Головна

Система і основні напрямки ідеологічної роботи на місцевому рівні

  1.  B. Основна система Шести йог Наропи
  2.  B. Система суспільно-економічних формацій (формаційний підхід).
  3.  Схема роботи механізму реплікації ДНК
  4.  I. Аналіз рівнів досліджуваних ознак
  5.  II. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ВІДДІЛУ
  6.  II. Прогнозування рівнів результативного ознаки
  7.  II. Система функцій менеджменту.

Реформування місцевого самоврядування - процес складний, що вторгається в основи політичної системи суспільства, в функціонування всіх без винятку її складових частин. Воно вимагає істотного перегляду функцій і повноважень за рівнями і напрямками влади як по вертикалі, так і по горизонталі. Було б доцільним законодавчо визначити найбільш загальні принципи наділення органів місцевого самоврядування як найбільш наближених до пересічних громадян, основного об'єкта ідеологічного впливу, окремими державними повноваженнями, послідовно дотримуватися такої вимоги в практичній діяльності.

Йдеться про впровадження в практику державного будівництва та управління добре відомого і підтримуваного населенням принципу субсидіарності, згідно з яким немає сенсу залишати за вищою інстанцією тих повноважень і обов'язків, з якими успішно впорається нижчий орган. Додамо, що в нинішній практиці це має величезне значення, з огляду на те, що багато центральні органи звалили на себе масу питань, які можуть бути оперативніше і краще вирішені на рівні районів, міст, трудових колективів, органами місцевого самоврядування, самими громадянами.

Природно, що делегування частини повноважень не може бути обвальним, довільним і стихійним. Воно повинно супроводжуватися потужною роз'яснювальною роботою, здійснюватися лише на основі загальних принципів, відповідних Конституції і законам України; проводитися в інтересах соціально-економічного розвитку місцевої території і держави в цілому, з урахуванням організаційних, матеріально-технічних можливостей і готовності нижчестоящого органу в повному обсязі виконувати складні завдання.

Реальний процес широкого залучення громадян через місцеве управління у вирішення державних і місцевих справ за допомогою передачі ряду функцій вищих органів на місцевий рівень можливий лише за умови, якщо влада буде максимально наближена до народу, а діяльність органів місцевого самоврядування підпорядкована задоволенню потреб населення, людей незалежно від їх політичних поглядів, віросповідання, роду занять, відношення до власності. Треба при цьому уникати непотрібної конфронтації і невиправданого протистояння.

Реформа місцевого самоврядування не може бути політизованою. Вона повинна забезпечити зниження наявної ще соціальної напруженості, дати можливість громадянам отримувати достовірну та вичерпну інформацію про діяльність місцевих органів, стати основою розвитку громадянського суспільства, головним опорним пунктом згоди і консолідації всіх здорових сил суспільства. Успіх її в значній мірі буде залежати від того, наскільки вдасться поглибити політичну ідею місцевого самоврядування як складову частину і необхідний елемент концепції ефективної держави. Рішення місцевих питань залежить не тільки від держави, але і від рівня політичної, значущою управлінської активності місцевого населення, його зацікавленості в справах своєї території і держави в цілому.

Безумовно, одним з найбільш впливових факторів забезпечення цього процесу покликана стати здійснювана на місцевому рівні ідеологія держави, яка повинна увійти в струнку систему роботи з населенням. Жителі міст і сільських населених пунктів в даний час ще недостатньо чітко, а часом і спрощено уявляють собі систему влади, повноваження, обов'язки і можливості всіх її рівнів, способи її формування. В результаті вони, з одного боку, часто висувають завищені вимоги до органів місцевого самоврядування, а з іншого - слабо знають свої права по відношенню до цих органів і, природно, не використовують їх.

У плані підвищення політичної культури населення дуже важливим стає ведення роз'яснювальної роботи, значна роль в якій відводиться службам системи суспільно-політичної інформації і засобів масової інформації. Звідси і в системі ідеологічної, пропагандистської роботи важлива роль повинна бути відведена питань правової і самоуправлінських грамотності місцевого населення.

У нинішніх умовах зростає потреба в посиленні інформаційно-політичного забезпечення найважливіших економічних, соціальних і політичних завдань. Це об'єктивно необхідно, так як ідеологія виконує роль потужної рушійної сили не тоді, коли вона діє лише сама по собі, а тоді, коли вона стає керівництвом до дії, входить в політичну свідомість людей, відображаючи їх інтереси і соціальне буття, виступає в якості спонукальних мотивів політичної дії.

Слід повніше враховувати те, що в систему місцевого самоврядування людина повинна входити не тільки як виробник матеріальних цінностей, а й як особистість, не тільки як об'єкт впливу, а й як виявляє суспільну активність суб'єкт управління. Саме ідеологічні засоби і можливості в силах підвищити роль і забезпечити високий рівень глибоко усвідомленого ставлення кожної окремої людини до цілей і завдань всієї спільноти.

Люди повинні свідомо долучатися до цінностей народовладдя, через самоврядні навички сформувати в собі почуття громадянської відповідальності. Людина повинна особисто навчитися, виходячи з інтересів і потреб суспільства і держави давати рішучу відсіч тим, хто зазіхає на власність спільноти, негативних проявів, сваволі, порушенням законності і правопорядку. Він повинен виробити чітку життєву позицію і відповідно їй забезпечити свою діяльність.

Привчаючи людей до відповідальності за ведення спільних справ, місцеве самоврядування покликане вирішувати і важливу ідеологічну завдання по формуванню у них високої політичної культури і якостей нового типу особистості, активної, ініціативної, здатної самостійно вирішувати свої проблеми, не сподіваючись тільки на державу. Особистості, більшою мірою прихильною цінностям свободи і демократії.

Виховання ідеологічними засобами управлінської та самоуправлінських активності - це не стихійний процес. Він передбачає організовану систему об'єктивних і суб'єктивних факторів зовнішнього впливу на особистість, систему не тільки залучення, але і створення умов, вироблення потреби і вміння людини активно брати участь у самоврядуванні. Ця проблема повинна стати однією з ключових у програмі державної підтримки місцевого самоврядування, об'єктом серйозної ідеологічної роботи. Тут потрібно добре продумана, науково обґрунтована система ефективних заходів. Це, по суті справи, не тільки самостійний напрям державної і громадської діяльності, а й специфічна ідеологічна завдання. Було б доцільно розробити і прийняти спеціальну програму, що визначає роль і місце в цьому процесі засобів масової інформації, а також структур системи ідеологічної роботи місцевих виконкомів і трудових колективів.

Ідеологічними та пропагандистськими засобами вельми важливо допомогти місцевому самоврядуванню на практиці в процесі свого реформування пройти тривалий шлях поступових пристосувань: історичних традицій до вимог сучасного суспільства; переважно автономного виконання завдань до їх обговорення та вирішення в більш широких рамках; до зростаючого правовому регулюванню з боку державного законодавства; обраного управління до діючої на професійній основі громадської службі. При цьому важливо уникати того негативного явища, коли значна втрата навичок і потреб в громадських засадах діяльності, що має нині місце в суспільстві, створила певну прірву між громадянами і органами влади, коли в розрахунок стала братися лише адміністративно-технічна сторона справи, втратили свої позиції громадські початку в управлінні.

Саме глибоке ідеологічне забезпечення реформи місцевого самоврядування дозволить провести цей процес в умовах обачності, виваженості, збереження наступності в сприйнятті і використанні позитивного досвіду та недопущення політичної дестабілізації в країні.

Ідеологічне забезпечення місцевого самоврядування в Республіці Білорусь - одна з найбільш нагальних завдань успішного становлення, розвитку і вдосконалення діяльності цієї сфери, потреба динамічних позитивних перетворень в суспільстві і державі, найважливіша умова демократичних перетворень в країні.

У той же час в ході ідеологічних та організаційно-практичних заходів не можна кидатися в крайності, коли місцеве самоврядування нестримно вихваляється, зводиться в надідею і панацею реформ і в підсумку зводиться до чергової моді. Місцеве самоврядування не повинно обмежуватися поняттям модного словосполучення, що має долю шлягера. Це веління життя, закономірно необхідне явище не тільки пропагандистсько-популістського характеру, а випливає з концепції і потреб ефективної держави.

Цілком очевидно, що відсутність в даний час чіткої стратегії реформування місцевого самоврядування - це серйозна прогалина і в системі ідеології Республіки Білорусь. Це один із суттєвих чинників, що стримують не тільки соціально-економічний розвиток регіональних і місцевих спільнот, а й інтеграцію країни в рамках Союзу з Росією, в систему світової спільноти.

Ця робота буде успішною і результативною, якщо буде вестися в напрямку більш повного використання вітчизняного та зарубіжного досвіду, широкого обговорення програмних документів громадянами Республіки Білорусь, комплексного, системного забезпечення її ідеологічної складової. Якщо до цієї роботи будуть залучені не тільки державні органи, а й широке коло політологів, істориків, економістів, соціологів, юристів, фахівців а галузі управління та ідеології.

При цьому буде потрібна серйозна підготовча, реформаційна і роз'яснювальна робота. Це диктується, насамперед, тим, що ідеолого-пропагандистська система на місцевому рівні в країні працює ще з серйозними пробуксовками, при низькій ефективності. Чи не на повну потужність використовуються потенційні можливості місцевих ідеологічних служб, які нерідко в силу недостатньої орієнтованості виконують невластиві їм функції.

В умовах Білорусі потрібні принципово новий підхід до організації пропагандистської роботи, більш високий рівень пропагандистського майстерності ідеологічних кадрів в поєднанні з глибоким знанням ними життя, місцевих проблем, умінням доходити до розуму і серця людини. Важливо, щоб ті, хто повинен проводити пропагандистську роботу, були глибоко компетентними і щирими в своїх переконаннях. Треба, щоб наявна в країні система ідеологічної і пропагандистської роботи була злагодженою, системної, ініціативної, наступальної, чітко управлялася.

На особливу увагу її організація вимагає в трудових колективах промислових підприємств, будівництва, господарств агропромислового комплексу, в навчальних закладах, серед учнівської молоді, а також за місцем проживання населення.

Багаторічна практика показала, що вести ідеологічну і виховну роботу в трудовому колективі легше і простіше. Але найкращий результат її забезпечується за місцем проживання населення. У цьому відповідь на питання, чому з більшою результативністю ідеологічні заходи проводяться на селі. Спрацьовує те, що в умовах сільськогосподарських підприємств територіальні структури, де проживає працююче населення, і виробничі одиниці практично збігаються, економічні та соціальні проблеми території в такому випадку вирішуються комплексно і більш гласно. Це в умовах сільських адміністративно-виробничих одиниць знімає багато проблем в процесі організації ідейно-виховної роботи.

Саме на рівні трудового колективу і за місцем проживання населення повинен бути центр нашої ідеологічної пропагандистської роботи. Кожен громадянин тут повинен бути добре поінформований про державну політику, справах своєї території, відчувати себе невід'ємною, повноправною частиною колективу і суспільства, свідомо, зацікавлене, зі знанням справи, на переконання виконувати свої громадянські та професійні обов'язки.

На місцевому рівні необхідно особливо ретельне відстеження процесів ідеологічного становлення і політичної орієнтації громадян. Як і в суспільстві в цілому, в колективах людей необхідні ідеї, цінності, вивірені норми, стандарти, які змогли б об'єднати громадян, з'явилися б стійкою платформою, надійною базою узгоджених дій в ім'я досягнення спільних стратегічних цілей. Тут ідеологія повинна набути форми доступних всім норм, орієнтирів, установок, гасел і конкретних рішень.

Місцевий рівень - це якраз той благодатний грунт, де повинні вирости насіння, складові традиційні для кожного білоруса цінності, зміцніти і отримати конкретне твердження стрижень нашої ідеології - національна ідея, ідея білоруської незалежної державності, ідея високої громадянськості, патріотизму, вірності своєму народові та державі . Вістрям і вершиною такої національної ідеї може і повинна стати боротьба суспільства і кожного окремого громадянина за авторитетну в світі, сильну процвітаючу Білорусь, за її гідне місце в світі, за зміцнення в свідомості людей віри в себе, в надійне майбутнє не тільки своє, а й наступних поколінь, стійке усвідомлення людьми ідеї патріотизму, громадянськості, гордості за належність до своєї держави, за його славну історію і традиції.

Ідеологія держави повинна бути зорієнтована на формування якостей людини-громадянина, готового ефективно працювати не тільки для свого благополуччя, а й в ім'я посилення потенційної потужності і процвітання своєї Батьківщини. Зміцнення духу нації, розвиток держави, задоволення матеріальних і духовних потреб та інтересів громадян, виховання почуття гордості за свою країну - все це треба вирішувати в комплексі, підпорядкувати єдиній національній ідеї. Важливою найближчій і перспективним завданням є необхідність підняття іміджу Білорусі і білоруса на той рівень, який вони мали в недалекому минулому.

Щоб відповідати цим завданням і вимогам, система ідеологічної роботи стосовно місцевого самоврядування повинна будуватися на базі нагальною доцільності більш повного врахування в політиці та управлінні особливостей менталітету білоруського народу, таких його якостей, як: соборність; прагнення жити і до певної міри бути розчиненим в колективі; хороше розуміння собі подібних і прагнення в будь-яку хвилину прийти їм на допомогу; відданість ідеї рівності людей; наявність бажання самостійно розпоряджатися своєю долею і в той же час відсутність яскраво вираженого прагнення панувати над іншими; загальнолюдський слов'янський дух; чуйність до думки інших і здатність прислухатися до свого внутрішнього голосу; духовна незалежність при м'якості і податливості характеру та ін.

Людина, його політичний і інтелектуальний вигляд, його патріотизм, життєва позиція і соціальна активність, його здатність до творчості і високо відповідальних ставлення до праці повинні бути головним об'єктом і головною метою ідеологічної роботи як системи, яка формує усвідомлений вибір цією людиною свого місця і ролі в суспільстві, його позитивну поведінку і активну участь в політичному процесі.



 Ідеологічна складова реформи місцевого самоврядування |  Соціальні технології ідеологічної роботи в системі місцевого самоврядування

 СПРИЯННЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ |  Удосконалення форм і методів реалізації ідеологічної політики Парламентом - Національними зборами Республіки Білорусь |  Ідеологія діяльності виконавчої влади |  Ідеологія економічної політики Уряду |  Основні пріоритети в роботі Уряду |  Аграрна політика |  Житлове будівництво |  Зовнішньоекономічна діяльність і експорт продукції |  Соціальна сфера як об'єкт ідеологічної діяльності |  Організаційно-практичні заходи щодо підвищення ролі Уряду у формуванні ідеологічної політики |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати