На головну

Процедури програмування ПЛМ

  1. C. Графоаналитический спосіб вирішення завдань лінійного програмування
  2. FDDI. Кадр. Процедури управління доступом до кільця і ??ініціалізації роботи кільця.
  3. Алгоритм симплексного методу розв'язання задач лінійного програмування
  4. Алгоритмізація і основи програмування
  5. Блок-схема. Базові конструкції структурного програмування
  6. Види і призначення прикладного програмного забезпечення (текстові редактори, графічні процесори, утиліти, системи програмування).
  7. Допоміжні алгоритми і процедури

Фізичним принципом програмування ПЛМ є пережигание (випаровування) обраних перемичок.

В процесі експлуатації ПЛМ можуть виникнути такі завдання:

- Початкове програмування «чистої» ПЛМ;

- Повторне програмування (редагування) ПЛМ.

Виконання цих завдань грунтується на використанні ряду найпростіших процедур (примітивів) програмування ПЛМ:

- Прожиг зв'язків матриці І;

- Контроль зв'язків матриці АБО;

- Прожиг зв'язків матриці І;

- Контроль зв'язків матриці АБО;

- Прожиг зв'язків шару НЕ;

- Контроль зв'язків шару НЕ.

Для реалізації процедур запису і контролю до складу ПЛМ введений ряд додаткових елементів, зображених на структурній схемі рис.20.

Рис.20. Структурна схема ПЛМ

Програмує дешифратор і адресні формувачі АФ працюють тільки в режимах програмування і контролю. Адресні формувачі керують дешифратором, визначаючи адресу обраної кон'юнкції Pi . Пристрій для формування АФ1 використовується при роботі з матрицею І, АФ2 - при програмуванні матриці АБО. До складу АФ і програмують дешифратора входять також схеми забезпечують їх включення і виключення в залежності від режиму роботи. Ці порогові схеми управляються напругою на входах Ucc , FE і CE мікросхеми.

Початковий стан напружень на зовнішніх висновках мікросхеми:

- GND = 0В;

- Ucc = U0;

- FE = U0;

- CE = U1;

- A15 ... A0 = U1;

- F7 ... F0 = 5 В через 10 кОм.

U0 і U1 - Стандартні рівні транзисторно-транзисторна логіка (ТТЛ) для напруг «лог.0» і «лог.1» відповідно.

Програмування та контроль матриці І. Режим реалізується при напрузі живлення Ucc = 5В і відключених вихідних каскадах (CE = 0В). Якщо CE = 10В, то відкривається АФ1 і програмує дешифратор вибирає збірку І, зазначену кодом F5 ... F0. Для видалення необхідної плавкою перемички необхідно закрити всі виходи вхідних підсилювачів (прямі і інверсні), крім програмованого. Для цього на входи всіх підсилювачів, крім одного, подається напруга 10В. На вхід обраного підсилювача подається напруга U1, Якщо потрібно перепалити перемичку і U0, Якщо am. Імпульс програмують струму формується при подачі на вхід FE напруги 17В.

У режимі контролю FE = 0В; при цьому струм джерела живлення втікає через матрицю І при наявності перевіряється перемички або через матрицю АБО при її відсутності. Схема контролю матриці І, пов'язана з виходом F7, фіксує наявність або відсутність струму в матриці АБО.

Програмування та контроль матриці АБО. Режим здійснюється при напрузі живлення Ucc = 8,75В, яке дозволяє роботу АФ2. На входи А5 ... А0 подається код, що відповідає номеру обраного кон'юнктор. На вихід функції, з якої виключається обрана кон'юнкція, - напруга 10В. Імпульс програмують струму, що протікає по адресованій таким способом перемичці, формується при подачі на програмує вхід FE напруги 17В, а на вхід CE - 10В. Контроль записаної в матрицю АБО інформації виконується аналогічно, тільки при напрузі на входах FE і CE, рівному U0. Про наявність чи відсутність перевіряється перемички судять за рівнем сигналу на виході мікросхеми.

Програмування та контроль шару НЕ. Пережіганіе перемички gj відбувається при подачі на вихід Fj напруги 17В. При цьому спрацьовує схема програмування перемички в вихідному каскаді і через пропалює перемичку проходить руйнує її струм. При контролі стану перемички на схему подається підвищена напруга живлення Ucc = 8,75В, а на адресні входи А5 ... А0 код 111 1112 в ТТЛ-рівнях. При цьому жодна з 48 кон'юнкція не вибирають і, отже, струм в матрицю АБО не надходить. Станом виходу Fj можна судити про цілісність перемички gj .

 



приклади ПЛМ | Визначення абстрактного цифрового автомата

ВСТУП | Глава 1 | Базис І, АБО, НЕ. Властивості елементарних функцій алгебри логіки | Табличне опис булевих функцій | Аналітичний опис булевих функцій | Графічна форма подання булевих функцій | Геометричне уявлення булевих функцій | Мінімізація за допомогою мінімізують карт | Мінімізація функцій алгебри логіки методом Квайна | За методом Квайна - Мак-Класки |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати