Головна

Общая биология

  1. I ОБЩАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА РАБОТЫ
  2. I. Общая длина грифа не должна превышать 2.4м, за исключением специального грифа для приседаний и становой тяги.
  3. I. ОБЩАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА
  4. I. ОБЩАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЦИПЛИНЫ
  5. I. ОБЩАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЦИПЛИНЫ
  6. I. ОБЩАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА РАБОТЫ 1 страница
  7. I. ОБЩАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА РАБОТЫ 2 страница

1. Окресліть дерево доктрин національної безпеки.

2. Поняття та зміст інформаційної безпеки.

3. Стан правового забезпечення інформаційної безпеки України.

4. Основні джерела загроз національній безпеці в інформаційній сфері на сучас-ному етапі розвитку України.

5. Зміст системи інформаційної безпеки.

БЕНЧМАРКІНГ - інноваційна технологія забезпечення національної безпеки УКРАЇНИ

Своєму навчайтесь,

та чужого не цурайтесь

Т. Шевченко

За умов формування нового геополітичного курсу, важливим постає збудувати таку систему забезпечення національної безпеки, яка б передусім ґрунтувалася на забезпеченні українських національних інтересів. Причому це стосується як державного, так і недержавного сектора, які, органічно доповнюючи один одного, формують і представлять економічну систему нашої держави. Причому принципи конкуренції закладеш в геополітиці дуже вдало використовуються та в підприємництві.

За радянських часів голови підприємств навіть не задумувалися про конкуренцію, про підвищення ефективності, про збільшення прибутку, тому що підприємства не були власністю ані начальника ані директора. Нині ж політика підприємства цілком змінилася та керівництво змушене включати в апарат управління службу маркетингу.

Служба маркетингу займається розробкою тактики організації та здійсненням товарної, цінової, збутової політики та стратегії просування товару на ринку. Маркетингова діяльність як найважливіша функція в сфері підприємництва має забезпечувати стійке, конкурентоздатне функціонування та розвиток того чи іншого суб'єкта маркетингової системи на ринку товарів і послуг з урахуванням стану внутрішнього і зовнішнього середовища. У цьому аспекті маркетингова діяльність припускає проведення маркетингових досліджень і на їхній основі розробку стратегії та програми маркетингових заходів, що використовуються з метою підвищення продуктивності фірми й ефективності задоволення потреби кінцевого споживача або клієнта. Однак усі результати маркетингових досліджень призначені керівництву для прийняття підприємницьких рішень загалом" і маркетингових рішень зокрема, пов'язані з невизначеністю поведінки суб'єктів маркетингової системи, водночас, як їхнє прийняття супроводжується, як правило, ризиком. Уникнути ризику практично неможливо, його необхідно передбачити та знайти можливості знизити до мінімуму дію його негативних наслідків. Дія того, щоб передбачати можливий вплив ризику на функціонування організації, необхідно виявити проблемну ситуацію, що виникла або може виникнути в процесі маркетингової діяльності або взагалі діяльності організації.

Під проблемною ситуацією в даному випадку розумітимемо ринкову суперечність, яка вимагає певного впливу для нош ми рішення або застосування маркетингової стратеги. Саме тому майже очевидним є той факт, що тепер на підприємстві або в організації вже не досить мати інформацію тільки про внутрішній стан фірми, її виробничо-економічну діяльність - нині це не відповідає вимогам часу і відділи збуту, котрі довгий час були відповідальними за зв'язки зі споживачами, рекламу і розподіл продукції також потребують докорінних змін у напрямах і підходах у своїй діяльності. У даному аспекті необхідно постійне як стратегічне, так і оперити ниє планування усієї виробничої, маркетингової, контролінгової діяльності фірми, що ґрунтується на достовірній, репрезентативній маркетинговій інформації. Аналіз практики дає змогу резюмувати про потребу поділу функцій окремих відділів і служб з метою виділення спеціалізованої служби по організації контролінгової діяльності, на яку, в першу чергу, покладаються завдання щодо проведення контролінгових досліджень і розробленні контролінговнх програм.

Розвиток підприємництва в Україні супроводжується поглибленням економічних перетворень, що визначає підвищений інтерес до нових теорій і напрямків розвитку контролінгу, маркетингу і менеджменту, чільне місце серед яких, на думку автора, мають посідати менеджмент безпеки та бсичмаркінг безпеки.

Адже класичне визначення маркетингу, що включає відомі 4 Р (Product, Price, Place, Promotion), стає недостатнім, оскільки не зачіпає процес взаємодії всіх суб'єктів ринкової системи. У даному розділі розглядатимуться сучасний стан та тенденції розвитку бенчмаркінга в Україні, більше цього, з урахуванням специфіки нашого навчального закладу (Інститут безпеки підприємництва Європейського університету), чільну увагу буде приділено бенчмаркінгу національної безпеки як новою напряму безиекових досліджень і практики їх реалізації.

Бенчмаркінг є новим напрямом розвитку бізнесу і забезпеченням безпеки. Він пов'язаний передусім з пошуком і вивченням найкращих методів і способів досягнення успіху у будь-якій сфері життєдіяльності, зокрема і безпеки, для якнайкращої організації та формування власного бізнесу. У даній роботі із застосуванням інтеграції універсальних, загальнонаукових та спеціально наукових методів, розглядатимуться поняття та зміст бенчмаркінгу, механізм бенчмаркінгу, який включає цілі, функції, завдання, принципи та методи, а також бенчмаркінг національної безпеки, як новітній напрям теоретичних і практичних розвідок. Причому, зважаючи на поліморфність теорії безпеки, ми опиратимемося на методологію міждисциплінарного підходу, через що бенчмаркінг розглядатиметься нами як міждисциплінарне утворення. Отже методологія спеціально наукових методів пізнання міститиме і методи маркетингу, менеджменту, контролінгу, безпекознавства та інших теорій та наукових напрямів.

10.1. Поняття та сутність бенчмаркінгу

10.1.1. Історичні основи бенчмаркінгу

Бенчмаркінг - дослідницько-аналітичний вид діяльності. Сам термін бенчмаркінг, який характеризує самостійний вид діяльності, з'явився у 70-і роки минулого століття, хоча і раніше успішно діючі організації активно вивчали і брали на озброєння передовий досвід підприємств партнерів і конкурентів. Родоначальниками бенчмаркінгу вважають японців, що навчилися ідеально копіювати чужі досягнення. Популярність цього методу дуже легко пояснюється: бенчмаркінг допомагає відносно швидко і з найменшими витратами удосконалювати бізнес-процеси, а у більш широкому сенсі, просто удосконалювати власну діяльність.

Відповідно до класичного визначення бенчмаркінг (benchmarking) - спосіб оцінки стратегій і цілей роботи організації порівняно з першокласними підприємницькими організаціями для визначення свого місця на конкретному ринку. Бенчмаркінг, який у деяких наукових школах (наприклад, у французькій) називають бенчмаркетінг, видається як використання методів управління, які успішно використовуються підприємницькими організаціями після того, як внаслідок порівняння з іншими сферами підприємницької або діяльності конкурента були виявлені слабкі сторони своєї організації. При використанні бенчмаркінга виробничі і маркетингові функції стають більш керованими, тому що після досліджень впроваджуються кращі методи і технології інших підприємницьких організацій.

Історично бенчмаркінг спочатку був відомий як модель з назвою вАР-аналіз: проста методика оцінки "розриву" між важливими параметрами фірми і бажаних результатів (в якості таких можуть виступати і якості головного конкурента) використовувалася для оцінки слабких сторін фірми.

Водночас бенчмаркінг - технологія дуже небезпечна. її можна застосовувати тільки яке один із засобів для аналізу, але не для розроблення програми конкретних дій.

Припустимо, у нашому прикладі виявилося, що у вашого конкурента широка мережа з надання послуг із забезпечення безпеки, і ви вирішили піти цим шляхом. Нехай у вас був імідж фірми, де працюють тільки висококваліфіковані фахівці, які закінчили трійку елітних вузів України в галузі безпеки (Національна академія внутрішніх справ України, Національна академія Служби безпеки України, Інститут безпеки Європейського університету). Очевидно, що якщо ви, копіюючи дії конкурента, також розгорнете в короткий термін мережу дилерських представництв, ви не зможете зберегти імідж фірми, де працюють тільки професіонали високого рівня. Адже фахівці цих трьох вузів користуються великою повагою і великим попитом на ринку безпеки. Отже, ви почнете залучати фахівців, що закінчили інші заклади. Відтак Ви втратите свою сильну сторону (імідж), і ще не відомо, чи придбаєте те, що є в конкурента.

Бенчмаркінг суперечить головній методології стратегічного управління - методології ситуаційного підходу, а тому він є небезпечним. Дійсно, під час контролінгу ми порівнюємо стан об'єкта управління (їм може бути певний рівень безпеки) зі стандартом. Відмінність результатів оцінки від стандарту є сигналом для проведення корекції алгоритму управління. Однак стандарт (еталон) має розроблятися на основі аналізу потенціалу фірми і всього ринку загалом, а не тільки порівняння фірми з одним конкурентом, нехай і головним.

Бенчмаркінг створює своєрідну аналогову базу, що може бути використана як еталонний об'єкт поглибленого предметного дослідження. Причому цілі, що переслідують підприємці, використовуючи інструментарій бенчмаркінга, можуть бути різними:

● поліпшити позицію стосовно конкурентів;

● знизити витрати;

● зміцнити конкурентну позицію;

● підвищити ступінь задоволеності покупців;

● впровадити новітні технології безпеки або збільшити ефективність тих, що вже використовуються;

● визначити слабкі місця процесу;

● розробити нові ідеї;

● поліпшити організацію тощо.

Бенчмаркінг використовується для аналізу неочевидних, тобто прихованих від очей спостерігача ринкових процесів і явищ.

Його особливість полягає в зборі якомога повної, у тому числі конфіденційної та напівконфіденційної інформації про діяльність різних суб'єктів ринкового середовища. Зібрана інформація дає змогу одержати більш широке уявлення про характер підприємницької діяльності лідерів конкурентного середовища і причинах та чинниках їхнього успіху, які мають бути узагальнені та використані в процесі побудови моделі ефективного підприємництва.

У згаданому аспекті бенчмаркінг (benchmarcing) - збір і аналіз інформації про діяльність найкращих підприємств партнерів і конкурентів, а також про методи управління, що ними використовуються.

Мета бенчмаркінга - підвищення ефективності власної діяльності та завоювання переваг у конкурентній боротьбі. В даний час бенчмаркінг, зокрема, використання його головного принципу "від кращого до найкращого", повертає до життя, до успіху багато фірм США, Японії, Західної Європи.

Предметом бенчмаркінга є технологія, виробничі процеси, методи організації виробництва та збуту продукції, а також забезпечення безпеки. Результати бенчмаркінга поряд з результатами маркетингових досліджень використовуються при виробленні цілей і стратегій діяльності організацій.

Для більшості компаній бенчмаркінг не є новим, адже він здійснювався в рамках конкурентної розвідки, хоча бенчмаркінг є більш деталізованою, формалізованою й упорядкованою функцією за метод або ггідуід конкурентного аналізу в межах конкурентної розвідки - необхідна функція успіху будь-якої організації.

Є багато думок щодо можливостей бенчмаркінгу і його ролі у певних сферах життєдіяльності.

Наприклад, бенчмаркінг у логістиці дає змогу швидко і з малими витратами виявити проблемні ситуації у логістичних системах, у сферах, близьких до покупця, з виконання замовлень і транспортування (Р. Bauer).

Бенчмаркінг допомагає здійснювати маркетинг директорові, коли на ного фірмі чи на ринку виникли проблеми з витратами та якістю, чи вона не пасе задніх у своїх конкурентів. Він розкриває проблеми в роботі, конкретизує їх, так вважають G. Revea і Е. Pfleger.

У корпорації "Ксерокс" переконані, що бенчмаркінг має бути постійним процесом, націленим не тільки на відповідність конкуренції, але й на перемогу над нею. У рамках бенчмаркінга підприємницькі функції аналізуються як процеси, що створюють товар чи послуги і просувають їх на ринок. Сфера застосування бенчмаркінга включає розробку стратегії, операції й управлінські функції, однак основним джерелом відомостей про ринок і про конкурентів залишається покупець.

Бенчмаркінг розглядається та як спосіб оцінки стратегій і цілей роботи порівняно з першокласними підприємствами, щоб гарантувати довготермінове положення на ринку.

W. Krokovski вважає, що бенчмаркінг служить для забезпечення конкурентоздатності та створення передумов перевірки продуктивності фірми в умовах інтернаціоналізації процесу закупівлі сировини і матеріалів. При цьому йдеться про порівняння результатів.

Бенчмаркінг як такий є дуже спорідненим із конкурентною розвідкою, стратегічним плануванням, теорією ефективності, тому вважаємо за доцільне розглянути історичне підґрунтя виокремлення бенчмаркінга в окрему сферу наукових досліджень і практичної діяльності.

Зазначимо, що процес еволюції бенчмаркінга аналогічний класичній моделі "переходу від мистецтва до науки".

У науковій літературі розрізняють декілька поколінь еволюції бенчмаркінгу.

Перше покоління бенчмаркінга інтерпретується як реінжиніринг або ретроспективний аналіз продукту. Що стосується сфери безпеки то реінжиніринг безпеки полягає у реконцептуалізації заходів, що вживаються для забезпечення безпеки. Це означає, що вони переосмислюються та виправляються відповідно до нових реалій.

Друге покоління, бенчмаркінг конкурентоздатності - розвивається як наука (1976-1986 р.), завдяки діяльності фірми Ксерокс.

Третє покоління бенчмаркінга розвивається в період 1982-1986 р., коли підприємства - лідери якості з'ясовують можливість повчитися більш просто в підприємств поза їхнім сектором або галуззю, ніж досліджуючи конкурентів.

Четверте покоління бенчмаркінга - стратегічний бенчмаркінг, що розглядається як систематичний процес, спрямований на оцінку альтернатив, реалізацію стратегій і удосконалення характеристик продуктивності на основі вивчення успішних стратегій зовнішніх підприємств партнерів.

П'яте покоління - глобальний бенчмаркінг розглядається майбутшм інструментом організації міжнародних обмінів з урахуванням культури і національних процесів організації виробництва.

Еволюція бенчмаркінгу є неминучою, з огляду, на розвиток новітніх технологій у різних сферах життєдіяльності, формування інформаційної цивілізації, а також ескалацією процесів глобалізації. Водночас знання витоків і початку виділення в окрему галузь знання дає змогу по-новому підходити до розгляду його можливостей, зокрема в сфері безпеки.

10.1.2. Поняття про бенчмаркінг

Одразу ж зазначимо, що не претендуємо на вичерпне визначення цього поняття, втім зробимо не тільки аналіз існуючих підходів, а й окреслимо власне бачення вирішення цієї проблеми.

Бенчмаркінг - планомірне вивчення кращої практики конкурентів і лідируючих компаній, порівняння власного бізнесу з еталонними зразками з метою впровадження кращих методів ділової практики. Бенчмаркінг може використовуватися у фінансах, маркетингу, при управлінні персоналом і в багатьох інших сферах діяльності компанії.

Термін "бенчмаркінг" утворився від англ. "benchmark", позначає оцінку на фіксованому об'єкті, наприклад, карб на стовпі, що вказує висоту н. р. м., і не має однозначного перекладу на українську мову. У найбільш загальному розумінні benchmark - щось, що володіє визначеною кількістю, якістю і здатністю бути використаним як стандарт або еталон при порівнянні з іншими предметами.

У нашому випадку - систематичний пошук, оцінка, навчання на кращих прикладах діяльності підприємств, незалежно від їхнього розміру, сфери бізнесу і географічного положення, адаптація отриманого досвіду до своєї специфіки і його застосування.

Дійсною причиною здійснення бенчмаркінга і проведення досліджень у цій сфері завжди було прагнення кампаній до досягнення конкурентоздатності. Бенчмаркінг довів свою заможність як діючий процес, що дає змогу перетворити неефективне виробництво на виробництво ефективне та прибуткове.

Існує кілька загальних визначень бенчмаркінга, що припускають різне його розуміння.

Визначення" прийняте в компанії Ксерокс. бенчмаркінг - безупинний процес визначення рівня нашої продукції та послуг, методів порівняно з результатами наших головних конкурентів або компаній, які посідають лідируючі позиції.

Визначення поняття на основі якості. Стандартний процес, що використовується для оцінки ступеня задоволення вимог клієнта.

Визначення зі словника. Стандарт, стосовно якого може проводитися яке-небудь порівняння. Раніше визначена контрольна точка, що використовується як орієнтир.

Загальне визначення. Основа для визначення раціональних цілей діяльності за допомогою пошуку кращих методів організації виробничих процесів у галузі з метою досягнення найбільшої ефективності.

На нашу думку, спільним для цих визначень є те, що бенчмаркінг пов'язаний:

1) із можливістю ідентифікувати успіх свого конкурента;

2) наявності проблем у власній організації та бажанні їх вирішити;

3) успіхом та ефективністю процесів;

4) позитивними результатами. Саме це дає змогу зробити висновок про можливість і потреба розроблення нового наукового напряму "Бенчмаркінг національної безпеки".

10.1.3. Предмет дослідження бенчмаркінга

Є дві старі істини, що характеризують проблеми визначення предмета бенчмаркінга. Перша - критерії переопДневі, а процеси упущені, а друга - що% без як є порожнім. Кому належать цей вислів, невідомо. Тим не менш, вони точно описують ту пастку, в яку попадають багато на початковій стадії проведення бенчмаркінг.

Першою реакцією щодо бенчмаркінг є прагнення мислити виключно з погляду критеріїв ефективності. Менеджерам потрібен результат. Вони воліють знати, що є контрольною точкою (Ьепсшпагк) при проведенні бенчмаркінг, і при цьому втрачають процес, який визначає досягнення цієї контрольної точки. Зосередження на контрольній точці, як на критерії ефективності, дійсно є пустою заявою, поки не є відстеженим зв'язок із найкращим методом організації роботи, який забезпечив досягнення результату.

Отже, професіонали розуміють, що при проведенні бенчмаркінг найбільшу віддачу забезпечує саме зосередження на бізнес-процесах та їх удосконаленні. При неспрямованому бенчмаркінг пошук може у найкращому випадку становити собою невпорядковану діяльність. Такий підхід до проведення бенчмаркінг є недоцільним і навряд чи сприяє досягненню бажаних результатів.

Професіонали бенчмаркінг завжди прагнули до більш раціональних способів діяльності, і вважали за доцільне вживати більш планомірний і продуктивний підхід до проведення бенчмаркінг. До розуміння цього дійшли багато кампаній.

Ми дотримуємося позиції, згідно з якою організації втратили зв'язок з основними бізнес-процесами. В кампанії важко знайти спеціалістів, які б могли надати опис важливого для компанії процесу. В усіх процесах можна виділити параметри входу, етапи процесу, параметри виходу, зворотний зв'язок і результат.

Визначаючи предмет бенчмаркінг, доцільно використовувати модель системи управління, яка використовується та у бенчмаркінг. Ці види діяльності включають маркетинг, виробництво, доставку, контролінг, обслуговування та виставлення рахунків. Для кожного з них визначені конкретні субпроцеси, поряд з їх власними ввідними даними, висновками і критеріями результату. Перший з цих видів діяльності досліджує процес вирішення проблем, що є основним субпроцесом у межах маркетингу. Параметри входу визначаються як запроси клієнтів, параметри виходу - як задоволення запитів клієнтів, а критерій результатів - як процент повторних покупок клієнтів.

Отже предметом бенчмаркінга є процес і результат застосування кращих методів конкурентом, а також процес і результат використання отриманої інформації на користь власної організації. бенчмаркінг не можна обмежувати тільки контрольною точкою, лишаючи поза увагою сам контекст і умови та чинники її досягнення, що умовно називають процесом. Водночас хотіли акцентувати увагу і на тій обставині, що обмежувати бенчмаркінг тільки вивченням самого процесу без розроблення ефективної методології застосування результатів успіху для власної компанії та вивчення результатів цього застосування є неповним. За таких умов порушується зворотний зв'язок, за допомогою якого і можна оцінити результат та ефективність впровадження успішного процесу і результат в діяльність іншої організації.

Саме для цього, необхідно чітко визначати цілі, завдання принципи та методи бенчмаркінгу, про що і йтиметься нижче.

10.2. Механізм функціонування бенчмаркінга

10.2.1. Цілі та завдання бенчмаркінга

Як ми вже зазначали, бенчмаркінг представляє собою процес. Відтак, можемо говорити про цілі цього процесу, функції та завдання, принципи та методи бенчмаркінгу, взаємодія яких забезпечує ефективне проведення бенчмаркінга, що об'єднано одним терміном - механізм бенчмаркінгу. Отже, основними елементами бенчмаркінгу є: цілі та завдання, функції, принципи та методи. Розгляді змісту цих елементів і присвячений даний розділ, який ми і назвали механізм бенчмаркінгу. Окрім елементів, ми вважаємо за доцільне додатково у даному розділі розглянути види бенчмаркінгу і етапи його проведення, оскільки етапи є безпосередньо пов'язали ми із механізмом, а види бенчмаркінгу корелюють із кожними з його елементів.

Необхідно зазначити, що серед послідовників бенчмаркінг такий підхід розглядається як проблемно-орієнтовний бенчмаркінг, - що передбачає відповідне реагування на проблему, що виникла та пошук ефективного рішення через бенчмаркінг.

Водночас, найбільш ефективним засобом є концентрація на бізнес-процесах, які сприяють досягненню поставлених завдань та їх удосконаленні; йдеться про процеси, які складають основу бізнесу. До таких процесів можна віднести: прийом замовлень, обробку замовлень, послуги, виставлення рахунків, отримання грошей.

Саме концентрація на удосконаленні бізнес-процесів сприяє досягненню результатів - виконанню завдань і пріоритетів компанії. У цьому і полягає нова, важлива і революційна перспектива застосування бенчмаркінг. Нині ВМ притаманна особлива і визначена значення, яка безпосередньо підтримує цілі компанії та сприяє їх досягненню. Якщо кращі методи організації визначені та застосовуються у основних бізнес процесах, то бенчмаркінг досяг своєї цілі та сприяє досягненню пріоритетних цілей компанії.

Мета бенчмаркінгу залишається незмінною - спростувати уявлення про неможливість навчитися чомусь у інших компаній.

Для виконання цієї мети бенчмаркінг користується наступними завданнями.

1. Проаналізувати діяльність. Компанії, що здійснюють бенчмаркінг, мають оцінити слабкі та сильні сторони існуючих робочих процесів, проаналізувати критично важливі складові затрат, врахувати претензії клієнтів, виділити області діяльності, які мають бути вдосконалені та в яких необхідно зменшити час циклу, віднайти способи зменшити кількість помилок і недоліків або зменшити обіг активів.

2. Знати конкурентів і лідерів у певній галузі промисловості. Компанії, що здійснюють бенчмаркінг, мають вияснити, хто є кращим з кращих.

3. Підключити до проведення процесу кращих з кращих. Компанії, що зацікавлені у проведенні бенчмаркінгу, мають вчитися у лідерів, визначити точку, в якій вони перебувають і подальший напрям, дізнатися, якими є найкращі методи компаній-лідерів, визначити їх способи підвищення ефективності та перейняти такі.

4. Досягнути переваги. Компанії, які застосували бенчмаркінг, мають спромогтися досягти результатів, які б стали новими контрольними точками проведення бенчмаркінга.

Бенчмаркінг є невід'ємною частиною планування, огляду та оцінки процесу, тобто моніторингу. Він забезпечує концентрацію на зовнішньому середовищі і сприяє використанню фактичної інформації при розробленні планів. Бенчмаркінг використовується з метою удосконалення діяльності через розуміння методів і способів дій, що вимагаються для досягнення рівня ефективності світового класу. Основним завданням бенчмаркінгу є розуміння тих методів, які забезпечують конкурентну перевагу, визначення цілей слідує за ними.

Таким чином, мета бенчмаркінга - визначення та застосування кращих методів у основних бізнес-процесах організації.

Але саме компанії, які усвідомлюють, що бажані результати можуть бути досяжними тільки через зміну процесів, осягнули суть бенчмаркінга. Бенчмаркінг, що ґрунтується на процесі, є бенчмаркінгом результативним.

Таким чином, необхідно застосовувати процесно-орієнтований, а не проблемно-орієнтований бенчмаркінг.

У бенчмаркінгу є дуже важливою безпосередня підтримка цілей, пріоритетів і місій компанії. Якщо такої підтримки немає, зусилля щодо проведення бенчмаркінг є порожніми. Отже, спочатку планування заходів по бенчмаркінг вони мають корелювати з конкретними цілями компанії.

Відтак загальні завдання проведення бенчмаркінга можна поділити на два процеси: процес користувача і процес управління.

Процес користувача представляє собою процес, якому слідує команда з бенчмаркінгу з метою здійснення проекту.

Процес управління включає заходи, що здійснюються керівництвом з метою забезпечення успішної діяльності команди і постійності бенчмаркінг. Під цим розуміється створення необхідного середовища, що сприяє появі нових ідей, спрямованих на удосконалення бізнес-процесу, забезпечення необхідної підтримки та навчання, визначення пріоритетів при застосуванні бенчмаркінг і заохочення застосування на практиці його результатів.

10.2.2. Принципи та методи бенчмаркінгу

Досягнення цілей є обумовленим основними положеннями, ґрунтуючись на яких можна їх досягати.

Відтак розглянемо принципи, об'єкти дослідження, основні правила аналізу й етапи процесу бенчмаркінгу, основні джерела інформації, контроль у системі бенчмаркінга, а також підходи до навчання на основі бенчмаркінга.

Чинники успіху, що визначають цей процес, можна класифікувати в такий спосіб:

● "Тверді" (об'єктивні) чинники: визначення чітких границь проекту;

● точне планування часу;

● дотримання стандартів якості;

● прийняття до уваги бюджетних обмежень.

● "М'які" (суб'єктивні) чинники: дружній клімат для співробітництва;

● позитивний настрой - орієнтація на досягнення результату;

● усвідомлення важливості якості;

● зацікавленість;

● творчий підхід;

● етика підприємництва (аналіз переваги - не промислове шпигунство).

Ця концепція є допоміжним засобом для збирання інформації, що є необхідною підприємству, щоб постійно поліпшувати продуктивність і якість і бути попереду конкурентів. Аналіз переваги використовується як важіль, щоб зламати закостенілу структуру підприємництва, орієнтуючись, наприклад, на кращі результати інших підприємств.

Аналіз переваги - погляд на внутрішні функції, діяльність і досвід з наступною метою:

● визначити кращі результати;

● проаналізувати свою роботу;

● виявити недоліки у функціонуванні;

● усунути слабкі місця;

● створити мотивацію до постійного поліпшення.

З аналітичної точки зору розрізняють три основних типи аналізу:

● внутрішній аналіз переваги відноситься до порівнянь усередині організацій, наприклад, між відділами, чи підрозділами товарними групами;

● зовнішній аналіз переваги порівнює подібні види діяльності в різних областях, наприклад, між конкурентами або колегами, що працюють на різних ринках;

● функціональний аналіз переваги - третє і, напевно, самий цікавий різновид. Тут порівнюють схожі функції або процеси в різних галузях.

Ідея полягає в тому, щоб віднайти найкращі результати скрізь, де вони зустрічаються. Рішення друкарні про вибір одного з цих трьох варіантів залежить у кінцевому рахунку від реальної ситуації та від того, де можна знайти для неї кращий зразок для наслідування.

Аналіз переваги дає інноваційні імпульси для процесу розроблення нових методів роботи. І при цьому відбувається не реформа, а революція, що створює нові організації - підприємства, яким по плечу вимоги конкуренції. Велике значення для одержання здатності перемагати в конкурентній боротьбі має знання особливих правил гри й умов у своїй галузі. Незважаючи на це, можна виділити деякі загальні чинники успіху, що діють незалежно від конкретної галузі і характеризують першокласне підприємство:

● орієнтація на досягнення результату;

● увага до витрат;

● орієнтація на покупців і купівельну корисність;

● контакти з постачальником;

● підвищення якості та продуктивності;

● використання сучасних технологій;

● концентрація на основній діяльності.

Визначивши основний зміст бенчмаркінга, розглянемо більш докладно його основні принципи. Так, GJi. Watson виділяє наступні основні принципи бенчмаркінга.

1. Взаємність. Бенчмаркінг є діяльністю, заснованою на взаємовідносинах, згоді й обміні даними, що забезпечують "виграшну" ситуацію для обох сторін. Але взаємність не буває наосліп. Спочатку необхідно погодити межі діапазону інформації, порядок обміну даними, логіку проведення дослідження. У бенчмаркінговому альянсі будь-який партнер повинний мати гарантії щодо поведінки інших і, тільки повага правил гри всіма учасниками, гарантує усім гарний результат. Усе має бути заздалегідь встановлене і погоджено.

2. Аналогія. Оперативні процеси партнерів повинні бути схожими. Може бути оцінений будь-який процес, аби група дослідження могла б перевести його в культурний, структурний і підприємницький контекст свого підприємства. Аналогія процесів і встановлення критеріїв добору партнерів по бенчмаркінгу є тим, від чого залежить успіх діяльності.

3. Вимір. Бенчмаркінг - порівняння характеристик, обмірюваних на декількох підприємствах; метою є встановлення того, чому існують розходження в характеристиках і як досягти їхнього найкращого значення. Найважливішим вважається визначення ключових характеристик процесу, що дає змогу поліпшити характеристики на основі вивчення процесу.

4. Вірогідність. Бенчмаркінг має проводитися на основі фактичних даних, точного аналізу і вивчення процесу, а не тільки на базі інтуїції.

Процес бенчмаркінга можна розбити на п'ять фаз:

1. Визначення об'єкта аналізу переваги. Тут потрібно установити ті об'єкти підприємства, які можна досліджувати за допомогою аналізу виробництва. Існує можливість критично переглянути організацію загалом чи її окремі складові частини. Більше цього, необхідно вирішити, чи проводити аналіз переваги з внутрішньої чи зовнішньої точки зору, наприклад, з позиції сприйняття покупця. Далі, цей інструмент може знайти застосування при аналізі товарів, контрольних показників обсягу продажів, орієнтації клієнтів і т. д. У принципі немає ніяких обмежень застосування, окрім тих, котрі випливають з потреб покупця і вимог самого підприємства.

2. Виявлення партнерів по аналізі переваги. Визначивши ЦІЛІ, варто почати пошук кращих підприємств. Придатні партнери повинні бути не тільки першокласними самі по собі, але і мати за можливості високий ступінь порівнянності з власною компанією. Цей процес включає наступні кроки:

● побіжний огляд. На цій стадії здійснюють поверхневий огляд наявних джерел інформації, а також збирають уже доступні дані;

● упорядкування. У цій фазі, беручи до уваги подальшу інформацію, докладно описують наявні до цього моменту відомості;

● вибір кращих. На цій стадії процесу обирають партнерів, яких вважали придатними.

Як джерела інформації пропонуються:

● звіти про діяльність фірм;

● журнали, книги, бази цих;

● перелік підприємств;

● ділові зв'язки;

● консалтингові компанії;

● спеціалізовані конференції, семінари, ярмарки;

● союзи, дослідницькі установи і т. д.

● фахівці;

● маркетингові клуби;

● співробітники різних комісій;

● участь у наглядацьких радах.

3. Збір інформації. Ця фаза включає не тільки збір якісних цих, але і вивчення/опис змісту праці, процесів або чинників, що пояснюють продуктивність. Збір інформації включає на ступні під-завдання:

● концепція опитувальних листів, що містить визначення та пояснення;

● підбір інформації про власне підприємство (сильні та слабкі сторони);

● збір фактів про партнера по аналізі переваги;

● використання додаткових джерел;

● документальне оформлення інформації;

● перевірка наявних даних, щоб гарантувати їхнє визнання та схвалення відповідальності керівниками, як на своєму підприємстві, так і в партнерів по аналізі переваги.

4. Аналіз інформації. Цей крок висуває найбільші вимоги до творчих і аналітичних здібностей, що беруть участь у процесі аналізу переваги. Аналізувати означає не тільки усвідомлювати подібності та розходження, але і розуміти взаємозв'язок. Окрім цього, треба виявити різні чинники, що можуть ускладнити порівняння та фальсифікувати результати. Тут можна запропонувати наступний порядок дій:

● упорядкування та зіставлення отриманих даних;

● контроль якості інформаційних матеріалів;

● спостереження за чинниками, що роблять вплив, котрі можуть спотворити порівняння;

● виявлення недоліків у роботі з порівняння з кращими методами;

● розуміння лежачих в основі причин, що пояснюють існування недоліків;

● проведення аналізу, за допомогою якого можна вибрати між виготовленням за рахунок власних ресурсів і постачанням з боку за наявності сумнівів щодо деяких підрозділів або процесів (аналіз, виготовлення чи покупка).

5. Цілеспрямоване проведення в життя отриманих зведень. П'ята стадія містить у собі не тільки впровадження розроблених можливостей поліпшення, але і подальший розвиток організації підприємства. Йдеться не про те, щоб копіювати досягнення кращих підприємств; навпаки, вони мають служити стимулом для подальшого інноваційного розвитку власної організаційної структури - інакше аналіз переваги виллється в стратегію переможеного. Виявлений потенціал для поліпшення потрібно реалізовувати за допомогою конкретних заходів. При цьому варто запитати себе, чи застосовуються отримані дані за звичайного планування чи є необхідною докорінна переорієнтація.

Таке цілеспрямоване інноваційне впровадження означає:

● міркування про наслідки аналізу переваги;

● надання звіту про результати зацікавленим особам;

● виявлення можливостей поліпшення;

● синхронізація зі звичайним планом робіт підприємства;

● розроблення плану проведення необхідних змін;

● впровадження плану в життя;

● розуміння аналізу переваги як безупинного процесу;

● використання результатів для подальшого інноваційного розвитку.

5. Контроль за процесом і повторення аналізу. Контроль за процесом при впровадженні результатів аналізу відбувається в двох площинах: по-перше, можна стежити за розвитком встановлених оціночних показників результатів роботи підприємств і, по-друге, необхідно перевіряти досягнення проміжних цілей і дотримання планів по ресурсах і термінам.

Методи і процеси піддаються постійним змінам. Те, що недавно було найкращим досягненням, незабаром стане стандартом або навіть впаде нижче цього. Тому необхідно регулярно перевіряти, чи мають ще силу виявлені найкращі показники. Отже, аналіз переваги - не одноразова дія, він має бути формально встановлений на підприємстві, як постійно здійснювана функція. Як правило, витрати на аналіз переваги після його впровадження значно знижуються:

● співробітники перейнялися довірою до такого інструмента, як аналіз переваги;

● були зав'язані контакти з підприємствами, що порівнювалися, які можна підтримувати за допомогою регулярного обміну. При цьому треба тільки стежити, чи не спливли нові кращі підприємства;

● відомі важливі джерела інформації, вже існує база даних, яку потрібно тільки поповнювати.

Передумовою оптимального використання цих є деталізоване і систематичне документування всіх колишніх зведень по аналізу переваги.

Практичний приклад. Як "Ксерокс" поліпшив збут за допомогою аналізу переваги відпуску товарів при керуванні запасами. Відділ "Комерційна логістика і збут" у "Ксероксі" аж до початку 80-х років міг підвищувати свою продуктивність щорічно тільки на 3-5 %. Цього виявилося недостатньо, щоб залишатися конкурентоздатним з погляду цін на ринку копіювальних апаратів.

Керівники збутових центрів з'ясували, що самою слабкою ланкою в логістичному ланцюзі є етап від надходження товарів на склад готової продукції до їхнього відправлення. З метою ліквідації цього вузького місця на початку 1981 р. одному з працівників доручили пошук придатного партнера для порівняння, але не з конкурентів.

Цей працівник використовував у своїх пошуках спеціалізовані журнали, а також галузеві союзи і консалтингові компанії, поки не наткнувся на фірму "Л. л. Бин", постачальника спортивних товарів. Це підприємство було відомо своєю системою керування запасами, розробленої за допомогою гуртків якості. Одночасно була виявлена велика подібність з "Ксероксом", тому що "Л. л. Бин" також мав потребу в системі управління запасами і збуту для дуже різнорідних з погляду форми, маси і розміру товарів.

Відвідування делегації "Ксерокса" у складі трьох осіб фірма "Л. л. Бин" і порівняння таких оціночних показників роботи, як "число замовлень на людино-день", "кількість виробів у штуках на людино-день" і, у першу чергу, "число ходок на людино-день" розкрили разючу різницю ("ходка" описує шлях до контейнера): "Л. л. Бин" перевершив фірму "Ксерокс" у три рази за показником "кількість ходок на людино-день".

Як головну причину можна було виділити набагато більше число видів робіт, керованих комп'ютером, на підприємстві "Л. л. Бин". Так, наприклад, розміщення товарів, а, відповідно, і поточне сортування та відпустка товарів по замовленнях., проводилися залежно від швидкості обігу, щоб зменшити шлях переміщення продукції.

Позитивний досвід призвів до подальших проектів у області комерційної логістики і збуту, де партнерами порівняно, серед інших, сталі фармацевтична оптова фірма і виробник побутових приладів. Великий успіх аналізу переваги в "Ксероксі" знайшов своє відображення в підвищенні щорічного приросту продуктивності на 10 % у наступні роки. З них 3-5 % належить до аналізу переваги.

За останні роки багато стало відомим про підвищені вимоги до бенчмаркінг, даній сфері пріоритети можуть встановлюватися методом узгодження та аналітичним способом. Якщо при здійсненні діяльності по бенчмаркінг, що сконцентрована на бізнес-процесах, пріоритети віддаються саме декільком життєво важливим для компанії процесам, при цьому поєднуючись з кращими методами проведення бенчмаркінг, це є свідченням наявності безпосередньої підтримки цілей компанії.

10.2.3. Етапи проведення бенчмаркінга

З огляду на визначений нами підхід до бенчмаркінгу, як процес, доцільно говорити про певні його стадії або про етапи, які ми і розглянемо нижче.

1. Вибираємо, що буде порівнюватися (продукти, процеси).

2. Виявляємо критерії дня порівняння - фінансові й економічні, геополітичні та безпекознавчі показники, ключові чинники успіху (КЧУ), показники ефективності процесів. Обрані показники повинні бути важливими для роботи самої компанії, характерні для неї і для тієї компанії, з якою ведеться порівняння

3. Визначаємо, з ким будемо порівнювати (з іншим підрозділом власної компанії, з аналогічною службою підприємства зі свого холдингу, з конкурентом, з лідером галузі).

4. Збираємо дані для порівняння.

5. Проводимо аналіз і виробляємо програму посилення власного положення за тими показниками, по яких варто наздогнати і перегнати об'єкт для порівняння: встановлюємо обґрунтовані задачі, визначаємо, що необхідно і що в дійсності можна зробити, щоб домогтися відповідних результатів, зіставляємо планований прибуток з витратами на їхнє досягнення.

Роберт Кемп виділяє 10 етапів процесу бенчмаркінга.

1. Ідентифікація предмета бенчмаркінга.

2. Ідентифікація партнера по бенчмаркінгу.

3. Визначення методу збирання даних;

4. Визначення розбіжностей, важливих з погляду забезпечення конкурентоздатності.

5. Планування майбутніх показників ефективності.

6. Повідомлення результатів.

7. Визначення функціональних цілей.

8. Розроблення плану дій.

9. Утілення планів і моніторинг результатів.

10. Повторна перевірка контрольних крапок бенчмаркінга.

У більш узагальненому плані дані етапи можна підсумовувати в п'ять етапів процесу бенчмаркінга.

Етап 1. Планування (1-3). Необхідно визначити, стосовно чого і до кого проводити бенчмаркінг. Далі варто спланувати дослідження та провести його шляхом збирання необхідних даних і інформації, проведення огляду кращих методів організації виробничих процесів.

Етап 2. Аналіз (4-5). Досліджуються розбіжності між реальними і плановими показниками і планується майбутній рівень ефективності.

Етап 3. Інтеграція (6-7). Необхідно довести результати до відома тих, хто повинен мати дану інформацію, і розробити нові цілі. Важливим моментом є одержання ухвали й у разі потреби перегляду цілей у відношенні ефективності.

Етап 4. Дії (8-10). Необхідно почати дії, здійснювати моніторинг прогресу і переглянути контрольні крапки бенчмаркінг у міру потреби. На даному етані кращі методи уже впроваджені та періодично, у міру потреби, піддаються переоцінці. З цією метою необхідно: розробити план дій, упровадити дії та здійснювати моніторинг, повторно перевіряти крапки бенчмаркінг.

Етап 5. Результати. Можливе досягнення лідерства. Для цього необхідно визначити, коли досягається положення лідерства, провести оцінку бенчмаркінг як діючого процесу.

10.2.4. Види бенчмаркінгу

Безперечно, що бенчмаркінг має розгалужену внутрішню структуру. Отже, доцільно говорити про видову картину бенчмаркінгу.

Торкнемося питань впровадження бенчмаркінга у контролінг, насамперед, у контролінгові дослідження. Бенчмаркінг швидше варто розглядати як дослідження, проведене паралельно з контролінговими дослідженнями, а не як - включене в їхній склад. Це обумовлюється тим, що в контролінгові дослідження традиційно включаються дослідження внутрішнього середовища в організації, ринку, споживачів і конкурентів, водночас як бенчмаркінг спрямований, головним чином, на вивчення, запозичення та впровадження у власну діяльність кращих технологій, виробничих процесів і методів організації виробництва і збуту продукції.

Відтак багатокомпонентність самої діяльності обумовлює і наявність підстав для класифікації видів бенчмаркінгу.

Отже, серед основних видів бенчмаркінга можна виділити:

1. Внутрішній бенчмаркінг, що представляє собою бенчмаркінг процесу, здійснюваний усередині корпорації та полягає у зіставленні характеристик підприємницьких одиниць.

2. Конкурентний бенчмаркінг припускає дослідження специфічних продуктів, можливостей процесу або адміністративних методів підприємства-конкурентів.

3. Функціональний бенчмаркінг - порівняння визначеної функції двох чи більше організацій у тому ж секторі.

4. Бенчмаркінг процесу, спрямований на зміну визначених показників і функціональності для їхнього зіставлення з підприємствами, характеристика яких адекватною в аналогічних процесах.

5. Загальний бенчмаркінг - бенчмаркінг процесу, що порівнює визначену функцію двох або більше організацій незалежно від підприємницької діяльності.

6. Асоціативний бенчмаркінг проводиться організаціями, які перебувають у вузькому бенчмаркінговому альянсі, протокол якого міститься в Кодексі поведінки бенчмаркінга.

7. Глобальний бенчмаркінг - розширення стратегічного бенчмаркінгу, що включає також асоціативний бенчмаркінг.

Існують також бенчмаркінг витрат, характеристики, клієнта; оперативний бенчмаркінг і ін.

Розвиток бенчмаркінга тісно пов'язаний з тим, як підприємства розуміють якість. Можна виділити кілька етапів у зміні розуміння та відносини підприємств до якості.

Перший етап можна назвати - інспекція. Він характеризується перевіркою якості готової продукції. Для забезпечення контролю якості фірма вкладає кошти в удосконалення систем якості, а не у бенчмаркінг. Подібне було в колишньому СРСР, коли комплексні системи управління якістю одержали широке поширення. Однак саме розуміння якості в основному носило технократичний підхід, при цьому наголос робився на якості продукції.

На цьому етапі можливо часткове застосування продуктового бенчмаркінга, основною метою якого буде порівняння власної продукції з товарами конкурентів. Однак недолік інцюрмації не дає змогу повною мірою використовувати досвід і знання конкурентів.

Другий етап пов'язаний з посиленням контролю. На фірмах упроваджується стандарт якості ISO 9000. Бенчмаркінг застосовується по всіх ключових питаннях бізнесу. Широко залучаються консультанти до розроблення і впровадження процедур бенчмаркінга.

Різко змінюється ставлення до якості. Найважливішою стає якість процесу, у якому якість продукції є тільки одним з елементів чи складовою загальної якості. Фірми починають усвідомлювати, що задоволення споживача є запорукою їхніх успіхів у бізнесі. Поступово змінюється їхнє ставлення до того, що становить зміст задоволення споживача і як можна і необхідно вирішувати його проблеми.

Відмінною рисою наступного етапу можна вважати виникнення ніж фірмами й усередині них партнерських відносин і кооперації. Це пов'язано зі зміною розуміння конкуренції не тільки між фірмами, але й усередині організації. Як відомо, між різними підрозділами фірми встановлюються конкурентні відносини. У кожного підрозділу свої цілі, задачі, функції, проблеми. Дуже часто виникають суперечності та і складності у взаємовідносинах. Усе це приводить до зниження керованості та цим самим впливає на загальну ефективність. Кооперація і партнерство усередині фірми приводить до більш ефективного інформаційного обміну між підрозділами.

Аналогічне відбувається та на міжфірмовому рівні. При цьому, у понятті "конкуренції" з'являється нова складова - взаємодія. Саме взаємодія і суперництво фірм у сучасному бізнесі є основою для задоволення потреб споживачів і завоювання конкурентних переваг.

На цьому етапі застосовується бенчмаркінг конкурентоздатності та стратегічний бенчмаркінг.

Четвертий етап пов'язаний з тим, що вся організація представляє із себе єдине чи ціле єдиний механізм. Процес прийняття рішень відбувається тільки на основі вичерпної та точної інформації за умови забезпечення загальної ефективності діяльності фірми. Усередині організації виникає синергетичний ефект. На цьому етапі стратегічний бенчмаркінг переходить у глобальний.

10.3. Перспективи бенчмаркінгу національної безпеки

10.3.1. Поняття та зміст бенчмаркінгу національної безпеки

Інтегруючи викладені вище положення спробуємо екстраполювати концептуальні положення щодо бенчмаркінгу стосовно конкретної сфери життєдіяльності. Відтак, йтиметься про бенчмаркінг національної безпеки. Зважаючи на абсолютне новаторство розглядуваного аспекту, одразу ж зауважимо на можливі недоліки та неточності окремих положень. Швидше за все їх розглядати як гіпотезу, певний варіант, втім важливий і необхідний для подальших розробок.

Звичайно постає логічне запитання, а чому бенчмаркінг національної безпеки, що саме бенчмаркінг може дати безпеці або навпаки? Щоб відповісти на це запитання зробимо спробу, визначити саме поняття "бенчмаркінг національної безпеки". Це ми робимо з тією метою, щоб оперувати точною термінологією, і розглядати явища, опираючись на той зміст, який міститься у терміні. Останній, своєю чергою, віддзеркалює наше бачення, змістовний бік того чи іншого процесу. Як казав свого часу Гельвецій: "Визначившись у поняттях, людство позбудеться половини своїх проблем".

Бенчмаркінг національної безпеки - збір, аналіз оцінка інформації про діяльність найкращих підприємств в галузі забезпечення безпеки, а також про методи управління, що ними використовуються.

Мета бенчмаркінгу національної безпеки - підвищення ефективності власної діяльності та завоювання переваг у конкурентній боротьбі. Зокрема, невикористання бенчмаркінга українськими фірмами, що пропонують свої послуги на ринку безпеки, має прямий наслідок: в Україні нині не існує жодної структури недержавної форми власності, яка б могла забезпечити безпеку об'єкта по усіх напрямках на однаково високому рівні, і при цьому зберігати рівень загальної безпеки на високому рівні.

Бенчмаркінг національної безпеки дає змогу швидко і з малими витратами виявити проблемні ситуації в алгоритмах забезпечення безпеки, починаючи від оцінки можливостей і потреб самого клієнта у забезпеченні безпеки, закінчуючи кінцевим результатом, тобто обумовленим рівнем безпеки як наслідком вжитих заходів.

Бенчмаркінг національної безпеки допомагає керівнику підприємства в галузі безпеки, в якому виникли проблеми з витратами та якістю забезпечення безпеки. Саме тут бенчмаркінг виступає лакмусовим папірцем, який відлунює проблеми в роботі та конкретизує їх. Саме відсутність бенчмаркінгу національної безпеки спричинила розпад одного із засновників недержавного забезпечення безпеки - фірми "Сакура", яка перебувала під керівництвом О. Дічека, а зараз поглинена концерном АРГ.

Проблема керівництва даної компанії полягала у тому, що вони недооцінювали здатність бенчмаркінгу національної безпеки як постійно здійснюваного процесу, який має бути спрямовано не тільки на відповідність конкуренції, а й на перемогу над нею. У даному випадку бенчмаркінг національної безпеки має розглядатися як процес, що створює не тільки новий товар (у нашому випадку обумовлений рівень безпеки об'єкта), а й просуває його на ринок. Доволі успішною у даному напрямі можна назвати роботу української компанії "Епос", яка посіла чільне місце у сфері забезпечення інформаційної безпеки, більше цього, постійно вдосконалює власні напрацювання та рівень, що дає змогу їй впродовж тривалого часу утримувати пальму першості як бездоганного лідера у цій сфері.

У даному випадку необхідно розуміти, що головним мірилом бенчмаркінгу є об'єкт. Саме його незадоволені потреби та інтереси у безпеці мають стимулювати компанії до підвищення ефективності їх функціонування. Причому увага має приділятися не тільки самому результату, а й процесу.

З огляду на це, бенчмаркінг національної безпеки - планомірне вивчення кращої практики конкурентів і лідируючих компаній, порівняння власного процесу забезпечення безпеки з еталонними зразками з метою впровадження кращих методів у власну діяльність.

Таким чином, ми виділяємо наступні складові бенчмаркінгу безпеки:

● систематичний моніторинг (спостереження, оцінка і прогноз) кращої практики забезпечення безпеки;

● систематичне навчання на кращих прикладах забезпечення безпеки;

● адаптація отриманого досвіду до власної специфіки забезпечення безпеки;

● застосування отриманого досвіду у власну діяльність;

● оцінка процесу та результату застосування ефективних технологій у власній діяльності;

● вироблення стратегії подальшого бенчмаркінгу національної безпеки.

Дійсною і реальною причиною проведення бенчмаркінга національної безпеки і, передусім, початком проведення досліджень саме у цій сфері, є прагнення компаній до досягнення конкурентоздатності. Бенчмаркінг національної безпеки є дієвим процесом, що дає змогу перетворити неефективну діяльність в ефективну та прибуткову. Так, наприклад, нині, окрім Києва, відсутні компанії, які займаються підготовкою водіїв-тілоохоронців. Можна назвати тільки фірму Альфа-Щит, а також Академію водійської майстерності, які навчають контраварійному водінню. Втім послуги щодо надання послуг водіїв-тілоохоронців пропонують багато компаній. Звичайно, це ще раз доводить, що бенчмаркінг національної безпеки є не тільки новою науковою дисципліною, а й взагалі новим напрямом на практиці.

До предмету бенчмаркінгу національної безпеки належать процеси забезпечення безпеки.

Об'єктом бенчмаркінгу національної безпеки є компанія-конкурент, яка більш ефективно забезпечує безпеку або загалом, або у певній сфері життєдіяльності, що обумовлено або кращими результатами, або застосуванням кращих методів забезпечення безпеки.

Суб'єктом бенчмаркінгу національної безпеки виступає компанія, яка вбачає потреба у підвищенні ефективності процесів забезпечення безпеки через застосування бенчмаркінга.

Звичайно, голови багатьох компаній прагнуть мислити, виходячи виключно з критеріїв ефективності. Керівникам потрібен результат - велика кількість клієнтів. Відтак, якщо у компанії конкурента кількість є більшою, вони воліють знати, що є контрольною точкою, при цьому подеколи втрачають процес, який визначає досягнення цієї контрольної точки. Отже, професіонали мають усвідомити, що при проведенні бенчмаркінгу найбільший результат забезпечує зосередження на процесах забезпечення безпеки та їх удосконаленні. За іншого випадку керівники служб безпеки блукатимуть манівцями, а їх діяльність буде більш схожою на танці сліпих на мінному полі. У більш загальному плані, і ми вже окреслили з цього приводу власне бачення, при проведенні бенчмаркінгу національної безпеки керівник має послуговуватись процесно-орієнтовним, а не проблемно-орієнтовним підходом.

Ми дотримуємося позиції, згідно з якою компанії, що надають послуги із забезпечення безпеки, особливо в недержавному секторі, втратили зв'язок з основними бізнес-процесами (у даному випадку забезпечення безпеки є бізнес процесом, оскільки для суб'єкта забезпечення безпеки це є процесом, який приносить прибуток). У кампанії важко знайти спеціалістів, які б могли надати опис важливого для компанії процесу. В усіх процесах можна виділити параметри входу, етапи процесу, параметри виходу, зворотний зв'язок і результат. Причому такий підхід є не новим, вів вже давно використовуються у класичній теорії соціального управління.

За даної схеми параметри входу - потреба (інтерес) об'єкта у забезпеченні безпеки;

● етапи процесу - сама діяльність, спрямована на забезпечення обумовленого договором рівня безпеки;

● пара метри виходу - гарантований результат (обумовлений договором рівень безпеки об'єкта), критерій результатів - процент повторних замовлень цього клієнта, а також звернень за даним видом послуг інших клієнтів за його рекомендацією.

Отже предметом бенчмаркінга безпеки (БМБ) є процес і результат забезпечення безпеки однією компанією, а також процес і результат використання отриманої інформації на користь власної організації. БМБ не можна обмежувати тільки контрольною точкою, лишаючи поза увагою сам контекст і умови та чинники її досягнення, що умовно називають процесом. Водночас хотіли акцентувати увагу і на тій обставиш, що обмежувати бенчмаркінг тільки вивченням самого процесу без розроблення ефективної методології застосування результатів успіху для власної компанії та вивчення результатів цього застосування є не повним. За таких умов порушується зворотний зв'язок, за допомогою якого і можна оцінити результат та ефективність впровадження успішного процесу і результат в діяльність іншої організації. На жаль, в Україні, дана теза ще не знайшла широко розуміння та розповсюдження, тому що здебільшого для забезпечення безпеки звертаються або до правоохоронців (чинних або колишніх), або, і це у кращому випадку, до своїх знайомих, котрі працюють на ривку безпеки. Так само, як і компанії, що працюють на даному ринку, не дуже часто використовують механізм зворотного зв'язку для підвищення ефективності власної діяльності, що напевно і в однією з причин певної недовіри пересічних громадян до недержавних компаній, що надають послуги у сфері безпеки.

Здебільшого, якщо проаналізувати діяльність нині існуючих компаній у даній сфері, то можна дійти цікавого висновку: усі вони рекламують результати, жоден не каже про підвищення ефективності процесу. Так, наприклад можна почути:

● про зменшення часу для приїзду чергової машини на об'єкт, що охороняється;

● про зменшення кількості часу на відстріл 8 патронів;

● збільшення кількості об'єктів, що охороняються, збільшення осіб, що у минулому працювали у правоохоронних органах тощо.

Таким чином, нам демонструють колишній результат, а не сьогоднішній. Нам демонструють порівняння результатів (кращих контрольних точок), замість того, щоб продемонструвати порівняння процесів. У цьому, на наше глибоке переконання, і криється проблема у сучасному бізнесі в сфері безпеки.

Наприклад, у Москві є розробленою і успішно діє програма щодо відео спостереження за вулицями та місцями найбільшого скупчення людей. Причому за допомогою спеціально розробленої програми увесь відеоматеріал обробляється комп'ютером і в разі знаходження небезпечних, або таких що становлять загрозу, об'єктів на екрані оператора видається сигнал - йому залишається на власні очі подивитись на екран і в разі ідентифікації небезпеки повідомити міліцію. Втім дана практика нашим компаніями не вивчається. Взагалі недержавний сектор безпеки є нині несформованим, і таким що має багатющий потенціал для свого розвитку, причому опираючись на здобутки не тільки емпіричні, а й наукові.

Маємо відстежувати процеси, які передували успіху, складовим компонентом яких є методи.

Однією з головних цілей бенчмаркінгу національної безпеки є забезпечення можливості моніторингу адаптації та втілення кращих результатів до власної сфери діяльності, левову частку увагу приділяючи процесам, а не контрольним точкам.

Завданнями бенчмаркінгу національної безпеки виступають. 1. Проаналізувати діяльність. Компанії, що здійснюють БМБ, мають оцінити слабкі та сильні сторони існуючих процесів забезпечення безпеки, проаналізувати критично важливі складові затрат, врахувати претензії та потреби клієнтів у безпеці, виділити сфери діяльності, які мають бути вдосконалені та в яких необхідно зменшити час циклу, віднайти способи зменшити кількість помилок І недоліків або зменшити обіг активів.

2. Знати конкурентів і лідерів у певній галузі безпеки. Компанії, що здійснюють бенчмаркінг, мають вияснити, хто є кращим з кращих. Насамперед, це залежить від вміння та можливості керівника тієї чи іншої компанії визнати себе у чомусь недосконалим, а тому виявити бажання перейняти досвід інших. Яскравим прикладом тому, є компанія Майстер Сек'юріті, президент якої читає лекції у одному з навчальних закладів, і на своїх заняттях наводить приклади позитивної роботи тільки своєї фірми, водночас, критикуючи решту інших компаній, що надають послуги в сфері безпеки. Це підкреслює потреба удосконалення підходів щодо ідентифікації конкурентів, а також здатності усвідомлювати та переймати позитивний та кращий досвід інших. Керівник, який вважає діяльність свої фірми досконалою є утопістом, а незастосування методів бенчмаркінгу може призвести до розпаду і банкрутства не тільки даної компанії, а й іміджу її керівника.

3. Підключити до процесу забезпечення безпеки кращих з кращих. Компанії, що зацікавлені у проведенні бенчмаркінгу, мають вчитися у лідерів, визначити точку, в якій вони перебувають і подальший напрям, дізнатися, якими є найкращі методи компаній-лідерів, визначити їх способи підвищення ефективності та перейняти такі. Саме тому для забезпечення безпеки мають залучатися найкращі, а не тільки ті, хто проходив службу в правоохоронних органах.

4. Досягнути переваги. Компанії, які застосували бенчмаркінг, мають спромогтися досягти результатів, які б стали новими контрольними точками проведення бенчмаркінга.

Отже, головним, що маємо винести з цього, є те, що бажані результати можуть бути досяжними тільки через зміну процесів. Бенчмаркінг національної безпеки, що ґрунтується на процесі, є бенчмаркінгом результативним.

Що стосується принципів БМБ то вони збігаються із загальними принципами та процесами, котрі були розглянути вами у попередніх розділах. Відтак, доцільним вважаємо розглянути перспективи розвитку бенчмаркінга національної безпеки в Україні.

10.3.2. Перспективи розвитку бенчмаркінга національної безпеки в Україні

Дуже важко щось передбачати. Це належить особливо і до бенчмаркінгу, який перебуває на стадії формування, що обумовлено інтересом, який виявляється до теми удосконалення забезпечення безпеки і різноманітністю організацій і окремих осіб, які використовують бенчмаркінг на практиці. Завдячуючи появі нових методик доцільніше говорити про стадії розвитку бенчмаркінга, ніж про остаточну концепцію його розуміння. Одним із способів оцінки майбутнього бенчмаркінгу є розгляд головних позицій пізнання управління бенчмаркінгом. Зрозуміти значення бенчмаркінга в майбутньому можливо через оцінку деяких проблем, що виникають, які, у кінцевому випадку, мають бути вирішені за допомогою бенчмаркінгу, що призведе до остаточного формування процесу як інструмента удосконалення бізнесу.

Передусім необхідно тверезо підходити до класифікації процесів забезпечення безпеки, ґрунтуючись на методології бенчмаркінгу. Дана класифікація має бути орієнтованою на процес, а не на діяльність або бачення організації. Система класифікації має:

● враховувати точку зору споживача послуг безпеки;

● бути простою при використанні;

● використовувати визначення, що є зрозумілими і неспеціалісту;

● володіти зрозумілою структурою;

● демонструвати природну взаємодію і зв'язок;

● бути заснованою на ієрархічному поглядові на компанію.

Система класифікація має бути гнучкою і передбачати можливість включення нової інформації. Класифікацію необхідно використовувати в якості інструмента діагностики з тим, щоб зрозуміти діяльність компанії, і те, як вона безпосередньо здійснюється. Класифікація має забезпечити чіткіше і повніше розуміння меж і наступності процесів, через те, що її відсутність негативно впливає на ефективність досліджень, що проводяться.

До основних чинників, що лежать в основі бенчмаркінгу національної безпеки належать:

● впевненість у потребі змін;

● визначення того, що саме має бути змінено;

● уявлення про те, як ці зміни вплинуть на організацію загалом. Значення бенчмаркінга національної безпеки:

● існуюча розбіжність між методами, що застосовуються однією компанією та методами, що застосовуються іншою, створює потреба перетворень;

● розуміння кращих методів, що застосовуються в галузі забезпечення безпеки, визначає, що саме має бути змінено;

● методи забезпечення безпеки, які були віднайдені в інших організаціях, дають уявлення про кінцевий результат перетворень.

При цьому бенчмаркінг національної безпеки застосовується на постійній основі і охоплює усю компанію. Також має існувати усвідомлена потреба пошуку і впровадження кращих методів організації процесів забезпечення безпеки.

Постає логічне запитання: як досягти досконалості бенчмаркінга безпеки? Як розпізнати його?

Для цього необхідно розуміти декілька чинників:

● процес управління - комплекс заходів, спрямованих на організацію, підтримку та забезпечення діяльності по бенчмаркінгу;

● логічне обґрунтування бенчмаркінга;

● таким буде сам процес розвитку бізнесу;

● усвідомлення взаємозв'язку між бенчмаркінгом та удосконаленням бізнес-процесів, за нашого випадку процесів забезпечення безпеки;

● розуміння органічної єдності бенчмаркінга з іншими ініціативами, спрямованими на удосконалення діяльності організації.

Рівень проведення бенчмаркінга залежить від того, наскільки послідовно здійснюється дослідження керівництвом компанії. БМБ має спри

ЛІТЕРАТУРА | Химические элементы


Строение клетки | Энергетический обмен веществ | Фотосинтез | Биосинтез белка | Размножение | Виды размножения | Гаметогенез | Онтогенез | Генетика | Изменчивость |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати