Головна

Структура положення про структурний підрозділ

  1. E. Поперечне положення, I позиція.
  2. II. Структура психологического исследования.
  3. UNIT 3. Структура английского предложения
  4. V2: Морфология, ультраструктура и функции хромосом
  5. V2: Предмет, задачи, методы, структура экологии.
  6. Автоматизовані системи управління підрозділами МНС України
  7. Алгоритмическая структура ПОВТОРЕНИЕ
Назва розділу Зміст розділу
Загальна частина Інформація про мсце підрозділу в структурі організації, порядок створення та ліквідації підрозділу, підпорядкованість, керівництво підрозділу, основні нормативно-правові документи, якими повинен керуватись підрозділ у своїй діяльності
Основні завдання Стислий перелік питань або проблем, для розв'язання яких і створюється структурний підрозділ
Функції Розгорнутий перелік робіт або дій, виконуваних персоналом підрозділу для забезпечення поставлених завдань (узгоджений з положеннями Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників)
Структура Структура конкретного підрозділу визначена керівником організації відповідно до обсягу, складності виконуваних робіт, поділу праці та штатно-фінансових можливостей
Службові взаємозв'язки з іншими підрозділами Організаційні та інформаційні взаємодії між підрозділами як по горизонталі, так і по вертикалі (проекти яких документів готує даний підрозділ, з ким їх погоджує, від кого яку інформацію одержує, коли яку інформацію та в які строки передає тощо)
Права Перелік делегованих підрозділу прав, користування якими сприяє виконанню закріплених завдань і функцій (одержувати від інших підрозділів необхідну для роботи інформацію, вести переписку з питань, що не потребують погодження з керівництвом, давати роз'яснення, консультувати з питань, що входять до компетенції підрозділу)
Відповідальність Персональна відповідальність керівника і працівників структурного підрозділу

Закріплення за посадовою особою службових обов'язків документально оформляється у вигляді посадової інструкції.

Посадова інструкція - це організаційно-правовий документ, що регламентує діяльність посадової особи. Оскільки стандартної форми посадової інструкції не існує, кожна організація розробляє власну або використовує чийсь досвід.Однією з кращих є така структура посадової інструкції для професіоналів, яка містить підрозділи.

· загальні положення;

· завдання й обов'язки;

· права;

· відповідальність;

· повинен знати;

· кваліфікаційні вимоги;

· взаємовідносини за посадою.

Посадову інструкцію розробляє керівник структурного підрозділу, а затверджує її перший керівник організації або один з його заступників. Якщо в структурному підрозділі є декілька однакових за назвою посад, то їхні завдання й обов'язки, права й відповідальність, взаємовідносини слід чітко розмежувати, а це означає, що посадова інструкція завжди має бути не типовою, а персоніфікованою.

Останнім часом серед фахівців з менеджменту персоналу все частіше пропонується посадову інструкцію замінити паспортом посади, який би містив також інформацію про індивідуально-психологічні якості працівника, умови праці, оцінку діяльності, оплату праці, соціальні гарантії тощо. Відповідним чином розроблений паспорт посади може бути корисним для:

· підготовки оголошення про вакансію;

· професійного відбору на посаду;

· професійної адаптації новоприйнятого працівника;

· вироблення критеріїв оцінювання роботи;

· забезпечення взаєморозуміння між роботодавцем і працівником;

· захисту прав роботодавця при звільненні працівника, який не відповідає вимогам.

Крім згаданих документів, посадові обов'язки працівників можуть частково регламентуватись контрактом, трудовою угодою, відомчими інструкціями й правилами, планами та графіками виконання робіт, терміновими позаплановими завданнями керівництва.

Посадові інструкції затверджують, як правило, для професіоналів, фахівців і технічних службовців, рідше - для керівників структурних підрозділів. Посадові обов'язки робітників регламентують робочі інструкції, змінні завдання, правила експлуатації устаткування та техніки безпеки, технологічні карти, інструктивні настанови майстра або технолога.

Регламентування посадових обов'язків персоналу доповнюєть чіткими правилами трудової поведінки, які повинен знати кожен працівник. У вітчизняній практиці для цього використовують Правила внутрішнього трудового розпорядку. Цей нормативний документ внутрішнього використання розробляють спільно адміністрація та представники найманого персоналу, а затверджуєть збори трудового колективу або конференції його делегатів. Усі питання, пов'язані з застосуванням Правил, вирішуються адміністрацією організації згідно з наданими їй Статутом правами, а в окремих випадках - спільно з профспілковим комітетом або за його згодою. Типова структура Правил внутрішнього трудового розпорядку охоплює такі розділи:

· загальні положення;

· приймання на роботу;

· права й обов'язки персоналу організації;

· робочий час і час відпочинку;

· відпустки;

· відрядження та переведення на нове місце роботи;

· заробітна плата, соціальне страхування й компенсації;

· заохочувальні та дисциплінарні заходи;

· розірвання трудового договору.

На відміну від наведеної типової структури Правил, у Правилах внутрішнього трудового розпорядку робітників і службовців іноді міститься розділ «Основні обов'язки адміністрації», що урівноважує обов'язки роботодавця та найманого персоналу.

За своєю юридичною природою Правила внутрішнього трудового розпорядку становлять собою нормативні угоди. Вони видаються відповідними органами державного управління за погодженням з профспілковими органами і не можуть суперечати законодавству про працю.

Правила внутрішнього трудового розпорядку можуть бути трьох видів:

§ Типові

§ Галузеві

§ конкретні

При прийнятті на роботу до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний: роз'яснити працівникові його права і обов'язки та істотні умови праці; ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором; визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами; проінструктувати з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони. Правила внутрішнього трудового розпорядку, Статути і Положення про дисципліну не мають змоги детально урегулювати правила поведінки при виконанні роботи на окремому механізмі, станку, обладнанні. Конкретизація порядку проведення роботи на окремих механізмах, верстатах, станках, обладнаннях визначається технічними правилами і інструкціями. Технічні правила не становлять собою нормативних актів, але з метою створення безпеки при виконанні робіт вони обов'язкові для виконання і тому також є правилами виконання конкретних робіт. Їх порушення можуть викликати застосування певних видів відповідальності.

Визначення і регламентування службових прав, повноважень та обов'язків працівників управління | Трудове законодавство

Тема 9. Регулювання трудової діяльності персоналу | Завдання регулювання трудової діяльності працівників організації. | Правила поведінки й дисциплінарні процедури. | Створення умов для ефективної діяльності персоналу |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати