Головна

Організація аналітичного обліку необоротних та оборотних активів

  1. II. Організація перевезень
  2. II. Організація перевезень
  3. XV. Фінансові результати від первісного визнання та реалізації сільськогосподарської продукції та додаткових біологічних активів
  4. Аналіз ефективності використання оборотних коштів
  5. В ОБЛІКУ КІЛЬКОСТІ ЗЕМЕЛЬ
  6. Вибір форми організації бухгалтерського обліку
  7. Вибір функції аналітичного вирівнювання рядів динаміки грунтується на теоретичному аналізі сутності досліджуваних явищ і процесів у сфері соціальної чи економічної діяльності.

2.3.1 Організація аналітичного обліку необоротних активів

Одне із завдань бухгалтерського обліку, яке полягає у забезпеченні збереження майна власника, реалізується передусім через ефективну побудову аналітичного обліку із закріпленням окремих складових майна підприємства за матеріально відповідальними особами. Крім того, деталізована інформація для здійснення управління активами підприємства можлива лише за наявності аналітичного обліку складових майна.

Аналітичний облік основних засобів забезпечується у розрізі окремих об'єктів за допомогою інвентарних карток, які застосовуються для всіх основних засобів, а також для групового обліку однотипних об'єктів, які надійшли в експлуатацію в одному календарному місяці і які мають одне й те ж виробничо-господарське призначення, технічні характеристики й вартість.

Для організації бухгалтерського обліку та забезпечення контролю за збереженням основних засобів кожному об'єкту основних засобів (інвентарному об'єкту) незалежно від того, чи знаходиться він в експлуатації, в запасі або на консервації, при прийнятті їх до бухгалтерського обліку повинен присвоюватися відповідний інвентарний номер, який позначається на ньому шляхом прикріплення металевого жетону, нанесення фарбою, насічки або таврування.

У випадку, якщо інвентарний об'єкт має декілька частин, які мають різний термін корисного використання і обліковуються як самостійні інвентарні об'єкти, кожній частині привласнюється окремий інвентарний номер. Якщо для об'єкта, складеного з декількох частин, встановлено загальний термін корисного використання, даний об'єкт обліковується за одним інвентарним номером.

Оптимальною величиною інвентарного номеру може бути десять знаків (розрядів), кожен з яких містить певну інформацію. Наприклад, легковий автомобіль ВАЗ-2107 може мати наступний інвентарний номер -1050100001. Це означає:


Приклад, який ілюструє взаємозв'язок синтетичних рахунків, субрахунків та аналітичних рахунків для основних засобів наведено на рисунку 2.4.

Об'єкти, прийняті в операційну оренду як необоротні активи, обліковуються в орендаря за інвентарними номерами орендодавця відповідно до інвентарної картки, яка повинна додаватися орендодавцем до акту приймання-передачі об'єктів, які орендуються.

Аналітичний облік нематеріальних активів організовується за їх видами та інвентарними об'єктами, на кожен з яких відкривається картка обліку нематеріальних активів (НА-2). Підприємство може самостійно розробляти додаткові субрахунки та аналітичні рахунки, виходячи зі специфіки діяльності, конкретних потреб, завдань управління та контролю (табл. 2.11).


Рисунок 2.4 - Організація аналітичного обліку основних засобів

Таблиця 2.11 - Розрізи аналітичного обліку нематеріальних активів

Субрахунки до рахунку 12 "Нематеріальні активи " Розрізи аналітичного обліку
121 "Права користування природними ресурсами" У розрізі видів природних ресурсів і матеріально відповідальних осіб
122 "Права користування майном" У розрізі об'єктів майна, місць зберігання і матеріально відповідальних осіб
123 "Права на знаки для товарів і послуг" У розрізі класифікації прав
124 "Права на об'єкти промислової власності" У розрізі класифікації прав і матеріально відповідальних осіб
125 "Авторські та суміжні з ними права" У розрізі класифікації прав
127 "Інші нематеріальні активи" У розрізі класифікації прав

 

Правильно організований аналітичний облік дозволяє забезпечувати своєчасний контроль за наявністю кожного об'єкта нематеріального активу. Аналітичний облік фінансових інвестицій ведеться за їх видами та об'єктами інвестування. Побудова аналітичного обліку повинна забезпечити можливість отримання інформації про фінансові інвестиції в об'єкти як на території України, так і за кордоном (табл. 2.12).

Таблиця 2.12 - Аналітичний облік цінних паперів

№ з/п Вид цінного паперу Розрізи аналітичного обліку
Акції вітчизняних акціонерних товариств За акціонерними товариствами та видами акцій із зазначенням номінальної і фактичної вартості
Акції іноземних акціонерних товариств За акціонерними товариствами та видами акцій в гривнях та іноземній валюті, в якій вони випущені
Ощадні сертифікати У розрізі установ банку і строків відшкодування грошових коштів
Облігації За строками, видами та емітентами із забезпеченням можливості одержання даних про фінансові інвестиції в Україні і за кордоном, а також у національній і іноземній валюті

Організація аналітичного обліку операцій з цінними паперами за вказаними розрізами забезпечить необхідною інформації про фінансові інвестиції відповідних користувачів для прийняття ефективних управлінських рішень.

Організація аналітичного обліку має важливе значення також для здійснення контролю за об'єктами, які відображаються на позабалансових рахунках. Позабалансові рахунки призначені для обліку наявності та руху засобів та їх джерел, які не належать даному підприємству (не впливають на його майновий стан), однак знаходяться певний час у його розпорядженні або користуванні, а тому вимагають відповідного контролю. Характерним для цих рахунків є те, що вони не кореспондують з балансовими рахунками.

Організовуючи позабалансовий облік, необхідно забезпечити:

- своєчасне документування операцій з руху відповідних активів;

- контроль за відображенням об'єктів позабалансового обліку в облікових регістрах;

- надання повної і достовірної інформації щодо об'єктів позабалансового обліку для прийняття оптимальних управлінських рішень.

Організація аналітичного обліку необоротних матеріальних активів на підприємстві ведеться в наступних розрізах (табл.2.13).

Таблиця 2.13 - Організація аналітичного обліку на позабалансових рахунках

Назва рахунку Аналітичний облік
01 "Орендовані необоротні активи" За видами активів, а також у розрізі окремих орендодавців

Продовження таблиці 2.13

021 "Устаткування, прийняте для монтажу" За замовниками, окремими об'єктами й агрегатами та місцями їх розташування, місцями знаходження та власниками
09 "Амортизаційні відрахування" За напрямами використання амортизаційних відрахувань: будівництво об'єктів, придбання (виготовлення) основних засобів та ін.

Питання для самопідготовки та самоконтролю

1 . Які нормативні документи регламентують організацію обліку необоротних активів?

2. Яким чином формується первісна вартість основних засобів при їх надходженнях на підприємство?

3. Яким чином формується первісна вартість інших необоротних матеріальних активів при їх надходженні на підприємство?

4. Що включається до первісної вартості придбаних нематеріальних активів?

5. Які методи нарахування амортизації основних засобів передбачені у П(с)БО 7 "Основні засоби"?

6. В яких випадках об'єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу)?

7. Які особливості обліку оренди в орендаря?

8. Які особливості обліку оренди в орендодавця?

Тести

1. У орендодавця, для якого передача майна в операційну оренду є основним видом діяльності, дохід, одержаний в результаті орендних операцій, відображається на субрахунку:

а) 703 "Дохід від реалізації робіт і послуг";

б) 713 "Дохід від операційної оренди активів";

в) 719 " Інші доходи від операційної діяльності".

2. Затрати орендаря на поліпшення об'єкта фінансової оренди (модернізація, модифікація і т. д.) відображаються орендарем як:

а) капітальні інвестиції, що включаються до вартості об'єкта фінансової оренди;

б) інші витрати звітного періоду;

в) фінансові витрати звітного періоду.

3. У податкових розрахунках нарахування амортизації нематеріальних активів починається:

а) з кварталу, наступного за кварталом їх придбання;

б) з місяця, наступного за місяцем їх придбання;

в) з місяця їх придбання.

4. Нарахована амортизація основних засобів загальновиробничого призначення на суму 10000 гри. Як ця операція буде відображена у бухгалтерському обліку?

а)Д-т91 К-т 13; б)Д-т 13 К-т 91; в)Д-т 23 К-т 13.

5. Ліквідаційна вартість активу - це:

а) сума коштів, яку підприємство очікує отримати в кінці терміну корисної експлуатації активу після вирахування витрат, пов'язаних з його вибуттям;

б) різниця між балансовою вартістю активу і сумою, що фактично одержана в результаті його ліквідації;

в) сума, на яку одержано запасні частини і брухт у результаті ліквідації основних засобів.

6. Термін корисною використання необоротного активу - це:

а) проміжок часу між придбанням необоротного активу та отриманням коштів від реалізації продукції, виготовленої за допомогою такого необоротного активу;

б) термін, протягом якого використання активу буде приносити користь підприємству;

в) період часу, протягом якого актив, як очікується буде використовуватись

підприємством.

7. Необхідність переглядати вартість активів обґрунтовується принципом:

а) обачливості;

б) послідовності;

в) економічної доцільності.

8. Інвентарні картки по списаним об'єктам основних засобам зберігаються в архіві підприємства протягом:

а) одного року;

б) трьох років;

в) п'яти років;

г) зовсім не зберігаються.

9. Заборгованість за договорами фінансової оренди у балансі відображається:

а) за первісною вартістю;

б) за дисконтованою вартістю майбутніх платежів;

в) за компаундованою вартістю майбутніх платежів.

2.3.2 Організація аналітичного обліку оборотних активів

Потреба в організації аналітичного обліку виробничих запасів обумовлена, по-перше, наявністю великої кількості складів для їх зберігання; по-друге, значною їх номенклатурою.

Розрізи аналітичного обліку для виробничих запасів наведено в таблиці 2.14.

Таблиця 2.14 - Розрізи аналітичного обліку виробничих запасів

Субрахунки рахунку Розрізи аналітики
201 "Сировина й матеріали" У розрізі видів та груп сировини, місць зберігання та матеріально відповідальних осіб
202 "Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби" У розрізі купівельних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, місць зберігання та матеріально відповідальних осіб
203 "Паливо" У розрізі видів палива, місць зберігання та матеріально відповідальних осіб

Продовження таблиці 2.14

204 "Тара й тарні матеріали" У розрізі видів тари й тарних матеріалів і матеріально відповідальних осіб
205 "Будівельні матеріали" За видами (групами) та окремими об'єктами будівельних матеріалів
206 "Матеріали, передані в переробку" У розрізі, який забезпечує отримання даних про підприємство - переробника та контроль за операціями з переробки, за відповідними витратами
207 "Запасні частини" За місцями зберігання й однорідними групами (механічна група, електрична група тощо). Аналітичний облік машин, обладнання, двигунів, вузлів та агрегатів обмінного фонду також ведеться за групами: придатні до експлуатації (нові та відновлені); що підлягають відновленню (на складі); що знаходяться в ремонті
208 "Матеріали сільськогосподарського призначення" За групами та видами матеріалів сільськогосподарського призначення в розрізі їх номенклатури
209 "Інші матеріали" За видами та групами інших матеріалів

Найбільш типовими розрізами аналітичного обліку можуть бути: склади, комори, матеріально відповідальні особи, групи запасів, види діяльності тощо.

Аналітичний облік виробничих запасів ведеться за допомогою карток складського обліку, які розміщуються в картотеці за групами виробничих запасів. Кожна з груп виробничих запасів може поділятися за видами, сортами, марками, типами, розмірами, яким присвоюється коротке числове позначення (номенклатурний номер). Номенклатурний номер записується до спеціального реєстру - номенклатури-цінника, де також вказується одиниця виміру та облікова ціна запасу.

Приклад, який ілюструє взаємозв'язок синтетичних рахунків, субрахунків та аналітичних рахунків, наведено на рисунку 2.5.


Рисунок 2.5 - Організація аналітичного обліку виробничих запасів

Аналітичний облік МШП організовується за наступними розрізами:

- за місцями зберігання і матеріально відповідальними особами;

- за окремими предметами, які належать до складу кожної групи МШП (за номенклатурними номерами).

Аналітичний облік напівфабрикатів ведеться за їх видами.

В оптовій торгівлі аналітичний облік товарів здійснюється лише у вартісному вираженні в розрізі матеріально відповідальних осіб і великих груп товарів. Аналітичний облік товарів у роздрібній торгівлі ведеться за місцями їх продажу: відділами, секціями, кіосками тощо.

Аналітичний облік витрат виробництва ведеться за видами виробництв, статтями витрат і видами або групами продукції, що виробляється. На великих підприємствах аналітичний облік витрат може вестися за підрозділами підприємства та центрами витрат.

Окрім основного виробництва, необхідно організовувати аналітичний облік витрат допоміжних виробництв: інструментального, ремонтного, енергосилового, транспортного.

Для здійснення контролю за обсягом послуг допоміжних виробництв в цехах основного виробництва встановлюються лічильники, вимірювальні пристрої, деталізуються нормативи та норми для забезпечення контролю за споживанням послуг допоміжних виробництв.

Аналітичний облік готової продукції повинен забезпечувати управління інформацією про стан запасів готової продукції на складі, наявність і рух готової продукції за місцями зберігання та матеріально відповідальними особами.

Готова продукція обліковується на підприємствах за місцями її зберігання й окремими видами у встановлених одиницях виміру: натуральних (характеризують кількість, обсяг і вагу продукції відповідно до її фізичних властивостей; умовно-натуральних (показники, необхідні для одержання узагальнених показників з обліку однорідної продукції); вартісних.

На складі в облікових регістрах (картках, відомостях, сальдових відомостях, оборотних відомостях або Книзі складського обліку) готова продукція обліковується у кількісному вираженні.

Для одержання деталізованої інформації, необхідної для управління дебіторською заборгованістю, організовується аналітичний облік (табл.2.15).

Таблиця 2.15 - Аналітичний облік дебіторської заборгованості

Шифр та назва рахунку Розрізи аналітичного обліку
16 "Довгострокова дебіторська заборгованість" За кожним дебітором, за видами заборгованості, термінами її виникнення й погашення
34 "Короткості-рокові векселі одержані" За кожним одержаним векселем: векселі, строк сплати по яких ще не настав; векселі, дисконтовані (враховані) банком; векселі, не оплачені у встановлений термін
36 "Розрахунки з покупцями і замовниками" За кожним покупцем і замовником

Продовження таблиці 2.15

37 "Розрахунки з різним дебіторами" За кожним дебітором, видами заборгованості, термінами її виникнення й погашення. Аналітичний облік розрахунків з підзвітними особами ведеться за кожною підзвітною особою; за позиками членам кредитних спілок - за кожним членом спілки; за розрахунками з працівниками - за кожним працівником  
38 "Резерв сумнівних боргів" У розрізі боржників або за строками непогашення дебіторської заборгованості залежно від того, за яким методом здійснюється нарахування резерву сумнівних боргів
       

Регістром аналітичного обліку розрахунків з дебіторами є реєстр дебіторів. У ньому відображаються назва дебітора, дата і документ, що засвідчує виникнення заборгованості, сума, дата і документ, які засвідчують погашення дебіторської заборгованості.

Відображення оборотних активів, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні (матеріальні цінності на відповідальному зберіганні, у переробці, на комісії) потребує відповідного рівня налагодження їх аналітичного обліку (табл. 2.16).

Таблиця 2.16 - Організація аналітичного обліку щодо оборотних активів на позабалансових рахунках

Назва рахунку Розрізи аналітичного обліку
02 "Активи на відповідальному зберіганні" За замовниками, окремими об'єктами й агрегатами та місцями їх розташування, видами сировини та матеріалів, за місцями їх зберігання чи переробки, за видами товарів і комітентами, за ТМЦ, місцями знаходження та власниками
07 "Списані активи" За боржниками та випадками встановлення нестач і втрат від псування цінностей
08 "Бланки суворого обліку" За кожним бланком і місцями їх зберігання

Питання для самопідготовки та самоконтролю

1. Які нормативні документи регламентують організацію обліку запасів?

2. Яким чином організувати аналітичний облік запасів?

3. Які рахунки використовують для обліку придбання матеріальних цінностей?

4. Назвіть особливості організації бухгалтерського контролю за наявністю, збереженням та використанням запасів.

5. Які особливості організації обліку матеріальних цінностей на позабалансових рахунках?

6. Які особливості організації обліку запасів на складах підприємства?

7. Які особливості обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів (МШП).

8. Назвіть основні документи, які оформлюють процес придбання матеріальних засобів.

9. Які запаси обліковують на позабалансових рахунках?

10. Організація документування операцій за дебіторською заборгованістю .

11. Організація обліку списаної дебіторської заборгованості .

12. Оцінка дебіторської заборгованості в обліку та звітності .

13. Розкрийте порядок розробки робочого плану рахунків з урахуванням потреб підприємства стосовно дебіторської заборгованості .

14. Розкрийте порядок інвентаризації розрахунків .

15. Яка існує відповідальність за порушення порядку розрахунків з дебіторами ?

Тести

1. Форми первинних документів для обліку запасів затверджені:

а) Міністерством фінансів України;

б) Міністерством фінансів СРСР;

в) Міністерством економіки України;

г) Міністерством статистики України.

2. У П(с)БО 9 виділяють:

а) три види запасів;

б) чотири види запасів;

в) п'ять видів запасів.

3. Цінності, що надходять на підприємство, приймаються за:

а) наявності документів на ці товарно-матеріальні цінності;

б) кількістю та якістю;

в) умови їх попередньої оплати.

4. Основними документами, що відображають відпуск матеріалів зі складу для внутрішньогосподарських потреб, є:

а) картки складського обліку (М-12);

б) товарно-транспортні накладні (М-5, М-6);

в) лімітно-забірні картки (М-8), накладні-вимоги.

5. Внутрішнє переміщення матеріалів зі складу, як і здачу відходів виробництва на склад і повернення невикористаних у виробництві матеріалів оформлюють:

а) карткою складського обліку (М-12);

б) лімітно-забірними картками (М-8);

в) накладною на внутрішнє переміщення матеріалів (М-13), накладною вимогою (М-1 1).

6. Напівфабрикати власного виробництва, які не використовуються у власному виробництві і реалізуються на сторону обліковують на підприємстві:

а) на рахунку 25 "Напівфабрикати";

б) на рахунку 23 "Виробництво";

в) на рахунку 26 "Готова продукція".

7. Розрахунок резерву сумнівних боргів визначається:

а) по кожному сумнівному боргу залежно від фінансового стану боржника;

б) на підставі поточної дебіторської заборгованості за термінами її несплати та аналізу її фактичного непогашення за попередні звітні періоди;

в) на підставі конкурентноздатності покупця;

г) інше.

8. Сумнівний борг - це:

а) будь-яка дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.

б) поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість ЇЇ погашення боржником.

в) поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.

9. Безнадійна дебіторська заборгованість - це:

а) будь-яка дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником;

б) поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності;

в) будь-яка дебіторська заборгованість за якою минув строк позовної давності.

10. Довгострокова дебіторська заборгованість, яка підлягає погашенню протягом 12 місяців здати балансу відображається:

а) у складі довгострокової дебіторської заборгованості;

б) поточної дебіторської заборгованості;

в) наводиться у балансі довідково.

11. Поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом, відображається у балансі:

а) за первісною вартістю;

б) за дисконтованою вартістю;

в) за чистою рсалізаційною вартістю.

12. Обліковим регістром за рахунком 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками" є:

а) журнал 1;

б) журнал 2;

в) журнал 3.

13. На позабалансових рахунках відображається:

а) вся дебіторська заборгованість;

б) лише списана дебіторська заборгованість;

в) не списана дебіторська заборгованість.

 



Організація документування операцій з необоротними та оборотними активами | Підприємства

НА ПІДПРИЄМСТВІ | Порядок приймання-передачі справ при зміні | ПЕРЕДМОВА | Сутність організації бухгалтерського обліку | Вибір форми організації бухгалтерського обліку | Організаційні засади бухгалтерського обліку активів підприємства | Організаційні засади обліку пасивів підприємства | Організація документування операцій з власним капіталом та зобов'язаннями підприємства | Організація аналітичного обліку пасивів підприємства | Організація проведення інвентаризації зобов'язань підприємства |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати