На головну

ПОДАТКОВЕ ТЯГАР, ЙОГО ОЦІНКА І РОЗПОДІЛ

Податкова система створює певну фінансове навантаження на суб'єктів господарювання та фізичних осіб, які відповідно до законодавства повинні платити встановлені податки. Сукупний обсяг сплачених податків називають податковим тягарем платника податків. В економічній літературі ще не склався єдиний підхід до визначення понять «податкове навантаження», «податковий тягар», «податковий тиск» і ін. Багатогранність цих понять обумовлена ??відмінністю рівнів, на яких визначається податкове навантаження, методів її розрахунку, включаючи вибір вихідних показників, і іншими умовами.

На макроекономічному рівні або на рівні національного господарства визначається податкове навантаження на економіку країни it цілому, її найважливіші галузі (промисловість, сільське госпо- гтіо, фінансовий ринок і ін.), На населення.

Аналогічний показник податкового навантаження на рівні регіонів характеризує середній рівень вилучення доходу господарюючих губ'ектов конкретної території, наприклад суб'єкта Російської - Федерації.

На рівні підприємств, організацій або приватних підприємців податкове навантаження характеризує не середній, а конкретний рівень вилучення доходів певного платника податків або його податковий тягар.

І нарешті, податкове навантаження або тягар визначається на рівні окремої фізичної особи або сім'ї (домогосподарства).

Податкове навантаження на макроекономічному рівні зазвичай розраховується як відношення загальної суми податків і зборів до величини ВВП. При цьому сума податків може бути представлена ??величиною фактично надійшли платежів до консолідованого бюджету або сумою нарахованих податків і зборів, що підлягають сплаті; вона може не враховувати окремі види платежів (наприклад, внески у позабюджетні фонди) і т.д. Спотворює вплив на величину податків надають авансові податкові платежі, суми стягнутих пені, штрафів та ін. При оцінці ВВП виробляється коригування його обсягу, що враховує тіньовий сектор економіки, не охоплений податками.

Економічний сенс податкового навантаження на макрорівні полягає в тому, щоб показати, яка частка ВВП країни перерозподіляється за допомогою податків. Вона характеризує також середній рівень вилучення доходу суб'єктів національної економіки в певний період часу (зазвичай за рік).

З даних табл. 18.4 випливає, що в сучасних умовах в Російській Федерації основне податкове навантаження несуть представляють видобувну галузь, в яких податковий тягар досягає майже 70%. Найменша податковий тягар покладено на сферу сільського господарства, де воно не перевищує 4%. В результаті видно, що податкове навантаження суттєво зміщена в бік нафтогазовидобування, що створює залежність доходів бюджету від коливань цін на міжнародних ринках енергоносіїв.

Методики визначення податкового тягаря підприємств і підприємців ще більш різноманітні. Більш точна оцінка величини податкового тягаря господарюючого суб'єкта може бути отримана за допомогою системи показників, які свідчать про основну (як відношення податків до новоствореної вартості)


 Податкове навантаження по основних галузях економіки в Російській Федерації за2006 р *
галузі економіки Податкове навантаження, %
 Видобуток корисних копалин  69,9
 Фінансова діяльність  26,8
 Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води  23,0
 обробні виробництва  19,5
 Транспорт і зв'язок  19,1
 Будівництво  18,2
 Торгівля та інші різні послуги  16,8
 Освіта  10,4
 Охорона здоров'я та соціальні послуги  7,8
 Сільське господарство, мисливство та лісове господарство  3,4
 В цілому по економіці  24,0

 Розрахунок податкового навантаження виконаний на основі зіставлення доданої вартості з сумами надійшли в бюджетну систему податків і зборів, які адмініструються ФНС Росії (без єдиного соціального податку і внесків до позабюджетних фондів).

і повну податкове навантаження (враховує суми заборгованості по податках, а також пені і штрафи за порушення податкового законодавства).

У свою чергу, і платники податків можуть перекладати їх податковий тягар на інших осіб. Найчастіше платник податків-продавець переміщує свій податковий тягар вперед, тобто на покупців, включаючи податки в відпускну ціну продукції. При переміщенні назад покупець перекладає податковий тягар на продавців, диктуючи їм свої умови поставки і сплачуючи менше за придбані товари, якщо умови ринку це дозволяють.

В результаті при оцінці реальної податкового навантаження необхідно враховувати, хто є справжнім, а не номінальним носієм податку. Зокрема, громадяни, купуючи продукти харчування та інші товари, фактично виступають особами, на яких перекладати податковий тягар продавців, перш за все непрямих податків, що включаються в ціну товарів і послуг.

Можливості перекладання податкового тягаря залежать від характеру ринку, на якому діють платники податків. Варіанти розподілу податкового тягаря в конкурентній і монопольному середовищі детально розглянуті в економічній літературі.

В умовах конкурентного ринку можливості перекладання шіюга визначаються характером співвідношення попиту і пропозиції, а також видом податкової ставки, яка може бути специфічною (у вигляді фіксованої суми на одиницю податкової ГІПи в натуральному вираженні) або адвалорної (у відсотках до г гоімостной податковій базі).

Припустимо, що на одиницю якогось товару (штуку або кг) (> удет встановлена ??специфічна податкова ставка, яка не враховує різницю в цінах його різних сортів або інших характеристик. Приймемо гіпотетичне умова, що попит абсолютно нееластичний, тобто обсяг покупок не залежить від ціни і лінія попиту З набирає вигляду вертикалі (рис. 18.1, б). Рівновага попиту і пропозиції позначено точкою Е0. Тоді при введенні податку лінія пропозиції П0 зміщується вгору, займаючи положення Пр л точка рівноваги Е0 - В точку Ег Через нееластичність попиту податковий тягар повністю перекладається на покупця, який платить за товар Т підвищену ціну Цр що включає податок Н.

Якщо ж попит буде абсолютно еластичний (рис. 18.1, а), лінія З займе горизонтальне положення. При зсуві лінії пропозиції вгору покупець, не бажаючи платити більш високу ціну, за ті ж гроші придбає менше товару (Tj). Якщо продавець не зможе включити податок у ціну, він при реалізації того ж обсягу товару буде змушений прийняти податковий тягар, збільшуючи свої витрати. При цьому в будь-якому випадку податок Н перекладається на продавця (або виробника), зменшуючи його доходи.


а) попит абсолютно еластичний б) попит абсолютно нееластичний

Мал. 18.1. Перекладення податкового тягаря при абсолютно нееластичним і еластичному попиті

на конкурентному ринку:

Т - кількість товару; Ц - ціна товару; Е - точка рівноваги попиту та пропозиції; Н - податок; З - лінія попиту; П - лінія пропозиції

При абсолютно нееластичним пропозиції в разі введення податку Н (рис. 18.2, а) податковий тягар цілком перекладати на продавців. При абсолютно еластичній пропозиції продавці будуть підвищувати ціну, компенсуючи зростання витрат. Це призведе до зменшення пропозиції і зростання ціни на величину податку Н, тобто до перекладання податку на покупців (рис. 18.2, б).

Розгляд найпростіших умовних ситуацій дозволяє їжі лать висновок, що перекладення податкового тягаря на конкурентному ринку певного виду товару або послуг можливо на того контрагента, який не має переваг в еластичності обсягу угод за ціною. При цьому перекладення податку на продавця збільшує його витрати і може супроводжуватися скороченням пропозиції товару на ринку. Перекладення податку на покупця призводить до зростання цін, що, в свою чергу, може відбитися на зменшенні попиту на товари.

Вирішення ситуації перекладання податку на користь продавця або покупця залежить від того, хто в більшій мірі може протистояти зміні ринкової кон'юнктури. При падінні попиту і зростанні пропозиції податок змушений приймати на себе продавець, при збільшенні попиту і зменшення пропозиції податковий тягар перекладається на покупця.

Мал. 18.2. Перекладення податкового тягаря при абсолютно нееластичним і еластичній пропозиції на конкурентному ринку (позначення ті ж, що і на рис. 18.1)
 а) пропозиція абсолютно нееластична б) пропозиція абсолютно еластична

Отже, на конкурентному ринку частки продавців і покупців, на яких покладається податковий тягар, в першу чергу залежать від характеру кривих попиту і пропозиції. Переваги в перекладенні податків отримує та сторона, яка найбільш оперативно скористається змінами ринкової ситуації. При цьому ціна для споживача зазвичай зростає на меншу величину в порівнянні з величиною податку.

Перерозподіл податкового тягаря при введенні податку та умовах монополії на відміну від конкурентного ринку має гноі особливості. У більшості випадків монополіст сам встановлює кількість пропонованої на продаж продукції, фак- шческі встановлюючи точку рівноваги на кривій попиту. При пом він вибирає такий рівень випуску продукції, при якому і щержкі виробництва додаткової продукції або граничні витрати будуть відповідати додатково одержуваного доходу.

Якщо крива граничних витрат буде горизонтальною (рис. 18.3), величина податку Н, який ляже на виробників і споживачів, буде залежати від форми кривої попиту. У разі лінійної функції попиту (рис. 18.3, а) ціна для споживача збільшиться на половину податку, тобто споживачі і виробники розділять між собою його тягар. При кривої попиту з постійною пластичністю (рис. 18.3, б) зростання ціни буде більше, ніж величина податку, а перевищення цін над сумою податку ляже на споживача.

На монополізованому ринку можливості перекладання податкового тягаря на споживачів обмежуються тим, що виробник-монополіст зазвичай сплачує монопольну ренту і тим самим позбавляється переваг, які з свого монопольного становища на ринку.

В умовах монополії наслідки введення податку з фіксованою (в грошовому вираженні) або процентною ставкою для виробника різні. Більш прийнятним є встановлення процентних податкових ставок, при яких граничний дохід

Мал. 18.3. Перекладення податкового тягаря на монополізованому ринку: Ц - ціна; Т - товар; Н - податок; С - попит; Пд- граничний дохід; Пі0- Граничні витрати до введення податку; Пі1 - Граничні витрати після введення податку

виробника-монополіста скорочується на меншу суму, ніж розмір податку, який припадає в середньому на одиницю продукції. Таке оподаткування більш нейтрально, ніж введення фіксованих податкових ставок, приводячи до меншого скорочення обсягу виробництва.

Податки, які мають різні назви і податкову базу, часто можуть бути рівноцінними з точки зору джерела податку, тобто на кого вони покладаються в кінцевому підсумку. Такі податок на доходи фізичних осіб та ПДВ або, особливо, податок з продажів, які при однаковій єдиної податкової ставки (наприклад, 13 або 18%) будуть еквівалентні, так як фактично вилучаються з доходу фізичних осіб. Відмінності між цими податками будуть обумовлені моментом часу надходження податкових платежів до дохід держави і ефективністю контролю повноти обліку податкової бази.

ВИСНОВКИ

1. Основним джерелом доходів громадського сектора є податки, які виконують фіскальну, регулюючу, контрольну, соціальну та інші функції. Пріоритетність різних функцій податків, принципів оподаткування, окремих податків в податковій системі визначається економічною і соціальною політикою держави. У демократичному суспільстві податки виступають як відображення попиту платників податків на суспільні блага.

2. При оцінці ефективності функцій, які виконуються національної податкової системою, виходять із критеріїв забезпечення рівності податкових зобов'язань, економічної нейтральності, організаційної простоти, гнучкості та прозорості.

3. Податковий тягар створює певну фінансове навантаження на платників податків, яка формується під впливом конкретних економічних умов і пріоритетів податкової політики як частини економічної політики держави. Податковий тягар може переміщатися між платниками податків, їх групами, галузями, соціальними групами населення. Перекладення податкового тягаря відбувається з продавця на покупця і навпаки в залежності від характеру і стану ринку.




 ВИДИ ПОДАТКІВ, ПОДАТКОВІ СИСТЕМИ І КРИТЕРІЇ ЇХ ОЦІНКИ |  І ВИРОБНИКІВ

 ЩОМІСЯЧНЕ ПОСІБНИК НА ПЕРІОД ВІДПУСТКИ ПО ДОГЛЯДУ ЗА ДИТИНОЮ ДО ДОСЯГНЕННЯ НЕЮ ВІКУ 1,5 РОКУ |  ЩОМІСЯЧНЕ ПОСІБНИК НА ДИТИНУ |  ПОДАТКОВІ ПІЛЬГИ |  Стандартні податкові відрахування на дітей |  Відрахування витрат на лікування дітей |  ТЕРМІНИ |  ГРОМАДСЬКОГО (ДЕРЖАВНОГО) УПРАВЛІННЯ |  РОЛЬ ГРОМАДСЬКИХ (ДЕРЖАВНИХ) ФІНАНСІВ В СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОМУ РОЗВИТКУ |  ПРИНЦИПИ ОПОДАТКУВАННЯ |  Див .: Словник сучасної економічної теорії / За заг. ред. Д. У. Пірса. М .: ИНФРА-М, 1997. С. 485. |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати