Головна

Участь Республіки Білорусь в міжнародному екологічному співробітництві

Реалізація конституційного права наших громадян на сприятливе навколишнє середовище сьогодні вже неможлива без міжнародного екологічного співробітництва, тому Білорусь є активною його учасницею. У розвитку міжнародного співробітництва на багатосторонній основі особливу увагу в нашій республіці приділяється забезпеченню виконання міжнародних конвенцій та підписаних до них протоколів, розробці національних механізмів їх реалізації, а також активізації співпраці: з органами управління конвенціями.

Республікою Білорусь підписано такі основні конвенції і протоколи в області охорони навколишнього середовища:

Конвенція про транскордонне забруднення повітря на великі відстані - 17 листопада 1979 р .;

Протокол про скорочення викидів сірки та їх транскордонних потоків принаймні на 30% до Конвенції 1979 року про транскордонне забруднення повітря на великі відстані - 13 липень 1985 р .;

Протокол про обмеження викидів оксидів азоту або їх транскордонних потоків до Конвенції 1979 року про транскордонне забруднення повітря на великі відстані - 4 листопада 1988 р .;

Віденська конвенція про охорону озонового шару - 22 березень, 1985 р .;

Монреальський протокол про речовини, що руйнують озоновий шар - 16 вересень 1987 р .;

Конвенція про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті - 25 лютого 1991 р .;

Рамкова Конвенція ООН про зміну клімату - 9 травня 1992 р .;

Конвенція ООН про біологічне різноманіття - 5 червня 1992 р .;

Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення - 3 березня 1993 р

В рамках конвенцій розроблений ряд проектів (зокрема, проект програми "Охорона атмосферного повітря" з урахуванням виконання Білоруссю міжнародних зобов'язань, встановлені критичні навантаження на екосистеми Республіки Білорусь під впливом техногенного чинника, здійснена робота по оцінці емісійних факторів по важких металів і ін.), зроблений комплекс заходів щодо регламентації переміщення озоноруйнуючих речовин (ОРВ) через державний кордон, скорочення виробництва і споживання ОРВ, створений банк даних про їх імпортерах і споживачах ОРВ в республіці і т.д. Завдяки цим заходам викиди оксидів азоту знижені на території Білорусі до рівня 1987 р а споживання озоноруйнуючих речовин за останні роки скоротилося в 4 рази.

У контексті реалізації Конвенції про збереження біорізноманіття планети Білорусь стала повноправним учасником процесу створення Загальноєвропейської екологічної мережі територіальної охорони природи (EECONET), основною метою якої є збереження просторових і функціональних зв'язків між природними екосистемами сусідніх країн. Більшість європейських держав зобов'язалися спланувати і створити таку мережу до 2010 р Основними функціями екомережі є запобігання збільшенню фрагментарності екосистем, виявлення найбільш важливих (ключових) з точки зору збереження біорізноманіття територій в окремих європейських країнах і забезпечення їх охорони в рамках єдиної функціонально і територіально пов'язаної системи (шляхом створення в подальшому транскордонних охоронюваних природних територій). Ідея створення EECONET оцінюється фахівцями як одна з кращих сучасних макрорегіональних ініціатив.

Будучи одним із засновників ООН, Республіка Білорусь на постійній основі підтримує контакти з міжурядовими організаціями ООН: ЮНЕП, ЮНЕСКО, Всесвітня метеорологічна організація (ВМО), ВООЗ, ЄЕК з проблем навколишнього середовища і водних ресурсів, Міжнародної довідкової системою джерел інформації з навколишнього середовища (ІНФОТЕРРА), ОЕСР та ін.

Розширюється взаємодія Білорусі з такими великими міжнародними організаціями, як Рада Європи, МАГАТЕ, Міждержавний екологічний рада (МЕС), Програма ТАСІС Європейського співтовариства, Всесвітній банк, Євробанк, а також органами, створеними для імплементації (імплементація (від лат. Impleo - виконую) - здійснення, виконання державою міжнародних правових норм, міжнародних природоохоронних конвенцій і протоколів до них та ін.)

В останні роки активізувалася співпраця природоохоронних органів Білорусі з Програмою розвитку ООН (ПРООН) в нашій республіці, в рамках якої реалізуються проекти зі сталого розвитку на обласному, районному рівнях і міжсекторного програми сталого розвитку. Підготовлено та видано матеріали Міжнародної конференції зі сталого розвитку країн з перехідною економікою, яка відбулася в Мінську в 1997 р

За прихильність нашої країни ідеям екорозвитку і активну природоохоронну позицію на 52-й сесії Генеральної Асамблеї ООН (червень 1997 г.) Республіка Білорусь була обрана в Керуючий рада Програми ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) на чотирирічний період (починаючи з 1998 р).

У республіці триває робота по реалізації розробленого цільовою групою ЄЕК ООН проекту "Моніторинг та оцінка якості вод басейну річки Західний Буг", що виконується спільно з Польщею і Україною.

В області охорони навколишнього середовища у Білорусі багато спільних з іншими країнами СНД проблем, що залишилися в спадок від Радянського Союзу, і в першу чергу - наслідки катастрофи на ЧАЕС. Тому одним з перших документів, прийнятих в рамках СНД після утворення Співдружності, стало Угоду про взаємодію в галузі екології та охорони навколишнього природного середовища, підписана 8 лютого 1992 року в Москві представниками 10 з 11 країн СНД (Україна була присутня в якості спостерігача).

Для практичної реалізації домовленостей, що випливають з Угоди, в липні 1992 року в Мінську на засіданні керівників природоохоронних відомств країн СНД було підписано Протокол про створення і повноваження Міждержавної екологічної ради (МЕМ). В якості постійного робочого органу МЕМ був заснований Секретаріат ради зі штаб-квартирою в Мінську.

Завданнями МЕМ є:

¦ здійснення координації та проведення узгодженої політики в галузі охорони навколишнього середовища;

¦ проведення спільних екологічних експертиз проектів;

¦ сприяння у вирішенні екологічних суперечок між членами МЕМ;

¦ ведення міждержавної Червоної книги;

¦ визначення умов і порядку участі сторін у виконанні зобов'язань, що випливають з раніше прийнятих Радянським Союзом угод в галузі охорони навколишнього середовища.

За період існування МЕМ був прийнятий ряд угод в галузі охорони навколишнього середовища:

Угода про охорону і використання мігруючих видів птахів і ссавців і місць їх проживання від 9 вересня 1994 р .;

Угода про книгу рідкісних, що знаходяться під загрозою зникнення, видів тварин і рослин - Червону книгу СНД від 23 червня 1995 р .;

Угода про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних та інших відходів від 12 квітня 1996 р .;

Угоду про інформаційне співробітництво в галузі екології та охорони навколишнього природного середовища від 6 червня 1997 р .;

Угода про принципи взаємодії в галузі раціонального використання та охорони транскордонних водних об'єктів від 6 червня 1997р.

Білорусь розвиває і двостороннє співробітництво в галузі охорони природи, перш за все з країнами СНД, а також з іншими суміжними державами і потенційними інвесторами (Німеччиною, Швейцарією, Швецією та ін.). Підписані і реалізуються міжурядові угоди з Латвією, Російською Федерацією, Україною, а також міжвідомчі (між природоохоронними органами виконавчої влади) - з Польщею, Данією, Молдовою, Литвою, Болгарією, Словаччиною.

В рамках двостороннього співробітництва регулярно проводяться зустрічі і наради представників природоохоронних структур Білорусі і країн-сусідів, прийняті плани екологічного співробітництва, створені спеціальні комісії зі співробітництва в пріоритетних напрямках охорони природи. Так, заснована в 1998 р Білорусько-Латвійська комісія основна увага в своїй роботі приділяє підготовці міжурядової угоди про охорону та використання басейну р. Західної Двіни / Даугави.

Одним з головних напрямків у співпраці з Російською Федерацією є взаємодія природоохоронних органів прикордонних територій (Вітебської, Могилевської, Гомельської, Брянської, Смоленської, Псковської областей). Триває робота природоохоронних відомств по уніфікації екологічних норм і стандартів. З цією метою проведено семінар на тему "Зближення законодавчої і нормативно-методичної бази управління якістю навколишнього середовища в Росії і Білорусі". Здійснюються спільні заходи з оздоровлення та охорону транскордонних річок Дніпра і Західної Двіни. Головним напрямком взаємодії Білорусі з Польщею в природоохоронній сфері є охорона вод р. Західного Бугу та його приток, уніфікація дій по збереженню біорізноманіття Біловезькій пущі і ін.

В рамках підписаного в 1994 р Договору про співробітництво в галузі охорони навколишнього середовища між Республікою Білорусь і Данією розгорнута робота за такими пріоритетними напрямами, як охорона водних ресурсів та обробка стічних вод, переробка небезпечних відходів та ін. Зокрема, спільно з Датським агентством по охорони навколишнього середовища здійснюються проекти, пов'язані з охороною води і атмосферного повітря басейнів основних річок, що впадають у Балтійське море (Західної Двіни, Німану, Західного Бугу). Завершено річні етапи роботи по двом проектам, фінансованим Датським урядом: "Обстеження та утилізація старих, накопичених пестицидів в Республіці Білорусь" і "Отримання енергії з радіоактивної біомаси та лісової підстилки в Республіці Білорусь".

І це лише мала дещиця прикладів міжнародного природоохоронного співробітництва нашої країни.

Екологічна діяльність Республіки Білорусь знаходить активну підтримку міжнародних фінансових інститутів. Так, із загальної суми позик (171,2 млн. Дол.), Виділених Білорусі Світовим банком (СБ) за роки співпраці, четверта частина була спрямована на потреби, так чи інакше пов'язані з екологією (позику на розвиток лісового господарства, кредитний аванс на підготовку проекту енергозбереження на об'єктах соціальної сфери). Ще 14 млн. Дол. склала грантова підтримка з боку СБ екопроект Білорусі. Половина цієї суми пішла на реалізацію проекту щодо припинення застосування озоноруйнівних речовин шляхом технічного переоснащення підприємств; 1 млн. Дол. - На проект збереження біорізноманіття лісів Біловезькій пущі і Березинського заповідника; значні суми - на розробку проекту модернізації системи міського водопостачання та проекту по створенню протипаводкової інфраструктури в заплаві р. Прип'яті. Однак умовою подальшого кредитування екологічної сфери республіки СБ визначив серйозні зміни макроекономічної ситуації в Білорусі. У всякому разі, перспективи подальшого екологічного співробітництва вивчаються обома сторонами. І серед них такі напрямки, як впровадження економічних інструментів в природоохоронну діяльність, проблеми переробки промислових відходів, введення податків на товари, що забруднюють навколишнє середовище (ПЕТ-пляшки, акумулятори, азбест і т.п.), управління водними ресурсами та ін.

Активну участь Білорусі в процесі міжнародного екологічного співробітництва дає надію на те, що наше повернення на загальносвітові шляху соціально-економічного розвитку буде сприяти виходу з екологічної кризи спільно з іншими країнами. Для цього існують реальні передумови. Білорусь має певний матеріально-технічний та інтелектуальний потенціал для вдосконалення технологій з метою екологізації господарської діяльності, оскільки очевидно, що порятунок біосфери планети - в повсюдному переході на передові мало- і безвідходні технології. Однак для якнайшвидшого поширення найпрогресивніших екотехнологій доцільно використовувати досвід країн з високорозвиненою економікою, тим більше що "Порядок денний на XXI століття" передбачає передачу таких технологій розвиненими країнами світу іншим державам. Але для практичної реалізації цього заходу необхідна розробка відповідної нормативно-правової бази в рамках міжнародного екологічного співробітництва.


Зміст

ПЕРЕДМОВА.. 3

Розділ 1 Теоретичні основи ЕКОЛОГІЇ І ЕКОНОМІКИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ.. 5

Глава 1. ПРЕДМЕТ, МЕТОДОЛОГІЯ І ЗАВДАННЯ КУРСУ "ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ І ЕКОНОМІКА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ". 5

1.1. Природокористування як об'єкт вивчення курсу. 5

1.2. Поняття про екологію як науку і загальнонауковому підході до вирішення проблем взаємодії природи і суспільства. 7

1.3. "Основи екології та економіка природокористування" як міжгалузева навчальна дисципліна. Предмет і методологія курсу. 8

1.4. Функції і завдання еколого-економічних досліджень і навчального курсу "Основи екології та економіка природокористування". 13

Глава 2. ОСНОВИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕКОЛОГІЇ.. 15

2.1. Короткий історичний нарис виникнення і розвитку екології. 15

2.2. Основні поняття екології. 18

2.3. Вчення В. І. Вернадського про біосферу. Характеристика біосфери .. 25

2.4. Основні закони і принципи екології. 30

Глава 3. ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОДІЇ СУСПІЛЬСТВА І ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА... 34

3.1. Діалектика взаємовідносин людини і природи в процесі розвитку продуктивних сил .. 34

3.2. Закономірності та принципи природокористування. 39

3.3. Посилення антропогенних впливів і їх наслідки. 44

Глава 4. ПРИРОДНІ УМОВИ І РЕСУРСИ ЯК ФАКТОР ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ.. 48

4.1. Економічна сутність понять "природні умови і ресурси". Класифікація природних ресурсів. 48

4.2. Роль природних умов і ресурсів у розвитку і розміщенні продуктивних сил. 51

Глава 5. ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ.. 53

5.1. Сутність, функції, завдання економічної оцінки природних ресурсів. 53

5.2. Теоретичні основи і методи визначення економічної оцінки природних ресурсів. 56

розділ 2 ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ ТА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА... 63

Глава 6. ЕКОЛОГІЯ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ПОВІТРЯНОГО БАСЕЙНУ.. 63

6.1. Атмосфера, її склад. 63

6.2. Основні джерела і види забруднення повітряного басейну. 64

6.3. Наслідки забруднення атмосфери .. 69

6.4. Регламентація якості і контроль за станом повітряного басейну. 71

6.5. Основні напрямки охорони атмосфери .. 73

6.6. Регулювання стану повітряного середовища .. 75

Глава 7. ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ВОДНИХ РЕСУРСІВ.. 78

7.1. Еколого-економічне значення водних ресурсів. 78

7.2. Водні ресурси Республіки Білорусь і їх оцінка. 80

7.3. Основні напрямки використання водних ресурсів. 82

7.4. Забруднення водойм у зв'язку з їх використанням .. 85

7.5. Оцінка стану й нормування якості води .. 89

7.6. Основні напрямки охорони і раціонального використання водних ресурсів. 91

7.7. Правове і економічне регулювання охорони вод та раціонального водокористування. 94

Глава 8. ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ землекористування.. 98

8.1. Земля як засіб виробництва і просторовий базис розвитку суспільства. 98

8.2. Родючість землі. Несприятливі наслідки використання земельних ресурсів 101

8.3. Облік і оцінка земель. 111

8.4. Нормативно-правове та економічне регулювання раціонального землекористування. 113

Глава 9. ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ЛІСОВИХ ТА ІНШИХ БІОЛОГІЧНИХ РЕСУРСІВ.. 116

9.1. Еколого-економічне значення лісових та інших біологічних ресурсів. 116

9.2. Рослинність Білорусі. 119

9.3. Особливості лісокористування і лісовідтворення. 121

9.4. Охорона і захист лісів. 124

9.5. Економічне стимулювання і нормативно-правове регулювання раціонального лісокористування. 127

Глава 10. РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНА РЕСУРСІВ НАДР.. 128

10.1. Роль мінеральних ресурсів у відтворювальному процесі. 128

10.2. Загальна характеристика і класифікація корисних. 129

копалин. 129

10.3. Оцінка корисних копалин Республіки Білорусь. 132

10.4. Основні шляхи раціонального використання і охорони надр. 135

розділ 3 ГОСПОДАРСЬКИЙ МЕХАНІЗМ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ.. 138

Глава 11. ГОСПОДАРСЬКИЙ МЕХАНІЗМ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ В УМОВАХ СТАНОВЛЕННЯ РИНКОВИХ ВІДНОСИН.. 138

Глава 12. СИСТЕМА ПРОГНОЗУВАННЯ І ПЛАНУВАННЯ ПРИРОДООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ.. 141

12.1. Формування системи еколого-економічного прогнозування і планування .. 141

12.2. Документи еколого-економічного прогнозування і планування, що розробляються за періодами часу. 143

12.3. Територіальне і галузеве прогнозування і планування. 145

Глава 13. Управління природокористуванням І ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА... 148

13.1. Управління природокористуванням: сутність, методи, функції. 148

13.2. Адміністративне управління природокористуванням .. 148

13.3. Особливості управління природокористуванням на перехідному до ринку етапі. 152

13.4. Організаційні структури управління. 154

Глава 14. СПОСТЕРЕЖЕННЯ, ОБЛІК І КОНТРОЛЬ В ОБЛАСТІ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА. ОСНОВИ ЕКОЛОГІЧНОГО НОРМУВАННЯ.. 163

14.1. Сутність і завдання моніторингу навколишнього середовища .. 163

14.2. Організація системи спостереження за станом навколишнього середовища в Білорусі. 164

14.3. Облік і аналіз природокористування і охорони навколишнього середовища .. 169

14.4. Основи екологічного нормування. 171

14.5. Екологічний аудит. 175

14.6. Державна екологічна експертиза і контроль. 177

Глава 15. ЕКОНОМІЧНЕ СТИМУЛЮВАННЯ ПРИРОДООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА РАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ.. 179

15.1. Економічний механізм природокористування - сукупність форм і методів економічного стимулювання раціонального природокористування. 179

15.2. Система платного природокористування в Білорусі і її ефективність. 183

15.3. Зарубіжний досвід економічного стимулювання природоохоронної діяльності та раціонального використання природних ресурсів. 189

15.4. Удосконалення виробничих і макроекономічних показників з урахуванням екологічних вимог. 194

Глава 16. ФІНАНСУВАННЯ ЗАХОДІВ З ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА... 197

16.1. Формування системи фінансування природоохоронних заходів. 197

16.2. Основні джерела і види фінансування природоохоронної сфери. Цільові фонди охорони природи .. 199

16.3. Нові підходи до фінансування природоохоронної діяльності. Проблеми і перспективи розвитку фінансової системи в сфері природокористування. 205

16.4. Екологічне страхування: види, форми, проблеми розвитку. 207

розділ 4 ЕФЕКТИВНІСТЬ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ СФЕРИ І НОВІ СТРАТЕГІЇ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА... 213

Глава 17. ЕКОНОМІЧНІ ОЦІНКИ ЗБИТКІВ ВІД АНТРОПОГЕННОГО ВПЛИВУ НА ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ.. 213

17.1. Економічні збитки від забруднення і виснаження природного середовища .. 213

17.2. Соціальний і сукупний економічний збитки від забруднення природного середовища. Методика визначення економічного збитку. 216

17.3. Досвід оцінки економічного збитку від забруднення навколишнього середовища Республіки Білорусь. 221

Глава 18. ПРИРОДООХОРОННІ ВИТРАТИ ТА ЇХ економічне обгрунтування 229

18.1. Аналіз природоохоронних витрат. 229

18.2. Проблема "інтерналізації" екстернальних екологічних витрат. 233

18.3. Інвестування природоохоронної діяльності. 236

Глава 19. ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРИРОДООХОРОННИХ ЗАХОДІВ.. 241

19.1. Економічна ефективність природоохоронних витрат: сутність, показники, методика визначення. 241

19.2. Особливості визначення соціальної ефективності природоохоронних заходів 244

Глава 20. СТРАТЕГІЯ СТАЛОГО ЛЮДСЬКОГО РОЗВИТКУ І ЕКОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА перехідного періоду.. 247

20.1. Екологічні пріоритети і цілі в нових економічних умовах. 247

20.3. Формування ринкових інститутів екологічної сфери .. 258

розділ 5 ГЛОБАЛЬНІ ТА РЕГІОНАЛЬНІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ. Міжнародне співробітництво В ПРИРОДООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.. 271

Глава 21. ГЛОБАЛЬНІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА.. 271

Глава 22. РЕГІОНАЛЬНІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ КРАЇН СНД ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ.. 282

Глава 23. ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ І НАУКИ УКРАЇНИ.. 288

Глава 24. Міжнародне співробітництво В ПРИРОДООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.. 297

24.1. Формування системи міжнародного екологічного співробітництва. 297

24.2. Екологічна діяльність ООН та інших міжнародних організацій. 301

24.3. Участь Республіки Білорусь в міжнародному екологічному співробітництві. 306


навчальне видання

ШимоваОльга Сергіївна

СоколовськийМикола Корнійович

 Екологічна діяльність ООН та інших міжнародних організацій |  Підприємство (організація) як суб'єкт господарювання


 Інвестування природоохоронної діяльності |  Економічна ефективність природоохоронних витрат: сутність, показники, методика визначення |  Особливості визначення соціальної ефективності природоохоронних заходів |  Екологічні пріоритети і цілі в нових економічних умовах |  Удосконалення податкового та цінового регулювання екологічної сфери |  Формування ринкових інститутів екологічної сфери |  Глава 21. ГЛОБАЛЬНІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА |  Глава 22. РЕГІОНАЛЬНІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ КРАЇН СНД ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ |  Глава 23. ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ І НАУКИ УКРАЇНИ |  Формування системи міжнародного екологічного співробітництва |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати