На головну

Контрольний блок

  1. Контрольний блок
  2. Контрольний блок
  3. Контрольний блок
  4. Контрольний блок
  5. Контрольний приклад
  6. Контрольний приклад по Проводнику

Запитання для самоконтролю

1. Які особливості складних безсполучникових речень?

2. Чому безсполучникові конструкції розглядали і розглядають нині як складносурядні чи складнопідрядні складні речення?

3. У чому специфіка складних безсполучникових речень з однорідними частинами та неоднорідними частинами?

4. Охарактеризуйте семантико-синтаксичні відношення, наявні в складних безсполучникових реченнях з однорідними частинами.

5. Які семантико-синтаксичні відношення наявні в безсполучникових складних реченнях з неоднорідними частинами?

6. Опишіть різновиди складних неелементарних безсполучникових речень.

7. Як поділяємо ускладнені речення з різними видами синтаксичного зв'язку?

8. Що називаємо періодом?

9. Які особливості притаманні періодові як різновиду складної синтаксичної конструкції?

10. На які типи можна поділити періоди за синтаксичною структурою?

11. Яка роль інтонації при промовлянні періоду?

12. Які існують погляди у мовознавстві на конструкції з чужим мовлення? З'ясуйте особливості прямої мови, непрямої мови, невласне прямої мови.

Тести і завдання

1.Назвіть специфічні ознаки, якими характеризуються складні ускладнені речення.

А. Граматична організованість, сполучники підрядності, наявність головної і підрядної частин, інтонаційна оформленість.

Б. Підрядний зв'язок, порядок складових частин, інтонація, смислова завершеність, модальність.

В. Синтаксична сполучуваність, порядок складових частин, граматична організованість, характер зв'язку між компонентами, інтонація.

Г. Характер синтаксичного зв'язку, структурно-семантична однорідність і неоднорідність, рівень синтаксичної розчленованості компонентів складної конструкції, загальна структурна схема.

Ґ. Характер взаємовідношень між частинами складного речення, інтонація, порядок складових частин, наявність головної і підрядної частини.

2. Кому з мовознавців належить термін «складні синтаксичні конструкції»?

А. К. Ф. Шульжуку.

Б. Ф.І. Буслаєву.

В. О. М. Пєшковському.

Г. О. О. Потебні.

Ґ В.І. Кононенкові.

3. Що називається складними синтаксичними конструкціями?

А. Це текстові поєднання речень, об'єднані темою.

Б. Це полі предикативні комплексні структури, до яких входить три і більше предикативних частин, поєднаних між собою сполучниковим і безсполучни-ковим зв'язком в єдине структурне, смислове та інтонаційне ціле.

В. Послідовність речень, що характеризуються значеннєвою взаємозумовленістю залежно від загального змісту.

Г. Це прозова строфа.

Ґ Це спосіб передачі чужої мови, при якому мовець або автор тексту повністю зберігає її лексичні, синтаксичні і стилістичні особливості, тобто відтворює її дослівно.

4. У якому з наведених речень не правильно поставлені коми.

А. Колисав мою колиску звук підгірської трембіти, що від неї меркнуть зорі, і росою плачуть квіти (Б. Лепкий).

Б. Співаю те. Що в світі бачу, що в серце або в мозок впало, то засміюся, то заплачу, сміху немного, сліз немало (Б. Лепкий).

В. Бийте в дзвін, бийте в дзвін на тривогу, щоб збудився малий і великий, щоб до праці метнувся усякий, щоб не було на порятунок пізно... (Б. Лепкий).

Г. Ти не дивись, що буде там, чи забуття, чи зрада: весна іде назустріч вам, весна в сей час вам рада (О. Олесь).

Ґ. Краще нам німими стати, легше гори нам нести, ніж тебе розп'ясти, наша мово, наша мати! (О. Олесь).

5. До якого типу ускладнених структур належить наведене речення: Справжнє громадянське виховання починається там, де ідея і особиста праця - піт, мозолі, зливаючись воєдино, творять те. Про що народ говорить: у людини є святе за душею (В. Сухомлинський).

А. Складнопідрядне речення з однорідною супідрядністю.

Б. Складна синтаксична конструкція з підрядним і безсполучниковим зв'язком.

В. Складнопідрядне речення з неоднорідною супідрядністю.

Г. Складна синтаксична конструкція з підрядним і сурядним зв'язком.

Ґ. Складнопідрядне речення з однорідною супідрядністю і послідовною підрядністю.

6.У якому реченні допущено пунктуаційну помилку? Поясніть вживання розділових знаків.

А. Патріот не той, хто вміє виголошувати пишні фрази, а той, хто своєю кропіткою щоденною працею множить багатства рідної землі, прикрашує, перебудовує свою Батьківщину (В. Симоненко).

Б. Слова не ртуть: мало великим себе уявляти, треба великим буть (В. Симоненко).

В. Одійде в морок підле і лукаве, холуйство у минувшину спливе, і той ніколи не доскочить слави, хто задля слави на землі живе (В. Симоненко).

Г. Я б хотів щоб по всій країні зустрічалися земляки - де підкорюють хвилі пінні, де викошують колоски... (П. Ребро).

Ґ. Ми знаєм всі, з якого вийшли роду, в якій нас хаті мати сповила, не буде ому роду переводу, бо мати нам одну мету дала (М. Ткач).

7. Установіть, який з наведених уривків являє собою період.

А. Хату можна побудувати нову. Кращу тої, що на Згарищі... Та ні! Кращої мені не треба... Бо нема тих палат, на які я поміняв би рідну хату... Моя хата в мені від першого подиху і першого кроку на землі... від першого слова і першої співанки... (І. Чендей).

Б. Багато бачив я гарних людей, але такого, як батько, не бачив. Голова в нього була темноволоса, велика і великі розумні сірі очі... Весь ку полоні у сумного і весь в той же час з якоюсь високою внутрішньою культурою думок і почуттів. Скільки він виорав землі, скільки хліба накосив! Як вправно робив, який був дужий і чистий... (О. Довженко).

В. Потім вона відлетіла, моя поранкова душа, відлетіла, як день перед ніччю. І лишила жебрака (О. Кобилянська).

Г. Ні, не змарнів наш рід! Не перевелися й лицарі на нашій землі! Жива душа народна (О. Довженко).

Ґ. Пил земний на стопах, і пісок на устах, і доторки холодних вод небесних і земних на лиці й на всім тілі, і вітер в очах, і запах трав і молодого листя, і шум дерев, і крик птахів, - все в тобі й з тобою, а тебе вже немає (П. Загребельний).

8. Визначте смислові відношення між частинами складних безсполучникових речень. Поясніть пунктограми.

1.І здається: зараз гість прибуде із далеких та ясних країв (М. Рильський). 2. Не вчи плавати щуку, щука знає всю науку (Нар. тв.). 3. Коза з вовком тягалася - тільки шкурка зосталася (Нар. тв.). 4. Зацвітають ізнов сади, марять яблуні в білому майві (Р.Іванченко). 5. Скрізь на землі є приязні вогні, така вже нам відпущена планета (М. Рильський). 6. Іноді з левад долинають приглушені вибухи - то тріскається лід на річці (Григір Тютюнник). 7. Все починалося просто: з-за обрію виткнувся ріжечок ледве помітної синьої хмари (О. Гончар).

9. Визначте, які зі складних синтаксичних конструкцій є періодами, вкажіть на ознаки, що характеризують їх. Накресліть схеми.

В-І. І в голубій смузі Дніпра, в пісках і вербах Козацького острова, і в селі Козацькому, що видніється десь на тому березі на горі, біліючи, мов зграя голубів, - усе об'єднане, все голубе, і синє, і зелене, і біле... (О. Довженко). 2. За тих сліпих коханням, хто не жде ані кінця, ні остигання літа, за тих наївних, хто заміривсь пити дання любові завжди, що не день, - я мушу мовити (С. Йовенко). 3. В гірких оазах сонячної цедри, де грім тримає зливу в рукаві, де тільки версти, дерев'яні зебри, пасуться в запорошеній траві, - хай буде степ, хай буде ліс і гори, хай вибухне земна твоя пралють, коли лихі на око семафори мені дорогу смутком переллють! (Л. Костенко). 4. Давид мало не зойкнув, далекі роки вдарили його під саме серце, а перед очі вийшли ті вечори, коли між літом і осінню зупинився вересень (М. Стельмах).

В-ІІ. 1. Ні насторожений шуліка, що годинами кружляє високо в небі; ні невідомий вершник, що вряди-годи беззвучно проскочить по обрію; ні чабан, що маячить по далеких толоках по плечі в текучому мареві, - ніщо не розвіє, ніщо не порушить степового величного спокою (О. Гончар). 2. За скривджених безвинно, за усіх, кого житейська втома знемагає, хто й не підозрює, яка ще в нім снага є, яке достоїнство, як міць тамує сміх, - я мушу мовити (С. Йовенко). 3. За те, що вмерли барви всі в мені, за те, що звуки потьмяніли й згасли, що спалахнуло все в мені прекрасне і я загинула в його вогні, - простіть мені (С. Йовенко). 4. Затісно ідеям на хвилях ефіру, зневіра підточує пам'ять і віру, і, чад наркотичний вдихаючи, діти зневажливо топчуть батьків заповіти, і все, що учора незрушним здавалось, сьогодні до самих основ захиталось (М. Луків).

10. У наведених реченнях поставте потрібні розділові знаки, побудуйте структурну схему, дайте повну загальну характеристику.

1. Не бійтесь заглядати у словник це пишний яр, а не сумне провалля збирайте, як розумний садівник, достиглий овоч у Грінченка й Даля не майте гніву до моїх порад і не лінуйтесь доглядать свій сад (М. Рильський). 2. А сонце йде босоніж по траві щоб все довкола гріти й величати погуркують розкати грозові та їм сьогодні велено мовчати (М. Руденко). 3. Хоча я й дуже люблю ліс але побоююсь його душі вона, як розсердиться, то заведе тебе в такі нетрі де люди не ходять де сокира не гуляє (М. Стельмах). 4. Роса і колос пощипують мої ноги а тато ледь-ледь мугикає пісню, так що й не добереш чи то колеса чи то його голос поскрипує, а я все думаю про свій завтрашній день (М. Стельмах). 5. Одні бджоли, мов крихітки сонця, несли у вулики першу поживу з ліщини другі збирались у громади на жолобчастих дошках поїлок і добре гудіння, здавалося, погойдувало ліс і оту хатку що всередині пахла цвітом і медом а зісподу обзивалася неспокоєм джерельця (М. Стельмах).

11. Визначте, яка з поданих схем із традиційним використанням умовних позначень П, п (пряма мова), А, а (слова автора) з аналогічним правописом відповідає пунктуаційному оформленню речення.

- Щасливо, - побажав Борис, і в голосі не почулось радості, швидше - образа. - Так і не набалакалися про всіх наших... (Є. Гуцало).

а) - П, -а. - П.

б) - П, - а,- п.

в) - П, - а. - П. П.

12. Доберіть до речення відповідну схему.

І я кажу: «Спасибі долі!» - а Парижі, в Римі, в Будапешті (Л. Костенко).

а) А: «П» - а.

б) А: «П!» - а.

в) А: «П?» - а.

13. З'ясуйте, яка із схем відповідає пунктуаційному оформленню речення.

- Мені, мамо, заздрити негоже, - зі смутком відказала Антошка. Й до Василя: - А тобі придбала японську сорочку та светра шерстяного, теплого (Є. Гуцало).

а) «П, - а-1, а-2: - П».

б) -П, - а-1, а-2: - П.

в) -П, -а-1. А-2: - П.

14. Доберіть правильну схему пунктуаційного оформлення речень, у яких пропущені розділові знаки при цитатах.

Є в автора й пейзажна лірика, але й вона осяяна філософським підтекстом Кількома мазками акварелі Ранок знову літній день почав. Я чекав на вохру і пастелі, Я чекав і трепетно мовчав... (Д. Білоус).

а) А: «Ц».

б) А: «Ц. Ц».

в) А: «Ц. Ц...».

15.Виберіть для речення з пропущеними розділовими знаками правильну схему.

Світ - це дзеркало, я вдивляюся в нього і в усьому бачу себе пише Валерій Бойко (Д. Білоус).

а) «Ц», - а.

б) «Ц. Ц, « - а.

в) «Ц, - а. - Ц».

16. Визначте, яка схема передає пунктуаційне оформлення речення.

«Головну частину книги займають мисливські переживання та змалювання тайги й життя в ній. Ці книги, - констатує один німецький критик, - надзвичайно вражаючі й сповнені напружуючої атмосфери...» (З підр.).

а) «Ц. Ц, - а, - ц...».

б) «Ц, - а, - ц. «

в) «Ц, - а. - Ц».

Індивідуальне науково-дослідне завдання

1. Законспектуйте статтю (5 балів) Омельчук С. Формування навичок стилістичного аналізу складних синтаксичних конструкцій // Дивослово. - 2001. - №5. - С. 33-34.

2. Напишіть реферат на одну із тем (14 балів).

v Ускладнені складні безсполучникові речення.

v Характеристика ускладнених складних речень з різними видами синтаксичного зв'язку в мовознавчій літературі.

v Структурно-синтаксичні особливості періодів.

v Період як одиниця лінгвальної дійсності.

v Стилістичні функції періодів.

v Пунктуація в періоді.

v Засоби передачі чужого мовлення.

v Стилістична роль невласне прямої мови.

ЗАЛІКОВИЙ КРЕДИТ 4

Навчальна мета:

v домогтися усвідомлення й засвоєння студентами формально-граматичних та семантичних ознак тексту;

v сприяти оволодінню вміннями і навичками виокремлення, побудови текстів різних типів, послуговування ними;

v забезпечити засвоєння системи розділових знаків сучасної української літературної мови;

v спонукати до усвідомлення тексту його граматичних категорій;

v удосконалювати пунктуаційні навички;

v формувати культуру мовлення майбутніх учителів-філологів на синтаксичному рівні: особливості вживання надфразних єдностей, текстів різних типів і видів для досягнення комунікативної мети.

Студенти мають знати:

ü теоретичні відомості про текст та систему розділових знаків сучасної української мови;

ü засоби зв'язку частин тексту;

ü структуру складного синтаксичного цілого;

ü класифікацію розділових знаків.

Студенти мають уміти:

§ розпізнавати типи текстів; визначати правильність використання розділових знаків у простому та складному реченні; встановлювати засоби зв'язку в межах тексту;

§ визначати синонімічні варіанти використання розділових знаків;

§ складати зазначені конструкції відповідно до комунікативного завдання;

§ інтонаційно та пунктуаційно оформлювати, послуговуватися у власному мовленні з різною метою.

Методичні вказівки щодо роботи з кредитом

Робота з кредитом №4 передбачає засвоєння лекційного матеріалу, участь в обговоренні питань під час практичних занять, написання реферату (окремими студентами), самостійну роботу над окремими питаннями теми, модульний контроль у формі тестування.

Після опрацювання цих тем студент може отримати такі бали:

Поточний контроль Індивідуальне завдання Самостійна робота Підсумковий тест Усього
ЗМ №1 ЗМ № 2
10 балів 10 балів 19 балів 10 балів 10 балів 59 балів

 



Практичний блок | Теоретичний блок

Практичне заняття № 1-2 | Контрольний блок | Практичне заняття № 3-4 | Cхема синтаксичного розбору багатокомпонентного | Контрольний блок | Додаткова | Практичний блок | Додаткова | Практичний блок | Додаткова |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати