Головна

Основні законодавчі акти

  1. D) основні ознаки права.
  2. I. Основні богословські положення
  3. I. Основні завдання та напрямки роботи бібліотеки
  4. I. Основні положення
  5. I. Основні поняття математичної теорії ПОЛЯ
  6. I. Основні поняття УПРАВЛІННЯ ТА АВТОМАТИЗОВАНИХ СИСТЕМ ОБРОБКИ ІНФОРМАЦІЇ ТА УПРАВЛІННЯ
  7. I. Основні рахунки

Законодавство про охорону праці базується на положеннях, які відповідають Конституції України. Статті 43, 45, 46, 49, 50, 53, 56 і 64 Конституції України гарантують право громадян України на працю, відпочинок, охорону здоров'я, медичну допомогу та страхування, а також у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, за віком і в інших випадках.

Законодавчі документи та положення з охорони праці затверджені і прийняті в різний час Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Державним Комітетом України з нагляду за охороною праці.

Законодавство про охорону праці включає Закон України «Про охорону праці», Кодекс законів про працю та інші нормативні акти.

Закон України «Про охорону праці» визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи і організації або уповноваженим органом (далі - власник) і працівником питання безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Державна політика в галузі охорони праці закріплена Законом (стаття 4) та базується на принципах:

-Пріоритет життя і здоров'я працівників відповідно до результатів виробничої діяльності підприємства,

-повної відповідальності власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці;

комплексність вирішення завдань охорони праці на основі національних програм з цих питань та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони навколишнього середовища;

-Соціальна захисту працівників, повне відшкодування збитків особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

-встановлення єдиних нормативів з охорони праці для всіх підприємств незалежно від форм власності та видів їх діяльності;

-використання економічних методів управління охороною праці, проведення політики пільгового оподаткування, що сприяє створенню безпечних і нешкідливих умов праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці;

-здійснення навчання населення, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з охорони праці;

-забезпечення координаційної діяльності державних органів, установ, організацій та громадських об'єднань, які вирішують різні проблеми охорони здоров'я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між власниками та працівниками, між усіма соціальними групами при прийнятті рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях;

-Міжнародний співпраці в галузі охорони праці, використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов праці та його безпеки.

Всі норми, які відповідають законодавчим та нормативним актам про охорону праці, що діють в Україні, можна поділити на чотири групи.

К першій групі норм відносяться вимоги щодо охорони праці при проектуванні виробничих об'єктів і засобів виробництва. Ст. .24 Закону забороняє будівництво виробничих об'єктів, впровадження і виготовлення нових технологій і засобів колективного та індивідуального захисту працюючих без попередньої експертизи (перевірки) проектної документації відповідності нормативним актам про охорону праці.

Машини, механізми, устаткування, транспортні засоби і технологічні процеси, що впроваджуються у виробництво і в стандартах на які пред'являють вимоги щодо забезпечення безпеки праці, життя і здоров'я людей, повинні мати сертифікати, що засвідчують безпеку їх використання, видані в установленому порядку.

Забезпечення безпеки праці під час роботи на підприємстві передбачає друга група норм (ст. 17, 18):

-порядок розробки та затвердження положень, інструкцій та інших актів з охорони праці, які діють в межах підприємства;

-посадової особа здійснює контроль за дотриманням працівниками вимог щодо охорони праці;

-працівникам зобов'язаний знати і виконувати вимоги нормативних актів з охорони праці.

К третьої групи можна віднести норми, які регламентують видачу працівникам спецодягу та інших засобів індивідуального захисту, мийних та знешкоджувальних засобів і забезпечення лікувально-профілактичним харчуванням (ст. 9,10).

Не менш важливе значення мають вимоги щодо обов'язкового медичного огляду працівників певних категорій (ст. 19), навчання працівників при прийнятті на роботу і в процесі роботи з питань охорони праці (ст. 20), а також фінансування заходів, які забезпечують відповідність умов роботи нормам і вимогам, підвищення існуючого рівня охорони праці на виробництві.

В четвертої групи норм значітельноге увага приділяється органам державного нагляду і громадського контролю за дотриманням законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці (ст. 44, 48), а також відповідальність за порушення законодавчих актів про охорону праці (ст. 49).

Раціональний режим праці та відпочинку - фізіологічно обґрунтоване чергування часу роботи та відпочинку протягом зміни, тижня, місяця, року, яке забезпечує високу і стійку працездатність людини. Робочий час - встановлене законом (або на його основі) час, протягом якого працівник відповідно до внутрішнього трудового розпорядку (розкладом, графіком або особистою вказівкою адміністрації) повинен виконувати свої трудові обов'язки або іншу доручену йому роботу.

К основних заходів підвищення безпеки праці, загальним для всіх виробництв, відносять:

розробку і впровадження безпечних і нешкідливих технологій. Проектування і організація технологічного процесу здійснюється таким чином, щоб виключити будь-які відхилення технологічних параметрів від нормативних.

-механізацію і автоматизацію виробничих процесів, що дозволяють виключити взагалі контакт працюючих з виробничим середовищем, небезпечними шкідливими чинниками;

-оснащення основних металургійних агрегатів сучасними засобами техніки безпеки та промислової санітарії, що виключають можливість поширення небезпечних і шкідливих факторів за межі агрегату або механізму.

Суттєвого підвищення безпеки виробничих процесів і обладнання можна домогтися реалізацією комплексних заходів, в яких поряд з впровадженням нової, більш безпечної технології вирішуються питання автоматизації, механізації процесу і оснащення обладнання засобами захисту працюючих від дії небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

1.2. Основні терміни та визначення

Охорона праці - Це система законодавчих актів, соціально-економічних, технічних, гігієнічних і організаційних заходів, які спрямовані на створення безпеки, збереження здоров'я та працездатності людини в процесі роботи.

 Техніка безпеки являє собою систему організаційних і технічних заходів і засобів, які запобігають впливу небезпечних виробничих факторів на працівників.

 виробнича санітарія - Система організаційних, гігієнічних і санітарно-технічних заходів і засобів, які запобігають впливу шкідливих виробничих факторів на працюючих.

 До небезпечних виробничих факторів відносять такі, дія яких на працюючого приводить до травми;

до шкідливих виробничих факторів - Такі, дія яких на працюючого спричинює хвороби.

 гігієна праці - Комплекс санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів з оздоровлення умов праці. До таких заходів відносять створення на робочих місцях нормальної повітряного середовища, освітлення, усунення шкідливого впливу вібрації і шуму, пристрій необхідних санітарно-побутових приміщень.

Тема 2. Правові та організаційні питання охорони праці

До загальних законів України, які визначають основні положення з охорони праці, відносяться Конституція України, Кодекс законів про працю України та Закону України "Про охорону праці". Спеціальними законодавчими актами є міжгалузеві та галузеві акти про охорону праці та інші нормативні документи.

 



Тема 1. Вступ до охорони праці | Режим праці і відпочинку

Конспект лекцій | М Дніпропетровськ | Основні і додаткові відпустки | Соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань. | Право працівника на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови | Відшкодування власником шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоров'я. | Охорона праці жінок | Охорона праці неповнолітніх | Управління, нагляд і контроль за охороною праці | Відповідальність за порушення положень з охорони праці |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати