Головна |
Довелося Йони,[923] Аміттаеву синові, почути таке слово Господнє:
- Збирайся, іди до Ніневії,[924] великий місто, і звести там, що їх погана слава дійшла до мене.
Але Іона зібрався тікати від Господа в Таршиш,[925] спустився в Яфо,[926] знайшов корабель, який йшов в Таршиш, і сів на нього, заплативши за провезення, щоб поплисти з ними в Таршиш від Господа.
Тоді Господь напустив на море великий вітер, і піднялася на море велика буря, і була небезпека, що корабель 5 розіб'ється. І моряки злякалися, і кожен почав кликати свого бога і кидати в море всяку начиння, яка була на кораблі, щоб він став легше. А Йона, спустившись всередину корабля, ліг і заснув собі міцним сном. І тоді начальник моряків підійшов до нього і сказав:
- Що ти тут розіспався? Вставай, клич свого Бога, раптом Бог врятує нас[927] і ми не загинемо.
І все сказали один одному:
- Давайте Метн жереб і дізнаємося, через кого нам оце лихо. І вони метнули жереб, і жереб випав на Йону. Тоді вони сказали йому:
- Скажи нам, через кого нам оце лихо, яке твоє заняття, звідки ти тримаєш шлях, з якої ти країни, з якого народу.
І він сказав їм:
- Я єврей і боюся Господа, Бога небес, який створив море і сушу.
10 Тоді вони налякалися донезмоги і сказали йому:
- Навіщо ти це зробив? (Адже вони дізналися, що він біжить від Господа, бо Іона сказав їм це.)
І вони сказали йому:
- Що ж нам зробити з тобою, щоб море відступилося від нас? (Адже море вирувало, що не УНІМА.)
І він сказав їм:
- Візьміть мене і викиньте в море, і море від вас відступиться. Адже я ж знаю, що застигла вас така велика буря через мене.
Тоді вони почали гребти щосили, щоб повернути до берега, але це їм не вдавалося, тому що море, буяє, наступало на них. І тоді вони стали звати Господа, кажучи:
- Господи, не дай нам загинути через цю людину, але не звалюй на нас крові невинного! Адже ти - Господь і поводишся так, як захочеш.[928]
15 І вони підняли вони Йону і викинули його в море, і море перестало 16 вирувати. І вони налякалися донезмоги Господа, і приносили Господеві жертви, і складали обітниці.
XI. Глава про старість | XVIII. Глава про скверне | Авеста »- Найдавніший іранський літературний пам'ятник | Пам'ятники періоду переходу про давність до середніх століть | Ясна », 28. Моління про слові | Ясна », 29. Моління про підтримку скотарства | Твори на среднеіранскіх мовами | З маніхейській літератури | глава 6 | глава 7 |