Головна

Договір міни (бартеру)

  1.  Amp; 36. Зміна, розірвання шлюбного договору. Визнання шлюбного договору недійсним.
  2.  VII. Продаж душі дияволу і договір з ним
  3.  XXII. Припинення договору повітряного перевезення пасажира, договору повітряної перевезення вантажу. Зміна договору повітряної перевезення пасажира, договору повітряної перевезення вантажу
  4.  АВТОРСЬКИЙ ДОГОВІР
  5.  Авторський договір замовлення
  6.  Агентським договором, якщо агент передав виконання доручення йому в порядку передоручення?
  7.  адміністративні договори

Договір міни (бартеру)- Це договір, за яким кожна зі сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар (ст.715 ЦК).

Укладено договори міни (бартеру), кожна зі сторін втрачає право власності на майно, яке передає в обмін, і набуває право власності на майно, яке вимінювали.

Договір міни, як і договір купівлі-продажу, відноситься до договорів, опосредствующее перехід права власності. Однак сфера застосування договору міни значно вужче, ніж договору купівлі-продажу, т. К. Еквівалентом в товарних відносинах є, в основному, гроші.

На відміну від купівлі-продажу, при міні як еквівалент зазвичай виступають не гроші, а інше рівноцінне майно. Допускається укладення договорів міни з доплатою однією стороною певної грошової суми. Такі угоди з'єднують елементи договорів купівлі-продажу та міни, мають змішаний характер.

В даний час багато в чому не діють обмеження, які були передбачені для укладення державними підприємствами договорів міни, в зв'язку з передбаченими в Законах України «Про власність» та «Про підприємства в Україні» правами власників та підприємств здійснювати стосовно належного їм майна будь-які дії, що не суперечать закону, в тому числі право підприємств обмінювати належне їм майно з іншими підприємствами, а при певних умовах - громадянами.

Кожна зі сторін договору міни є продавцем того товару, який вона передає в обмін, і покупцем товару, який вона одержує взамін. Тому до договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж. Поширення на відносини міни переважної більшості норм ЦК, що регулюють купівлю-продаж, свідчить про схожу правову природу цих договорів. Правила ГК, що стосуються умов дійсності договору, моменту виникнення права власності на товар і інші - застосовні до договору міни. Тому спори вирішуються на підставі статей ГК, які стосуються договору купівлі-продажу.

Ряд правил, що стосуються купівлі-продажу, не можуть бути застосовані до договору міни зважаючи на специфіку змісту щодо за договором міни. Це, зокрема, норми, що передбачають обов'язок покупця сплатити ціну товару, право покупця вимагати зменшення ціни, продаж товарів у кредит.

характеристика договору- Двосторонній, консенсуальний, відшкодувальний.


основними новеламиГК щодо договору міни єнаступні:

1) договір міни також іменується бартером;

2) передбачена можливість встановлення за згодою сторін доплати за товар більшої вартості, що обме ється на товар меншої вартості;

3) визначено момент переходу права власності на обмени ваемие товари - воно переходить до сторін одночасно після виконання зобов'язань щодо передачі майна обидві ними сторонами (якщо інше не передбачено договором або законом);

4) зазначена можливість передбачати в договорі міни про мен майна на роботи (послуги);

5) передбачена можливість застосування до договору міни не тільки загальних положень про купівлю-продаж (як це було передбачено в раніше діяв ГК), а й положень про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов'язання (ст.716 ЦК). Різновидом договору міни є бартерний договір.Операції купівлі-продажу, при яких в єдиному документі, що підписується сторонами, передбачаються взаємні зобов'язання сторін або провести безгрошовий обмін товарами рівної вартості, або прийняти в оплату поставлених однією із сторін товарів частково грошові кошти і частково товари, називаються зустрічною торгівлею. Другий варіант характеризує найбільш загальну ознаку зустрічної торгівлі, перший - її окремий випадок, іменований бартером. [Синецький Б. І. Основи комерційної діяльності. - М., 1998. - С. 306].

Поширеність бартерних операцій в Україні викликана економічною кризою, що супроводжується кризою неплатежів, що і змушує підприємців обмежувати розрахунки грошима і здійснювати зустрічний обмін товарами. В умовах кризи за відсутності платіжних засобів бартерні операції негативно впливають на економічну ситуацію в Україні, оскільки скорочуються надходження до бюджету.

Зовнішньоекономічний бартер.Правове регулювання бар терном операцій у зовнішньоекономічній діяльності має певні особливості, передбачені Законом України «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у обла сті зовнішньоекономічної діяльності» від 23.12.98 р (далі - Закон).

Поняття «бартер (товарний обмін)» і «бартерна (товарів - менная) операція» визначено як в зазначеному Законі, так Законі «Про оподаткування прибутку підприємств».

У Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств»


бартер (товарний обмін) визначено як господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст.1 Закону товарообмінних (бартерна) операція у галузі зовнішньоекономічної діяльності- Це один з видів експортно-імпортних операцій, оформлених бартерним договором або договором із змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) поставок передбачена в натуральній формі, між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним суб'єктом господарської діяльності, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами , роботами, послугами в будь-якому поєднанні, які не опосередкований рухом коштів у готівковій або безготівковій формі.

Таким чином, бартерна операція передбачає обмін певної кількості одного або декількох видів товарів на еквівалентну за вартістю кількість іншого товару або видів товарів. Відмінною особливістю бартеру є невикористання грошової форми розрахунків.

Визначення Закону передбачає можливість оформляти бартерну операцію договором зі змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) поставок передбачена в натуральній формі. Це визначення поняття 4товарообменная (бартерна) операція »відрізняється тим, що в ньому безпосередньо передбачений обмін не тільки товарами, але і роботами (послугами).

Оцінка товарів за бартерними договорами здійснюється з метою створення умов для забезпечення еквівалентності обміну, а також для митного обліку, визначення страхових сум, оцінки претензій, застосування санкцій. Умовою еквівалентності обміну за бартерним договором є обмін товарами (роботами, послугами) за цінами, обумовленими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України на договірних засадах з урахуванням попиту та пропозиції, а також інших факторів, які діють на відповідних ринках на момент висновків-вия бартерних договорів. У випадках, передбачених законодав-ельством України, контрактні ціни визначаються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України відповідно с індикативними цінами (ст. 1.1 Закону).

Бартерний договір не визначений в Законі, на відміну від раніше діючого Указу Президента України від 27.01.95 р, де він був визначений як єдиний договір між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним суб'єктом


господарської діяльності, який передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, не опосередкований рухом грошових коштів. Це визначення відповідає загальноприйнятому визначенню бартерного договору (договору про зустрічні поставки) як угоди між комерційними підприємствами про взаємну поставку товарів в обмін на еквівалентну за вартістю кількість інших товарів.

Відповідно до ст.1.2 Закону в бартерному договорі зазначається загальна вартість товарів, що імпортуються та загальна вартість товарів (робіт, послуг), що експортуються за цим договором, з обов'язковим вираженням в іноземній валюті, віднесеній Національним банком України до першої групи Класифікатора іноземних валют.

Важливе значення має встановлення в Законі терміну бартерних операцій - часових меж дії, виконання бартерних операцій. Відповідно до Закону граничний термін між експортом товарів за бартерним договором і зустрічним імпортом - 90 календарних днів.Згідно ст.2.1 Закону товари, що імпортуються за бартерним договором, підлягають ввезенню на митну територію України у строки, зазначені в такому договорі, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (дати оформлення вантажної митної декларації на експорт) товарів, що фактично експортовані за бартерним договором, а в разі експорту за бартерним договором робіт і послуг - з дати підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг.

Закон встановлює скорочений термін здійснення бартерної операції при експорті високоліквідних товарів - терміни ввезення на митну територію України імпортних товарів не повинні перевищувати 60 календарних днів з дати оформлення вивізної вантажної митної декларації.

На протягом цього терміну не впливає переоформлення бартерного договору - цей строк не переривається і не поновлюється.

Перевищення встановлених строків ввезення товарів (виконання робіт, надання послуг), які імпортуються за бартерними договорами, що передбачають виробничу кооперацію, консигнацію, комплексне будівництво, поставку складних технічних виробів, товарів спеціального призначення, допускається за наявності у суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України, який є стороною відповідного бартерного договору, разового індивідуального дозволу, що видається Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України в п0"Порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Порядок віднесення бартерних договорів до передбачають виробничу кооперацію, консигнацію, комплек


будівництво, поставку складних технічних виробів, товарів спеціального призначення визначені в Постанові Кабінету Міністрів України від 29.04.99 р № 756.

Порядок видачі разового індивідуального дозволу на перевищення встановлених строків ввезення товарів (виконання робіт, надання послуг), які імпортуються за бартерними договорами, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13.08.99 р № 1489.

У Законі детально врегульована процедура дій суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності при переоформленні бартерного договору.

У разі, якщо замість поставок товарів (робіт, послуг), які імпортуються за бартерним договором, іноземний контрагент виконує свої зобов'язання лутем перерахування коштів на рахунок суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України - сторони договору, підставою для зняття з контролю митного органу питання щодо імпортної частини за бартерним договором є уявлення зазначеним суб'єктом до митного органу довідки уповноваженого банку про надходження коштів в рахунок цього договору в установлені законодавством України строки на суму, еквівалентну вартості товарів (робіт, послуг), зазначених у договорі, та копії додаткових угод, які зумовлюють зміну характеру договору.

У разі зміни умов договору, що передбачає заміну зобов'язань щодо оплати товару іноземним контрагентом в грошовій формі на зобов'язання з поставки товарів (робіт, послуг), український постачальник подає копії договору та додаткових угод до органу державної податкової служби України (ст.2.3 Закону).

У Законі передбачена санкція за порушення 90-денного терміну ввезення товарів (виконання робіт, надання послуг), які імпортуються за бартерним договором, - пеня за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка вартості неодержаних товарів (робіт, послуг), які імпортуються за бартерним договором . Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати розміру заборгованості.

Пеня за порушення 90-денного терміну надходження валютної виручки застосовується до резидента незалежно від причин, ло яким цей термін порушений.

Підприємство звернулося до арбітражного суду з позовом про визнання недійсним рішення державної податкової інспекції про стягнення пені за затримку зарахування на рахунок в (* Лютні засобів.

Рішенням арбітражного суду в позові відмовлено, оскільки оп- за виконані позивачем роботи не надійшла в Україну


у вигляді валютної виручки або товару. Голова арбітражного суду залишив рішення без змін.

Підприємство звернулося до Вищого арбітражного суду України із заявою про перевірку постанови арбітражного суду в порядку нагляду, посилаючись на те, що грошові кошти на рахунок підприємства не надійшли з вини нерезидента, який внаслідок економічної кризи не зміг сплатити обумовлені договором кошти в грошовому чи товарному вираженні.

Судова колегія Вищого арбітражного суду України по перегляду рішень, ухвал, постанов, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, відмовила в задоволенні заяви, постанова арбітражного суду залишила без змін з таких підстав:

Рішення про застосування та стягнення пені прийнято державною податковою інспекцією за результатами перевірки, яку виявлено несвоєчасне повернення валютних коштів з-за кордону за відвантажену на експорт продукцію, чим порушено ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та п. І Указу Президента України «Про регулювання бартерних (товарообмінних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності».

Закон не ставить стягнення пені за порушення встановлених термінів зарахування виручки резидентів в іноземній валюті на їх валютні рахунки в уповноважених банках у залежність від причин, по яких ці терміни порушено. Підставою для застосування встановлених Законом санкцій є лише факт порушення терміну відповідного зарахування виручки в іноземній валюті.

З огляду на викладене, рішення та постанова арбітражного суду відповідають чинному законодавству України та фактичним обставинам справи. [Бізнес. Бухгалтерія. - 2000. - № 9. - С.84-85].

Якщо заборгованість за бартерним договором виникла через обставини непереборної сили або форс-мажору, зазначені строки зупиняються і пеня за їх порушення протягом дії цих обставин не стягується. Настання та закінчення дії обставин непереборної сили повинні бути підтверджені довідкою офіційного органу, уповноваженого державою, де такі обставини мали місце. Обставини форс-мажору підтверджуються в установленому законом порядку (ст.3.2 Закону).

Згідно ст.3.3 Закону, в разі прийняття судом, арбітра »ним судом, Міжнародним комерційним арбітражним су будинок або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисло ленній палаті України або іншим уповноваженим арбітр


сем, в тому числі в іншій країні, позовної заяви про стягнення заборгованості, яка виникла в результаті недотримання термінів та інших умов, визначених бартерним договором, вищевказані терміни зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом, арбітражним судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі або залишення позову без розгляду вищевказані терміни поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці терміни були призупинені. У разі часткової відмови в позові пеня нараховується тільки в тій частині, в якій було відмовлено.

У разі прийняття судом, арбітражним судом рішення про задоволення позову пеня за порушення зазначених термінів не сплачується з дня прийняття позову до розгляду судом, арбітражним судом (ст.3.3 Закону).


 Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу |  Договір дарування


 Форми цивільно-правової відповідальності за невиконання зобов'язань |  Підстави освобожденіяот відповідальності |  Глава 1 КУПІВЛЯ-ПРОДАЖ |  Поняття договору купівлі-продажу |  Права і обов'язки сторін у договорі купівлі-продажу |  Види договору купівлі-продажу |  Договір роздрібної купівлі-продажу |  Зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу |  Договір поставки |  Договір контрактації сільськогосподарської продукції |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати