На головну

Оборонна архітектура XIV - XVII ст. Замки і фортеці України.

  1. Архітектура
  2. Архітектура Grid
  3. Архітектура інформаційних технологій
  4. Архітектура та містобудування в Київській Русі та Галицько-Волинському князівстві.
  5. Брестська церковна унія та її наслідки для України.
  6. Брестський мир 1918 р. та його наслідки для України.
  7. Відкрита архітектура грід-сервісів

Аккерман (Білгород-Дністровська фортеця) - одна з найбільших і добре збережених фортець України. Побудована на залишках давньогрецького міста Тіра в XIII столітті. Головною метою Аккерман був захист міста від численних набігів ворогів. Побудована фортеця на крутому березі Дністровського лиману з місцевого каменю. Спочатку фортеця використовувалася генуезцями для охорони торгового шляху і зберігання своїх товарів. Білгород-Дністровська фортеця будувалася і удосконалювалася протягом 200 років. До кінця XV століття Аккерман представляла складну оборонну систему. Фортеця ділилася на три частини - карантинну, цивільну та гарнізонну. Від суші фортеця відокремлювалася ровом глибиною до 26 м і шириною до 14 м. Білгород-Дністровська фортеця витримала багато облог і боїв, але в 1484 році була осаджена 300-тисячною турецькою армією. Після важких 16-ти днів облоги фортеця була здана ворогам. Місто з Білгород-Дністровська було перейменоване в Аккерман (білий камінь) і увійшло до складу турецьких земель.

Хотинська фортецяПоселення на території Хотинськщї фортеці, за історичними дослідженнями, існувало ще за часів Володимира Великого і Ярослава Мудрого (VII - IX ст.) в Київській Русі. Кам'яна фортеця ж була побудована Данилом Галецький (1201 - 1264) в 50-х роках XIII століття на місці дерев'яних укріплень, і хоча поступалася своїми розмірами нинішньої фортеці, але відмінно обороняла князівство і переправу через Дністер від набігів степових орд. Розташовувалася вона на місці нинішньої Північної вежі. В кінці XIV столітті після розширення Молдавського князівства на північ, Хотин став його основним форпостом при захисті від Османської імперії, Угорщини і Польщі. А після значної реконструкції Стефаном III Великим фортеця на два століття стає резиденцією молдовських владик.

Луцький замок. Князівський (згодом королівський) замок належить до укріплень мисового типу. Розташований він на пагорбі між течіями річки Стир та її рукава Глушець на південно-східній околиці історичного ядра міста. Будувався з кінця ХІІІ до ХVІ ст. на місці давньоруського дерев'яного укріплення, знищеного у 1261 році за наказом монгольського хана Бурундая. Замок був одним з наймогутніших у середньовічній Волині. Зведений у стилі поширених тоді романських фортець з елементами готики.



Поширення книгодрукування в Україні. | Українські народні думи та пісні XV -XVIII ст., їх тематика та особливості. Феномен кобзарства.

Образотворче мистецтво, іконопис Київської Русі та Галицько-Волинського князівства. | Монголо-татарська навала та її негативний вплив на культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинського князівства. | Галицько-Волинське князівство як безпосередній спадкоємець культурної спадщини Київської Русі. Галицько-Волинський літопис. | Особливості розвитку культури на українських землях у складі Великого князівства Литовського. | Становище української культури в умовах польського панування в Україні. | Вплив західноєвропейських ідей Ренесансу, Реформації та Контрреформації на розвиток української культури. | Релігійне життя в Україні в ХІV - перша половина XVII ст. Берестейська церковна унія. | Полемічна література кінця XVI - XVII ст.: причини появи, проблематика, видатні автори. | Роль міщанства, церковних православних братств і братських шкіл у розвитку української культури в XVI - XVII ст. | Острозький культурно-освітній осередок. Острозька академія. |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати