції, групуються за економічними елементами:

- матеріальні витрати;

- Витрати на оплату праці;

- Відрахування на соціальні потреби;

- Амортизація основних фондів;

- Інші витрати.

Угруповання витрат за елементами дає можливість судити про обсяг витрат сировини, матеріалів, палива, енергії і т. Д., А також є основою для обчислення величини чистої продукції.

Метод угруповань використовується і при дослідженні структури собівартості продукції за статтями калькуляції.

Угруповання за статтями калькуляції дозволяє провести розподіл всіх витрат підприємства з того чи іншого конкретного призначенням, дає можливість виявити витрати на окремих ділянках виробництва і тим самим визначити внесок кожної ділянки в собівартість продукції.

За ступенем обліку витрат в практиці статистики враховують два основних види собівартості:

- виробнича собівартість охоплює тільки витрати, пов'язані з процесом виробництва продукції;

- повна собівартість - Це загальна сума витрат, пов'язаних з виробництвом продукції (виробнича собівартість), і витрат по її реалізації (комерційні витрати - витрати на упаковку, зберігання, навантаження, транспортування і рекламу).

Залежно від об'єкта витрат розрізняють:

- собівартість одиниці продукції (робіт, послуг);

- собівартість всієї продукції (робіт, послуг).

Для характеристики собівартості всієї продукції обчислюють показник витрат на 1 рубль продукції (зазвичай на рубль товарної продукції). Він важливий, так як враховує і незрівнянну (в основному нову) продукцію.

Витрати на 1 рубль продукції (Робіт, послуг) визначаються діленням загальної суми витрат на виробництво продукції (робіт, послуг) на вартість цієї продукції у відпускних цінах підприємства:

У статистиці використовуються такі види показників витрат на 1 карбованець товарної продукції:

Зіставлення цих показників дозволяє допомогою індексного методу проаналізувати зміну фактичних витрат на 1 рубль продукції в порівнянні з планованим, ступінь виконання плану по зниженню собівартості.

Динаміка витрат на 1 карбованець товарної продукції з урахуванням всіх факторів визначається за формулою (у відпускних цінах відповідних періодів):

де  - Сума здешевлення (подорожчання) продукції внаслідок зниження (підвищення) фактичних цін на сировину, матеріали, тарифів на електроенергію і т. Д. В поточному періоді проти базисних.

Динаміка витрат на 1 карбованець товарної продукції з урахуванням зміни тільки собівартості одиниці продукції кожного виду і зміни обсягу і асортименту продукціївимірюється в порівнянних цінах, у якості яких приймають відпускні ціни підприємств попереднього періоду:

Динаміка витрат на 1 карбованець товарної продукції в порівнянних цінах (відпускних цінах базисного періоду:

 Питання 3. |  МЕТОДИ ОБЧИСЛЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ТОВАРІВ ОСНОВНИХ ГАЛУЗЕЙ ЕКОНОМІКИ


 Статистика банківської діяльності |  Статистика кредиту |  статистка страхування |  Середня страхова сума застрахованих об'єктів |  Статистка ринку цінних паперів |  Статистика податків |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати