На головну

Архітектура інформаційних технологій

  1. Архітектура
  2. Архітектура Grid
  3. Архітектура та містобудування в Київській Русі та Галицько-Волинському князівстві.
  4. Безпека праці користувачів комп'ютерних технологій
  5. Відкрита архітектура грід-сервісів
  6. Документообіг в умовах створення інформаційних систем, його вдосконалення і використання електронного документообігу.

Архітектура інформаційних технологій та архітектура підприємства в цілому саме і є основним механізмом інтерпретації й реалізації цілей організації через адекватні ІТ-інфраструктуру й системи. Це досягається через створення певної кількості взаємозалежних архітектурних представлень. Є безліч методик опису архітектури, і всі вони розбивають архітектуру підприємства на різну кількість моделей і визначень, які відносяться до таких областей, як бізнес, інформація, прикладні системи, технологічна інфраструктура.

Бізнес моделі описують стратегію організації, структуру керування, вимоги, обмеження й правила, а також основні бізнес процеси, включаючи взаємозв'язки й залежності між ними. Тобто бізнес архітектура описує на рівні підприємства в цілому те, як реалізуються основні функції організації, включаючи організаційні й функціональні структури, ролі й відповідальності. Архітектура інформації визначає ключові активи, пов'язані зі структурованою й неструктурованою інформацією, що вимагається для бізнесу, включаючи розташування, час, типи файлів і баз даних і інших інформаційних сховищ.

Архітектура прикладних систем описує ті системи, які й забезпечують необхідний функціонал для реалізації логіки бізнес-процесів організації. Як окрему область, дуже часто виділяють архітектуру процесів керування інформаційними технологіями (архітектуру операцій), Тобто архітектура підприємства є неповною без архітектури керування й експлуатації інформаційних технологій, Тобто структуру керування й наборів процесів, які підтримують і забезпечують як інфраструктуру й прикладні системи, так і безпосередньо архітектурний процес.

З погляду технологічної архітектури, важливі моделі включають опис ІТ-сервісів, які потрібні для реалізації перерахованих вище трьох інших областей архітектури. Причому логічні моделі ІТ-сервісів побудовані в абстрактній, технологічно незалежній формі й залишають свободу для оптимального вибору конкретних технологій. Але, зрештою, архітектура підприємства завершується фізичними моделями, які визначаються технологіями, апаратними й програмними платформами, обраними для реалізації ІТ-сервісів.

Термін «ІТ-архітектура» може означати безліч близьких за змістом, але, проте, різних понять. Для різних людей зміст того самого терміна може бути різним. Відомих формальних визначень архітектури існує кілька сотень. Одне з найпростіших (словник Уебстера) полягає в тому, що ІТ-архітектура - це «спосіб, що використовується для організації й інтеграції компонентів комп'ютерної системи».

Більш витончене визначення [4] полягає в тому, що «Архітектура системи складається з декількох компонентів, зовнішніх властивостей і інтерфейсів, зв'язків і обмежень, що накладаються, а також архітектури цих внутрішніх компонентів». Таке рекурсивне визначення зручно тим, що є досить загальним, застосовним практично до будь-якої системи, а не обов'язково тільки до системи, що використає інформаційні технології, і при цьому дозволяє обмежити ступінь деталізації на потрібному рівні. Відзначимо, що згадування внутрішніх компонентів спеціально перенесено в кінець визначення для відбиття того факту, що «гарна» архітектура дозволяє забезпечити повторне використання або модернізацію й заміну таких внутрішніх компонентів без зміни зовнішньої системи, що охоплює. Ітеративна, ієрархічна побудова архітектури дозволяє вирішити й ще одне важливе завдання - полегшити її сприйняття людиною.

Можна виділяти такі підмножини, як системна архітектура (архітектура систем - System Architecture) і програмна архітектура (архітектура програмного забезпечення Software Architecture). На практиці, залежно від контексту, термін «системна архітектура» може відноситися або до архітектури ІТ-системи підприємства (на додаток до бізнес архітектурі) або навіть у ще більш вузькому змісті до технологічної інфраструктури інформаційної системи, або - до архітектури складного продукту або сімейства продуктів, що випускають підприємством.

В останньому випадку поняття розробки системної архітектури близько за змістом поняттю Системне проектування. Системне проектування (Systems Engineering) це міждисциплінарний підхід і засоби, призначені для створення успішних систем. Він фокусується на визначенні потреб споживача й необхідної функціональності на початку циклу розробки, на документації вимог, з переходом до конструкторського синтезу й комплексної атестації системи при повному урахуванні таких проблем, як функціонування, продуктивність, випробування, виготовлення, витрати й планування, навчання й супровід, аж до виводу з експлуатації. Системне проектування інтегрує всі потрібні дисципліни й групи фахівців у командні зусилля, формуючи структурований процес розробки, що виконується від створення концепції до здійснення продуктивної роботи системи. У системному проектуванні враховуються як потреби бізнесу, так і технічні потреби всіх клієнтів для одержання якісного продукту, що відповідає потребам користувачів.

Звичайно в складі архітектури виділяють від чотирьох до семи основних представлень (предметних областей або доменів). Ці області послідовно покривають архітектурні аспекти, відштовхуючись від потреб функціонування організації (бізнесу) і забезпечуючи весь набір технологій для реалізації конкретного рішення бізнес проблеми. Нижче перераховані подання (домени) архітектури:

- Бізнес-архітектура. Описує діяльність організації з погляду її ключових бізнес процесів.

- Архітектура інформації (даних). Визначає, які дані необхідні для підтримки бізнес процесів (наприклад, модель даних), а також для забезпечення стабільності й можливості довгострокового використання цих даних у прикладних системах.

- Архітектура прикладних програм. Визначає, які прикладні програми використовуються й повинні використовуватися для керування даними й підтримки бізнес функцій (наприклад, моделі прикладних програм).

- Технологічна архітектура (інфраструктура або системна архітектура). Визначає, які технології (апаратне й системне програмне забезпечення, мережі й комунікації) необхідні для створення середовища роботи прикладних програм, які, у свою чергу, керують даними й забезпечують бізнес функції. Це середовище повинне забезпечувати роботу прикладних систем на заданому рівні надання сервісів своїм користувачам.

Залежно від конкретних потреб організації й актуальності рішення тих або інших проблем можна виділити й інші представлення архітектури, наприклад:

- Архітектура інтеграції. Визначає інфраструктуру для інтеграції різних прикладних програм і даних. Наприклад, у проектах в області «електронного уряду», коли є велика кількість державних інформаційних систем різних відомств, виникає настійна потреба створення самостійної інфраструктури інтеграції з метою надання державою інтегрованих послуг громадянам і бізнесу за принципом «одного вікна».

- Архітектура загальних сервісів. Прикладами їх є такі сервіси, як електронна пошта, каталоги, загальні механізми безпеки (ідентифікації, аутентифікації, авторизації). Тобто, це досить велика кількість прикладних систем, які носять «горизонтальний характер».

- Мережна архітектура. Визначає описи, правила, стандарти, які пов'язані з мережними й комунікаційними технологіями, використовуваними в організації.

- Архітектура безпеки і т.д.

Мережна архітектура сама по собі представляє досить велику предметну область, у якій виділяється домен, пов'язаний з мережними технологіями (доступ, пересилання даних, маршрутизація, комутація й т.д.) і домен, пов'язаний з комунікаціями (передача голосу й відео, віддалений доступ, мобільні обчислення і т.д.). Але більшість методик розглядає ці предметні області як частину більш великих доменів, таких як архітектура прикладних програм і технологічна архітектура, виділяючи їх в окремі домени більш низького рівня на наступних етапах детального опису архітектури підприємства.

 



Вимоги замовника | Методи організації інформаційної інфраструктури

Опис об'єкта проектування | Технології побудови інформаційної мережі | Вибір способу реалізації проекту | Проектування мережі у головному офісі філії | Проектування сегменту мережі у інших підрозділах філії | Структурна схема проектованої мережі | Розрахунок капітальних затрат | Розрахунок строку окупності | Потенційно небезпечні й шкідливі виробничі фактори | Правила по заземленню технічних приміщень |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати