На головну

Хімічна меліорація ґрунтів

  1. Агрохімічна паспортизація земель
  2. Загальні вимоги до розробки ґрунтів

Важливим фактором у підвищенні родючості ґрунтів області є хімічна меліорація. Згідно з матеріалами агрохімічного обстеження їй підлягає більше 533 тис. га кислих ґрунтів. Проведення меліорації сприятиме поліпшенню фізичних і фізико-хімічних властивостей ґрунтів, забезпеченню рослин кальцієм і магнієм, активізації мікробіологічних процесів, підвищенню ефективності мінеральних добрив на 20% та продуктивності сівозміни на 6-8 ц/га зернових одиниць.

В останні роки через відсутність фінансування як з державного та місцевого бюджетів, так і за кошти господарств, хімічна меліорація практично припинена, що має негативні економічні та екологічні наслідки. Щорічний недобір продукції рослинництва в перерахунку на зерно становить біля 100-120 тис. т.

В умовах області для вапнування кислих ґрунтів в зоні Лісостепу доцільно застосовувати відходи цукрового виробництва - дефекат, який містить 70-85% СаСО3. Цим можна значно здешевити меліоративні заходи, але запаси дефекату в області майже вичерпані.

В поліських районах в якості хімічного меліоранту можна використовувати крейду Н.-Сіверського родовища, запаси якої сягають 240 млн. т. Незважаючи на помітно вищу вартість вапнування крейдою витрати окупляться більш високими приростами урожаю: зерна - 2,4-6,2 ц/га, кукурудзи на силос - 160-180 ц/га.

Хімічна меліорація ґрунтів досить витратний захід. Вартість вапнування 1 га доломітовим борошном коливається по районах області від 832 до 1 188 гривень.

Зважаючи на високу ефективність вапнування передбачено зростання його обсягів: від 5,1 тис. га в 2011 році до 60,1 тис. га в середньому за 2015-2020 роки.

Інформація щодо хімічної меліорація ґрунтів представлена в додатку 16.

2.10. Радіоактивне та техногенне забруднення ґрунтів

Внаслідок Чорнобильської катастрофи область зазнала значного радіоактивного забруднення. Це найнебезпечніший з екологічної точки зору вид негативного антропогенного впливу на довкілля. Площі сільськогосподарських угідь, забруднені цезієм-137 більше 1 Кі/км2, на 01.01.2010 р. перевищують 51 тис. га, а стронцієм-90 більше 0,15 Кі/км2 52 тис. га.

Радіологічне обстеження ґрунтів області проводилось в 1991-1993 роках на площі 1 млн. 837 тис. га сільськогосподарських угідь. Щільність забруднення ґрунту визначалась за активністю найбільш небезпечних у біологічному відношенні радіонуклідів - цезію-137 і стронцію-90. До 2008 року проводилось уточнююче обстеження сільськогосподарських угідь.

Всього по області вище 1 Кі/км2 забруднено радіоцезієм 51,6 тис. га. Найбільш забрудненні угіддя Семенівського, Ріпкинського, Корюківського, Чернігівського і Козелецького районів. На території 9 районів південної частини області забруднених територій не виявлено.

Радіаційна ситуація щодо стронцію-90 на території області сформувалась під впливом двох компонент: глобальної і чорнобильської. Перша пов'язана із випробуванням ядерної зброї, внаслідок чого у верхні шари атмосфери було викинуто значну кількість радіоактивних речовин, які поступово осідаючи, сформували відносно рівномірне забруднення території області стронцієм-90 в межах 0,02-0,06 Кі/км2.

За даними крупномаштабного радіологічного обстеження забруднення ґрунтів радіостронцієм вище 0,02 Кі/км2 поширене на площі 1 млн. 783 тис. га, з них вище 0,15 Кі/км2 забруднено 52,1 тис. гектарів. За характером поширення стронцію-90 більше потерпіли господарства придніпровської зони, які практично межують із зоною відчуження - це Козелецький, Ріпкинський та Чернігівський райони.

Стронцій-90 зосередився в придніпровській зоні у складі паливних часточок, в північно-східній частині області - в конденсованій формі. Це визначило його міграційну рухливість, яка найбільш інтенсивна в останні роки. Внаслідок цього зустрічаються випадки більш високого забруднення сільськогосподарської продукції стронцієм-90, ніж цезієм-137, хоча останнього акумульовано в ґрунтах на порядок більше.

На даний час із сільськогосподарської продукції найбільш забруднена цезієм-137 зелена маса різнотрав'я на природних угіддях, а відтак і молоко в пасовищний період. Стронцієм-90 більше забруднене зерно продовольчих культур у придніпровській зоні області.

Виробництво продукції з перевищенням допустимих рівнів радіоактивного забруднення обумовлює необхідність проведення спеціальних контрзаходів, основними з яких щодо цезію-137 є вапнування і каліювання забруднених територій, щодо стронцію-90 - вапнування і фосфоритування ґрунтів.

Шкодочинність радіоактивного забруднення сільськогосподарських земель значно зростає в районах, де переважають ґрунти легкого гранулометричного складу з низьким вмістом гумусу та кислою реакцією ґрунтового середовища, для яких характерні підвищені коефіцієнти переходу радіонуклідів з ґрунту в рослини, які потім трофічними ланцюгами потрапляють в організми тварин і людини.

Для подолання негативних наслідків радіоактивного забруднення передбачено такі заходи:

- уточнююче радіологічне обстеження сільськогосподарських угідь ІІІ зони радіоактивного забруднення з метою детального виявлення критичних площ;

- створення культурних пасовищ;

- проведення комплексного агрохімічного окультурювання полів на критичних щодо радіаційної ситуації територіях.

Дані досліджень вмісту важких металів та залишків пестицидів, проведених центром "Облдержродючість", свідчать, що великомасштабних забруднень ґрунтів цими токсикантами в області не виявлено. Зустрічаються поодинокі випадки перевищення нормативів забруднення ґрунту свинцем та цинком, проте впливу їх на родючість та продуктивність ґрунтів області не помічено.

Дані про щільність забруднення радіонуклідами цезію і стронцію сільськогосподарських угідь та проведення заходів на сільськогосподарських угіддях, забруднених радіонуклідами наведені в додатках 17, 18.



Як у великотоварних господарствах, так і в фермерських та підсобних слід підвищити увагу до використання безпідстилкового гною, гноївки, сечі тварин, пташиного посліду. | Вздовж річок, навколо озер, водосховищ та інших водойм

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ | Сучасний стан земельних ресурсів в області | Наміри і потреби використання земель | Основні напрями використання та охорони земель | Обсяг консервації земель | Виробництва, які підлягають відшкодуванню та порядок їх використання | Населених пунктів | Проведення робіт по розробці схем землеустрою та техніко-економічних обґрунтувань використання і охорони земель | Агрохімічна паспортизація земель | РОЗДІЛ IV. РЕСУРСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОГРАМИ |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати