Головна

Визвольний рух на Україні

3.2.1. причини руху. У 1648 р на Україні спалахнуло чергове повстання, викликане соціальним гнітом, політичних, релігійних та національних нерівноправністю, яке відчувало на собі українське і білоруське православне населення, перебуваючи у складі католицької Речі Посполитої.

3.2.2. Запорізька Січ. Призвідниками виступу стали запорізькі козаки. Осівши у дніпровських порогів, вони, як і донські козаки, не займалися землеробством, зберігали автономію і мали виборну старшину, несли сторожову службу, відображаючи набіги кримських татар і отримуючи за це від польського уряду винагороду. Але грошове жалування надходило тільки тим козакам, які були занесені в список (реєстр). Запорізька Січ поповнювалася за рахунок селян, а реєстр залишався незмінним, що загострювало відносини між козацтвом і владою.

3.2.3. перші перемоги. Повстання очолив обраний гетьманом Богдан Хмельницький. Його загони, посилені селянами і городянами, які прийшли з України і Білорусії, в ряді битв розгромили польські війська і в грудні 1648 зайняли Київ. У серпні 1649 року після перемоги повстанців під Зборовом, затьмарений зрадою їх союзника - кримського хана, підкупленого поляками, було підписано компромісний мирний договір. По ньому чисельність реєстрових козаків збільшувалася до 40 тис., В трьох воєводствах - Київському, Чернігівському та Брацлавському - посади могли займати лише православні, що різко обмежувало владу польської шляхти. Однак зберігалися феодальні відносини і пани могли повернутися у свої володіння.

Б. Хмельницький, усвідомлюючи неміцність досягнутого і слабкість повстанців, не раз звертався за допомогою до російського уряду, висловлюючи готовність України приєднатися до Росії. Однак, розуміючи, що це призведе до війни з Річчю Посполитою і з огляду на неготовність Росії до неї, уряд не наважився задовольнити прохання гетьмана.

3.2.4. Поразки повсталих. Допомога Росії. Поновилися військові дії підтвердили обгрунтованість побоювань Б. Хмельницького. У 1651 р під Берестечком його війська зазнали поразки, а підписаний Білоцерківський договір скоротив козацький реєстр до 20 тис. і залишив обмеження для польської шляхти лише в Київському воєводстві. Після поразки восени 1653 р нависла загроза повного розгрому сил повсталих.

Цього не могла вже допустити Росія, тому що в подібному випадку вона позбавлялася реальної можливості вирішити свої зовнішньополітичні завдання на західному напрямку. У рішенні Земського собору 1653 про прийняття України під високу руку російського царя позначилося і вплив ідеї Москва - третій Рим, що підсилився в зв'язку з церковною реформою.

 зовнішньополітичних завдань |  Приєднання України до Росії.


|  Селянство. |  Загальна характеристика |  народні руху |  Повстання під керівництвом С. Разіна. |  Основні етапи. |  Еволюція державного ладу |  Реформи російської православної церкви |  Наслідки. |  Зовнішньої політики Росії |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати