Головна |
Видатний французький скульптор Огюст Ро-
ден відзначав, що кожен шедевр несе в собі щось
таємниче, що в ньому завжди є щось таке,
що змушує відчувати легке запаморочення.
Радянський вчений академік А. Б. Мигдал пише:
«У природі людини закладено прагнення до таин-
ственному і незвичайного - таке ж, як і стрем-
ня до прекрасного ». А. С. Пушкін сказав:
«Темряви низьких істин нам дорожче нас підноситься
обман ». До слів Пушкіна можна додати і
слова А. Ейнштейна: «Найпрекрасніше і глубо-
дещо переживання, що випадає на долю людини, -
це відчуття таємничості ». На думку Ейнш-
тейна, відчуття таємничості лежить в основі
всіх найбільш глибоких тенденцій у мистецтві і
науці » '.
Таємничість пронизує «Джоконду» Лео-
Нардо да Вінчі. Таємничістю віє від «Царев-
ни Лебідь »,« Демона »,« Сирени »і інших вироблена-
дений М. А. Врубеля. Художник любив бродити в
поле або в лісі при настанні сутінків, коли
все перетворювалося, наповнювалося загадковістю і
таємничістю. Всі чарівність «Незнайомки»
І. Н. Крамського пропало б для нас, якби ря-
будинок з картиною була поміщена табличка з біогра-
фией героїні.
Ф. І. Тютчев, за його власним визнанням,
почав вперше відчувати і мислити поетично
серед російських полів і лісів. Коли над землею
сутеніло, він бродив по молодому лісі,
збирав запашні нічні фіалки і їх запах на-
полнял його душу почуттям таємничості і погру-
тиснув в стан благоговейной зосередженості.
Все це разом призводило до зародження того про-
стрении, перейнятого романтикою відношення до
природі, яке і стало потім відмінною
особливістю його ліричної поезії.
У картинах В. Е. Попкова є якась недо-
Сказання, таємничість, а може бути, в них
сказано те, про що ми тільки здогадуємося, що
тільки відчуваємо, але не можемо до кінця усвідомити.
І ми стоїмо перед його картиною, дивимося: ось-ось
згадаємо щось забуте, може, забуте навіть не
нами, а нашими батьками і дідами ... Невеликий
ескіз І. К. Губського «Муза» і його «Стара з до-
зой »викликають у глядача щораз таке жела-
ня розгадати загадку буття, як і картини
В. Е. Попкова. Сугестивність колориту (способ-
ність викликати які-небудь уявлення) тут
відіграє не останню роль.
На жаль, багато картин наших художни-
ков занадто прозаїчні. Вони не викликають ні чув-
ства прекрасного, ні почуття таємничого. вони
зображують тільки те, що художник побачив на
поверхні, іншими словами, те, що може уви-
діти кожен.
У своїй статті «Розповідь художника» А. Папі-
Кян, описуючи почуття і відчуття художника,
каже: «Без якогось чаклунства, я б сказав,
дива - немає мистецтва! ... Пішов я в Ермітаж смот-
реть Рембрандта ... Довго розглядав, в основному
три картини - «Повернення блудного сина»,
«Святе сімейство», «Давид і Урія». щоб по-
нять, як він писав, я дуже близько розглядав
фрагменти, деталі полотна - голови, руки, драпі-
ровки. І побачив: Рембрандт писав майже як і
ми, побачив рукотворность і одночасно диво
творство, чари мистецтва. ... Можна написати
цілком професійно красивий пейзаж, портрет
або натюрморт, але якщо не буде чогось неулові-
мого- дива, чарів, не буде і справжнього
мистецтва »2. Якби людство не мало таємниць,
то їх слід було б придумати.
Розмір картини | Предмет - зоровий образ - художній образ
Загальний светлотний тон | Закон трикомпонентним і принцип зближених відносин | Композиція светлотний тонів | Золотий перетин і композиція кольору | Загальний колірний тон картини | обмеження палітри | Кольорові системи і моделі | Симетрія кольору. Контраст і нюанс | гармонія кольору | Побудова і розробка колориту. Повний композиційний алгоритм картини |