Головна

Методика виконання роботи

  1. I. МЕТОДИКА
  2. IV. Виконання тестових завдань
  3. IV. МЕТОДИКА РАЗРАБОТКИ АСОИУ
  4. VІ. Практичне застосування учнями знань. Виконання з'єднань деталей аплікації.
  5. Аварійно-відновлювальні роботи при повені.
  6. Активизирующая методика
  7. Аналіз фактичного стану досліджуваної проблеми(відповідно до обраної теми роботи).

Робота 1 Потенціометричне визначення рН розчинів електролітів та біологічних рідин.

рН- метр включають у електромережу на 15-20 хв. для прогріву. Хлорсрібний і скляний електрод разом із термометром під'єднюють до вимірювального блоку приладу і опускають у досліджуваний розчин. Ручку термокомпенсації ставлять навпроти значення за показом термометра. Натискають на клавішу «рН» і клавішу діапазон вимірювань

«1-14». Відмітивши покази приладу, на їх підставі натискують клавішу, яка відповідає більш вузькому діапазону рН. Записують визначення рН розчинів і біологічних рідин у таблицю:

№ п/п Досліджуваний розчин Кд рН
експериментально теоретично
0,1 М НСООН 1,77*10-4    
0,1 М СН3СООН 1,75*10-5    
0,1 М ССІ3СООН 1,4*10-3    
0,1М NH4OH 1,77*10-5    
Шлунковий сік      
Сироватка крові      

Використовуючи дані таблиці, обчислити теоретичне значення рН досліджуваних розчинів слабких електролітів. Зробити висновки, порівнюючи числові значення рН одержані експериментально і теоретично.

Після роботи, сполоснувши електроди дистильованою водою, залишити їх в дистильованій воді. Вимкнути прилад.

Робота 2 Визначення концентрації соляної кислоти методом потенціометричного титрування гідроксидом натрію.

В чистий стакан відміряють 20 мл досліджуваного розчину НСІ, вносять в нього магнітик і ставлять на магнітну мішалку. Над посудиною прилаштовують мірну бюретку з 0,1 М розчином NаОН. Занурюють електроди (хлорсрібний і скляний) у досліджуваний розчин, вмикають рН-метр і вимірюють рН розчину до введення титранту і після кожної порції його додавання по 0,5 мл стандартного розчину результати вимірювання заносять у таблицю:

№ п/п Об'єм титранту, мл рН
     


За результатами вимірювань будують графік (криву титрування). На осі абсцис відкладають об'єм титранту (NаОН), а на осі ординат - відповідні значення рН.

Знайшовши за графіком еквівалентну точку і опустивши з неї перпендикуляр на вісь абсцис, установлюють об'єм лугу, який витрачено на титрування певного об'єму досліджуваного розчину кислоти.

Користуючись відомим співвідношенням Сk*Vk=Cл*Vл, визначити концентрацію кислоти і зробити висновок.

Заняття 18



Тема: Потенціометрія. Визначення окисно-відновного потенціалу. | Тема: Поверхневий натяг.

Тема: «Біогенні s-елементи; біологічна роль, застосування в медицині». | Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми | Тема: «Біогенні р-елементи; біологічна роль, застосування в медицині». | Нітроген і Фосфор як органогени. Токсичність сполук As, Sb, Bi, Pb, Se, Te, Tl. | Тема: d-елементи. Якісні реакції на катіони і аніони d-елементів. | Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми | Тема: Комплексоутворення в біологічних системах. | Тема: Величини, що характеризують кількісний склад розчинів. Приготування розчинів молярної концентрацій еквівалентів. | Методика виконання роботи | Тема: Основи титриметричного (об'ємного) аналізу. |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати