На головну

Образотворче мистецтво, іконопис Київської Русі та Галицько-Волинського князівства.

  1. Виникнення та розквіт Київської Русі
  2. Галицько-Волинське князівство як безпосередній спадкоємець культурної спадщини Київської Русі. Галицько-Волинський літопис.
  3. Галицько-Волинського князівства
  4. Головні напрямки зовнішньої політики Київської Русі. Прийняття християнства.
  5. Головні напрямки роботи за навчальною проблемою "колір" в програмі "Образотворче мистецтво" для 1-4 класів
  6. Еволюція політичного устрою Київської Русі. Причини політичної децентралізації Русі
  7. Зміст і завдання розділу "Сприймання" програми "Образотворче мистецтво" для 1-4 класів

Образотворче мистецтво: провідними жанрами образотворчого мистецтва Київської Русі були мозаїка, фреска, іконопис та книжкова мініатюра. Жанри монументального живопису - фреска і мозаїка - складалися на основі візантійських шкіл. Фресками - розпис водяними фарбами по сирій штукатурці - вкривалися стіни православних храмів. Виконати протягом одного дня. Завдяки чудовим властивостям цієї техніки давньоруські розписи витримали випробування часом. Цілий світ давньоруського мистецтва в єдиному ансамблі архітектури, живопису і декоративно-прикладного мистецтва дійшов до нас у київському Софійському соборі. Мозаїки прикрашають переважно центральну частину собору, передусім вівтар. Всі стіни, стовпи і склепіння Софійського собору вкривав фресковий живопис. Розробка тематики фрескових розписів Софійського собору була справою великої державної ваги, керував нею один з найбільш наближених до князя Ярослава людей - митрополит Ілларіон. У прямому зв'язку з введенням християнства перебуває виникнення і розвиток національної традиції іконописного мистецтва. Ікони писалися на дошках. Дошку вкривали особливим ґрунтом, потім наносили малюнок, по якому писали фарбами, розтертими на яєчному жовтку. Найдавніші з ікон, які збереглися до сьогодні, датуються приблизно часом князювання Володимира Мономаха. Привезена з Візантії ікона "Володимирська Богоматір" послужила основою цілого ряду ікон, які отримали назву "Замилування". Музика. У житті людей Київської Русі значне місце займали музика, пісні і танці. Пісня супроводила різні обряди, календарні свята. , літописів ми знаємо про музичні інструменти Русі - ріг, труби, бубон, гуслі, гудок. З прийняттям християнства одноголосий спів став частиною богослужіння, православний канон не допускав інструментальної музики. Спів вівся за спеціальними рукописами-книгами. Склалося дві системи нотних записів - самобутня і візантійська.



Музичне мистецтво та театральні видовища в середньовічній Русі. | Монголо-татарська навала та її негативний вплив на культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинського князівства.

Трипільська культура та її роль у розвитку української культури. | Вплив кочових народів на формування української культури. | Внесок античних держав Північного Причорномор'я у розвиток української культури. | Матеріальна культура давніх слов'ян. Побут, поселення, прикладне мистецтво. | Духовна культура давніх слов'ян. | Матеріальна і духовна культура східних слов'ян до прийняття християнства. | Запровадження християнства у Київській Русі та його вплив на розвиток культури. | Писемність та освіта в середньовічній Русі. Визначні пам'ятки писемності. | Літописання та література в середньовічній Русі. | Архітектура та містобудування в Київській Русі та Галицько-Волинському князівстві. |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати