Головна

Виховна робота в ВНЗ

  1. Cамостійна робота
  2. Вивчалася робота кардіологічних кабінетів поліклінік м. С. Визначне одиницю спостереження.
  3. ВИМОГИ ДО РЕФЕРАТУ (МАЛА КУРСОВА РОБОТА) ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ
  4. Вставка формул. Робота з редактором рівнянь Equation Editor
  5. Групова робота
  6. Д) Робота харчових технологiчних лабораторiй

Одним із провідних, центральних завдань на шляху розвитку та гуманізації суспільства є вдосконалення процесу виховання його громадян. Сучасну систему життя, господарювання, відносин потрібно формувати насамперед на ґрунті розвитку загальнолюдських цінностей, нової моралі, принципів поведінки та підходів до діяльності людей у різних сферах суспільства.

Сьогодні відбувається не просто відставання розвитку суспільної свідомості від потреб часу, а певною мірою деградація класичних моральних категорій, зростання дефіциту вихованості, особливо в молоді. Ця проблема не оминула й студентського середовища. Саме тому виховання студентів у вищій школі є невід'ємною складовою частиною системи освіти .

Виховання - один з процесів соціалізації індивіда, який відбувається у житті індивіда в будь-якому суспільстві. В цих процесах індивід усвідомлює доцільність визначених моральних норм і відштовхує їх або включає в свою систему цінностей. В навчальному закладі соціалізація повинна стати спрямованою, але її результати не піддаються контролю і оцінюванню на іспитах і заліках: студент може знати моральні норми, але не визнавати їх частиною своїх переконань. Моральність індивіда виявляється у його вчинках, які здійснюються найчастіше за межами вузу . Тому у ВНЗ необхідно створити умови для направлення соціалізації студента. Згідно з Концепцією виховання дітей та молоді в національній системі освіти, затвердженій Міністерством освіти в 1996 році, що стала практичним документом для організації виховної роботи в навчальних закладах всіх рівнів - основною метою виховання має бути набуття молодим поколінням соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури міжнаціональних взаємин, формування в молоді, незалежно від національної приналежності, рис громадянина України, духовності, художньо-естетичної, правової, екологічної, валеологічної, гендерної культури.

Досягнення мети виховання можливе лише за умови комплексного підходу і залучення до цієї роботи всього професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів (ВНЗ), адміністрації, органів студентського самоврядування та громадських об'єднань студентської молоді. Виховна робота, що проводиться у ВНЗ за межами аудиторії, забезпечує актуалізацію теоретичних знань студентів, спрямовує їх у практичну площину, звертає увагу молоді на найгостріші соціальні проблеми сьогодення, формує їх соціальну зрілість.

Як наголошено в Національній доктрині розвитку освіти України, пріоритетним напрямком в її реалізації є формування особистості, яка усвідомлює свою приналежність до українського народу, сучасної європейської цивілізації; виховання людини демократичного світогляду, яка поважає громадські права і свободи, традиції народів і культур світу, національний, релігійний, мовний вибір кожної людини.

Реалізація Національної доктрини розвитку освіти передбачає:

- підготовку людей високої моралі, здатних до творчої праці;

- формування здорового способу життя, розвиток спорту, етичне, естетично-екологічне, політичне, громадське, правове, трудове та фізичне виховання учнівської та студентської молоді.

Відповідно до цієї концепції головна мета виховної роботи зі студентами - це, по-перше, виховання духовно багатої, розвиненої особистості, громадянина України; по-друге, підготовка до організації виховної роботи в школі, тобто формування вчителя, здатного до творчої, активної діяльності у вихованні учнівської молоді.

Основними принципами організації виховної роботи вважати:

- Демократизацію і гуманізацію виховного процесу педуніверситету, дотримання педагогічної етики, поваги до гідності людини.

- Підготовку педагогічних кадрів високого професійного та духовного рівня, виховання студентів на основі визнання пріоритетності загальнолюдських цінностей як головної методологічної передумови, органічного поєднання виховного процесу з освоєнням світових та національних цінностей історії.

- Визнання свободи мислення, права студентів на власну думку, політичні та життєві позиції.

- Визнання пріоритету самовиховання студентів, організацію їх індивідуальної діяльності, спрямованої на розвиток власного потенціалу.

- Організацію студентського самоврядування, роботи студентських громадських об'єднань згідно з положенням про роботу відповідних організацій, що передбачає гнучкі форми взаємодії між деканатом, кафедрою, куратором і студентськими групами.

- Спрямованість виховної роботи на професійно орієнтовану діяльність студента.

- Системність в організації виховної роботи зі студентами, яка передбачає:

а ) визначення відповідно до мети і змісту виховної роботи таких форм, якими повинні оволодіти майбутні вчителі (програма-мінімум) у процесі навчання та діяльності в університеті, на факультеті, в групі;

б ) призначення виконавців, які здійснюють виховну діяльність у ВНЗ

(кафедри, секції, деканати, громадські організації, студентська група тощо) та визначення їх функцій;

в) безпосередню діяльність студентів, спрямовану на виховання особистості вчителя;

г) організацію вивчення результативності виховної роботи, врахування рівня студентів, підготовленості до виховної роботи в школі;

д) організаційну роботу закладу з реалізації виховної роботи

Основні напрямки виховання студентів в ВНЗ:

· виховання; навчально-професійне, патріотичне, правове, екологічне, економічне

· художньо-естетичне становлення особистості, утвердження загальнолюдських моральних цінностей, трудова активність, фізична досконалість та формування здорового способу життя, розвиток індивідуальних здібностей студентів, забезпечення відповідних умов для самореалізації.

Зміст виховної роботи:

1. Гуманізація навчально-виховного процесу.

2. Моральне виховання студентів.

3. Громадянське виховання.

4. Правове виховання студентів.

5. Трудове та економічне виховання.

6. Політичне виховання студентів.

7. Екологічне виховання.

8. Естетичне виховання студентів.

9. Фізичне виховання.

Форми виховної роботи:

· зустріч з викладачами, вченими, акторами;

· тематичні тижні, олімпіади з предметів, дні факультети, кафедри;

· вечори (поезії, романсу);

· диспути з питань етики, естетики, політики тощо;

· усні журнали та заочні подорожі;

· читацькі конференції;

· відвідування спектаклів, кінофільмів, концертів, музеїв, виставок;

· прес-конференції та зустрічі "За круглим столом»;

· на кращий сценарій позакласного заходу, доповідь інсценованої казки;

· КВК;

· проведення екскурсій;

· бесіди про історію вузу, факультету, педагогічну професію, з питань етики, естетичного та фізичного виховання, про державну символіку тощо.

Тест

1. Основною формою педагогічної взаємодії суб'єктів навчального процесу є:

a) лекція;

b) спілкування викладача та студентів;

c) процес виховання.

2. Виховання - це (вибрати найповніше визначення):

a) соціально-педагогічно організований процес формування людини як особистості;

b) процес формування особистості під впливом соціальних інститутів;

c) процес формування необхідних рис і якостей особистості у навчально-виховному закладі.

3. Проблема виховання полягає в:

a) зростанні дефіциту вихованості;

b) неможливості контролювати і оцінювати результати виховної роботи;

c) всі відповіді правильні.

4. Форми виховної роботи - це:

a) варіанти організації виховного процесу, композиційна побудова виховного заходу;

b) виховні заходи, спрямовані на формування особистості;

c) виховні заходи, спрямовані на формування необхідних якостей особистості.


ГЛОСАРІЙ

Атестація (лат. "свідчення") - визначення кваліфікації, рівня знань працівника чи того, хто вчиться; відгук про його здібності,ділові та інші якості.

Безперервна освіта - термін, який не має чіткого визначення. Образно кажучи, це стадійний і цілісний у своїх елементах по життєвий потік, який забезпечує розвиток творчого потенціалу особистості і збагачення її духовного розвитку. Це освіта, яка прямує за розвитком і задовольняє потреби розвитку

ВПЛИВ - здатність змінювати поведінку навколишніх людей або хід процесів. Є дві форми впливу, які можуть спонукати виконавця до активної співпраці, - переконання і участь. Переконання - це ефективна передача своєї точки зору. Участь - це залучення працівників до управління.

Відкрита соціально-педагогічна система - це система, здатна до систематичного генерування і впровадження освітніх інновацій (наукових та практичних вітчизняних І зарубіжних досліджень у галузі соціально-педагогічних, психологічних дисциплін, в управлінні); оперативної та педагогічно-доцільної трансформації соціально-педа-гогічних перетворень, що відбуваються у суспільстві; входження у міжнародне педагогічне співтовариство; створення умов для отримання прямої та зворотної Інформації; встановлення оптимальних комунікативних зв'язків з громадськістю та учасниками навчально-виховного процесу.

Гедоністична педагогіка - це освіта, від якої учні отримують насолоду.

ГУМАНІЗМ (лат. humanus - людський, людяний) - система переконань, що історично змінюється та визнає цінність людини як особи, її право на свободу, щастя, розвиток і прояв своїх здібностей, що вважає благо людини критерієм оцінки соціальних інститутів, а принципи рівності, людяності, справедливості - бажаною нормою стосунків між людьми.

Дедуктивний підхід або. моделювання- методологічний підхід до проектування перспективного педагогічного досвіду, який ґрунтується на педагогічному експерименті.

Дидактичний менеджмент - це теорія і практика ефективного управління навчанням у групі або організаційна форма надання освітньої (дидактичної) послуги.

Діагностика - система технологій, засобів, процедур, методик і методів висвітлення обставин, умов та факторів функціонування педагогічних об'єктів, перебігу педагогічних процесів, встановлення їх ефективності та наслідків у зв'язку із заходами, що передбачаються або здійснюються.

Діагностування - (від "діа" - прозорий та "гнозис" - знання) в буквальному перекладі означає прояснення, розпізнавання або отримання Інформації про стан та розвиток контрольованого об'єкта, його відхилення від норми.

Діяльність - це система взаємодії суб'єкта з постійно змінюваним світом, в процесі якої формується, втілюється в об'єкті психічний образ та реалізуються відносини суб'єкта.

ДОВІРА - ставлення до дій іншої особи і до неї самої (співучасника в загальній справі, партнера за договором, керівника, друга), яке ґрунтується на переконаності в його правоті, вірності, сумлінності, чесності.

ЕТИКЕТ (фр. etiquette - ярлик, етикетка) - сукупність правил щодо зовнішнього прояву ставлення до людей (поведінка з оточенням, форми звернення і вітань, поведінка в громадських місцях, манери і одяг тощо) - Е. - складова частина зовнішньої культури суспільства.

Знання - розумова операція запам'ятовування і репродукування специфічної інформації (конкретних фактів, законів, теорій тощо).

Індуктивний підхід - методологічний підхід щодо створення перспективного педагогічного досвіду, який включає такі етапи: виявлення, вивчення, узагальнення та розповсюдження.

Інновація - створення та впровадження різного виду нововведень, які породжують значні зміни в освіті та інших галузях.

Інтелект - відносно стійка структура розумових здібностей індивіда.

Керівництво - здійснення впливу на людей та налагодження з ними міжособистісних стосунків з метою виконання завдань, які стоять перед організацією.

Концепція - система поглядів на те чи інше явище, процеси; спосіб розуміння, тлумачення якихось явищ, подій; основна ідея будь-якої теорії.

Компетентність - це сфера складних умінь та якостей особистості. Бути компетентним - це означає вміти мобілізувати в даній ситуації здобуті знання і досвід.

Компетенція - це загальна здатність, яка базується на знаннях, здібностях, досвіді, цінностях, які набуті завдяки навчанню.

Критерій (від грецьк. kriterion - засіб для судження, ознака, на основі якої здійснюється оцінка чого-небудь, мірило) - показник якості об'єкта, який характеризує одну із його властивостей, оцінка якої можлива за рахунок використання одного із способів виміру або експертного методу.

Метод управління - сукупність способів і засобів цілеспрямованого впливу суб'єкта управління на об'єкт управління.

МЕНЕДЖЕР - людина, що обіймає управлінську посаду і наділена повноваженнями ухвалювати рішення з певних видів діяльності організації, що функціонує в ринкових умовах. Менеджери займають різні позиції в організації (директор, керівник групи, організатор певного виду робіт, начальник, завідувач тощо), вирішують далеко не однакові завдання, виконують різні функції.

МЕНЕДЖМЕНТ (англ. management - управління, завідування, організація) - 1) практична діяльність з управління виробництвом або комерції з метою підвищення ефективності роботи і збільшення прибутку; 2) теорія управління, сукупність принципів, методів, засобів і форм управління; 3) у сучасній вітчизняній практиці також керівний склад підприємства, акціонерного товариства.

МОВА - це система знаків і способів їх з'єднання, яка служить знаряддям виразу думок, відчуттів і волевиявлень людей і є найважливішим засобом людського спілкування.

МОВЛЕННЄВА ДІЯЛЬНІСТЬ - ситуація, коли для спілкування з іншими людьми людина використовує мову.

Моделювання - відтворення характеристик певного об'єкта на іншому, спеціально створеному для їх вивчення.

Моніторинг - постійне спостереження за якимсь процесом, явищем з метою виявлення його відповідності певним нормам, прогнозам, бажаному результату тощо.

Моніторинг якості освіти - це систематична і регулярна процедура збереження даних з важливих освітніх аспектів на національному, регіональному та місцевому (включаючи школу) рівнях.

МОРАЛЬ (лат. moralis - моральний; mores - устої) - предмет вивчення етики, форма суспільної свідомості, громадський інститут, що виконує функцію регулювання поведінки людини.



Тема 10. Керування процесом засвоєння знань | НЕВЕРБАЛЬНІ ЗАСОБИ СПІЛКУВАННЯ - засоби передачи інформації без використання слів, наприклад, мімікою, жестами, інтонацією.

Затверджено | ТЕМА 1. Цілі і завдання вищої освіти | Зміст вищої професійної освіти | ТЕМА 2. Процес навчання: структура, принципи | ТЕМА 3. Сучасні освітні парадигми | Поняття гуманістичного підходу до педагогічної діяльності | Основні принципи особистісно-орієнтованої педагогіки | Модульна система навчання | Тема 4. Якість сучасної професійної освіти | Тема 5. Методи навчання |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати