Головна

Особистісно-професійні якості і вміння вчителя, важливі для спілкування

  1. D) До сталі звичайної якості
  2. II. ВИСЛОВЛЮВАННЯ ЯК ОДИНИЦЯ МОВНОГО СПІЛКУВАННЯ.
  3. II. ГЕНЕТИКА забарвлення і ЯКОСТІ ШЕРСТІ РІЗНИХ ПОРІД СОБАК
  4. IV. КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ ОСВОЄННЯ ДИСЦИПЛІНИ
  5. N Основними показниками якості виготовлених виробів є точність сформованих фізичних властивостей, виконаних розмірів і форми елементів деталей, надійність.
  6. N Технологічні системи мають властивості, які полегшують завдання забезпечення встановлених показників якості її функціонування.
  7. O Встановити і дотримуватися регламенту. Збільшення часу на прийняття рішення понад оптимального не підвищує якості результату.

Ефективність педагогічного спілкування в чималому ступені визначається особистісними якостями вчителя. Серед них можна виділити чотири групи:

показники комунікативного плану;

показники індивідуально-особистісного плану;

показники загального соціально-психологічного плану;

показники морально-етичного плану.

Серед показників особистісного плану найбільше значення мають комунікативні схильності, здібності, знання, вміння, навички спілкування та ін. Безумовно, на результативність педагогічного спілкування впливають такі показники індивідуально-особистісного плану, як інтереси, схильності, рівень підготовленості, звички вчителя і учня.
 У деяких дослідженнях відзначається зв'язок ефективного пізнання особистості учня з індивідуально-психологічними особливостями педагога, наприклад такими, як інтроверсія, екстраверсія, емоційна стабільність. Дослідження показали, що в цілому педагоги інтровертірованного типу більш повно і адекватно відображають особистість учня в порівнянні з педагогами-екстравертами. Дослідження А. А. Реан виявили цікаву особливість: ті педагоги, які не пов'язують своє професійне вдосконалення з розвитком самовпевненості (а, навпаки, наближаючись до свого ідеалу професіоналізму, прагнуть стати менш самовпевненими), дають більш позитивну оцінку особистості учня. І навпаки, чим більше педагог пов'язує своє професійне самовдосконалення з підвищенням самовпевненості, тим частіше він дає в цілому негативні оцінки особистості учня.

У психолого-педагогічній літературі вказується ряд і інших якостей особистості педагога, важливих для спілкування. Серед них можна назвати наступні:

фасцинация (основа чарівності);

прямий і променистий погляд, голос, багатий в тембровом відношенні;

імпровізаційний розум;

емпатія (здатність поставити себе на місце іншого);

доброзичливість;

автентичність (вміння бути собою);

ініціативність у спілкуванні;

безпосередність;

прийняття своїх і чужих без страху;

прагнення до самопізнання.

Зауважимо, що комунікативні здібності, які проявляються в педагогічному спілкуванні, - це здатність до спілкування, специфічним чином виступають в сфері педагогічної взаємодії, пов'язаного з навчанням і вихованням дітей. З цього можна зробити, щонайменше, два корисних виведення:

1. Розмова про здібності до педагогічного спілкування не може вестися незалежно від обговорення загальних комунікативних здібностей, які проявляються в усіх сферах людського спілкування.
 2. Коли мова йде про здібності до педагогічного спілкування, то обмежуватися розмовами про загальні комунікативних здібностях можна. По-перше, далеко не всі комунікативні здібності людини виявляють себе однаково і в однаковій мірі необхідні педагогу. По-друге, є ряд спеціальних комунікативних умінь і навичок, якими повинен володіти педагог і які, може бути в меншій мірі, необхідні представникам інших професій. Зокрема, пізнання людиною інших людей, пізнання самого себе, правильне сприйняття і оцінювання ситуацій спілкування, вміння правильно поводитися по відношенню до людей, дії, що вживаються людиною в відношенні самого себе.

Виходячи з трьох сторін спілкування (комунікативної, перцептивної та інтерактивної) можна виділити три групи базових комунікативних умінь педагога:

вміння міжособистісної комунікації;

вміння сприйняття і розуміння один одного;

вміння міжособистісного взаємодії.

Вміння міжособистісної комунікації включають в себе:

вміння передавати навчальну інформацію;

вміння користуватися вербальними і невербальними засобами передачі інформації;

вміння організовувати та підтримувати педагогічний діалог;

вміння активно слухати учня.

Серед перцептивних умінь важливе значення мають:

вміння орієнтуватися в комунікативній ситуації педагогічної взаємодії;

вміння розпізнавати приховані мотиви і психологічні захисту учня;

вміння розуміти емоційний стан учня і ін.

Перераховані вище та інші комунікативні вміння можуть бути сформовані на інтуїтивному, життєвому і свідомому рівнях. Крім того, в кожному з них можна виділити низький, середній і високий підрівні (рис. 17).
 Пізнання людини до людини включає загальну оцінку людини як особистості, яка зазвичай складається на основі першого враження про нього, оцінку окремих рис його особистості, мотивів і намірів, оцінку зв'язку зовні спостережуваного поведінки з внутрішнім світом людини; вміння "читати" пози, жести, міміку, пантоміма.
 Пізнання людиною самого себе припускає оцінку своїх знань і своїх здібностей, оцінку свого характеру і інших рис особистості, оцінку того, як людина сприймається з боку і виглядає в очах оточуючих.
 Уміння правильно оцінити ситуацію спілкування - це здатність спостерігати за обстановкою, вибирати найбільш інформативні її ознаки і звертати на них увагу; правильно сприймати і оцінювати соціальний та психологічний сенс ситуації, що виникла.

Пов'язані з цим комунікативні здібності включають:

вміння вступати в контакт з незнайомими людьми;

вміння запобігати виникненню і своєчасно вирішувати вже виниклі конфлікти і непорозуміння;

вміння вести себе так, щоб бути правильно зрозумілим і сприйнятим іншою людиною;

вміння вести себе так, щоб дати можливість іншій людині проявити свої інтереси і почуття;

Комунікативні здібності педагога піддаються розвитку. Хороші результати в їх формуванні дає соціально-психологічний тренінг.

 



Фактори соціально-перцептивних викривлень у навчальному процесі | Бар'єри педагогічного спілкування

Предмет і структура педагогічної психології | Сучасна освіта: психологічний аспект | Загальне уявлення про процес навчання | Загальне уявлення про процес виховання | Навчання і розвиток | Психологічний аналіз уроку | Психологічний аналіз уроку. | Психологічна характеристика навчальної діяльності та навчальної роботи | Психологічна структура навчальної діяльності та її формування | Мотиваційна сфера і облік її особливостей в поурочной діяльності |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати