На головну

Метод контент-аналізу.

  1.  A) Історичний метод є принцип відтворення об'єкта у всіх деталях його історичного розвитку.
  2.  A) Метод Квайна (оптимальний для функцій з великою кількістю змінних).
  3.  Amp; 41. Встановлення батьківства і материнства при застосуванні штучних методів репродукції людини.
  4.  CТРОЕНІЕ атома. МЕТОДИКА РІШЕННЯ ТИПОВИХ ЗАВДАНЬ
  5.  Gt; Функції та методи інноваційного менеджменту> Прогнозування в інноваційному менеджменті
  6.  I метод штучного базису
  7.  I. Два методу підходу до робітничих мас

КА - методична процедура аналізу всіх видів текстів. Дослівно - аналіз змісту - опр-ся як техніка виділення укладення, виробленого за об'єктивним і систематичного виділення характер-к тексту, соответств-х завдань дослі-я.

Новизна КА закл-ся в тому, що враження иссл-ля, кіт-ті залежать від його лич якостей, замін-ся більш стандартизованими процедурами, кіт-ті часто предпол-ють вим-ия і висловлюють матеріал у вигляді даних, кот-е м / б розглянуті науково. Б. Берельсон визначає КА як "техніку иссл-ия, напр-ую на об'єкт-е системат-е і кількісних-е опис явного змісту комунікацій, соответств-її цілям иссл-я".

КА виник з реакції проти старого, занадто суб'єктів-го методу літер-го аналізу (традиц-го аналізу тексту) з самого початку прагне до квантифікації тексту.

Вимоги до КА

Об'єктивність - повинен провод-ся за правилами, він дол. підкорятися точним і ясним законам, щоб різні иссл-ли, працюючи з одним і тим же текстом, отримували однакові результати.

Систематичність - зміст д / б впорядковано, систематизовано в категоріях, обраних в завис-ти від переслідуваної мети. Елементи, що мають відношення до мети, не повинні залишитися поза увагою.

Вимірність - д / б ісп-ни поняття, кот-е підлягають вимірюванню, т. Е. Мова йде про перерахування значущих елементів, про підрахунок їх частоти.

КА може охопити:

Дані словесного повідомлення:

· Тексти (письм перші повідомлення)

· Усні (ТБ, радіо).

Дані соціолог-их і психол-їх досліджень (анкети, тести і т. П.).

Характ-ка категорій

Вони ісп-ють зв'язок м / у цілями иссл-ия і його рез-ми, тобто категорії в КА те ж саме, що і перелік питань в соцопитуванні.

Категорії дол. бути: вичерпними, т. е. придатними для розглянути-ия всього змісту; мати ознаки виключить-ти: одні й ті ж елементи не повинні приладі-ть до неск-ім категоріям; бути об'єкт-ми, їх характ-ки д / б ясними для різних кодувальників, щоб вони могли класифікувати різні елементи змісту за допомогою однакових категорій; бути доречними, т. е. соответс-ть цілям і задачам соцісслед-ия.

Категоріям необ-мо знайти відповідність мовою досліджуваних документів. В рез-ті проведеної роботи створюється список одиниць аналізу.

одиниці аналізу - Якостей перша або смислова частина змісту, яка виділяється як елемент, що підходить під ту чи іншу категорію. У тексті од-ца ан-а м / б виражена словом, стійким словосполученням або може ховатися в заголовку розділу і т. Д.

Для цього необхідно виділення смислових одиниць, до яких відносяться:

· Поняття, виражене окремим словом, терміном, поєднанням слів; тема, виражена в одиничних судженнях, смислових абзацах, у фрагментах тексту;

· Імена людей;

· Географічні назви;

· Історичні події і т. Д.

Од-ці аналізу підрозділяються на якісні та кількісні.

Якостей перші визначають, що треба читати в тексті, количес перші фіксують ці смислові елементи змісту і відповідають на питання "як?" (Яким способом), т. Е. Дають предст-ия про матеріал в цілому, відображають загальний обсяг уваги каналів мас. інф-ії до визна-им проблем і частоту уваги до них.

Крім од-ц аналізу иссл-ль виділяє одиниці рахунку - підстава для колич-го аналізу матеріалу; які можуть збігатися і не збігатися з одиницею аналізу та її показниками та ознаками. За одиницю рахунку приймається частота появи ознаки категорії аналізу і обсяг уваги, що приділяється категорії аналізу у змісті тексту.

Обсяг уваги обчислюється через кількість друкованих знаків (число рядків, абзаци, площа тексту, ширина колонки. Для ТВ і радіо - ефірний час, метраж плівки).

Способи фіксації:

1. подсчі-ся загальна кількість згадувань у тексті, кількість припущень, абзаців, які містять шукані слова.

2. подсчі-ся сума площ (в газеті), що містять потрібне слово, підсумовуються площі матеріалів, якщо вони містять хоча б одне шукане слово.

побудова вибірки

Перші КА страждали відсутністю методики при вибірці джерел. Найчастіше иссл-ли прагнули розглядати всі тексти, іноді ряд промов.

Репрезентативність вибірки документів визначається гіпотезами. Ознаки формування вибірки залежать від них, але це малонаучно і може не враховувати всіх факторів, тому для побудови вибірки исп-ся, як правило, імовірнісний відбір (систематична вибірка).

Інструкція кодувальнику. Загальний порядок роботи

Робота кодувальника включає 3 етапи:

Підготовка до роботи закл-ся в ретельному вивченні кодувальником проблеми дослі-ия.

1. Знаходження матеріалу для кодування. Обробка матеріалу проводиться в след-їй последов-ти: Кодувальник бере вказаний вибіркою № газети, побіжно прочитуючи все без винятку матеріали, заносить на код-ую картку назву тих з них, кіт в тій чи іншій мірі кас-ся потрібної проблеми. Якщо в матеріалах, що не відносяться непоср-но за назвою до потрібної тематики, помічені окремі пропозиції, параграф, абзац, що містять судження з досліджуваної проблеми, їх слід розглянути-ть як окремі матеріали і заповнювати на них картки.

Всі виділені матеріали д / б пов'язані з проблемою, хоча текстуально така згадка може носити разл-ий хар-р.

Визначення та фіксація кількісних-их характ-ик змісту вироб-ся після виділення матеріалів, які зачіпають проблему. Кодувальник газет записує канал комунікації, назва матеріалу, число рядків, питома вага в обсязі інформації до відповідних рядків кодувальної картки.

Визначення та фіксація якостей-их характ-ик змісту представляє найбільш складну операцію. Тут кодер повинен, керуючись Програми дослідження, перетворити частини тексту в елементи змісту. Програмою передбачене-но всього 25 елементів. Найбільш важливе значення мають елементи змісту, які стосуються предметної області проблеми.

2. Кодування слід починати з знаходження суджень, які стосуються предмета проблеми. Кожне судження д / б по суті, а також лексично пов'язано з певним елементом змісту.

3. Підсумовування отриманих даних.

Методика дослідження

1. Робота кодувальника включає 3 етапи:

· Попередня підготовка (вивчення проблеми);

Первинна обробка - відбір матеріалів, присвячених проблемам соціального конфлікту і партнерства;

· Вторинна обробка матеріалів - читання матеріалів, співвіднесення елементів їх змісту з рубрикатором і реєстрація кодів в кодувальної картці, яка є формою обліку і накопичення первинних даних.

2. Аналіз матеріалів газет проводиться в межах з вересня 1993 по березня 1994 р.р .; в межах двох періодів: 09.93 - 12.93 і 01.94 - 03.94. У дослідженні використовується серійний тип вибірки. В рамках зазначених періодів аналізується кожен сьомий номер газети. Число номерів в кожному періоді має бути рівним.

 



 Документ як джерело інформації про соціальні процеси. Види документальних джерел. |  Соціальний експеримент. Переваги і недоліки методу.

 Методологія, метод, техніка і процедура як поняття соціологічного дослідження. |  Метод опитування. Види опитування. Особливості організації та проведення різних типів опитувань. |  Інтерв'ю. Сутність поняття та функції. |  Анкетування. Суть методу, особливості проведення, недоліки. |  Техніка інтерв'ювання. Основні правила роботи з опитувальником. |  Оцінка і контроль роботи інтерв'юерів. Облік недосяжності і відмов при проведенні опитувань. |  Спостереження як метод збору соціальної інформації. Переваги і недоліки методу. |  Методика і техніка формалізованого спостереження. Шкали й критерії формалізованого спостереження. |  Види соціологічних досліджень. Основні класифікації. |  Програма, її функції в дослідницькій діяльності соціолога. |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати