Лекція № 4 | Література | Поезія і проза | Основи віршування | Рима і її різновиди | Силабо-тонічна система віршування | Трискладові стопи | Пісенний вірш | Речитативний вірш | Верлібр |

загрузка...
загрузка...
На головну

Античне (метричне) віршування

  1. Основи віршування
  2. Силабічна система віршування
  3. Силабо-тонічна система віршування

Назва від грецького metron - міра. Мається на увазі міра часу, потрібна для вимови того чи іншого складу. Вона заснована на чергуванні довгих і коротких складів.

Ця система віршування характерна для античної літератури, грецької і римської, сформувалася вона у VIII ст. до н.е. З'явилася у Давній Греції у VIII ст. до н.е., у III ст. н. е. поширилася в римській літературі. У давньогрецькій і латинській мовах були довгі й короткі склади. Одиницею довготи вважався час, необхідний для вимови одного короткого складу. Цей час називали морою (v). Час, потрібний для вимови довгого складу (-), дорівнював двом морам (vv). Довгі склади вимовляли протяжно, а короткі - уривчасто. У Стародавній Греції вірші не читали, а співали під ліру. Довгі і короткі склади об'єднувались у стопи.

Стопою називали сполучення певної кількості довгих і коротких складів. Стопи, повторюючись, надавали віршу ритмічного звучання. В античному віршуванні розрізняли 28 стіп.

Двоскладові стопи:

- хорей або трохей (грец. choretos від choros - хор) - стопа з одного довгого й одного короткого складів: - v;

- ямб (грец. jambos) - стопа з одного короткого й одного довгого v -;

- пірихій (грец. pyrrichios) - стопа з двох коротких складів vv;

- спондей (грец. spondeios) - стопа з двох довгих складів - -.

Трискладові стопи:

- дактиль (грец. daktylos - палець) - стопа з одного довгого й двох коротких складів - vv;

амфібрахій (грец. amphibrachys - з двох боків короткий) - стопа, у якій довгий склад знаходиться між двома короткими v - v;

анапест (грец. anapaistos - відбитий назад) - стопа з двох коротких і одного довгого v v -;

бакхій (грец. bakcheios - вакхічний) - стопа з одного короткого і двох довгих v - -;

- антибакхій - стопа з двох довгих і одного короткого - - v;

- амфімакр (грец. amphimakros - між довгими складами) - стопа, у якій короткий знаходиться між двома довгими - v -;

- тримакр - стопа з трьох довгих - - -;

- трибрахій - стопа з трьох коротких v v v.

Чотирискладові стопи:

- хоріямб (поєднання хорея і ямба) v v - -;

- ямбохорей v - - v. Має назву антиспаст.

Пеони складаються з одного довгого і трьох коротких:

- пеон перший - v v v;

- пеон другий v - vv;

- пеон третій v v - v;

- пеон четвертий v v v -.

Епітрити складаються з одного короткого і трьох довгих:

- епітрит перший v - - -;

- епітрит другий - v - -;

- епітрит третій - -v -;

- епітрит четвертий - - - v;

- іонник малий v v - -;

- іонник великий - - vv;

- дихорей - v - v;

- диямб v - v -;

- дипірихій v v v v;

- диспондей - - - -.

Кількість стоп у рядку називається розміром вірша.

Велика кількість стоп робила ритм античних віршів різноманітним. У деяких строфах поєднувалися різні стопи. Такі вірші називали логаєдами.

Найпоширенішим розміром був гекзаметр (грец. hex - шість і metron - міра, шестимірник). Гекзаметр - рядок з п'яти дактилів та одного хорея з цезурою після першого складу третьої стопи.

У перекладі на українську мову гекзаметр має такий вигляд:

Гнів оспівай, о богине, //нащадка Пелея Ахілла

Згубний, що дуже багато // ахейцям лиха накоїв.

Душ багато героїв // славетних в Аїд він спровадив,

Їхні тіла па поживу // собакам і птицям покидав.

(«Іліада». Переклад В. Самійленка)

Часто гекзаметр поєднувався з пентаметром - п'ятистопним віршем. Рядок ділився цезурою на дві рівні частини, у кожній із частин були дактилі та один довгий склад. Пентаметр мав таку схему:

- v v / - v v - // - v v / - v v -

Двовірш з гекзаметра і пентаметра називали елегійним дистихом. Елегійний дистих використовувався в елегійних віршах і в монологах трагедій. Елегійні дистихи писав М. Зеров:

Єсть на цім світі // обранці - щасливі, ясні, безтурботні,

Легко, вином золотим // піниться їхнє життя.

В античній поезії, крім елегійного дистиха, були такі строфи, як терцет, катрен, секстина, октава, сонет. Епічна поезія була астрофічною, астрофічною була і драма, за винятком хорових частин.

В епоху античності віршами писали наукові трактати, урядові документи.

Метричне віршування збереглося в арабській, іранській та індійській літературах, мови яких мають довгі і короткі склади. З європейських літератур найдовше трималося у Словаччині.



Види римування | Силабічна система віршування
загрузка...
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати