Головна |
Якщо характеризувати відповідну правову базу України в цілому, то слід зазначити, що основною її проблемою є фрагментація законодавства, коли з одного питання діють численні правові акти, технічні регламенти, стандарти тощо. Наприклад, стандарти охорони здоров'я і забезпечення безпеки робочих місць диференціюються за видами діяльності (наприклад, правила техніки безпеки при експлуатації обладнання на відкритих гірничих роботах) або за типом устаткування (наприклад, типові інструкції для операторів підйомників і ліфтів). Така роздробленість робить це законодавство дуже важким для сприйняття роботодавцями, особливо це стосується малих і середніх підприємств, адже треба постійно приводити свою діяльність у відповідність з усіма вимогами і пристосовуватись до нових правил. Крім того, доступність всіх цих різнопланових вимог є обмеженою і важкою, зокрема, для людей, які не обізнані з структурою і функціонуванням української правової системи і не обов'язково знають, де слід шукати інформацію, що має відношення до сфери їх діяльності. Під час інтерв'ю з зацікавленими сторонами, що проводилося для цілей даного дослідження, мало інформації вдалося отримати про інструменти інформування роботодавців щодо чинного законодавства з охорони праці та його передбачуваний розвиток, крім спеціалізованих журналів і веб-сайтів спеціально уповноважених органів влади.
Квітень 2012 | I. Вступ | Правові рамки | Недавній розвиток політики і права щодо охорони праці | Iнституційні рамки | На рівні підприємств | Профспілки | II.3Санкції | II.4Професійні медичні огляди | Надійність інформації |