Головна

соціальне партнерство

  1.  А) Асоціальна поведінка
  2.  Антисоціальна розлад особистості
  3.  Асоціальна і антисоціальна поведінка
  4.  Б) Антисоціальна поведінка
  5.  Біологічне і соціальне в людині
  6.  Біологічне і соціальне в людині.
  7.  Біологічне і соціальне в людині.

Стаття 14 Конституції Республіки Білорусь визначає, що відносини в соціально-трудовій сфері між органами державного управління, об'єднаннями наймачів і професійними спілками в Республіці Білорусь здійснюються на принципах соціального партнерства і взаємодії сторін.

Розвитку нормативно-правової бази соціального партнерства послужив Указ Президента Республіки Білорусь від 15 червня 1995 року N 278 «Про розвиток соціального партнерства в Республіці Білорусь», яким визначено систему соціального партнерства на республіканському, галузевому та місцевому (територіальному) рівнях і на рівні підприємства, установи , організації, а також затверджено Положення про Національну раду з трудових і соціальних питань - важливому загальнонаціональному органі, створеному і чинному на принципах партнерства профспілок, уряду і наймачів.

На даному етапі перед профспілками стоїть завдання розширення шляхів співпраці, інтеграції інтересів учасників суспільного виробництва на різних рівнях - місцевому, регіональному та національному. Цьому певною мірою допомагає розробка та укладення колективних договорів і угод.

У Республіці Білорусь створена система національного, галузевих і територіальних рад з трудових і соціальних питань.

Крім Генеральної угоди, з ініціативи профспілок у 2002 році укладено 7 обласних та міста Мінська, 52 республіканських тарифних, 68 обласних, 301 районний, міський тарифний, 78 місцевих угод. Крім угод, укладено 16993 колективних договору, які поширюють свою дію на 19639 підприємств, установ, організацій. За останні роки ці нормативні акти в цілому стали більш змістовними і конкретними, з чітко розмежовані зобов'язаннями сторін. Основні цілі і завдання спільно вироблених колективних договорів і тарифних угод полягають в збереженні трудових колективів, подолання спаду виробництва, захисту трудових і соціально-економічних прав та інтересів працівників.

Ідеологію соціального партнерства характеризують:

· Переговорний характер вирішення розбіжностей;

· Узгодження соціально-економічної політики;

· Узгодження ряду критеріїв і показників соціальної справедливості і встановлення заходів гарантованого захисту всіх суб'єктів соціального партнерства;

· Участь найманих працівників в управлінні та ін.

Сьогодні вдалося домогтися участі профспілок у підготовці нормативно-правових актів, які зачіпають трудові і соціальні інтереси громадян, і вирішити головну задачу профспілок у всьому світі - встановити і розвивати функціонування системи соціального партнерства. Оцінюючи розвиток соціального партнерства в Білорусі, можна сказати, що воно може і стає однією з основ стабільності суспільства. Причому зацікавлені в розвитку системи такого партнерства не тільки профспілки, а й держава.

соціальне партнерство - Це складний процес переговорів, консультацій, суперечок, але в підсумку обов'язково веде до знаходженню взаємоприйнятних рішень. Це повинно бути обов'язково обопільне (уряд - профспілки) рух назустріч, бо конфронтація, про що свідчить світовий досвід, - шлях руйнівно тупиковий. І навпаки, добре налагоджений і ефективно діє механізм соціального партнерства дозволяє знаходити розумний вихід з найгостріших ситуацій, що і є найважливішою загальнонаціональним завданням, прямо відповідає цілям громадянського миру і благополуччя в суспільстві.

Соціальне партнерство не повинно зводитися просто до переговорів, укладення угод і їх реалізації. Воно повинно бути ширшим і багатогранним і виражатися в залученні партнерів до законотворчої та нормотворчої діяльності, до реальної участі у вирішенні ключових економічних і соціальних проблем галузей, регіонів і держави.

Безумовно, важливим досягненням ФПБ стало відновлення роботи Національної ради з трудових і соціальних питань, який не збирався 2 роки (2000-2002). Найважливішими завданнями Національної ради з трудових і соціальних питань продовжують залишатися: розробка і проведення узгодженої державної політики щодо соціально-економічних проблем, попередні тристоронні консультації і обговорення питань, які зачіпають трудові і соціально-економічні права та інтереси трудящих.

Прикладом конструктивної роботи Національної ради є рішення, які були прийняті в грудні 2002 року, коли в Генеральну угоду було внесено низку змін і доповнень, що істотно полегшують роботу первинних профспілкових організацій. Серед них:

· Забезпечення безготівкового перерахування профспілкових внесків;

· Надання в безоплатне користування профспілкам необхідних для їх діяльності обладнання, приміщень, транспортних засобів, засобів зв'язку;

· Надання можливості не звільненим від виробничої роботи членам профспілкових органів брати участь у роботі цих органів, а також у профспілковій навчанні;

· Розірвання трудового договору з ініціативи наймача з профспілковими працівниками тільки за попередньою згодою вищестоящого профспілкового органу;

· Поширення дії колективного договору на працівників не членів профспілки лише за згодою обох сто-
 рон - профкому і наймача.

18 квітня 2003 року відбулась третє засідання Національної ради з трудових і соціальних питань, на якому були прийняті важливі для громадян нашої республіки рішення, в тому числі про зниження розміру пені за прострочення сплати житлово-комунальних послуг.

Серйозну роботу Федерація профспілок веде по прийняттю поправок до Трудового кодексу. Тут дії профспілок і уряду обов'язково повинні бути узгодженими і захищають права трудящих, одночасно враховуючи, що закон покликаний охороняти і інтереси власника підприємства.

Однією з головних завдань ФПБ вважає постійну роботу в рамках здійснення профспілками контролю за дотриманням законодавства України про охорону праці. У попередні роки права профспілок в цих питаннях були значно обмежені. Громадські інспектори з охорони праці та уповноважені представники профспілки були позбавлені права здійснення реального контролю за дотриманням законодавства про працю. В результаті робота з охорони праці в профспілках була фактично паралізована, що негативно позначилося на стані травматизму.

З ініціативи ФПБ, 19 грудня 2002 року прийнята постанова Ради Міністрів Республіки Білорусь №1777, відповідно до якого внесено зміни до Порядку здійснення профспілками громадського контролю за дотриманням законодавства Республіки Білорусь про працю, яким права і можливості профспілок у здійсненні громадського контролю значно розширені.

У 2003 році укладено угоду про взаємодію між Федерацією профспілок Білорусі, Республіканським трудовим арбітражем і Білоруської конфедерацією промисловців і підприємців. В рамках угоди сторони зобов'язуються сприяти вдосконаленню відносин у соціально-трудовій сфері та забезпечення захисту трудових прав і законних інтересів працівників і роботодавців, своєчасно попереджати і вирішувати колективні трудові спори, підвищувати рівень правового, консультативного та методичного забезпечення профспілкових організацій та роботодавців з питань вирішення колективних трудових суперечок.

Тут не можна не відзначити існування ще однієї проблеми - відповідальності сторін за виконання своїх зобов'язань. Це, мабуть, найслабша сторона соціального партнерства.

Визнаючи великий прогрес у розвитку соціального партнерства (Уряд, профспілки, наймачі), досягнутий в 2002-2003 роках, необхідно відзначити, що ця робота триває в напрямку підвищення статусу прийнятих договорів і угод, а також статусу самого Національної ради з трудових і соціальних питань, посилення відповідальності посадових осіб і сторін за невиконання взятих на себе зобов'язань.

Контрольні питання

1. Яке місце профспілок в політичній системі білоруської держави?

2. Які правові основи діяльності профспілок в Республіці Білорусь?

3. Які особливості діяльності профспілок в перехідний період?

4. У чому суть реформування діяльності профспілок на сучасному етапі?

5. У чому сутність ідеологічного забезпечення профспілкового руху в Республіці Білорусь?

6. Які основні тенденції розвитку профспілкового руху в білоруському суспільстві?

7. У чому полягає суть соціального партнерства?

література

1. Лукашенко А. Г. Історичний вибір Білорусі: Лекції прочитані в ВУЗах Мінська. Мн., 2003.

2. Про стан ідеологічної роботи і заходи щодо її вдосконалення. Матеріали постійно діючого семінару керівних працівників республіканських і місцевих державних органів. Мн .: Академія управління при Президентові РБ, 2003.

3. Лутохіна Е. А. Соціально-орієнтована економіка і соціальне партнерство: Навчальний посібник. - Мн .: Академія управління при Президентові Республіки Білорусь, 2002.

4. Міхєєв В. А. Основи соціального партнерства.-М .: Іспит, 2001..

5. Соціальне партнерство в умовах становлення і розвитку ринкових відносин / Під. ред. В. Н. Кіселева.-М., 1997..

6. Соціальний менеджмент / Під. ред. В. Д. Валового.-М., 1999..

7. Колективний договір в країнах заходу: Зб. оглядів. М.: ИНИОН РАН, 1998..

8. Міхєєв В. А. Політика соціального партнерства Ч.1-2.-М., 1999..

9. Мамедов О. Ю. Змішана економіка. Двостороння модель. - М., 2001..

10. Ерхард Л. Добробут для всіх / Пер. з нім. - М., 1992.

11. Соціальна сфера життя і політика. - М., 1998..

12. Шахмалов Ф. Теорія державного управління. - М .: ЗАТ «Економіка», 2002..




 Тенденції розвитку профспілкового руху в білоруському суспільстві |  Лекція 9. Ідеологія виборчих кампаній

 Поль Віріліо |  Роль засобів масової інформації в умовах сучасного політичного розвитку |  Ідеологічна функція засобів масової інформації |  Особливості діяльності засобів масової інформації в Республіці Білорусь |  Лекція 8. Профспілкові організації в ідеологічних процесах |  Політико-правові засади діяльності профспілок |  Роль, функції та механізм діяльності профспілок в перехідний період |  Реформування діяльності профспілок на сучасному етапі |  Ідеологічне забезпечення розвитку профспілкового руху в Республіці Білорусь |  Профспілки і соціально-економічні аспекти перехідного періоду |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати