Головна

Сучасні операційні системи

  1. CRM-системи. Визначення, призначення та особливості.
  2. D) формування системи соціологічної освіти
  3. ERP -, MRP - системи. Визначення, призначення та особливості
  4. I етап реформи банківської сістемиотносітся до 1988-1990 рр. (Підготовчий).
  5. III. операційні рахунки
  6. lt; question> Яке з перерахованих умов є головним для існування демократичної політичної системи?
  7. N Під елементом будемо розуміти складову частину складної системи, яка може характеризуватися самостійними вхідними та вихідними параметрами.

human rights) - пробщий термін, який застосовується до чотирьох основних між-

народним документам в області прав людини, укладеними під егідою

Організації Об'єднаних Націй:

1. Загальна декларація прав людини;

2. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні

них правах;

3. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права;

4. Факультативні протоколи до Міжнародного пакту про громадян-

ських і політичних правах.

5. Конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації -

іноді вважається частиною міжнародного білля про права людини.

світогляд сукупність поглядів людини на навколишнє

лишнього світ.

мораль- предмет вивчення етики; форма громадського соз-

нания, яка виступає у вигляді норм, правил і принципів, якими

люди керуються в своїй поведінці. Мораль регулює по-

ведення людини в усіх без винятку сферах суспільного

життя. Мораль того чи іншого суспільства, перш за все передбачає

певний зміст поведінки, то, як прийнято надходити,

звичаї. Мораль складається з моральної діяльності, пове-

дення людей, вчинків, особливим чином мотивованих; мораль-

них відносин людей. Моральна діяльність і відносини

відображаються і закріплюються в моральній свідомості.

мотив- внутрішнє, суб'єктивно-особистісне спонукання до

дії, усвідомлена зацікавленість в його скоєнні. серед

родинних понять - стимул, намір, мета, що відносяться до

ідеальної сторін вчинку. Мотив займає особливе місце, будучи

підставою вчинку, мотив реалізується в мети, хоча в практиці

моральної діяльності можливі розбіжності мети і моти-

вов.

Мужество- моральна якість, що характеризує поведінку

і моральне обличчя людини, якому притаманні сміливість, стій

кістка, витримка, самовладання, самовідданість, почуття соб

ного гідності. Виражається в здатності людини дейст-

вовать рішуче і найбільш доцільно в небезпечній і складній

обстановці, в умінні мобілізувати всі свої сили на досягнення

що стоїть перед ним цілі і в готовність піти в разі необхідно-

сти на самопожертву.

Навикі- дії, які людина настільки засвоїв в про-

процес тривалого вправи, що почав здійснювати їх більш

-менш автоматизовано. На відміну від звички, яка

включає потреба; схильність людини до дії, навички ка

саются лише технічної сторін! його діяльності та лежать разом

зі знаннями в основі умінь. У моральній діяльності посредст-

вом авиков може регулюватися вибір необхідних способів,

шляхів, засобів дії.

Ненавість- моральне почуття, відповідне отношені-

ям взаємної ворожнечі між людьми. За своїм змістом воно

включає ряд взаємозв'язаних моментів, наприклад, відраза і

бажання зла іншим; відмова в допомозі ненависному особі, протидії

дію всіх його прагненням. Почуття ненависті противополож-

але почуттю кохання.

Нігілізм- принцип, що характеризує ставлення людини до

моральних цінностей суспільства; означає заперечення загальних для

всіх моральних норм, принципів і ідеалів, невизнання будь-яких

громадських авторитетів.

норма- це певний стандарт поведінки представите-

лей людського суспільства.

норма моральная- проста, конкретна форма морально

го вимоги; виступає як елемент моральних відносин і як

форма моральної свідомості. У всякому суспільстві існує об'єк

єктивні потреба в тому, щоб в певних, часто повторювали

ряющий ситуаціях люди надходили однотипним чином. ця по-

потреба і реалізується практично за допомогою моральних норм.

Моральне вимога, виражене у вигляді норм, отримує отраже-

ня і в моральній свідомості в вигляді відповідних правил, запо-

ведей. Моральним свідомістю моральні норми формулюється в

як наказа, так само зверненого до всіх людей, яке вони

повинні виконувати неухильно в самих різних випадках.

Прикладом можуть служити деякі з «Десяти заповідей», ви-

дені в Біблії («Не убий», «Не вкради», «Шануй батька і матір

твоїх »). Однак самі по собі моральні норми не можуть служити

вичерпним керівництвом в моральній діяльності. така,

наприклад, моральна норма, як ' »Не убий», не може застосовуватися

у всіх випадках без винятку (наприклад, по відношенню до закоре-

нелому вбивці, який представляє небезпеку для суспільства, або по

відношенню до ворога в умовах військових дій). При цьому потрібно

виходити з більш узагальнених моральних уявлень - прин-

ципов, ідеалів, понять справедливості, добра, зла і ін. разли-

ють позитивні і негативні моральні норми. позитивні мо

моральні норми наказують необхідну лінію поведінки, по-

спонукає до певного роду дій («Будь правдивий», «Будь

чесний »). Негативні моральні норми забороняють будь-які

дії, обмежують вибір вчинку («Не вкради», «Не убий»).

Нормативна етіка- складова частина етики, в якій ста-

вятся і вирішуються проблеми сенсу життя, призначення людини,

змісту морального обов'язку людини, обґрунтовуються визна

поділені моральні принципи і норми.

Моральності культура особистості- ступінь сприйняття люди-

ловеком моральної свідомості і культури суспільства; показник

того, наскільки глибоко і органічно вимоги моральності по-

плоть у вчинках людини завдяки впливу суспільства і са

мовоспітанію. Моральна культура особистості виступає як

складна програма, що включає освоєний досвід людства,

який допомагає чинити морально в традиційних ситуаци-

ях, а також творчі елементи свідомості - моральний розум,

інтуїцію, що сприяють прийняттю морального рішення в про-

проблемної ситуації.

моральність поняття, що є синонімом моралі

(Російський варіант лат. Терміна «мораль», походить від слова

«Вдача»), що виражає реальні процеси в сфері людських

відносин, що визначає «рамки» гідної поведінки.

Нрави- звичаї, що мають моральне значення (цінність),

підтримувані в суспільстві за допомогою моральних відносин.

Поняття моралі близьке до поняття норм поведінки. Але на відміну від

останніх воно характеризує зміст поведінки (як саме

прийнято надходити), притаманного даному суспільству. Їм зазвичай поль

ся при описі і моральну оцінку існуючих в тому чи іншому

суспільстві норм поведінки, характеристиці способу життя людей.

Спілкування- процес взаємодії, встановлення прямого,

безпосереднього контакту між людьми. Люди не можуть нор

мально жити, обмінюватися досвідом, трудовими і побутовими нави-

ками, що не контактуючи один з одним. Сутність спілкування полягає в

прагненні й умінні жити з іншими людьми в злагоді і добро

бажаності. Воно будується на повазі гідності інших, з-

дотриманні вироблених людством простих норм моральності

ності.

Суспільна думка - засіб духовного впливу суспільства на поведінку окремих осіб і діяльність соціальних організацій, один із проявів моральних відносин. Будь-яка

форма суспільної дисципліни (звичаї, традиції, звичаї), по-

кільки вона стає законом соціального життя, якому доб-

ровольно слід більшість людей, відбивається в їх громадськості

ном свідомості і підтримується авторитетом їх спільного мне-

ня. Це колективна думка, що схвалює одні й засуджує

інші вчинки, є одним із способів регулювання пове-

дення людей в суспільстві.

відповідальність- категорія етики, що характеризує лич-

ність з точки зору виконання нею моральних вимог,

пропонованих суспільством, що виражає ступінь участі особистості

і соціальних груп, як в їх власному моральному совершен-

вання, так і в удосконаленні суспільних відносин.

Якщо борг людини полягає в тому, щоб практично здійснити

моральні вимоги, то питання про те, якою мірою ця задача

виконується або якою мірою людина винен у її невиконанні -

це питання про особисту відповідальність.

ставлення моральное- особливий вид суспільних відносин

ний, сукупність залежностей і зв'язків, які виникають у лю

дей в процесі їх моральної діяльності.

відносини моральні- Особливий вид суспільних відносин

ний, сукупність залежностей і зв'язків, які виникають у лю

дей в процесі їх моральної діяльності.

поведінка девіантное- особливий вид морального зла, що виражається в негативних відступах від норм і зразків поведінки.

Правова ідеологія- сукупність понять, уявлень,

поглядів, ідей, що відносяться до правової дійсності.

Правова психологія сукупність почуттів, емоцій, пріви-

чек і т.д., що характеризують ставлення особистості до різних пра-

вовим явищ життя і суспільства.

Правосознаніе- це одна з форм суспільної свідомості,

відбиває дійсність у формі юридичних знань, пра-

вових установок, ідей, поглядів, почуттів, емоцій, що регулюють по-

ведення людини в юридично значимих ситуаціях і виражають

його ставлення до права.

Поведінка- сукупність вчинків людини, що мають

моральне значення, скоєних ним у відносно продол-

тивний період в постійних або змінюються. якщо

поняття моральної діяльності характеризує тільки целена-

Правління і морально мотивовані дії, то поведінка

охоплює всі вчинки людини цілком, оскільки вони можуть

бути піддані моральній оцінці (незалежно від того, є

вони навмисними або ненавмисними, відбуваються по нравствен-

вим або ін. спонукань).

Полезность- одна з форм прояву громадського зна

чення предметів і явищ, а також дій людини; поклади-

кові роль, яку вони відіграють у задоволенні чиїхось ін-

тересов або для досягнення поставлених цілей. У моральній

діяльності поняття корисності характеризує вчинок з точки

зору його наслідків, реально досягнутого результату.

Правова оріентація- це сукупність правових установок

особистості або групи, безпосередньо формує програму

діяльності в юридично значимих ситуаціях.

Презумпція невинності- принцип, відповідно до кото

рим підозрюваний вважається невинним доти, поки його ви-

на не доведена судом.

злочин- поняття морального свідомості, характери-

зующий проступок з точки зору заходи, в який він порушує требо-

вання моральності. До злочинів зазвичай відносять ті вчинки

ки, які особливо небезпечні для людства, зневажають общепріня-

ті уявлення про гуманність і справедливості, не можуть бути

виправдані обставинами і відбуваються по аморальним моти-

вам. У більшості випадків поняття правового і морального пре-

надходження збігаються (вбивство, крадіжка). Однак на відміну від

права, яке вважає злочином тільки порушення офици-

ально санкціонованого закону, мораль може оцінювати як

злочину і дію, не карається правом.

Прінціпіальность- позитивне моральне якість,

характеризує особистість і її дії; означає вірність визна

поділеній ідеї в переконаннях і послідовне проведення цієї

ідеї в поведінці.

принцип- одна з форм моральної свідомості, в якій

моральні вимоги виражаються найбільш узагальнено. якщо

норма наказує, які конкретно вчинки людина повинна з-

вершать, а поняття морального якості характеризує окремі

боку поведінки і риси характеру особистості, то принципи в про-

щей формі розкривають зміст тієї чи іншої моральності,

висловлюють вироблені в моральній свідомості суспільства требова-

ня, що стосуються моральної сутності людини, його призначення,

сенсу життя і характеру взаємовідносин між людьми. вони

дають людині загальний напрямок діяльності і зазвичай служать

підставою для більш приватних норм поведінки.

Проступок- вчинок, за своїм змістом уявляю-

щий порушення вимог моральності.

професійна культура- висока ступінь оволодіння

професією, відповідний рівень правової та спеціальної

підготовки, освіченість і вихованість людини.

професійна мораль- Історично сформована з-

сукупність моральних приписів, норм, заповідей, кодексів про

належну поведінку представників певних професій.

Професійна мораль є частиною загальної моралі і має

певну специфіку в конкретних професійних сферах.

професійна честь- турбота про авторитет своєї про-

професії в суспільстві.

професійна етіка- це вид трудової моралі загально-

ства, який виступає перед особистістю у вигляді норм, приписів,

правил поведінки, оцінок морального обличчя представників раз-

особистих професій, особливо тих професій, предметом праці ко

торих є людина або соціальні групи.

Професійно-моральна деформація-спотворення

характеру і результату професійної діяльності, службової

них і позаслужбових відносин, розвиток в духовному світі челове-

ка негативних рис характеру.

Раскаянье- визнання власної провини і засудження своїх

минулих вчинків; проявляється або в голосному визнання перед

оточуючими своєї вини та готовності нести покарання, або

в особливому почутті жалю про вчинені діяння та помислах.

Каяття завжди розглядалося моральним свідомістю як не-

обходимо частина спокути, оскільки без нього неможливо ви-

правління людини в подальшому. Каяття може бути прояв

ленням совісті або почуття сорому, але в обох випадках воно виконати

няет роль самооцінки людиною своїх вчинків, яка направ-

ляє його подальші дії. Каяття - специфічно моральну

ний акт. Однак воно відіграє певну роль і в праві, де міра

покарання визначається з урахуванням каяття винного.

Санкція- підтвердження моральних вимог посред-

ством схвалення або засудження вже скоєних вчинків лю

дей. Моральна санкція є однією з форм духовного воздей-

ствия, вона відбувається за допомогою оцінки поведінки людей.

Оцінюючи який-небудь вчинок як добро, моральну свідомість тим

самим наказує здійснювати подібні вчинки в подальшому.

І, навпаки, негативна оцінка означає моральний заборона

на подібні вчинки в майбутньому.

Сенс життя- поняття, яке показує, в ім'я чого не-

обходима життя і діяльність людини.

совість - Категорія етики, що характеризує здатність

особистості здійснювати моральний самоконтроль, самостійно

формулювати для себе моральні обов'язки, вимагати від

себе їх виконання і виробляти самооцінку своїх по-

вчинків.

свідомість моральное- одна з форм суспільної созна-

ня, яка представляє собою систему поглядів, ідей, представ

лений про належну поведінку, відповідному соціальним инте-

ресам.

Соціальна установка особистості- це схильність

особистості сприймати та оцінювати інформацію, процеси, явле-

ня і готовність діяти у відповідності з цією оцінкою.

справедливість- поняття морального свідомості, характери-

зующий відповідний розподіл блага і зла між людьми

ми. Моральна справедливість - винагорода і покарання

людини за його вчинки відповідно до моральними требова-

нями.

сором- Один із проявів моральної самосвідомості лич-

ності; моральне почуття, в якому людина висловлює осуд

своїх дій, мотивів і моральних якостей.

Щастя поняття морального свідомості, що позначає таке

стан людини, яке відповідає найбільшій внутрішній

задоволеності умовами свого буття, повноті і осмислен-

ності життя, здійсненню свого людського призначення. В

Залежно від того, як тлумачиться призначення і сенс че

ловеческой життя, розуміється і зміст щастя.

Такт, тактічность- принцип етикету, що виражається в уме-

ванні людини що-небудь сказати або зробити речі, нікого не поста-

вив в незручне становище.

праці моральність одна з найважливіших сфер дії

моралі, яка охоплює всі сфери суспільно корисної діяль

ності людини. Громадська корисність праці - головний по-

показник його моральної цінності і джерело моральних ставлення

ний, що складаються в процесі праці.

Повага- одне з найважливіших вимог моральності,

що припускає таке ставлення до людей, в якому практично

визнається гідність особистості. Сформоване в моральному соз-

наніі суспільства поняття поваги передбачає: справедливість,

рівність прав, можливо більш повне задоволення інтересів

людей, надання їм свободи; довіру до людей, вніматель-

ве ставлення до їх переконанням, чуйність, ввічливість, делікатною

ність, скромність.

Формалізм- чисто зовнішнє слідування заповідям і нормам,

формальне виконання обов'язку, коли людина не замислюється над

соціальним значенням своїх вчинків, не усвідомлює дійсності

ного сенсу своєї моральної діяльності або не здатний мо

тівіровать її з точки зору потреб суспільства і людини.

При цьому скрупульозне виконання строго зафіксованих нрав-

жавних правил нерідко супроводжується порушенням найважливіших

загальних принципів моралі - гуманізму, справедливості, поваги до

людям.

Ханжество- негативне моральне якість, характери-

зующий особистість і її вчинки з точки зору способу виконання

нею моральних вимог; різновид морального форма-

лизма і лицемірства. Ханжа тлумачить вимоги морально

сти в дусі крайнього ригоризм, пуританства і нетерпимості, ви-

ставлять себе перед оточуючими зразком доброзвичайності і благодать

Честь, публічно демонструючи свої «чесноти», і бере на се

бе роль суворого охоронця моральності всіх інших.

мета- заздалегідь передбачуваний результат дії або діяль

ності людей, на здійснення якого вони спрямовані. це-

ленаправленность характер діяльності притаманний тільки людині в

його суспільного життя. Оскільки доцільний характер діяль

ності людини крім постановки мети передбачає вибір

найбільш придатних з наявних коштів для її здійсню

ществления, моральну оцінку відповідно до чинних

в суспільстві нормами підлягають не тільки цілі, але і використання

тих чи інших способів та засобів їх реалізації.

цінність моральная- одна з форм прояву моральних

відносин суспільства. Під цінностями розуміються,

- По-перше, моральне значення, гідність особистості

(Групи осіб) і її вчинків або моральні характеристики про-

суспільних інститутів;

- По-друге, ціннісні уявлення, які стосуються про-

ласті моральної свідомості, - моральні норми, принципи, ідеали,

поняття добра і зла, справедливості, щастя.

Цінізм- моральна якість, що характеризує презрітель-

ве ставлення до культури суспільства, до його духовних і моральності

вим цінностям. Цинізмом називають слова і діяння, в яких з-

вершается наругу над тим, що становить історичні

досягнення культури людства, знущання над моральними

принципами, осміяння дорогих людям ідеалів, попрання челове-

чеського гідності. Цинізм в поведінці і переконаннях характерний

для людей, які переслідують свої егоїстичні інтереси всіма мож

Можна, в тому числі і аморальними, засобами, а також для тих,

хто, розчарувавшись в будь-яких ідеалах, прийшов до аморального

банкрутства і духовної спустошеності.

Человечность- моральна якість, що виражає принцип

гуманізму стосовно до повсякденних взаємин лю

дей. Включає ряд більш приватних якостей - доброзичливість,

любов до людей, повага їх гідності, права на щастя, бла

гожелательность, співчуття, великодушність, самопожертву

заради інтересів інших.

Честь- поняття морального свідомості і категорія етики, тісно

пов'язана і багато в чому схожа з категорією гідності. поняття

честі розкриває ставлення людини до самої себе і ставлення до

нього з боку суспільства. Однак на відміну від поняття достоінст-

ва моральна цінність особистості в понятті честі зв'язується з

конкретним суспільним становищем людини, родом його діяль

ності і визнаними за ним моральними заслугами. якщо

уявлення про гідність особистості виходить із принципу равен-

ства всіх людей в моральному відношенні, то поняття честі, наобо-

рот, диференційовано оцінює людей, що знаходить відображення

в їх репутації. Відповідно честь вимагає від людини поддер-

проживати ту репутацію, якою володіє він сам або колектив, до ко

торому він належить.

почуття- емоційна сторона духовної діяльності

особистості, що характеризує поряд з переконаннями її суб'єктивну

моральну позицію. За своєю психологічною природою почуття -

це стійкі умовно-рефлекторні освіти в свідомості люди-

дини, що становлять основу його афективно-вольових реакцій в

різних ситуаціях (емоцій і спонукань). За своїм соціальної

ному утриманню моральне почуття є особливою

форму ставлення людини до різних явищ дійсно-

сти, засновану на їх відповідність або невідповідність потребно-

ня людини.

Евдемонізм- часто застосовувався в історії етики спосіб

обгрунтування моралі і тлумачення її природи і цілей. На відміну

від гедонізму основоположною категорією етики і вихідним

принципом моральності евдемонізм вважає поняття щастя,

досягнення якого оголошує вищим критерієм всякої добро

детелі і основою моральних вчинків.

Егоізм- життєвий принцип і моральна якість, характе-

різующее людини з точки зору його ставлення до суспільства і дру-

гим людям; означає надання переваги при виборі лінії по-

ведення власних інтересів перед інтересами суспільства і ок-

ружающих людей і є найбільш відкритим проявом ін-

дівідуалізма. Як моральна якість егоїзм оцінюється зазвичай

негативно.

Етіка- філософська наука, об'єктом вивчення якої є-

ється мораль: походження, структура, функції, а також проблеми

розвитку моральності. Етика - одна з найдавніших теоретичної

ських дисциплін, що виникла як частина філософії в період станів-

лення рабовласницького суспільства. Для позначення вчення про

чеснотах людини термін «етика» був введений Аристотелем.

Поступово в етиці почали розрізняти два роду проблем: питання про

тому, як повинна поступати людина (нормативна етика), і собст-

венно теоретичні питання про походження і сутність моралі

(Теоретична етика),

етикет- Сукупність правил поведінки, що стосуються зовнішньо-

го прояви ставлення до людей (поводження з оточуючими,

форми обігу євро і вітань, поведінка у громадських міс-

тах, манери і одяг). Етикет - складова частина зовнішньої культури

суспільства. Етикет виражається в складній системі детально роз-

блених правил чемності, чітко класифікує правила обхож-

дення з представниками різних класів і станів, з должно-

стнимі особами відповідно до їх рангом, правила поведінки в

різних колах. У той же час за суворим дотриманням етикету

може ховатися недоброзичливе та неповажне ставлення

ня до людей. Сучасний етикет зазнає суттєвого спрощення, приоб-

РЕТА сенс повсякденного доброзичливого і шанобливого

відносини до всіх людей. В цілому етикет збігається із загальними

вимогами ввічливості і такту.

Сучасні операційні системи

ЗМІСТ

- Сімейство Microsoft Windows ... .стр. 2

o Microsoft Windows 95 - 98 ... ...стр. 2

o Microsoft Windows NT4 ... ...стр. 2

o Microsoft Windows 2000, ... ...стр. 3

o Microsoft Windows Millennium Edition ...стр. 3

o Microsoft Windows XP ... ...стр. 3

o Microsoft Windows.NET ... ...стр. 5

- MacOS ... ...стр. 5

- OS / 2 ... ...стр. 6

- BeOS ... ...стр. 6

- Сімейство UNIX ... ...стр. 8

o Операційна система UNIX ...стр. 8

o Операційна система LINUX ...стр. 10

§ Загальна характеристика ОС LINUX ...стр. 10

§ Дистрибутиви LINUX ...стр. 11

§ Графічні інтерфейси LINUX ...стр. 14

- Висновок ... ...стр. 16

- Література ... ... стр. 17

- Практичне завдання ... ...стр. 18

Словник термінів | Сімейство Microsoft Windows.


Microsoft Windows 2000, | Windows ME | Microsoft Windows XP | Microsoft Windows.NET | Операційна система UNIX | Загальна характеристика ОС LINUX | Linux SlackWare | BlackCat Linux | Linux Mandrake | Corel Linux OS (TM) |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати