Головна

Основні показники статистики фінансів господарюючих суб'єктів

  1.  Amp; 8. Основні положення декретів ЦВК і РНК від 18.12.1917 р та 19.12 1917 р
  2.  Cущность організації та її основні ознаки
  3.  GENESIS64 Security - Основні настройки
  4.  I група. Показники оцінки прибутковості господарської діяльності.
  5.  I. Натуральні показники продукції землеробства.
  6.  I. Основні богословські положення
  7.  I. Основні завдання ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ

Фінанси господарюючих суб'єктів є грошові відносини, що виникають в процесі утворення, розподілу і використання грошових фондів і накопичень в результаті виробництва і реалізації товарів, виконання робіт і надання різних послуг. Показники статистики фінансів господарюючих суб'єктів, як правило, охоплюють насамперед показники обсягу, складу і динаміки прибутку (доходу), її розподілу, рівня рентабельності, оборотності оборотних коштів, розміру вивільнених (іммобілізованих) оборотних коштів, стійкості фінансового стану.

Фінансові ресурси господарюючих суб'єктів (мова йде перш за все про інституційні одиницях, що об'єднуються, згідно з методологією макроекономічних розрахунків, в сектор «Нефінансові підприємства») формуються головним чином за рахунок прибутку і амортизаційних відрахувань. Залежно від змісту, порядку розрахунку розрізняють балансовий прибуток і прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства.

Балансовий прибуток (збиток) - Це кінцевий фінансовий результат діяльності (позитивний - прибуток, негативний - збиток), що представляє собою суму прибутку (збитку) від реалізації продукції (робіт, послуг), від іншої реалізації (основних засобів, іншого майна підприємства) і доходів від позареалізаційних операцій, зменшених на суму витрат по цих операціях. Доходи від позареалізаційних операцій включають в себе загальну суму: отриманих і сплачених штрафів, пені, неустойок та інших економічних санкцій (за винятком санкцій, що вносяться до бюджету відповідно до законодавства); відсотків, отриманих за сумами коштів, що значаться на рахунках підприємств; курсових різниць по валютних рахунках і операціям в іноземній валюті; прибутків і збитків минулих років, виявлених у звітному році; збитків від стихійних лих; втрат від списання боргів і дебіторської заборгованості; надходжень боргів, раніше списаних як безнадійні; інших доходів, втрат і витрат, що відносяться відповідно до чинного законодавства на рахунок прибутків і збитків.

Прибуток від реалізації визначається як різниця між виручкою від реалізації продукції (робіт, послуг) в діючих цінах без податку на додану вартість і акцизів, експортних мит, інших відрахувань, передбачених законодавством, і затратаміна її виробництво і реалізацію.

Виручка від реалізації продукції (Робіт, послуг) визначається або по мірі оплати (при безготівкових розрахунках - по мірі надходження коштів за товари, роботи, послуги на рахунки в установи банків, а при розрахунках готівкою - по надходженні коштів в касу), або по відвантаженню товарів, виконання робіт, послуг і пред'явленню покупцю-замовнику розрахункових документів. Метод визначення виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) встановлюється підприємством при прийнятті облікової політики на звітний рік виходячи з умов господарювання і укладених договорів.

Витрати на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг) - Це собівартість, яка представляє собою вартісну оцінку використовуваних у процесі виробництва або реалізації продукції (робіт, послуг) сировини, матеріалів, палива, енергії, основних фондів, трудових ресурсів, а також інших витрат.

Отже, прибуток визначається різницею між виручкою і витратами. Поряд з абсолютним показником обсягу прибутку фінансовою статистикою широко застосовується відносний показник- Рентабельність, який дозволяє в загальному вигляді охарактеризувати прибутковість роботи підприємства. Цей показник являє собою узагальнення різних якісних і кількісних параметрів роботи господарюючого суб'єкта. Його величина залежить від зростання обсягу виробництва, продуктивності, зниження собівартості та ін., Тому його слід розглядати в якості найважливішого індикатора для оцінки економічної ефективності роботи.

Показник рентабельності розраховується в двох модифікаціях - загальна рентабельність і рентабельність продукції.

показникрівня загальної рентабельності (Крзаг) Розраховується як відношення балансового прибутку (БП) до середньорічної вартості нефінансових активів. Зазвичай з нефінансових активів для визначення рентабельності враховують перш за все основний капітал (основні фонди), нематеріальні активи та оборотні фонди (оборотні кошти). Формула має такий вигляд: (15.1)

де Ф - середня вартість сукупності основного капіталу, нематеріальних активів та оборотних фондів.

Основний капітал як складова нефінансових матеріальних активів (основні фонди в традиційному розумінні) являє собою сукупність матеріально-речових цінностей, що використовуються як засоби праці і діють у натуральній формі протягом тривалого часу, - основні засоби.

До основних засобів відносяться будівлі, споруди, передавальні пристрої, робочі та силові машини і обладнання, вимірювальні і регулюючі прилади та пристрої, обчислювальна техніка, транспортні засоби, інструмент, продуктивний і господарський інвентар та приладдя, робочий і продуктивну худобу, багаторічні насадження, внутрішньогосподарські дороги та інші основні засоби, а також земельні ділянки, що перебувають у власності підприємства (установи). До них також зараховуються капітальні вкладення в багаторічні насадження, поліпшення земель, які включаються до складу основних засобів щорічно в сумі витрат, що відносяться до прийнятих в експлуатацію площ, незалежно від закінчення всього комплексу робіт.

Основні засоби підприємств (установ, організацій) відображаються в бухгалтерському обліку та звітності за первісною вартістю, тобто за фактичними витратами їх придбання, спорудження та виготовлення. Зміна первісної вартості основних засобів допускається лише у випадках добудови, дообладнання, реконструкції та часткової ліквідації відповідних об'єктів.

Кнематеріальних активів, використовуються протягом тривалого періоду в господарській діяльності та приносять дохід, належать права користування земельними ділянками, природними ресурсами, патенти, ліцензії, «ноу-хау», програмні продукти, монопольні права і привілеї (включаючи ліцензії на певні види діяльності), організаційні витрати, торгові марки, товарні знаки і т.п.Нематеріальні активи відображаються в обліку і звітності в сумі витрат на придбання і витрат за їх доведення до стану, в якому вони придатні до використання у запланованих цілях і переносять рівномірно свою первісну вартість на витрати виробництва або обігу за нормами, що визначаються на підприємстві виходячи з встановленого терміну їх використання . Якщо по нематеріальних активів неможливо визначити термін корисного їх використання, то норми встановлюються в розрахунку на десять років (але не більше терміну діяльності підприємства). Знос нематеріальних активів враховується і відображається у звітності окремо.

Оборотні фонди (матеріальні оборотні кошти) складаються з виробничих запасів (в тому числі сировина і матеріали, паливо і пальне, будівельні матеріали, насіння і корми, худобу-молодняк і худобу на відгодівлі, інші запаси), незавершеного виробництва, готової продукції, призначеної для реалізації, а також витрат майбутніх періодів . Оборотні фонди відображаються в обліку і звітності за їх фактичною собівартістю. Фактична собівартість матеріальних ресурсів визначається виходячи з витрат на їх придбання, включаючи оплату відсотків за придбання в кредит, наданий постачальником цих ресурсів, націнки (надбавки), комісійні винагороди, сплачені постачальними, зовнішньоекономічними організаціями, вартість послуг товарних бірж, митні збори, витрати на транспортування , зберігання та доставку, які здійснюються силами сторонніх організацій.

Визначення фактичної собівартості матеріальних ресурсів, списаних у виробництво, дозволяється проводити одним з наступних методів оцінки запасів: по середній собівартості; за собівартістю перших за часом закупівель (ФІФО); за собівартістю останніх за часом закупівель (ЛІФО).

На відміну від показника загальної рентабельності, що відображає ефективність авансованих ресурсів, врентабельності реалізованої продукції (Крреал) Відбивається ефективність поточних витрат. Цей показник визначається як відношення величини прибутку від реалізації продукції Прреал до собівартості реалізованої продукції (С): (15.2)

На обсяг прибутку і показник рентабельності продукції впливає цілий ряд факторів: зміна собівартості, обсягу реалізованої продукції, цін, структурні зрушення в асортименті продукції (товарів) і ін. Вихідним для аналізу рентабельності продукції, поряд з цінами, є показник собівартості продукції.Собівартість продукції (Робіт, послуг) являє собою вартісну оцінку використовуваних за аналізований період в процесі виробництва або звернення сировини, матеріалів, палива, енергії, основних фондів (у розмірі амортизаційних списань), трудових ресурсів (в розмірі оплати праці), а також інших витрат на її виробництво і реалізацію.

Рентабельність продукції обумовлена ??рентабельністю конкретного виду продукції, а остання залежить від цін на сировину, від якості продукції, продуктивності праці і т.д. Загальна рентабельність залежить не тільки від цих факторів, а й від ефективності використання виробничого апарату, результатів неосновної діяльності. Отже, показник рентабельності реалізованої продукції деталізує загальний показник рентабельності як співвідношення балансового прибутку і вартості нефінансових активів.

До числа показників, що впливають на фінансові процеси та фінансовий стан господарюючих суб'єктів, відноситьсяоборотність оборотних коштів. Цей показник характеризує швидкість руху оборотних коштів підприємств і організацій в процесі відтворення. Він розраховується за такими формулами: (15.3)

де Ко - Коефіцієнт оборотності, який показує число оборотів, скоєних обіговими коштами за аналізований період;

Од - Тривалість одного обороту в днях;

Ср.п - Собівартість реалізованої продукції;

Со - Середній залишок оборотних коштів, що беруть участь в обороті;

Д - число днів в аналізованому періоді.

Оборотність оборотних коштів обчислюється як в цілому, так і по окремих елементах (матеріальних запасів, незавершеного виробництва, готової продукції, витрат майбутніх періодів). Це дозволяє виявити, на якій стадії кругообігу оборотних коштів відбувається прискорення або уповільнення загальної оборотності. Слід мати на увазі неоднозначність впливу динаміки оборотності оборотних коштів на фінансові процеси, наприклад в умовах стагфляції прискорення оборотності може підстьобнути інфляцію.

У процесі переходу до ринкової економіки важливе значення має аналіз фінансової стійкості підприємства (організації). Під фінансовою стійкістю розуміється здатність господарюючого суб'єкта своєчасно з власних коштів покривати витрати, вкладені в основний і оборотний капітал, нематеріальні активи, і розплачуватися за своїми зобов'язаннями, тобто бути платоспроможним. Для оцінки зміни стійкості господарюючого суб'єкта застосовуються: коефіцієнт автономії; коефіцієнт співвідношення власних і позикових коштів; коефіцієнт маневреності; коефіцієнт ліквідності і ін.

коефіцієнт автономії (Доа) Показує ступінь незалежності фінансового стану підприємства від позикових джерел і являє собою співвідношення власних коштів (Сс) І суми всіх джерел фінансових ресурсів (Sc): (15.4)

Зростання коефіцієнта автономії свідчить про зменшення фінансових труднощів у майбутньому і зрослих власних резервах для погашення фінансових зобов'язань підприємства (організації). Практичний досвід показує, що якщо Доа не менш 0,6, то господарюючий суб'єкт в змозі все платежі провести за рахунок перш за все власних коштів.

Коефіцієнт співвідношення власних і позикових коштів (Коефіцієнт фінансової стійкості (Куст)) Використовується при визначенні можливостей господарюючого суб'єкта по залученню в господарський оборот чужих джерел (позикових коштів). Формула його розрахунку наступна: (15.5)


де Кз - кредиторська заборгованість і інші позикові кошти (без кредитів банків та позик).

Оптимальне значення коефіцієнта стійкості дорівнює 1. Якщо Куст > 1, то власних средствявно недостатньо для покриття позикових коштів.

коефіцієнт маневреності (Дом) Відображає можливість маневрування власними коштами. Цей коефіцієнт розраховується за формулою (15.6)

де ДКЗ - довгострокові кредити і позики;

Осв - Основні засоби та інші необоротні активи (нематеріальні активи, довгострокові фінансові вкладення, розрахунки з засновниками та інші необоротні активи).

Зростання коефіцієнта маневреності свідчить про те, що в фінансовому положенні господарюючого суб'єкта спостерігаються позитивні тенденції.

Для прогнозування платоспроможності підприємства (організації) з урахуванням своєчасних розрахунків з дебіторами визначається коефіцієнт ліквідності (Доликв): (15.7)

де Дса - Грошові кошти, розрахунки та інші активи;

Ра - Розрахунки грошові та інші пасиви.

Зниження значення коефіцієнта ліквідності означає, що платоспроможність підприємства (організації) погіршилася, навіть за умови своєчасного проведення розрахунків з дебіторами.

Треба відзначити, що оцінка фінансового становища підприємства (організації) не може бути повною без аналізурозмірів і структури дебіторської та кредиторської заборгованості. Дебіторська та кредиторська заборгованість включає заборгованість покупців (постачальників) за відвантажену продукцію, виконані роботи і надані послуги, в тому числі забезпечені одержаними (виданими) векселями і авансами; відшкодування матеріальних збитків. Крім того, в кредиторську заборгованість входить заборгованість підприємства (організації) за всіма видами платежів до бюджету, з видачі працівникам засобів на оплату праці та інші виплати, по платежах до недержавних позабюджетні фонди. При проведенні статистичного аналізу дебіторської і кредиторської заборгованості насамперед розраховуються коефіцієнти оборотності дебіторської (кредиторської) заборгованості і середнього терміну одного обороту. Коефіцієнти оборотності є співвідношення виручки від реалізації та дебіторської (кредиторської) заборгованості (середній за аналізований період). Коефіцієнт середнього терміну обороту (Середнього періоду погашення дебіторської (кредиторської) заборгованості) - відношення ка, календарних днів періоду до коефіцієнту оборотності дебіторської (кредиторської) заборгованості. Останній розраховується наступним чином: (15.8)

де В - виручка від реалізації;

ДЗ (КЗ) - дебіторська (кредиторська) заборгованість.

Зниження коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості означає погіршення стану розрахунків з покупцями, навпаки, його зростання свідчить про позитивні тенденції. Збільшення коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості говорить про прискорення динаміки погашення заборгованості господарюючих суб'єктів (те ж саме відбувається при зменшенні тривалості періоду погашення кредиторської заборгованості). До речі, в перехідний до ринкової економіки період особливо гостро стоїть питання про простроченої заборгованості, не погашеної у встановлені договорами терміни, зокрема про прострочену заборгованість по заробітній платі.

Контрольні питання

1. У чому сутність статистичного вивчення джерел формування і напрямків використання господарюючими суб'єктами фінансових ресурсів?

2. Які особливості методології зміни показників рентабельності іїх значимість в умовах ринкових відносин?

3. У чому полягає основна ідея аналізу фінансової стійкості підприємств (організацій)?

 Соціально-економічна сутність фінансів і завдання статистичного вивчення |  Соціально-економічна сутність бюджету і бюджетної системи


 Розрахунок ВВП і національного доходу розподільчим методом |  Розрахунок ВВП і НД методом кінцевого використання |  Джерела статистичної інформації про використання методів розрахунку ВВП і НД |  Розширення системи макроекономічних показників в рамках СНР |  Основна ціна. |  Розрахунок показників проміжного споживання (I квадрант) |  Розрахунок показників кінцевого споживання як компонента ВВП в МОБ СНС |  Розрахунок показників валового нагромадження основного капіталу як компонента ВВП в МОБ СНС |  Розрахунок зміни запасів матеріальних оборотних коштів в МОБ СНС як компонента ВВП |  Розрахунок елементів доданої вартості в МОБ СНС як основної складової ВВП |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати