На головну

Зовнішня політика

Час, що послідувало за розпадом СФРЮ, виявилося важким випробуванням для зовнішньої політики Белграда. Сербське керівництво не могло байдуже ставитися до того факту, що в усі конфлікти на постюгославському просторі втягнулися місцеві сербські громади. Виявляється ним політична, моральна і військова допомога, масштаби якої нерідко завищували антисербську пропагандою на Заході, привели СРЮ до міжнародної ізоляції. Було призупинено її членство в ООН, Нараді з безпеки і співпраці в Європі, Раді Європи та інших міжнародних і регіональних організаціях, проти сербського керівництва висувалися звинувачення в причетності до геноциду. Епізодичні спроби переорієнтації на Росію носили скоріше демонстративний характер, як це було, наприклад, з рішенням югославського парламенту в 1999 р про приєднання СРЮ до Союзу Росії і Білорусії. До того ж зусилля Белграда не знаходили відповідного відгуку у Москві. Російське керівництво, не будучи в змозі ефективно контролювати розвиток ситуації навіть в країнах ближнього зарубіжжя, проявляло все менше інтересу до традиційних сфер впливу Росії на Балканах.

Пізніше чорногорське керівництво, а після «жовтневої революції» 2000 р і сербське, приступили до зміни вектора своєї зовнішньої політики, користуючись тим, що західні країни активно підтримували опозицію режиму Мілошевича. Ними був узятий курс на інтеграцію в європейські і трансатлантичні структури, перш за все на приєднання до натовської програми «Партнерство заради миру» і досягнення угоди про асоціацію з Євросоюзом. Відносини з Росією, як і раніше далекі від того досить високого рівня, який вони традиційно мали у зовнішній політиці як Сербії, так і Чорногорії.

 



 Державне співтовариство Сербія і Чорногорія |  Від унітаризму до федералізму

 Політичний розвиток Республіки Словенія |  Зовнішня політика |  Боротьба за кордону |  Становлення парламентського режиму |  У вогні міжнаціональної війни |  дейтонська БіГ |  Економічний розвиток |  Життя під санкціями |  Косівський криза і агресія НАТО |  Падіння режиму С. Мілошевича |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати