Головна

Та прилади для їх вимірювання

  1. Види засобів вимірювання
  2. ВИДИ, ВЛАСТИВОСТІ ТА ОДИНИЦІ ВИМІРЮВАННЯ ІОНІЗУЮЧИХ ВИПРОМІНЮВАНЬ
  3. Визначення запиленості повітря та гігієнічна оцінка результатів вимірювання запиленості атмосферного повітря і повітря приміщень різного призначення.
  4. Вимірювання величини виробничого потенціалу підприємства на базі поелементного підходу.
  5. Вимірювання вібрації
  6. Вимірювання вологості повітря
  7. Вимірювання номіналів елементів пасивних компонент радіоелектронних кіл.

Для визначення температури повітря у виробничих приміщеннях використовуються звичайні ртутні і спиртові термометри, термопари або термоанемометри. Так, наприклад, термометр метеорологічний скляний ТМ-6 має діапазон виміру від -30 до +50°С, похибка вимірювання 0,2оС. Термоанемометр ЭА-2м визначає температуру повітря в межах від 10 до 60°С, а термоанемометр ТА-8м в межах від 0 до 60°С. Найчастіше температуру повітря визначають за сухим термометром психрометра (рис. 7.1).

В приміщеннях, де є значні джерела променистого тепла, для більш точного визначення фактичної температури повітря застосовується подвійний термометр, який складається з двох термометрів - один з зачорненим термобалоном, а другий - з посрібленим. Посріблений відбиває променисте тепло і реагує на конвективне, а зачорнений - реагує на променисте і мало реагує на конвективне.

При користуванні подвійним термометром фактична температура повітря t °С, визначається за виразом:

t = tc - K(tч - tc), (7.1)

де tс - показання термометра з посрібленим термобалоном, °С;

К - константа приладу (наводиться у паспорті або інструкції до приладу);

tч - показання термометра з зачорненим термобалоном, °С.

Швидкість руху повітря в приміщеннях вимірюють приладами: анемометрами, термоанемометрами, анемометрами (крильчастими, індукційними та чашковими) (рис.7.2). Відносну вологість повітря визначають стаціонарними або аспіраційними психрометрами (рис. 7.1). Психрометри складаються із сухого та вологого термометрів. Резервуар вологого термометра міститься у зволоженому середовищі. За різницею показників термометрів, користуючись психрометричною таблицею, визначають відносну вологість.


РИС. 7.1. Психрометри:

а) стаціонарний; б) аспіраційний;

1, 2 - сухий та вологий термометри; 3 - резервуар з водою; 4 - трубка для просмоктування повітря; 5 - вентилятор, що обертається від пружини.


Рис. 7.2. Анемометри:

а) чашковий; б) індукційний: в) крильчастий;

1 -крильчатка: 2 - перемикач

Для реєстрації атмосферного тиску застосовують барометри. Найбільш поширеними в промисловості і в побуті є барометри анероїди. При необхідності реєстрації параметрів мікроклімату протягом часу вживають самописні прилади: термографи, гігрографи, барографи та ін. (рис. 7.3).

Рис 7.3. Прилади з само записом:

1) термограф; 2) гігрограф;

1 - стрічка - діаграма на барабані з годинниковим механізмом; 2) - перо;

3 - біметалева пластинка; 4- пучок волосся

Відносну вологість можна визначати приладами - гігрометрами. Принцип їх дії базується на здатності деяких матеріалів змінювати свою пружність в залежності від вологості повітря. Цю здатність має волосся людини і тварини, натуральна шкіра, деякі синтетичні матеріали. Промисловістю випускається гігрометр сорбційний типу ГС-210, який вимірює відносну вологість в межах 15...100% і має похибку 3%.

Подібні прилади виробляють у деяких державах: гігрометр Yenway - в Англії; гігрометр Hygtotest - 6200 - у Німеччині.

При вимірюванні в приміщеннях малих швидкостей руху повітря можна користуватися кататермометром (від 0,02 до 1 м/с). Це спиртовий термометр, шкала якого поділена на три градуси (35...38°С). Для визначення швидкості руху кататермометр підігрівають у воді з температурою 65...75'С доти, доки спирт із термобалона заповнить капіляр і підніметься до половини верхнього розширення. Після цього кататермометр виймають з води, протирають насухо і підвішують в зоні, де треба визначити швидкість руху повітря. За секундоміром фіксують час охолодження приладу від 38 до 35°С. З таблиці або графіку, що додається до приладу, визначають фактичну швидкість руху повітря.

В приміщеннях зі значним живленням тепла для визначення енергетичної освітленості, що створюється за рахунок нагрітих поверхонь обладнання, приладів, що опалюють та освітлюють, сонячного випромінювання, що проникає крізь віконні прорізи, застосовують прилади: радіометри (РОТС-11), спектрорадіометри (СПР) та інспекторські дозиметри (ДОИ-1). Вони вимірюють поверхневу щільність потоку енергії, Вт/м2.

Для визначення температури нагрітих поверхонь використовують контактні термометри (ЗТП-И), термоперетворювачі опору (ТХК, ММТ) та ін.

Відносна вологість φ на практиці найчастіше визначається з психрометричної таблиці за показаннями психрометра. Для цього треба знати різницю між температурами сухого tс і вологого tв термометрів, тобто Δt = tс-tв, і на перетині показників tв і Δt знаходиться значення φ,%. Більш точну відносну вологість можна розрахувати за психрометричною формулою, %:

φ = , (7.2)

де Рр.нас і Рс.нас - парціальний тиск водяної пари у разі насичення повітря вологою при температурах відповідно точки роси і сухого термометра; А=0,000677 - психрометричний коефіцієнт; Рб - барометричний тиск повітря, мм рт.ст.

Відносну вологість можна також легко визначити з діаграми стану вологого повітря ( I-d або I- x діаграма).

Після визначення фактичних значень параметрів мікроклімату їх порівнюють з нормативними значеннями. При їх розбіжності вживають заходів до нормалізації фактичних параметрів.



Класифікація робіт за важкістю та енерговитратами | Виробничих приміщень

Економічна оцінка значення охорони праці | Та ненормовані умови праці | Виробничої гігієни на підприємствах | Медико - санітарне обслуговування працівників | Шкідливі та небезпечні фактори на підприємствах | Професійні захворювання та запобігання їх виникненню | Вимоги до території підприємства | Санітарні вимоги до допоміжних приміщень | Загальні положення | Та переробної промисловості |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати