На головну

Практичний блок

  1. Практичний блок
  2. Практичний блок
  3. Практичний блок
  4. Практичний блок
  5. Практичний блок

Практичне заняття 16-17

Текст і його складники. Складне синтаксичне ціле

План

1.Сутність тексту, його особливості.

2.Складне синтаксичне ціле. Засоби зв'язку компонентів складного синтаксичного цілого.

Література

1. Сучасна українська літературна мова /За ред. М. Я. Плющ. - К.: Вища школа, 1994. - С. 406-408.

2. Сучасна українська мова: підручник / О. Д. Пономарів, В. В. Різун, Л. Ю. Шевченко; за ред.. О. Д. Пономарева. - К.: Либідь, 2005. - С. 455-477.

3. Шульжук К. Ф. Синтаксис української мови: Підручник. - К.: Академія, 2004. - С.371-376.

4. Ющук І. П. Українська мова. - К.: Либідь, 2003. - С. 628-636.

Ключові поняття:синтаксична єдність, текст, складне синтаксичне ціле, між фразові зв'язки, абзац, контекстуальні відношення між реченнями.

Домашнє завдання

1. Прочитайте тексти, визначте типи складних синтаксичних цілих. Схарактеризуйте мовні засоби, що об'єднують речення в надфразну єдність.

В-I. Доля, виявляється, є не лише у людей, а й у криниць. Землю розтинали князівські міжусобиці, вона горіла під ординськими ногами, її топтали яничари, нею бігли ріки сліз і крові, а криниця вижила.

За сім століть її ніхто не засипав, не зруйнував. Чиїсь руки її постійно оновлювали.

Двадцяте століття її забуло. Воно зробило такий шалений виток по спіралі, що куди йому було до якоїсь там криниці. І час позбиткувався над нею. Поволі замулювалися джерела, вмирала вода, гнили дубові цямрини. Стояла собі за селом, неподалік хутора, забута, напівмертва, і пригадувала лиця, що відбивалися в її гладині: русинські, українські, татарські, монгольські, турецькі. Пригадувала посвистування стріл, нагайок, побрязкування мечів, шабель, вибухи снарядів і втомлено ховалася під землею. Повільно й тяжко (К. Мотрич).

В-II. Над річкою і лісом засинювалось небо: здалеку-предалеку, погуркуючи та поблискуючи, накочувала гроза. Потемніла вода в річці, зашуміли дерева, заметалися птахи. Бусли лячно замахали крильми то тут, то там по лісових болітцях.

І враз все стихло. Стогін лісу подався далі й далі від грози. У високості сухо шелеснуло. Синьо спалахнула річка. Ліс осяявся синьо. То хмара, чорна і низька, пустила із себе першу стрілу-блискавицю. У надрах хмари зарокотало, спершу неголосно й нестрашно, а далі голосніше й потужніше. Ліс раптом охнув від жаху - так по ньому вдарило згори (Г. Тютюнник).

2. Доберіть з художніх творів приклади складного синтаксичного цілого різних типів. Вкажіть засоби зв'язку в тексті.

3. 3 оповідання О. Іваненко «Вербова гілка» випишіть складні синтаксичні цілі, схарактеризуйте засоби зв'язку між їхніми частинами.

Завдання для аудиторної роботи

1.Перепишіть текст, письмово схарактеризуйте типи речень, що утворюють складне синтаксичне ціле, та засоби їх зв'язку.

Великої шкоди атмосферні забруднення завдають зеленим насадженням і посівам. Сірчисті та хлористі сполуки спричинюють загибель дерев, опадання листя, зниження плодоносіння, затримку росту. Описано численні випадки загибелі зелених насаджень, що ростуть поблизу хімічних та інших підприємств. Ці насадження відіграють важливу роль у житті людини, поліпшуючи мікроклімат і хімічний склад атмосферного повітря, знижуючи запорошеність і міський шум. Ось чому боротьба з забрудненням атмосферного повітря важлива і в справі охорони природи.

2.Запишіть тексти, поясніть засоби зв'язку в них. Визначте стилістичну приналежність кожного тексту, доведіть.

В-І. На небі сонце - серед нив я. Більше нікого. Йду. Гладжу рукою соболину шерсть ячменів, шовк колосистої хвилі. Вітер набива мені вуха шматками згуків, покошланим шумом. Такий він гарячий, такий нетерплячий, що аж киплять від нього срібноволосі вівса. Йду далі - киплять. Тихо пливе блакитними річками льон. Так тихо, спокійно в зелених берегах, що хочеться сісти на човен й поплисти. А там ячмінь хилиться й тче... тче з тонких вусів зелений серпанок." Йду далі. Все тече. Хвилює серпанок. Стежки зміяться глибоко в житі, їх око не бачить, сама ловить нога. Волошки дивляться в небо. Вони хотіли бути як небо і стали як небо. Тепер пішла пшениця. Твердий, безостий колос б'є по руках, а стебло лізе під ноги. Йду далі - усе пшениця й пшениця. Коли ж сьому край буде? Біжать за вітром, немов табун лисиць, й блищать на сонці хвилясті хребти. А я йду, самотній на землі, як сонце на небі, і так мені добре, що не паде між нами тінь когось третього. Прибій колосистого моря йде через мене кудись у безвість.

Врешті стаю. Мене спиняє біла піна гречок, запашна, легка, наче збита крилами бджіл. Просто під ноги лягла співуча арфа й гуде на всі струни. Стою і слухаю.

Повні вуха маю того дивного гомону поля, того шелесту шовку, того безупинного, як текуча вода, пересипання зерна. І повні очі сяйва сонця, бо кожна стеблина бере від нього й назад вертає відбитий від себе блиск (М. Коцюбинський).

В-ІІ. Власна назва в системі тексту (художнього, газетно-публіцистичного тощо), виконуючи різнофункціональне навантаження, відповідно характеризується домінантним компонентом значеннєвості - денотативним чи конотативним. Хоч у кожному разі таке ім'я, що потрапило в літературно-художній контекст, багатьма дослідниками позначається терміном поетнім.

Н. Подольська в "Словнику російської ономастичної термінології» пропонує таку дефініцію терміна поетонім - це "ім'я в художній літературі, що, крім номінативної, виконує характеристичну, стилістичну й ідеологічну функції в мові твору". З таким значенням функціонує головно цей термін і в сучасній українській філологічній літературі.

В. Калінкін, аналізуючи ономастичну термінологію, визначає один із ключових термінів - поетика оніма, який розглядає в широкому і вузькому розумінні. "Широке тлумачення поняття поетика оніма передбачає, що воно охоплює всі сфери творчого використання пропріальних одиниць - від наукової мови до жаргонів і розмовного мовлення. Вузьке розуміння терміна дозволяє обмежити межі поетики оніма матеріалом художніх текстів, що найбільш концентровано і різнобічно представляють досліджуване явище" (А. Мойсієнко).

3.Виразно прочитайте речення. З'ясуйте, які розділові знаки у наведених складних синтаксичних конструкціях є нормативними (варіантними і без варіантними), а які - індивідуально-авторськими. Назвіть пунктограми.

В-І. 1. Дух - як вода, що випари свої у понадземні посила краї, щоб знов на рідний лан вони спадали, їй ненависте вод гнилий застій (П. Орсаг). 2. Чогось, коли про мову мова безневинна, себе я карликом вбачаю при горі: сторіччя зводили їй в таємній прі з усім тим чаро цвітом, чим земля єдина (І. Мацинський). 3. Вмиваюсь холодною водою на ганку; коло вікна шелестить листя явора, а підняті нерви дратує туман з росою і... (Г. Косинка). 4. Зневажить мову - зрадити себе (А зрадників хто може поважати?), І стане чорним небо голубе, Вмиратиме у муках рідна мати (М. Адаменко).

В-ІІ. 1. Іде возовиця сіна: помалу, похитуючись, скриплять вози, хтось хрипло гейкає на воли, покрикує на дітвору, а курява, розвішана на тинах, як сіре-сіре полотно, котиться слідом клубком, стинається на горбах у стовпи і - тільки іноді випливає норцем з пилюги якась селянська дитина, гукне - і далі знов селом - сіре полотно... (Г. Косинка). 2. Січе осіння мряка, оббиває вітер необставлені хати - хазяйство сільської голоти, бо... (Г. Косинка). 3. Коли забув ти рідну мову - біднієш духом ти щодня; ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе до пня (Д. Білоус). 4. Увечері, коли зорі цілуються, я хотів дитиною піймать на синій налигач місяць і напоїти з криниці моєї любові, а криниця моя тоді у яблуневому цвіту калина (Г. Косинка).

Запитання і завдання для самоконтролю

1.Доберіть з художніх текстів або наведіть самостійно складені приклади складних синтаксичних цілих, поясніть уживання розділових знаків.

2.Доберіть з поезій М. Рильського два приклади складних синтаксичних цілих. Завдяки чому досягнуто змістової та інтонаційної єдності? Поясніть уживання розділових знаків.

3.Що називається текстом? Назвати основні ознаки тексту.

4.Що таке складне синтаксичне ціле? Як воно утворюється?

5.Які засоби зв'язку використовуються для поєднання самостійних речень у складному синтаксичному цілому?

6.Як оформлюється складне синтаксичне ціле інтонацією в усному мовленні?

7.Які типи складного синтаксичного цілого виокремлюються у мовознавчій науці?

8.Схарактеризуйте складні синтаксичні цілі з паралельним, ланцюговим та змішаним зв'язком.

9.Доберіть приклади складного синтаксичного цілого з паралельним, ланцюговим та змішаним зв'язком. Зробіть синтаксичний аналіз.

10.Що спільного й відмінного між складним синтаксичним цілим та абзацом?

11.У чому полягає сутність тексту?

12.З'ясуйте погляди учених на текст.

13.У чому проявляється зв'язок тексту з реченням?

14.Як за змістом пов'язані між собою зачин і кінцівка в синтаксичній єдності?

15.Чи існує залежність між поділом тексту на синтаксичні єдності й абзаци?

16.У самостійно дібраному тексті виділіть синтаксичні єдності й визначте в них характер смислових відношень між зачином і розгортанням.

17.Дослідіть, у яких текстах - наукових чи художніх - між реченнями в синтаксичній єдності переважає сурядний, а в яких підрядний зв'язок.



Додаткова | Контрольний блок

Контрольний блок | Додаткова | Практичний блок | Додаткова | Практичний блок | Додаткова | Практичний блок | Контрольний блок | Теоретичний блок | Практичний блок |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати