Головна

РОБОЧА навчальна програма 4 страница

  1. 1 страница
  2. 1 страница
  3. 1 страница
  4. 1 страница
  5. 1 страница
  6. 1 страница
  7. 1 страница

б) ринкова економіка;

в) соціальне ринкове господарство;

г) планомірна економіка.

Гроші, закони грошового обігу. Інфляція

1. Раціоналістична теорія пояснює походження грошей:

а) як результат угоди між людьми;

б) як продукт розвитку виробництва;

в) властивостями золота і срібла.

2. Функцію грошей «міра вартості» виконують:

а) ідеальні гроші;

б) реальні гроші;

в) золото і срібло.

3. Поява кредитних грошей пов'язана з функцією грошей:

а) міра вартості;

б) засіб обігу;

в) засіб нагромадження;

г) засіб платежу.

4. Функцію грошей «світові гроші» виконують:

а) золото;

б) цінні папери;

в) валюти економічно розвинених країн.

5. Засобом нагромадження можуть служити:

а) готівка;

б) цінні папери;

в) золото;

г) нерухомість;

д) усі відповіді вірні.

6. Теорія, що вважає гроші продуктом державної влади - це:

а) металістична;

б) номіналістична;

в) кількісна.

7. Згідно класичної економічної теорії поява грошей спричинена:

а) об'єктивним історичним процесом розвитку товарного виробництва і обміну, зокрема - еволюцією форм вартості;

б) домовленістю між людьми, які за згодою ввели гроші для полегшення реалізації продуктів своєї праці;

в) наявністю у природі благородних металів, у першу чергу золота, яке особливо ціниться людьми;

г) політикою держави, яка у примусовому порядку запровадила гроші

для задоволення потреб розвитку економіки.

8. Гроші - це:

а) потреба мати кошти для отримання життєвих благ в умовах ринку;

б) специфічний товар, всезагальна форма вартості, універсальний еквівалент при обміні товарів;

в) кошти як матеріальний ресурс суспільного виробництва;

г) правильної відповіді немає.

9. Першою і основною функцією грошей, яка зумовлена самою їх природою, є:

а) засіб утворення скарбів та нагромадження;

б) міра вартості товарів;

в) засіб обігу, або посередник при обміні товарів;

г) засіб платежу всередині країни і в зовнішніх її відносинах.

10. Функція світових грошей є наслідком:

а) міжнародного поділу праці;

б) наявності у всіх країнах виробництва товарів;

в) здійснення погоджувальної політики співдружністю країн;

г) розвитку міжнародного товарообміну та інших форм співробітництва.

11. Паперові гроші:

а) мають ідентичну вартість по відношенню до золота;

б) принципово не відрізняються від золотих грошей;

в) як і золото, виконують його функції в якості всезагального еквівалента вартості товарів;

г) правильної відповіді немає.

12. До кредитних грошей відносяться;

а) національні грошові одиниці різних держав;

б) акції, облігації, ощадні сертифікати;

в) банкноти, векселі, чеки, платіжні зобов'язання;

г) правильної відповіді немає.

13. Замінники повноцінних грошей, знаки або символи їх, монопольно випущені державою для примусового застосування в обігу, називаються:

а) паперові гроші;

б) цінні папери;

в) кредитні гроші;

г) документи.

14. Грошовий обіг представляє собою:

а) перехід грошей від одного їх власника до іншого;

б) рух грошей і виконання ними своїх функцій;

в) динамічний процес використання грошей як специфічного ресурсу виробництва;

г) оборот грошей у процесі суспільного відтворення.

15. Обіг грошей здійснюється в межах грошової системи, яка є:

а) встановленим курсом національної грошової одиниці, порядком обміну її на іноземну;

б) засобом державного регулювання фінансово-кредитних відносин;

в) формою організації грошового обігу, що історично склалася в державі й закріплена національним законодавством;

г) органом антиінфляційної політики держави.

16. До грошової системи не входять такі елементи:

а) грошова одиниця, масштаб цін і види грошових знаків;

б) порядок емісії та вилучення грошей з обігу;

в) встановлення курсу національної грошової одиниці;

г) правильна відповідь заперечується.

17. Грошова система включає:

а) ринок валюти і цінних паперів;

б) регулювання грошового обороту;

в) державне регулювання грошового обігу;

г) правильної відповіді немає.

18. Указати два основних типи грошових систем:

а) металева і паперово-кредитна;

б) раціоналістична та еволюційна;

в) кількісна та номіналістична;

г) монетаристська і кейнсіанська.

19. Закон обігу повноцінних грошей вимагає, щоб:

а) кількість паперово-кредитних грошей дорівнювала сумі цін товарів на ринку;

б) випуск неповноцінних грошей номінально був обмежений вартістю золотих грошей;

в) кількість їх в обігу відповідала сумі цін товарів з урахуванням швидкості руху грошових одиниць;

г) стихійне прирівнювання «вартості» паперових грошей до вартості замінюваних ними золотих грошей відбувалося в обміні за допомогою цін.

20. Закон обігу паперово-кредитних грошей означає, що:

а) поширення взаємних зарахувань боргових зобов'язань без готівки є невигідним;

б) емісія (випуск) грошей державою має враховувати лише потреби розвитку національної ринкової економіки;

в) кількість паперово-кредитних грошей не повинна перевищувати символічно представлене золото, яке вони замінюють в обігу;

г) для нормального товарного обігу достатньо користуватися лише готівковими грошима.

21. Порушення вимог законів грошового обігу веде до:

а) інфляції;

б) зменшення кількості повноцінних грошей;

в) зменшення кількості неповноцінних грошей;

г) економії грошей.

22. Інфляція як негативне економічне явище головним чином викликана:

а) регулюванням державою функціонування грошової системи;

б) відставанням розвитку національного ринку та економіки;

в) непродуманим здійсненням економічної реформи;

г) наявністю в обігу зайвих грошових знаків, не підкріплених вартістю товарів та послуг.

23. До об'єктивних причин інфляції відносяться:

а) різке підвищення цін на товари і послуги;

б) розбалансування народного господарства;

в) стихійні лиха, техногенні катастрофи, неврожаї, війни;

г) нездатність держави нормально регулювати грошовий обіг.

24. Головною суб'єктивною причиною інфляції є:

а) надмірна емісія неповноцінних грошей;

б) недостатнє макроекономічне регулювання;

в) засилля іноземної валюти у державі;

г) ринковий механізм саморегулювання економіки.

25. Інфляція сприятливо впливає на:

а) відповідність структури економіки до ринку;

б) монополізацію виробництва і ринку, їх «тінізацію»;

в) сталість грошового обігу і стійкість грошей;

г) профіцитність державного бюджету.

26. Найтяжчим соціальним наслідком інфляції вважається:

а) зниження рівня добробуту і якості життя більшості людей;

б) підрив мотивації до праці, знецінення заощаджень;

в) «заохочення» злочинної діяльності на ринку, корупції і мафії;

г) підрив довіри людей до своєї національної валюти і влади.

27. Хто з перелічених осіб зазнає найбільших втрат від неочікуваного підвищення рівня інфляції?

а) вкладники, кредитори, позичальники, люди з фіксованими доходами;

б) вкладники, кредитори, пенсіонери;

в) вкладники, кредитори, позичальники, студенти, пенсіонери.

28. За критерієм відсоткового перевищення в обігу грошової маси над товарною розрізняють інфляцію:

а) відкриту і приховану;

б) повзучу, галопуючу і гіперінфляцію;

в) номінальну і реальну;

г) помірну, очікувану і не прогнозовану.

29. Інфляційна «хвороба»:

а) повністю виліковується науково обґрунтованою грошовою політикою держави;

б) не залежить від циклічності суспільного виробництва;

в) усувається з розвитком ринкових відносин;

г) внутрішня, хронічна при капіталізмі і в принципі до кінця не виліковується.

30. Держава має постійно здійснювати антиінфляційну політику, яка включає:

а) заходи щодо недопущення основних причин і усунення відчутних ударів інфляції по населенню;

б) надмірний випуск неповноцінних грошей в обіг;

в) перегулювання процесу суспільного відтворення;

г) згортання соціальних програм і байдужість до малозабезпечених сімей в умовах ринку.

31. Якщо профілактика інфляції не дає бажаних результатів, то держава вдається до більш рішучих заходів, зокрема, вилучає зайві паперові гроші з обігу, що веде до зниження середнього рівня цін, тобто має місце:

а) нуліфікація;

б) дефляція;

в) девальвація;

г) ревальвація.

32. Один із названих вище шляхів стабілізації обігу грошей іноді стає основою проведення грошової реформи, яка представляє собою:

а) примусове зменшення державою курсу своєї грошової одиниці;

б) вилучення старих грошових знаків і випуск нових у меншій (необхідній) кількості;

в) комплекс заходів з трансформації і стабілізації грошової системи, оздоровлення економіки в цілому;

г) поступове відновлення доінфляційного курсу національної валюти (ревалоризація) і досягнення попередньої рівноваги товарно-грошового обігу (реставрація).

33. Конвертованість національної валюти буває:

а) об'єктивна і суб'єктивна;

б) внутрішня і зовнішня;

в) регіональна;

г) прихована.

34. У 1996 р. в Україні здійснена грошова реформа:

а) конфіскаційна;

б) компенсаційна;

в) інфляційна;

г) інноваційна.

35. Яке з наведених понять пов'язане з повною заміною грошей у національній економіці?

а) дефляція;

б) інфляція;

в) нуліфікація;

г) ревальвація;

д) конвертація.

36. Від яких факторів прямо не залежить купівельна спроможність грошей?

а) інфляція;

б) кількість грошей в обігу;

в) кількість банків у країні;

г) дефляція.

Ціна як категорія товарного виробництва

1. Класична економічна наука визначає ціну як:

а) суму грошей, яку необхідно заплатити, коли товар купується, або послуга оплачується;

б) грошовий вираз сукупних індивідуальних витрат підприємства на створення економічного блага;

в) грошовий вираз суспільної вартості товару;

г) грошову оцінку граничної корисності товару.

2. Неокласична теорія:

а) віддає перевагу державі, суб'єктивному впливу на ціноутворення, чим і визначається природа ціни;

б) поєднує класичний і маржиналістський підходи до розуміння ціни, визначаючи її за двома принципами: граничною корисністю і витратами виробництва;

в) трактує ціну виключно як результат дії об'єктивного механізму ринку;

г) розглядає ціну як полімерну категорію - субстанцію впливу на неї усіх інституцій суспільства.

3. Сучасне абстрактне розуміння ціни:

а) синтезує виробництво (витрати), ринок (дію його механізму) і державу (економічну політику), як форму зв'язку між ними;

б) вона є результатом ринкової ситуації, зокрема, співвідношення попиту і пропозиції;

в) оцінка корисності речі для споживача за допомогою грошей;

г) відображення інтересів усіх суб'єктів ринку при купівлі-продажу товарів.

4. Теорія попиту та пропозиції визначає ціну як ціну, за якою:

а) попит максимальний;

б) пропозиція найбільша;

в) величина попиту дорівнює величині пропозиції.

5. Ціна в ринковій економіці найвідчутніше служить:

а) ефективності суспільного господарства;

б) раціональному використанню виробничих ресурсів;

в) задоволенню потреб людей, їх добробуту;

г) основним елементом механізму ринку.

6. Важливішою і специфічною функцією ціни є:

а) соціальна;

б) обліково-інформаційна;

в) розподільча;

г) стимулююча.

7. Обліково-інформаційна функція ціни здійснює:

а) перерозподіл вартості, передусім додаткової, рух суспільного продукту, національного доходу;

б) мотивацію до удосконалення виробництва, запровадження нових технологій;

в) вимір суспільно-необхідної, а значить й корисної праці, її затрат, які визнаються споживачем, дає можливість визначити ефективність виробництва, встановлювати необхідне співвідношення між нагромадженням і споживанням тощо;

г) регулювання доходів населення, його диференціацію на багатих і бідних.

8. Завдяки основній функції ціни:

а) виражаються у єдиній грошовій формі різноманітні за натуральним змістом ресурси, витрати і результати, обсяги випуску продукції і доходи, усі показники соціально-економічної діяльності;

б) забезпечується еквівалентний обмін на ринку;

в) відбувається перелив капіталу між підприємствами і галузями;

г) підвищується конкурентоспроможність підприємств.

9. Ціна дає можливість:

а) підняти життєвий рівень усіх членів суспільства;

б) не допустити економічні кризи, інфляцію, безробіття;

в) уникнути дефіцитності бюджету, встановити ринкову рівновагу;

г) отримати головну інформацію щодо вигідності виробництва, обґрунтувати господарські рішення на всіх рівнях.

10. Ціна ринкової рівноваги передбачає:

а) рівень цін, при якому збігаються попит і пропозиція;

б) ситуацію на ринку, коли найкраще задовольняється попит;

в) величину цін, що стимулює пропозицію на ринку;

г) правильної відповіді немає.

11. Фактори, що позитивно впливають на ціни, знижуючи їх:

а) мінімальна вартість, висока ефективність, раціональне використання ресурсів, сталість економіки;

б) економічні кризи, інфляція, безробіття;

в) розбалансованість господарства, неоптимальна структура його сфер і галузей;

г) науково не обґрунтована цінова політика держави;

12. Фактори, що негативно впливають на ціни, підвищуючи їх:

а) антимонопольна боротьба, наявність цивілізованої конкуренції і підприємництва;

б) існування ринкової рівноваги, сприятливі умови для дії об'єктивного механізму ринку;

в) висока суспільна свідомість і культура, добрі звичаї і традиції;

г) тіньові економіка, ринок і бізнес, нетрудові доходи.

13. Система цін представляє собою:

а) значну кількість видів різних цін;

б) сукупність цін у їх взаємодії та взаємозалежності;

в) сукупність факторів, які визначають рівень цін;

г) правильної відповіді немає.

14. Внутрішню природу системи цін розкривають:

а) ринкові відносини;

б) методи ціноутворення;

в) функції ціни;

г) відповіді немає.

15. Основу ринкової системи цін становлять ціни:

а) вільні, регульовані і фіксовані;

б) оптові, кошторисні і прейскурантні;

в) монопольні, демпінгові і трансфертні;

г) національні, місцеві та регіональні.

16. Домінуючими на ринку мають бути ціни:

а) попиту;

б) вільні;

в) пропозиції;

г) роздрібні.

17. Важливішою ознакою класифікації цін є:

а) сфера матеріального виробництва, використання ресурсів;

б) сфера товарного обігу, яку вони обслуговують;

в) соціальна сфера та інфраструктура;

г) зовнішньоекономічна діяльність, світовий ринок.

18. Плату за послуги найчастіше називають:

а) мито;

б) податки;

в) тарифи;

г) кошторис.

19. При реалізації продукції великими партіями застосовуються ціни:

а) оптові;

б) аукціонні;

в) оптимальні;

г) граничні.

20. Між підрозділами фірми, компанії, корпорації для внутрішніх розрахунків використовуються ціни:

а) роздрібні;

б) тарифи;

в) локальні;

г) трансфертні.

21. Закупівельні та заготівельні ціни найчастіше використовуються при реалізації продукції:

а) промисловості;

б) сільського господарства;

в) в соціально-культурній сфері;

г) в зовнішній торгівлі.

22. В умовах монополізації економіки функціонують ціни:

а) єдині, емісії, керовані;

б) престижні, оптимальні, пільгові, тверді;

в) монопольно високі і низькі, олігопольні, картельні;

г) розрахункові, споживання, лімітні.

23. Особливі, або специфічні ціни розповсюджуються на товари, які:

а) виробляються в умовах обмеженості ресурсів;

б) користуються сезонним попитом і не є масовими;

в) не є першою необхідністю і виробляються за індивідуальним замовленням;

г) не є продуктом трудової діяльності і не мають своєї вартості.

24. Ціноутворенням називається:

а) вивчення допустимого рівня ціни і якості товару на різних ринках;

б) оцінка очікуваної маси доходу при можливих варіантах обсягів продажів;

в) з'ясування і оцінка конкурентоспроможності товарів і послуг;

г) процес визначення і наукового обґрунтування рівня цін.

25. Згідно методології ціни можна виділити дві основні концепції ціноутворення:

а) вартісна і маржиналістська;

б) інноваційна і консервативна;

в) державна і корпоративна;

г) національна і міжнародна.

26. Маржиналістська концепція ціноутворення спирається на:

а) трудові витрати, які лежать в основі визначення ціни;

б) суб'єктивне бажання споживача отримати за допомогою ціни максимум корисності від своїх обмежених ресурсів;

в) комплексний підхід до встановлення ціни, що вимагає достатнього обсягу необхідної інформації й компетенції працівників;

г) розрахунок «середні витрати + прибуток».

27. До методів ціноутворення загалом відносяться:

а) формування ціни на основі рівня поточних цін (цін конкурентів);

б) визначення ціни на основі цінності товару;

в) універсальний підхід обґрунтування ціни за методом «середні витрати + прибуток»;

г) усі названі відповіді.

28. До прямих методів державного регулювання цін відносяться:

а) загальний нагляд за цінами, захист прав споживача;

б) встановлення мінімуму заробітної плати, відсотка центрального банку, розмірів податків;

в) обмеження у торгівлі та підприємництві, підтримка вітчизняного товаровиробника;

г) сприяння розвитку соціально-культурної сфери.

29. У країнах з ринковою економікою віддається перевага непрямим методам регулювання цін, а саме:

а) коли держава сама виступає крупним замовником і формує ціни разом із підприємствами;

б) заохочення чи обмеження експорту (зниження або звільнення від мита), або імпорту;

в) контроль за емісією грошей, субсидії, фінансово-кредитне регулювання, боротьба з надмірною монополізацією економіки та її тінізацією;

г) держава встановлює примусово окремі ціни на товари і тарифи на послуги (електроенергія, тепло, газ, проїзд у громадському транспорті та залізниці, комунальні платежі тощо).

Тема 5. Ринок: сутність, функції, структура та інфраструктура

Програмна анотація

Теоретичні засади становлення ринкових відносин. Типи ринку. Функції ринку.

Сучасний ринок, його сутність, види і структура. Класифікація видів ринків.

Основні суб'єкти ринкової економіки: загальна характеристика.

Інфраструктура ринку: поняття, класифікація, інститути.

Моделі ринкової економіки. Характеристика американської, японської, німецької, шведської, французької, південнокорейської, китайський моделей. Використання світового досвіду функціонування ринку в економічному житті України.

Навчальні цілі

1. Розкрити сутність і функції ринку.

2. Охарактеризувати основні типи ринку.

3. Пояснити принципи, які притаманні ринковій економіці.

4. Знати основні моделі ринкової економіці.

5. Виявляти переваги та недоліки ринкової системи господарювання.

6. Вміти характеризувати структуру ринку за різними критеріями.

7. Визначити поняття «ринкова інфраструктура» та охарактеризувати її за різними критеріями.

8. Пояснити, у чому полягає роль і значення інфраструктури ринку.

Основні терміни і поняття

Ринок. Ринкова економіка. Суб'єкти та об'єкти ринкової економіки. Функції ринку. Принципи ринкової економіки. Моделі ринкової економіки. Переваги ринку. Недоліки ринку. Структура ринку. Інфраструктура ринку. Біржі. Посередники біржової торгівлі: маклери, дилери, брокери, «бики», «ведмеді». Біржові угоди: форвард, ф'ючерс, хеджування, опціон. Торговельно-промислові палати. Торговельний дім. Магазин. Ярмарок. Аудиторська фірма.

Тести

1. Яке визначення найточніше розкриває сутність ринку як економічної

категорії ?

а) ринок - це місце, де люди здiйснюють обмін продуктами праці вiдповiдно до законiв товарного виробництва;

б) ринок - це інститут (або механізм), який зводить покупців і продавців певних товарiв і послуг;

в) ринок - це певна сукупність відносин власності між покупцями і продавцями з приводу купівлі-продажу товарів і послуг та механізм забезпечення цього процесу згідно із законами товарного виробництва;

г) ринок - це відносини, що виникають між людьми у сфері обігу і здiйснюються відповідно до законів товарного виробництва.

2. У чому полягає специфічна для нашого часу закономiрність функціонування ринку в розвинутих країнах світу?

а) у появі на ринку все складнішої за технологічними параметрами продукції;

б) у переході до регульованого на рівні більшості основних суб'єктів власності ринку;

в) у швидкому зростанні як фiзичних, так і вартісних обсягів товарообороту.

3. Яке з положень характеризує практичну мету впровадження ринку в Україні ?

а) формування інституту приватної власностi;

б) підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу країни;

в) майнове розшарування суспільства.

4. Чому ринкові перетворення в Україні в серединi 90-х рр. XX ст. обернулися небажаними для суспільства економічними і соціальними наслідками?

а) українське суспільство було свідомо не готове до сприйняття ринкових реформ;

б) в Україні не було виробничих, науково-технічних, освітніх, інших об'єктивних передумов переходу до ринку;

в) держава пустила ринкові перетворення на самоплив, втратила контроль за їх проведенням.

5. Які ознаки не були притаманні належною мірою ринку, що сформувався в Україні в середині 90-х рр. XX ст. ?

а) регульованість, конкурентність;

б) монополізм, клановість;

в) структурна недосконалість, неконтрольованість з боку держави;

г) корумпованість, мафіозність.

6. Що є найважнішою рушійною силою розвитку ринку та організованої на його принципах економіки?

а) рішення органів державної влади;

б) взаємодія суперечливих інтересiв ринкових суб'єктів;

в) ступінь свободи дій ринкових суб'єктів.

7. У чому якнайповніше знаходять свій вияв суперечності ринку?

а) у темпах економічного розвитку;

б) у функціях, якi виконує ринок;

в) у неспроможності ринкових сил самостійно регулювати сучасну економіку.

8. Що не є умовою ефективного функціонування сучасного ринку?

а) плюралізм форм власності та господарювання;

б) неспроможність окремих ринкових суб'єктів впливати на рівень товарних цін;

в) досконале, дієве антимонопольне законодавство;

г) ефективне антициклічне державне регулювання економіки;

д) надання державою податкових, торговельних, кредитних, митних та інших привілеїв певним господарюючим суб'єктам;

е) наявність і доступність для ринкових суб'єктів правдивої, всебічної інформації про стан ринку.

9. Чому реальний плюралiзм форм власності є найважливішою умовою функціонування ринку?

а) він формує нормальне конкурентне середовище;

б) він закладає демократичні засади життєдіяльності суспільства;

в) він закладає в основу економiчної діяльності принцип соціальної справедливості.

10. В якому з положень дається правильне визначення поняття «структура ринку»?

а) це сукупність установ, що забезпечують функціонування ринку;

б) це склад товарів і послуг, що обертаються на ринку;

в) це сукупність взаємопов'язаних різних видів ринків.

11. Що лежить в основі поділу ринку на окремі види?

а) форма власності суб'єктів, що функціонують на ринку;

б) спосіб, у який здійснюють розрахунки господарюючі суб'єкти;

в) склад речей, послуг, що є об'єктом купівлі-продажу.

12. Який вид ринку є провідним елементом ринкової структури?

а) фінансовий ринок;

б) ринок робочої сили;

в) ринок капіталу;

г) ринок інтелектуальної власностi.

13. Що купують на фінансовому ринку?

а) готівку;

б) облігації;

в) золото.

14. Хто є головним суб'єктом на фінансовому ринку?

а) держава;

б) фірми і приватні особи;

в) банки і фондові біржі.

15. Що є об'єктом купівлі-продажу на ринку працi?

а) праця;

б) результати працi;

в) здатність виконувати конкретну (фахову) працю, тобто робоча сила.

16. Чим торгують на ринку нематеріальних послуг?

а) вигодами, що приносять такi послуги;

б) корисним ефектом від надання послуг;

в) часом, що витрачається на надання послуг.

17. Роль яких послуг зростатиме в Україні з розгортанням НТР?

а) особистих;

б) суспільних;

в) консалтингових.

18. Чим не торгують на ринку інтелектуальної власності?

а) патентами;

б) ліцензіями;

в) товарними знаками;

г) програмами комп'ютерного забезпечення.

19. Які відносини є специфічними відносинами ринку інформації?

а) відносини з приводу збирання, обробки і систематизації інформації;

б) відносини з приводу продажу інформації;

в) усi перелічені вище відносини.

20. Що є об'єктом купiвлі-продажу на валютному ринку?

а) національні гроші різних країн і платіжні документи суб'єктів міжнародних економічних відносин;

б) тільки національнi гроші різних країн;

в) тільки золото.

21. Яка ознака лежить в основі поділу ринку на різні моделі?

а) вид продукції, що реалізується на ринку;

б) призначення продукції, що реалізується на ринку;

в) рівень конкурентність і середовища, що склався на ринку.

22. Чим визначається рівень конкурентності ринкового середовища?

а) ступенем жорсткості методів боротьби, до яких вдаються конкуруючі ринковi суб'єкти;

б) здатністю окремого ринкового суб'єкта впливати на рівень ринкової ціни; в) рівнем насиченості ринку товарною масою.

23. На якому ринку ціна товару формується виключно під впливом ринкових сил?

а) на вільному;

б) на олігополістичному;

в) на монополізованому.

24. Яка модель ринків властива структурі національних ринків розвинутих країн світу?

а) вільні ринки;

б) монополізованi та регульовані ринки;

в) всi моделі ринків, питома вага яких в різних країнах неоднакова.

25. Яке завдання виконує інфраструктура ринку?

а) формує ринковий попит;

б) здійснює відбір найефективніших підприємницьких структур;

в) обслуговує ринок, забезпечує можливості виконання властивих йому функцій.

26. Зазначте установи, які формують інфраструктуру ринку:

а) підрозділи Міністерства фінансів у центрі та їх філії на місцях;

б) підприємства зв'язку, транспорту, шляхового господарства;



РОБОЧА навчальна програма 3 страница | РОБОЧА навчальна програма 5 страница

Передмова | РОБОЧА навчальна програма 1 страница | РОБОЧА навчальна програма 2 страница | РОБОЧА навчальна програма 6 страница | РОБОЧА навчальна програма 7 страница | РОБОЧА навчальна програма 8 страница | РОБОЧА навчальна програма 9 страница | РОБОЧА навчальна програма 10 страница | РОБОЧА навчальна програма 11 страница | РОБОЧА навчальна програма 12 страница |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати