Головна

Утворення нових угруповань на просторі СНД

  1.  I. Освіта Конституційної Комісії та її завдання
  2.  I. Словотвір
  3.  IV. ОСВІТА ВНУТРІШНЬОГО РИНКУ НА РОБОЧУ СИЛУ
  4.  IV. Освіта ціни в умовах досконалої конкуренції
  5.  Lesson_1_Text_1A Вища Освіта в Росії
  6.  Text_1A _ОБРАЗОВАНІЕ В РОСІЇ
  7.  Unit_1_ТЕКСТ Б Вища освіта в Росії

Ослаблення міжнародних позицій Росії, що проявилося після фінансової кризи 1998 р і в ході спроб Москви запобігти втручанню НАТО в Косово, сприяло розвитку процесів диференціації на пострадянському просторі. Малі та середні країни СНД стали ще недовірливішою ставитися до російського лідерства та активніше шукати альтернативи йому.

У 1997 р в Страсбурзі, куди в якості гостей для участі в нараді країн Євросоюзу були запрошені делегації країн СНД, представники України, Грузії, Азербайджану і Молдови підписало угоду про утворення союзу, названого ГУАМ за першими літерами назв увійшли до нього країн. У документах ГУАМ було підкреслено, що вступили в нього країни будуть розвивати співробітництво не в рамках СНД, а в рамках Ради євроатлантичного партнерства (в області економіки і політики), а також Партнерства заради миру (в сфері військового співробітництва). У квітні 1999 року до ГУАМ приєднався Узбекистан, після чого назва організації стало виглядати як ГУУАМ. Правда, в червні 2002 р Узбекистан призупинив своє членство в блоці.

Процеси диференціації в СНД мали об'єктивні підстави. Вони були пов'язані з відмінностями в географічному положенні {¦} країн Співдружності, а також небажанням Російської Федерації приймати на себе тягар «імперських субсидій» слабким партнерам, надаючи їм допомогу для прискорення їх розвитку. На посилення доцентрових тенденцій в СНД працювали перш за все реальні економічні інтереси країн-учасниць, а відсутність таких або наявність конкуруючих економічних тяжіння сприяли зростанню відцентровості. Україна, Молдова і Грузія припускали знайти в європейських ринках альтернативу ринку Росії. Одночасно вони шукали шляхи виходу з-під військово-політичного впливу Москви, вважаючи його марним або завдає шкоди інтересам їх національної безпеки.

Але на просторі СНД розвивалися і протилежні тенденції. Вірменія, Казахстан і Таджикистан безумовно орієнтувалися на військово-політичний союз з Росією, без якого вони не могли себе захистити. Після періоду сумнівів до цієї ж логікою прийшла Киргизія, яка зрозуміла неможливість зберегти незалежність перед загрозою «експорту» ісламського екстремізму. До всебічному союзу з Москвою прагнула Білорусія. До початку 2000-х років в СНД склалося організаційно-політичне ядро ??свідомих прихильників зближення з Росією, яке було відсутнє в перші роки після розпаду СРСР. Це створювало більш реальні підстави для інтеграційного зближення, хоча в інших формах, іншому складі і на змінених умовах в порівнянні з тими, які обговорювалися на початку 90-х років.

Незважаючи на труднощі, між групою країн СНД став розвиватися процес прискореного економічного зближення. Його ініціаторами були Казахстан, Росія, Білорусія, Киргизії і Таджикистану. 10 жовтня 2000 року в Астані вони підписали договір про утворення Євразійського економічного співтовариства (ЄврАзЕС). Метою нової організації було створення єдиного економічного простору країн учасниць. Подолавши свої сумніви, в травні 2002 р до ЄврАзЕС як спостерігачі приєдналися Україна і Молдова.

До змісту глави

 



 Гуманітарні операції як форма регулювання міжнародних відносин |  Модифікація договору про звичайні збройні сили в Європі

 Розвиток відносин в СНД і формування Союзної держави Росії і Білорусії |  Підготовка до розширення НАТО |  Глобалізація і переростання міжнародних відносин між державами в систему мірополітіческіх відносин. |  Створення в СНД Організації договору колективної безпеки. |  Глобалізація і переростання міжнародних відносин між державами в систему мірополітіческіх відносин |  Перша черга розширення НАТО |  Зміна зовнішньополітичних пріоритетів Ірану |  Національне примирення в Таджикистані |  Проведення ядерних випробувань Індією і Пакистаном (травень 1998) і криза режиму нерозповсюдження ядерної зброї |  Конфлікт в сербському краї Косово і друга інтервенція НАТО на Балканах |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати