Головна

Олександрівським міським судом Володимирській області задоволено позов К. до І., Ж., Е., Т. про виділ земельних ділянок в рахунок земельних часток.

  1.  Amp; && 198. Яка функціональна клавіша використовується для автоматичної побудови діаграми по виділеним даними?
  2.  I. У галузі продуктивності праці
  3.  II. В області будівництва промисловості
  4.  II. Робота з «Броузером робочої області».
  5.  III. В області будівництва сільського господарства
  6.  III. Підсумки п'ятирічки в чотири роки в області промисловості
  7.  IV. Підсумки п'ятирічки в чотири роки в області сільського господарства

При цьому суд виходив з того, що вимоги позивача про виділ земельних ділянок не порушують прав і законних інтересів інших власників, оскільки, як випливає з заперечень відповідачів, самі вони не мають наміру скористатися своїм правом на виділення земельних ділянок в рахунок земельних часток саме в тих місцях , які вказав К. З дня подачі К. оголошень про виділ земельних ділянок і до вирішення спору жоден з них не опублікував такого оголошення, не вжито ними і інших дій, пов'язаних з реалізацією належних їм прав. Відповідачі не надали доказів і того, що дані землі використовуються ними і СПК "Заклик" на законних підставах. Загальними зборами учасників часткової власності кордону частини є у спільній частковій власності земельної ділянки, призначеної для виділення в першочерговому порядку, належним чином не затверджені. При цьому наявний в матеріалах цивільної справи протокол від 12 червня 2004 р не підписаний всіма учасниками часткової власності, які брали участь в зборах, що суперечить діяла на той момент ст. 14 Федерального закону від 24 липня 2002 N 101-ФЗ "Про обіг земель сільськогосподарського призначення". Крім того, порядок денний і дата зборів, зазначена в протоколі, не відповідають порядку денному і датою, зазначеної в повідомленні про проведення загальних зборів учасників спільної часткової власності, опублікованому в газеті "Володимирські ведомости" <96>.

---

<96> Довідка від 15 жовтня 2007 по підсумками узагальнення судової практики у спорах, пов'язаних із земельними відносинами // http://oblsud.wld.sudrf.ru/ modules.php? Name = press_dep & op = dokl_print & id = 19.

8. Олександрівським міським судом Володимирській області задоволено позов К. до Ш., Н., П., І., Т. і СПК "Лісовий" та іншим про виділ К. земельних ділянок в рахунок земельних часток.

Суд у своєму рішенні вказав на те, що на момент подачі К. оголошення в газету "Володимирські ведомости" і на день винесення рішення суду учасниками спільної часткової власності не затверджено місце розташування кордонів частини є у спільній частковій власності земельної ділянки, в межах якої в першочерговому порядку виділяються земельні ділянки в рахунок земельних часток. Суд не визнав обґрунтованою посилання відповідачів на протокол загальних зборів учасників часткової власності від 6 жовтня 2005 р, так як даний протокол не відповідає вимогам законодавства, а саме не підписаний всіма учасниками загальних зборів. Крім того, суд вказав, що самі відповідачі - Ш., Н., П., І., Т. і СПК "Лісовий" (який також був учасником спільної часткової власності) - не скористалися своїм правом на виділ земельних ділянок саме в тих місцях, на які вказує позивач. Доказів того, що саме спірні земельні ділянки на законних підставах використовуються СПК "Лісовий", відповідачі не надали. Посилання представників СПК "Лісовий" на рішення погоджувальної комісії від 14 листопада 2006 року, якою задоволено заяву СПК про місцезнаходження виділяється ділянки, суд також обґрунтовано не прийняв до уваги, оскільки на день опублікування оголошень К. порядок проведення погоджувальних процедур не був закон передбачає. Крім того, відповідно до закону проведення погоджувальних процедур має на меті примирення сторін спору, досягнення між ними обопільної згоди. Тому судом зроблено обгрунтований висновок про те, що висновок погоджувальної комісії про згоду або незгоду з виділенням ділянки в рахунок земельної частки саме по собі не може спричинити юридичні наслідки для його учасників, а тим більше вплинути на винесення рішення. З огляду на, що позивач К. не порушив права та законні інтереси інших власників, здійснив всі дії по виділу земельної ділянки відповідно до вимог закону, суд обґрунтовано виніс рішення про виділення К. земельних ділянок в рахунок земельних часток <97>.

---

<97> Довідка від 15 жовтня 2007 р підсумками узагальнення судової практики у спорах, пов'язаних із земельними відносинами // http://oblsud.wld.sudrf.ru/ modules.php? Name = press_dep & op = dokl_print & id = 19.

Позови від сторони заперечую.

Рішенням Суздальського районного суду Володимирській області задоволено позов В. до Б. і іншим про визнання незаконним виділу двох земельних ділянок із землекористування СПК "Племзавод" 17 МЮД "і визнання недійсним права спільної часткової власності (по 1/3 кожного з відповідачів) в виділених ділянках.

12 червня 2008 р Б. та інші опублікували у "Володимирських відомостях" оголошення про намір виділити в рахунок належних їм трьох земельних часток двох земельних ділянок загальною площею 13,86 га. 7 липня 2008 р СПК "Племзавод" 17 МЮД "направив їм заперечення, вказавши, що, по-перше, з тексту оголошення неможливо визначити місце розташування земельних ділянок. По-друге, рішеннями загальних зборів учасників часткової власності від 2 березня 2007 року і 14 грудня 2007 р визначено місце розташування земельної ділянки, що перебуває у спільній частковій власності, в межах якого в першочерговому порядку виділяються земельні ділянки.

Згодом відповідачі поставили ділянки на кадастровий облік і зареєстрували право на них в Суздальському відділі УФРС по Володимирській області.

Суд, виносячи рішення, керувався наступним. Загальними зборами учасників часткової власності визначені частини земельної ділянки, в межах яких повинні відбуватися в першочерговому порядку виділення земельних ділянок в рахунок земельних часток. Відповідачі, опублікувавши оголошення в газеті, виділили і зареєстрували права на земельні ділянки, розташовані поза межами, визначеними рішеннями загальних зборів. "Після визначення загальними зборами учасників часткової власності частини земельної ділянки, призначеної для першочергового виділу, опублікування оголошення в газеті не має значення" <98>.

---

<98> Рішення Суздальського районного суду Володимирській області від 12.01.2009 у справі N 2-995 / 08 за позовом В. до Б. і іншим про визнання незаконним виділу двох земельних ділянок із землекористування СПК "Племзавод" 17 МЮД "і визнання недійсним права спільної часткової власності (по 1/3 кожного з відповідачів) в виділених ділянках (суддя Васильєва Н. Л.).

Мабуть, текст рішення не був вичитаний, тому в виділеному лапками фрагменті мотивувальній частині замість відповідної за змістом фрази "опублікування в газеті оголошення не має юридичного значення (юридичних наслідків)" ми читаємо "опублікування оголошення в газеті не має значення".

ВИСНОВОК

Оборот земель - одна з найбільш конфліктних областей в сучасній господарській і правового життя. Тому без жодного перебільшення можна прогнозувати надалі залучення в конфлікти все більшого числа співвласників, а також значних матеріальних засобів і інтелектуальних ресурсів. Навряд чи розробники Федерального закону від 24 липня 2002 N 101-ФЗ "Про обіг земель сільськогосподарського призначення" передбачали їх напруження і витонченість, ступінь залученості в конфлікти між співвласниками органів місцевого самоврядування та органів державної влади суб'єктів Федерації, в тому числі на стороні тих чи інших угруповань інвесторів. Як наслідок, адміністративний ресурс сповна проявив всі свої негативні сторони, наприклад в рамках запланованого законодавцем інституту про погоджувальних комісіях з вирішення спорів між учасниками часткової власності. Мало не повсюдне використання районними адміністраціями органів прокуратури (саме "використання") в боротьбі проти "чужих" інвесторів - ще один суттєвий штрих до сучасної російської картині під назвою "Земельні війни".

До конфліктів між учасниками часткової власності, а також між ними та органами місцевого самоврядування не підготовлена ??в належній мірі і судова система. В даному випадку мова йде не тільки про рівень професіоналізму суддів, а й про політичну складову їх рішень. Практикуючі юристи стикаються з потужним тиском на суддівський корпус з боку влади всіх рівнів. Деякі судді, керуючись дивними уявленнями про політичну доцільність, йдучи назустріч побажанням виконавчої влади або поступаючись тиску з боку великих фінансово-промислових груп, приймають рішення, які ніяково читати і коментувати.

Навіть побіжний погляд на стан сучасного обороту земельних часток і земельних ділянок виявляє в ньому співіснування двох пластів проблем. Перший пласт проблем утворився в процесі застосування законодавства про аграрну реформу. Початком формування другого є 27 січня 2003 року, коли вступив в силу Федеральний закон від 24 липня 2002 N 101-ФЗ "Про обіг земель сільськогосподарського призначення". У певному сенсі вони відображають два історичних етапи розвитку обороту земельних ділянок.

Аналіз в перших двох розділах книги нормативних актів 1991 - 1995 років, дослідження феномену деприватизації, всіх тонкощів формування статутного капіталу підприємств, що реорганізуються сільськогосподарських підприємств, а також деяких приватних питань показують, що в першій групі проблем центральне місце займають питання права власності.

Друга група проблем, про які говорилося детально в третій та четвертій главах книги, виникла внаслідок застосування положень Федерального закону від 24 липня 2002 N 101-ФЗ "Про обіг земель сільськогосподарського призначення". Для неї характерна в першу чергу зосередженість на процедурах, на досудовій стадії визначення порядку володіння та користування земельною ділянкою, що перебуває в частковій власності. Це й не дивно: в інституті загальної власності з його множинністю суб'єктів на одну річ процедурна складова закладена його природою. Оборот земельних часток і ділянок в порівнянні з оборотом іншого майна ускладнений залученістю в нього більшої кількості учасників і заміною консенсусу співвласників рішенням загальних зборів. Іншими словами, модель реалізації співвласниками права на виділення земельних ділянок дещо відрізняється від тієї, яка встановлена ??ст. ст. 246, 247 і 252 ГК РФ.

Успішне вирішення проблем, які виникли в результаті приватизації сільськогосподарських угідь, які належали колгоспам та радгоспам, залежить виключно від ефективності роботи судової системи. Для цього необхідно внесення істотних доповнень і змін до ст. ст. 13 і 14 Федерального закону від 24 липня 2002 N 101-ФЗ "Про обіг земель сільськогосподарського призначення".

У книзі наводилися приклади того, наскільки вагомою рівень фактичного в реальних відносинах між співвласниками. Суди неохоче використовують аналогію закону і аналогію права. Крім того, з цілої низки питань вони не можуть підмінити законодавця і нескінченно балансувати між фактичним и юридичним. Ухвала Конституційного Суду РФ від 30 січня 2009 р N 1-П у справі про перевірку конституційності положень пунктів 2, 3 і 4 ст. 13 і абз. 2 п. 1.1 ст. 14 Федерального закону "Про обіг земель сільськогосподарського призначення" в зв'язку зі скаргою громадянки Л. Г. Погодін також не виведе цей оборот з конфліктної колії.

Залишається сподіватися, що федеральний законодавець все ж зробить кроки, які від нього давно чекають учасники обороту земель сільськогосподарського призначення.

 



 Додаток. |  Глава 1 Тільки теорія?

 Коли виникає право на публікацію повідомлення про виділення земельної ділянки? |  Які реквізити сповіщення про виділення земельної ділянки? |  Кому направляються заперечення про виділення земельної ділянки? |  Що розуміється під додатковим (уточнюючим) повідомленням про виділення земельної ділянки? |  Що таке додаткові і надлишкові відомості в повідомленнях про виділення земельної ділянки? |  Повідомлення N 7 (виділення для ведення особистого підсобного господарства). |  Глава 5. СПОРИ Про місцезнаходження виділяється ДІЛЯНКИ |  Додаток. |  Модель 4? |  Документ N 2. |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати