Головна

Продуктивність потоку ежекційного повітря

  1. В економічному аналізі явищ і процесів використовуються і інші агрегатні індекси якісних показників: собівартості продукції Iz, продуктивність праці It, та ін.
  2. Вентиляція та її види. Повітряний баланс та його розрахунок.
  3. Визначення гранично допустимої концентрації при забрудненні виробничого повітряного середовища речовинами однонаправленої і різнонаправленої дії. Аероіонізація повітря.
  4. Визначення запиленості повітря та гігієнічна оцінка результатів вимірювання запиленості атмосферного повітря і повітря приміщень різного призначення.
  5. Визначення мікробного забруднення повітря аспірацій ним методом(з використанням приладу Кротова), оцінка ефективності санації повітря.
  6. Визначення нормативного значення продуктивності вентустановки при виділенні надлишкового тепла повітря робочої зони.
  7. Визначення нормативного значення продуктивності вентустановки при виділенні надлишкової вологи повітря робочої зони.
Діаметр самопливу D, мм Довжина самопливу L, м
0.08 0.13 0.15 0.18 0.20 0.22 0.24
0.15 0.19 0.23 0.27 0.30 0.32 0.34
0.22 0.38 0.46 0.52 0.56 0.60 0.63

Втрати повного тиску в аспіраційному відсмоктувачі На обчислюють за залежністю, Па:

На =εQ , (9.10)

де ε - коефіцієнт аеродинамічного опору машини, Па с26.

9.4.4. На підставі даних обсягу повітря Qа від обладнання визначають діаметр повітропроводів, швидкість руху забрудненого повітря, втрати тиску на ділянках АУ, а також вирівнюють втрати тиску на паралельних ділянках.

Швидкість повітря для різних виробництв приймається на горизонтальних ділянках повітропроводів 14...18 м/с, на вертикальних і з нахилом - не менше 10 м/с.

Втрати тиску ділянки повітропроводу Н підраховуються за формулою, Па:

н=RL + HД∑ξ , (9.11)

де R - втрати тиску на 1 м довжини повітропроводу, Па; L - сума довжин ділянок повітропроводів з постійним діаметром, м; НД - динамічний тиск, Па; ∑ξ - сума коефіцієнтів місцевих опорів (відводи, трійники, перехідні патрубки тощо).

9.4.5.Для очищення забруднених потоків повітря аспіраційних систем від продуктового пилу застосовують батарейні циклони типу 4БЦШ, УЦ-38, рукавні фільтри Г4-1БФМта фільтр-циклони РЦІЕ. Фільтри типу Г4-1БФМ розміщують до вентилятора. Всі інші типи очисних пристроїв можна розташувати як до, так і після вентилятора.

Батарейні циклони підбираються за швидкістю повітря у вхідному патрубку Vвх, яка повинна бути для типу 4БЦШ в межах 16...18 м/с, для типу УЦ - в межах 10...12 м/с.

Вхідну швидкість повітря Vвх визначають за формулою, м/с:

, (9.12)

де а1, б1 - розміри вхідного перетину батарейної установки циклонів, м; QП - продуктивність аспіраційного відбору повітря із урахуванням підсмоктування повітря через нещільності у повітропроводах, м3/с:

QП = 1,05∑Qа, (9.13)

де ∑Qа - продуктивність повітряних потоків усіх аспіраційних приймачів системи, м3/с.

Втрати тиску в батарейному циклоні Нц знаходять за формулою, Па:

Нц=0,5ξц ρ VВХ2, (9.14)

де ξц - коефіцієнт опору батарейного циклона.

Для циклонів типу 4БЦШ - ξц =5, для УЦ - ξц =20 Dц (Dц - діаметр одного циклона, м).

Кількість повітря, що підсмоктується в батарейний циклон, ΔQП приймають: для 4БЦШ і однорядних установок циклонів УЦ - 0,0417 м3/с, для дворядних установок УЦ-0,071 м3/с.

Фільтр вибирають за витратою знепилюваного повітря Qф 3/с) та його навантаженням на одиницю фільтрувальної поверхні тканини q3/см2).

Розрахункову поверхню тканини фільтрів Fф визначають за формулою, м2:

Fф =q-1·Qф, (9.15)

Питоме повітряне навантаження на фільтрувальну тканину приймають: для фільтрів Г4-1БФМ - 0,016...0,033 м3/с-м2, для фільтрів РЦІЕ - 0,083...0,133 м3/см2.

Значення Qф приймають: при одноступеневому очищенні повітря - Qф=1,05 QП, м3/с, при двоступеневому Qф= QП + ΔQП, м3/с. Кількість повітря, що підсмоктується у Фільтри при двоступеневому очищенні ΔQП, залежить від типорозміру фільтра (Г4-1БФМ30, Г4-1БФМ45, Г4-1БФМ60, Г4-1БФМ90) і приймається в межах - 0,111...0,333 м3/с.

На підставі даних розрахунку фільтрувальної поверхні тканини (формула 9.14) за допомогою таблиць, що наводяться у спеціальній літературі, вибирається необхідний типорозмір фільтра.

Втрати тиску Нф у фільтрах Г4-1БФМ та РЦІЕ теж визначаються за графіками, які наводяться у спеціальній літературі. Для цього уточнюється фактичне питоме навантаження qф на фільтрувальну тканину, м3/см2:

qф = Qф·Гф-1, (9.16)

Підсмоктування повітря ΔQП у фільтри-циклони РЦІЕ слід приймати 5% від загальної кількості повітря QП.

Промисловість випускає фільтри-циклони РЦІЕ із фільтруючою поверхнею - 1,7...40,6 м2, кількість рукавів - 4...72 шт. в залежності від витрати повітря, що надходить на очищення, - 0,2...6,24 м3/с.

9.4.6.Вентилятори вибирають за загальними втратами тиску аспіраційної установки Ну продуктивністю повітря Qу. Розраховують загальні втрати тиску Ну в аспіраційній системі, Па:

Ну=1,1∑Н1, (9.17)

де ∑Н1 - сумарні втрати тиску в обладнанні, повітропроводах, очисному пристрої, Па.

Загальна кількість повітря, що відсмоктується (продуктивність аспіраційних установок), м3/с:

Qу=QП + ΔQП. (9.18)

За графіками або таблицями спеціальної довідкової літератури підбирають продуктивність Qв та повний напір Нв вентилятора. У разі необхідності встановлювальну потужність електродвигуна вентилятора Nв можна розрахувати за формулою, кВт:

, (9.19)

де k3 - коефіцієнт запасу потужності електродвигуна (1,15 - при потужності до 5 кВт, 1,1 - при потужності більше 5 кВт);

ηв - ККД (коефіцієнт корисної дії) вентилятора (0,7...0,85);

ηпер - ККД передачі (1,0 - колесо вентилятора безпосередньо насаджено на вал електродвигуна; 0,98 - передача через механічну муфту; 0,95 - клинопасова передача);

ηп - ККД, що враховує опір у підшипниках (0,98)




Аспіраційні системи, їх призначення та основи розрахунку | Здоров'я людини. Види освітлення

Та переробної промисловості | Класи небезпеки шкідливих речовин | Що потрапляють в повітря робочої зони | Види та призначення вентиляційних систем | Поняття про кратність повітрообміну | Обладнання для очищення повітря від пилу та газів | Нормування та розрахунок | Значення коефіцієнта сонячності клімату, С | Та розрахунок | При штучному освітленні за зоровими параметрами |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати