Головна

Агроекосистеми і їх регуляція.

  1. Агроекосистеми, їх відмінності від природних екосистем. Наслідки діяльності людини в екосистемах. Збереження екосистем.
  2. Агроекосистеми. Їх класифікація і відмінності від природних екосистем.
  3. Молекулярні механізми реплікації і її регуляція. Поняття про РЕПЛІКОН.
  4. Характеристика емоційних станів і їх регуляція.

13. біосфера і її структура. Поняття біосфера вперше було введено в 1875р австрійс. вченим, Зюссом, який розумів під біосферою весь простір атмосфери, гідросфери та літосфери, де зустрічаються живі організми. але основний внесок у вчення вніс В. Вернадський. У своїй класичній. роботі «Біосфера» (1926) автор визначив біосферу як особливу, охоплену життям, оболонку землі.біосфера- Область розподілу життя на землі, яка включає: --- верхню частину літосфери (До 3 км) - тверда оболонка Землі (т. Е. Земна кора) ---гідросферу - Водна оболонка (11км) ((Маріанська западина) - водна оболонка Землі

---нижній шар атмосфера до озонового шару- газоподібна зовнішня оболонка землі (20-25км). структура біосфери являє собою сукупність газоподібної, твердої і водної оболонок планети і живої речовини, їх населяє. кордони біосфери визначає поширення в ній живих організмів.

14. Роль живої речовини в біосфері. вчений Вернадський. визначив Б як особливу охоплену життям оболонку Землі. У фізико-хім. складі Б Вернадський виділяє слід. компоненти: ? живе вещ-во - сов-ть всіх живих орган-мов; ? відстале вещ-во - неживі тіла або явища; ? биокосное вещ-во - різнорідні прир. тіла; ? биогенное вещ-во продукти життєдіяльності ти живих орган-мов ? радіоактивне вещ-во; ? розсіяні атоми; ? вещ-во космічного походження. згідно з поглядами Вернадського весь вигляд Землі, все її ландшафти, атмосфера, хім. склад вод, товща осадових порід зобов'язані своїм походженням живому вещ-ву. життя-це сполучна ланка між космо-сом і Землею, до-рої, використовуючи енергію, що приходить з кос-Моса, трансформ-т відстале вещ-во, створює новий. форми матер. світу. Вернадський не займався проблемою возникн-я життя, він розумів її як природ. етап самоорганізації матерії в будь-якій частині космосу, що приводить до возникнов-ю все нових форм її істот-я. вчення Вернадського націлювали на изуч-е живих, відсталих і біокосні тел в їх нерозривній єдності. б-оболонка Землі, включающ. як область распростан-я живого вещ-ва, так і саме це вещ-во. Суч. живі істоти на планеті зосереджені в 3-х сферах (абіотіская чи середовище існування): літосфера-тверда оболонка, гідросфера-во. оболонка, атмосфера-пов. оболонка

15. Евола. біосфери і її перетворюється. в біосферу. БІОСФЕРА - простір на поверхні земної кулі, в якому поширені живі істоти. ЕВОЛЮЦІЯ біосфери: Добіотіческая фаза 1) утворення планет і її атмосфери 2) виникнення абіотичних кіл 3) утворення складних органічних кіл 4) виникнення кругообігу органічних сполук вуглецю. Біотична фаза 1) виникнення життя 2) поява фотоавтотрофні 3) збільшення біорізноманіття 4) поява людини. Основні функції біосфери: 1) газова 2) концентраційна 3) окисно - відновна 4) Інформаційна

16. Функції і завдання економіки ПП. головним завданнямекономіки прир. явл дослідні-е пріродоохр-го мех-ма функционир-я нар госп-ва в умовах докорінної перебудови економіки та її інтенсифікації. Розробка такого механізму повинна охоплювати три взаимосвяз-е стадії відтворення природних ресурсів: відновлення, експлуатацію та переробку. В першу чергу необхідно дослідити: екологічні наслідки розвитку науково-технічна прогресу як головного важеля інтенсифікації суспільного виробництва; вплив інвестиційної та структурної політики на сост-е окруж середовища і воспр-во прир ресурсів; систему екологічного управління та методи природоохоронного господарювання; міжнародне співробітництво в галузі відтворення природних ресурсів. виділяють слід. осн. мети курсу: ¦ Направляючу ¦ Координуючу ¦ Стимулюючу. виконання цих функцій в свою чергу ставить перед ек-кою природокористування-я слід. завдання: ? Розробка стратеги-чеських напрямків ресурсозберігаючого розвитку ек-ки і еколог. політики д-ви ? Формир-е сис-ми гос. регулир-я, прогнозування-я і контролю пріродоохр. деят-ти ? Досліджено-вання і наукове обгрунтування ХМП в усл-ях становлення рин. отнош-й ? досконалості-е організаційних основ управл-я природокористування третьому ? Розробка екон. механізму охорони окр. середовища і еф-ного природокористування-я з примі-ням рин. важелів ? Теоретичне обґрунтування і вироблення методичних підходів до визначення екон. показників прир.-охр. деят-ти виробничих об'єктів і ступеня їх впливу на окр. середу ? Установл-е шляхів і методів підвищення еф-ти использ-я прир. рес-сов, їх воспроизв-во, комплексної переробки сировини і вторинний-них рес-сов вироб-ва, зниження матеріало- та енергоём-кістки пр-ва з метою скор. шкідливого впливу на окр. середу

17. Поняття про природокористування. ЕП наука про рац. использ-і, расшир. відтвор-ве і охорони прир. рес-ів. Природокористування-е в шир сенсі понимю-ся як особ сфера деят-ти, направл на взаимосвяз-е рішення задач ресурсообеспеч-я економіки, ресурсо-Збережемо-я, сохр середовища життя людей і охорони разнообраз природи. "Природокористування" - поняття збірне, об'едіняющ його різного при форми, види і підвиди. У залежимо від виду ісп-го прир об'єкта виділяють: право землепольз-я, водопольз-я, недропольз-я, лесопольз-я, право корис-я животн світом, право корис-я атмосферні повітрям, комплексне прир-корис-е, т . е. користування декількома прир об'єктами. Кожен з вказано вище видів прир-я можна підрозділ на підвиди в залежимо від мети использ-я. Так, земля може исп-ся для потреб с / г, лісови госп-ва, пром-ти, енергетики; ліси - для загот деревини, живиці, второстеп лісови рес-в, для ведення мисливського госп-ва, для оздоровчого, наук і інших цілей; надра - в цілях геологич вивчення, розвідки і видобутку полезн ископ-х, размещ підземних об'єктів, захоронення відходів; животн світ - для полювання, рибальства. Цілі использ-я прир об'єктів визначені природно-ресурсного законодавчих-вом. Управління охороною окруж середовища і природокористування-м в Білорусі здійснювала-ся на організаційно-правової та нормативної основі. Органами управління є структури і підрозділи, що створюються всіма гілками влади - законодавчою, виконавчою та судовою.

18. методол-я екон. ПП і її зв'язок з ін. дисциплінами. Економіка природокористування-я формую-ся як галузеве направл-е в екон науці, ісследующ соц-економ закономірності ісп-я чол-м прир багатств і регулир-я відносин природи і суспільства. Вона изуч особливості госп мех-ма природокористування та методи наиб ефект-го взаємодій-я т-ва і прир середовища з метою предотвращ її подальшого забруднення і виснаження, підтримки норм умов воспр-ва і жизнед-ти людини. дослідження єдиного об'єкта- Природокористування - привело поступово до синтезу двох наук напрямків: екології та економіки природокористування. Інтеграція еколог і економ знань знаходить отраж в навч процесі вищ і середн спец навч закладів. Так, в різного при країнах світу читаються курси економіч екології, еконологіі, біоекономіки та ін. Підготовка економістів шир профілю предполаг взаємодій-е всіх навч дисциплін. Курс «ОЕіЕП» має наиб тісному контакті з ек теорією, кіт вивчає закони товариств пр-ва, распредел-я і потребл-я матер благ. Знання цих законів дозволяє здійснити більш глиб аналіз екол-економ-х відносин, дослідити їх роль і місце в суспільств пр-ве. Велика роль взаємозв'язків і з іншими екон дисциплінами: держ регулир-м, прогнозир і планиров економіки, фінансами і кредитом, бух обліком і аналізом госп деят-ти, економікою галузей госп-ва, статистикою, розміщу-м продуктивних сил, регіональною економікою та ін . У свою чергу в багатьох економіч дисциплінах рассматр-ся екологічний аспекти госп розвитку, що обумовлено залежністю економіч процесів від хар-ра і особливостей взаємодії т-ва з прир, необхідністю врахування проявів цієї взаємодії при організації госп деят-ти. Зв'язок еколог і економ природокористування з техніч науками обумовлена ??тим, що екологізація пр-ва, досконалості технологій з метою знижений негативн впливу виробляє сил на прир середу неможливі без урахування новейш досяг-й науки і техніки, їх екол-економ обгрунтування.

19. Історичне взаємодія суспільства і природи. Історичні етапи зміни біосфери людиною: 1. вплив на природу людини як біологічного виду. 2. сверхінтенсівним полювання. 3. Скотарство. 4. Землеробство. 5. 300 років тому - глобальна зміна всіх компонентів біосфери. Форми впливу людини на біосферу: 1. Зміна структури земної поверхні. 2. Зміна складу біосфери, кругообігу і балансу що становлять її речовин. 3. зміна енергетичного балансу біосфери. 4. зміна, що вносяться до біоту. У сис-ме взаємозв'язків т-ва з окр середовищем проблеми рац исп-ня і охорони прир рес-ів важлива роль належить правових питань за правилами поведінки людей. Сучасні. законад-во по природокористування-ю предст собою велику сис-му юрид норм, прийнятих законодавчих-ими органами влади (Нац. зборами). до законодавчих-ву приєднуючись-ють велику кількість підзаконних актів, указів, наказів, розпоряджень, інструкцій і т. д. Ця сис-ма екологічні права регулир-ет права, зобов-ти підприємств, організацій, установ.

Правові-еколог-е вимоги:? Закони, підзаконні та нормат акти-джерело позитивних інфо про ПраРусь-еколог вимоги, з них черпаючи-ся відомості про допустимі і Недопіла діях по отнош до прир. ? Гос-во осущ-ет виконання вимог з-ов, вдаючись до заходів переконання і примушу-дення. ? Еколог. профілактика (по ЗМІ) Легше Попереджув-дить, ніж испр-ть наслідки. ? Створення нов і соверш-ня істот-чих технологічних процесів.

Усе спрямовано на те, щоб не забруднювати окр середу.

20. закономірності та принципи природокористування. У розвитку взаимоотнош-й природи і т-ва наблюд-ся визна. закономірності, пов'язані з ур-ньому розвитку виробляє. сил і ступенем впливу їх на окр. середу. Разл. етапах госп. деят-ти соответств-ли свої принципи пп, т. е. кожне гос-во проходить 3 стадії еколого-екон. розвитку: 1) до 60-70-х рр XX ст. модель «фронтальної ек-ки». В основі пп в цей час лежав «екон. принцип »(отримання макс. благ при хв. витратах), природа рассматр-сь як Необмеж. джерело використовуваних чолом рес-сов і «стічна труба» для відмінності. відходів. Пріродоохр. деят-ть носила як би благодійний хар-р (створення заповідників, охорона унікальних пам'яток природи) 2) Різке погіршення кач-ва окр. середовища і зростання екон. витрат призвели до концепції «охорони природи». Принцип пп - еколого-екон-кий (отримання макс. Економ. Рез-тов при хв. Витратах і хв. Порушеннях прир. Середовища, але при цьому екон. Вигода превалює). встановлення даного принципу викликало прискорений ріст прогресу і розвитку науки, енергозберігаючих техн-гий. 3) Соціо-еколог. принцип (макс. екон. ефект досяг-ся при збереженні динамічних-чеського рівноваги екосистем та їх складових). Гл. ум-е - восстановл-е і збереження високого кач-ва окр. середовища. Дотримання принципу сталого розвитку, до-рої не повинно загрожувати майбутнім поколінням (паритет екол. І екон. Цінностей, т. Е. Розвиток з урахуванням еколог. Обмежень).

21. Основні закони і принципи екології (по Коммонер і Реймрсу). Вчені-екологи встановили загальні закономірності і принципи взаємодій-я чол. т-ва з прир. середовищем. Значення цих з-нов сост. в регламентації хар-ра і спрямованості чол. деят-ти в межах екосистем разл. ур-ня. 4 закону-афоризму Коммонера: 1) -всі пов'язано з усім (про загальний зв'язок і явищ в природі) 2) -всі має кудись діватися (закон збереження енергії) 3) Ніщо не дається даром (про ціну розвитку) 4)-природа знає краще (про гл. критерії еволюційного відбору)

Свою узагальнену классиф-ію екол. з-нов представив рос. вчений Н. Реймерс. Їм дано слід. формулювання: - закон соц.-еколог. рівноваги (необхід-ти збереження рівноваги між тиском на середу і відновленням цього середовища, як прир., так і штучним); - Принцип культурного управл-я розвитком (облік еколог. Обмежень); - Правило соц.-еколог. заміщення (необхід-ть виявлення шляхів заміщення чол. потреб); - Закон соц-еколог. незворотності (невозм-ть повороту еволюції руху назад від складних форм до простих);

22. Природні ресурси і їх класифікація. Природні ресурси бувають: --- вичерпні - діляться на невідновних, щодо відновлювані (грунт, ліси), відновлювані (тварини). --- Невичерпні - повітря, сонячна енергія, вода, грунт. Постеп склалися слід основн напрямки використання оцінок прир ресурсів: 1) в масі планово-проектних розрахунках по обгрунтований змін хар-ра ісп-я даного ресурсу (відводи с / г або лісових угідь під будівництво і т. П.); 2) в обліково-аналитич розробках (ведення кадастрів прир ресурсів, обчислення нац багатства з оцінкою прир складової і т. П.); 3) при перспективному плануванні та прогнозиров; 4) для цілей досконалості-я системи екон стимулир-я (платежі за исп-е прир рес).

23. Пов. прир. ресурсів на економ зростання і розвинений. в суч. умовах. Ек. оцінка лежить в основі платності природокористування-я, що створює материальн зацікавленість підприємс в рац використанні рес природи, в досконалості-і технолог процесів з метою скорочення кількості вибрасіть-х в окруж середу відходів. Ек-а оцінка природ-х рес-в - Денежн вираз їх госп-ой цінності, обумовлений прир особ-ми. природною передумовою ек-ї оцінки яв-ся обмеженість кращих ділянок та обсягів прир-х рес-в, їх кач-ва і территор неоднорідність. Цінність рес-са визначається ефектом, котор отримує природокористування-ль при його експл-і. Труднощі економ оцінки пов'язані з тим, що природ ресурси, поки в них не вкладено працю, представництва собою "дар природи" і тому, згідно працю теорії вартості, не можуть мати вартості. На сучасному ринку етапі екон оцінка може реально виконувати облікову і стимулир роль. Так, з її пом можна порівняти цінність різного при прир ресурсів і на основі цього встановити послідовність їх залучення в госп оборот. Екон оцінка дозволяє розрахувати прир-ресурсний потенціал регіонів будь-якого рангу, що важливо для зіставлення ресурсообеспеченности отдельн районів і прогнозування їх економ розвитку. Однією з важнейш завдань екон оцінки явл визначення матер збитку, що наноситься суспільству при вилученні з госп обороту прир багатств). Екон оцінка природних багатств необхідна і при розрахунку ефективності пріродоохр заходів.

24. атмосфера. її будова і склад Атмосфера - повітряна оболонка Землі. Склад атмосфери: N2 - 78%, O2 - 21%, Ar - 0,9%, CO2 - 0,03%.

Озоновий захисний шар визначає верхня межа життя біосфери. ДЕССІПАЦІЯ - процес преотдаленія атомами поля тяжіння Землі. ЕВОЛЮЦІЯ: 1) акумуляція речовини міжпланетного простору. 2) виділення газів при вулканічної діяльності 3) взаємодія газів атмосфери з компонентами гідросфери і літосфери 4) дисоціація молекул повітря 5) біогенні процеси в живу речовину біосфери. 6) антропогенна діяльність ноосфери.

25. осн іст і види загр-я атмосфери і його остан Загрязн-е атмосфери (А) вкл. всі види загрязн-й, к-які змінюють кач-во А. Розрізняють два види джерел загрязн-я: природне (мінеральне, ростить-ве, тварина, мікробіолог-е) і антропогенний (происх. з вини чола). Щорічно з вини чола в А потрапляє близько 10 млн. Т. Вещ-в. за ступенем распростр-я загрязн-е бувають локальні, регіональні і глобальні. Локальне загрязн-е обумовлено одним або неск-ми джерелами викидів, зона впливу яких брало визна-ся мінливою швидкістю і напрямком вітру. під регіональним загрязн третьому ними ходити. загрязн-е атм. повітря на тер-рії в сотні км. Глобальне загрязн-е распростр-ся на тисячі км від джерела загрязн-я і нерідко змикається в межах всієї земної кулі. Атм. загрязн-я оказ-т різноманітне шкідливий вплив на організм чола, тварин, рослини, викликають глоб. Вимірюв-вати в біосфері, завдають відчутної екон. збиток. Ознаки та наслідки дій забруднювачів повітря на організм чола здебільшого виражаються в погіршенні загального стану здоров'я. загрязн-е повітряного басейну викликає значить. втрати в нар. госп-ві. Головні забруднювачі: 1. CO2 - парниковий ефект. 2. CO - баланс верхніх шарів. 3. NxOy (N20, NO, N2O3, NO2, N2O5) - зміг, рестраторние захворювання. 4. SO2. 5. Фосфати (гідросфера). 6. Важкі метали Hg, Pb. 7. Нафта і нафтопродукти. 8. Пестициди. 9. Радіація.

26. захист атмосфери від забрудненого повітря. Для поліпшення якості атмосферного повітря необхідне виконання заходів, передбачених стратегією стійкого розвитку: 1) подальше вдосконалення нормативно-правової бази в галузі охорони атмосферного повітря; 2) розробку і встановлення граничних показників викидів на основні види технологій і устаткування, орієнтуючись на найкращі з досягнутих технологій; 3) організацію моніторингу викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в безперервному режимі для отримання достовірної інформації і прийняття оперативних управлінських рішень, технічне переоснащення систем контролю джерел викидів і моніторингу забруднення атмосферного повітря для отримання даних, порівнянних з результатами моніторингу в країнах Європи; 4) використання при плануванні та оцінці повітряохоронного заходів еффекторіентірованних підходів, заснованих на концепціях найкращих наявних технологій і критичних навантажень; 5) вдосконалення економічного механізму стимулювання в галузі охорони атмосферного повітря; 6) формулювання цілей і розробку і реалізацію програм їх досягнення щодо регіонального (фонового) забруднення і впливу на екосистеми; 7) регіональне співробітництво в галузі охорони атмосферного повітря; 8) підтримка наукових досліджень, поліпшення нормативно-методичного забезпечення управління якістю атмосферного повітря, перегляд методик контролю, нормування та обліку викидів.

27. значення води в прир і життя чола і использ. її для госп-х цілей. Вода - необхідний. компонент в произв-ве будівельних матеріалів (цементу, гіпсу, вапна і т. п.) Осн. маса води в промисловості использ-ся для вироб-ва енергії і охолодження.

У міру зростання народонаселення й міст збільшується витрата води на комунально-побутові потреби. Водний кадастр - систематиз-й збір відомостей про водні рес-сах і кач-ве вод, а також про водокористувачів і водопотребителях, обсягах споживаних ними вод. На зрошення 1 га посівів витрачається протягом року 12-14 тис. М3 води. Зростає споживання води в промисл. произв-ве. Вода явл. хім. реагентом, які беруть участь у виробн-ве кисню, водню, лугів, азотної кислоти, спиртів і ін. найважливіших хім. продуктів. Вода - необхідний. компонент в произв-ве будівельних матеріалів (цементу, гіпсу, вапна і т. п.) Осн. маса води в промисловості использ-ся для вироб-ва енергії і охолодження. у міру зростання народонаселення й міст збільшується витрата води на комунально-побутові потреби. Фізіолог. потреба чола в воді, до-раю вводиться в організм з пі-тьем і їжею, в завис-ти від клімат. умов і Про. 9-10 л / сут. Значить-но більшу кількість води необхід. для санітарних і хоз.-побутових потреб. сприяння в підготовці наукових кадрів і фахівців у сфері охорони навколишнього середовища; ? популяризація пріродоохр-х поглядів і справи охорони природи.

28. джерела і забрудненого повітря гідросфери та його остан. Гідросфера - водна оболонка Землі. Включає в себе всю воду планети, що знаходиться в рідкому, твердому (лід) і газоподібному (водяна пара) стані. До складу гідросфери входять Світовий океан, води суші, водяна пара атмосфери. вважається що первинна гідросфера виникла в результаті виділення з мантії Землі рідких легкоподвіжних розчинів і газів. забруднення вод проявляється в зміні фізичних і органічних властивостей, збільшення вмісту сульфатів, хлоридів, нітратів, токсичних важких металів, скороченні розчиненого у воді кисню, появі радіоактивних елементів, хвороботворних бактерій і інших забруднювачів. забруднювачі: Хімічні (кислоти, луги, солі, нафтопродукти, пестициди, діоксини, важкі метали, феноли, амонійний та нітритний азот), біологічні (віруси, бактерії, інші хвороботворні організми, водорості, дріжджові і цвілеві гриби), фізичні (радіоактивні елементи, зважені тверді частинки, тепло, органолептичні (колір, запах), шлам, пісок, мул, глина). евтрофікація - Підвищення рівня первинної продуктивності водойм через підвищення в них концентрації біогенних речовин, в основному азоту і фосфору; часто призводить до цвітіння вод.

29. Осн направл. Охорони і рац-го ісп. водних ресурсів. "Водні рес-си" (ВР) - всі придатні для госп. использ-я запаси поверхневих вод (ПВ), вкл. грунтову і атмосф. вологу. ВР - прісні і злегка солонуваті води суші. ВР ? гідросфера. Рес-си ПВ визна-ся в основному сумарним стоком у середній по водності рік. Розподілені вони і использ-ся по тер-рії Землі і від. регіонах нерівномірно. (ВР РБ) Рес-си ПВ РБ оцінюються в 58км3 в рік, вона займає 8 місце в СНД. Велика частина річкового стоку формується-ся в межах РБ, приплив води з тер-рії сусідніх гос-в (РФ і України) Питома забезпечений-ть стоком річкових вод в РБ трохи вище, ніж в середньому по СНД. Для РБ держ. водний фонд вкл запаси вод: річок, боліт, водосховищ і т. д. Річки приладі. до басейнів 2х морів -Черногоі Балтійського. в межах кордону РБ насчіт-ся близько 11000 озер. Осн. напрямку использ-я ВР. на 1-е місце за обсягом споживання води вийшло з \ х вироб-во. На зрошення 1 га посівів витрачається протягом року 12-14 тис. М3 води. У наст. час функціонує Березинський біосферний і Поліський радіаційно-еколог. заповідники. Нац. парки - комплексні природоохоронно-госп-е і науково-исследоват-е установи, завданнями яких брало явл.: ·сохраненіе еталонних та унікальних прир. комплексів і об'єктів природи; ·організація екол-го освіти і виховання населення; ·проведеніе наукових досл-й; ·організація рекреаційної деят-ти; ·веденіе комплексного госп-ва.

На тер-рии РБ 4 нац. парку: Біловезька пуща, Прип'ятський, Нарочанський і Бориславська озера. Заказники-тер-рії, виділені з метою збереження і восстановл-я 1-го або кі-х видів прир. рес-сов і підтримки загального екол. балансу. Госп. деят-ть в заказниках осуществл-ся формі, к-раю не завдає шкоди об'єкту, що охороняється.

30. земельні ресурси і їх исп-е. Держ. земельний кадастр - звід систематизир-х відомостей про прир., госп. і правове становище земель.

Він містить дані: ? про распредел-і земель по катего-ріям, землевласникам, землекористувачам і видам земель; ? про склад, структуру і стан зем. фонду; ? про місцезнаходження, розміри та межі зем. ділянок, їх кач-ної хар-ке.

Вперше в умовах становлення рин. відносин в РБ проведена екон. оцінка разл. категорій земель нормативним методом з вико-му вартісних величин зем. ренти.

Методика кадастрової оцінки земель с \ г призначення:

? облік продуктив-ти земель в ден вираженні при порівнянному середньому ур-ні ведення госп-ва; ? рентного доходу як різниці між продуктивністю землі в ден. вираженні і необхід-ми витратами вироб-ва (вкл-я витрати на реалізацію продукції); ? ціни землі, зумовленої розміром щорічно одержуваного доходу з урахуванням його капіталізації. охорона земель регулюється Кодексом РБ про землю.

31. влиян. госп. деят. чола на родючість грунту. Грунт як середовище життя. Грунт предст собою тонкий шар поверхні суші, перероблений діяльністю живих істот. Земля - ??гл. ср-во произв-ва в ряді галузей нар. госп-ва. зем. рес-си (ЗМ) -та частина світового земел. фонду, до-раю придатна для госп. использ-я. Осн. кач-ая хар-ка ЗМ: родючість - спос-ть грунту забезпечувати рослини необхід. кол-вом поживних ел-тів, води і повітря.

Родючість: - Природне (залежне від прир. Чинників) - Штучне (відтворюється шляхом агротехн. Заходів і меліорації)

Рац. поєднання природного і штучного родючості утворює екон. (Еф-ве) родючість.

Типи грунтів: -дерново-карбонатні грунти; - Дерново-підзолисті; -дерново-підзолисті заболочені; - Торф'яно-болотні; - Заплавні.

Наїб. площі зайняті с \ г угіддями (ділянки землі, использ-е в с \ г вироб-ве: ріллі (землі, систематично оброблювані і использ-е для посіву разл. с \ г культур), багаторічні насадження (сади, ягідники), поклади (рілля, необроблювана протягом довгих. часу), сінокоси.) Особливу цінність представл. орні землі (рілля). Освоєння малопридатних земель пов'язане з великими фінанс. і матеріально-технічна. витратами.

32. охорона і рац-е ісп. Земельного фонду. Вперше в умовах становлення рин. відносин в РБ проведена екон. оцінка разл. категорій земель нормативним методом з вико-му вартісних величин зем. ренти.

Методика кадастрової оцінки земель с \ г призначення:

? облік продуктив-ти земель в ден вираженні при порівнянному середньому ур-ні ведення госп-ва; ? рентного доходу як різниці між продуктивністю землі в ден. вираженні і необхід-ми витратами вироб-ва (вкл-я витрати на реалізацію продукції); ? ціни землі, зумовленої розміром щорічно одержуваного доходу з урахуванням його капіталізації.

Охорона земель регулюється Кодексом РБ про землю. Сис-ма рац. использ-я земель повинна носити пріродоохр-й, ресурсосберег-й хар-р і передбачати збереження грунтів, обмеження впливу на ростить. і тваринний світ, геолог-е породи і ін. компоненти окр. середовища.

У пріродоохр. цілях землекористувачі, землевласники, зобов'язані здійснювати: ? відновлення і підвищення родючості грунтів ? захист зем. ділянок від водної та вітрової ерозії, заболочування, загрязн-я відходами вироб-ва ? захист с \ г земель від заростання чагарниками і дрібноліссям

33. еколого-економ. значення біол. ресурсів. Основн пріродоохр функції в РБ покладені на Мініст-під прир ресурсів і охорони окруж середовища. На рівні суб'єктів госп-я управління охороною окруж середовища здійснює їх адмін-ція. В її функції вхід планиров-е природоохоронною заходів, експлуатація основн природоохоронні фондів, контроль рівня забруднення окруж середовища відходами пр-ва. Правовою основою пріродоохр деят-ти і природокористування явл екологічний законодавчих-во. Еколог закон-во включно ряд законів, направл на захист отдельн біол рес від забруднення, їх рац використ і експлуатацію. До них відносяться до земельного та водний закони, лісови законодавчих-во, законодавчих-во про надра, про охр атмосф повітря, озонового шару, раст і животн світу, закон про госуд еколог експертизі, а також законод-е акти про платежі за користей прир ресурсами і санкції за порушення правил природокористування-я. Охороні підлягають прир ресурси: клімат, озоновий шар землі, атмосферні повітря, земля, її надра і грунту, води, стандартний і рідкісні ландшафти, а також інші компоненти екологічні систем і біосфери. Громадяни РБ і інші особи, проживши на її терито, згідно зі ст. 6 Закону «Про охорону окруж середовища», зобов'язані берегти і охороняти природу, рац исп-ть її багатства, дотримуватися вимог пріродоохр законод-ва, постійно підвищувати екол культуру, сприяти екол вихованню подрастающ покоління.

34. Охорона лісів і економіч. стимулир. раціон. лесопольз-я. Ліс (Л) - географ. ландшафт, сост. з сов-ти деревних рослин, суші і являє собою високопродуктивну еколог. систему.

В основі лісови. законодавчих-ва сформ. осн. принципи использ-я, воспр-ва і охорони Л. принципи 1) Безперервного, неісточітельного користування Л. Цей принцип означ-т підвищення продуктив-ти лісової захисту. (Захисту рубок догляду, послабшають. Вік. Складу, підвищення родючості грунтів, сохран. Хвойного підросту). 2) Повної реалізації розрахункової лісосіки по всім породам дерев. (По листяним-недоруб, по хвойним-переруб). 3) Інтенсифікація лесопольз-я: Він регулир. соотнош-е між гл. користувачами і побочнимі.4) Комплексне использ-е всієї деревної маси 5) Використати-е недеревних порід Л 6) Грати-у лісових рес-сов. 7) Охорона лісових рес-сов. Заходи по боротьбі з шкідниками та хворобами Л в завис-ти від принципу дії і техн-й застосування підрозділ-ся на лесохоз-е, біолог-е, хім-е і ін.

У збереженні біолог. різноманітності чільна роль належить особливо охоронюваним прир. тер-ріям (заповідники і нац. парки).

35. особливо охр. територі. білорусі і їх ф-ції. Відповідно до закону РБ «Про особливо охоронюваних прир. тер-риях і об'єктах »(1994), до таких належать: держ. заповідники, нац. парки, заказники, пам'ятки природи, а також тварини і рослини, що відносяться до видів, занесених до Червоної книги РБ. Заповідники явл. виключить-но пріродоохр-ми науково-дослідними установами держ. знач-я, в завдання яких брало входить: ? збереження в натур. стані прир. комплексу, що входить до складу заповідника; ? проведення наукових досліджень; ? організація моніторингу окр. середовища; ? сприяння в підготовці наукових кадрів і фахівців у сфері охорони навколишнього середовища; ? популяризація пріродоохр-х поглядів і справи охорони природи.

У наст. час функціонує Березинський біосферний і Поліський радіаційно-еколог. заповідники. Нац. парки - комплексні природоохоронно-госп-е і науково-исследоват-е установи, завданнями яких брало явл.: ·сохраненіе еталонних та унікальних прир. комплексів і об'єктів природи; ·організація екол-го освіти і виховання населення; ·проведеніе наукових досл-й; ·організація рекреаційної деят-ти; ·веденіе комплексного госп-ва.

На тер-рии РБ 4 нац. парку: Біловезька пуща, Прип'ятський, Нарочанський і Бориславська озера. Заказники-тер-рії, виділені з метою збереження і восстановл-я 1-го або кі-х видів прир. рес-сов і підтримки загального екол. балансу. Госп. деят-ть в заказниках осуществл-ся формі, к-раю не завдає шкоди об'єкту, що охороняється.

36. роль мінер-х ресурсів в розвинений. економіки і їх классифик-я.37. осн. напр. рац-го исп-я мінеральне. рес-в і охорона надр в РБ. Оцінка хв. рес-сов РБ. У наст. час в надрах РБ виявлено і розвідано майже 5 тис. родовищ, представл-щих близько 30відов мінер сировини. Важн-ми кор. ископ., видобуток кіт. наиб. сущ-но впливає на ек-ку країни, явл. калійні і кам'яні солі, нафта, торф, будує перші матеріали і сировина для їх пр-ва, підземні прісні та хв. води. паливні хв. рес. РБ вкл. нафту, нафтові гази, торф, буре вугілля і горючі сланці. Всього 58 родовищ нафти, 30 з них експлуат-ся, а решта відносять-ся до категорії розвідувати або законсервованих. Торф'яні рес. еначіт-но виснажені внаслідок інтенсив-ного использ-я на попередніх етапах ек-го розвитку РБ. Буре вугілля, виявлені на тер-рії РБ наиб. вивчені три родов-я - Житковичский, Бріневское і Тонежское. У перспективі буре вугілля м. Б. реал. джерелом енергетичних-го і місцевого побутового палива, а також застосовуватися в кач-ве сировини для отд. хім. вироб-в. Поклади горючих сланців на півдні РБ утворюють великий сланцевий басейн. Гор. сланці рассматр-ся в кач-ве потенц-ой сировинної бази для розвитку енергетики, хімічної. пром-сті і пр-ва строит-их мат-ів.

38. екон. оцінка прир. рес-в і її ф-ції. Екон. оцінка (ЕО) - народнохоз-ва цінність прир. благ, виражена в ден. формі. з її допомогою зіставляється цінність різнотипних видів природ. рес-сов. вона враховувати-ється при виборі варіанту розміщення рес-сов, капи-тального строит-ва, створення сис-ми екон. стимул-ня. В основі визна-я ЕО лежать концепції, що дозволяють визна-ть вартість прир. рес-в: -затратная (вчить-ся перш за все витрати на освоєння вироб-в. рес-в і залучення їх в госп. оборот.) - рентна. (Cвязана з розміром принесеної даними рес-сом діфренти, к-раю показує екон. Вийгриш завдяки більш сприятливим прир. Св-вам оцінюваного рес-са (кач-во, місце розташування і т. Д.). На суч. Етапі ЕО може виконувати обліковий і стимулир-ю ф-ції. з її допомогою можна порівняти цінність разл. прир. рес-в і на основі цього встановити последоват-ть їх залучення в госп. оборот. ЕО реально дозволяє розрахувати прир.-рес-сний потенціал регіонів будь-якого рангу, що важливо для зіставлення ресурсообеспечённості отд. районів і прогнозування-я їх екон. розвитку.

Біотіч. відносини як основа формування біоценозу. | Рентна конц-я ринкової оцінки прир. рес-в.


Законом. пов. екол. факторів на організм. екол. пластичність. | Питання 3. Закономірності впливу екологічних факторів на організм. Екологічна пластичність. | Інтеграція живих орг-в в макросистеми. | біоценоз | Нормат. кач. окруж. середовища і попер. допустима. концентрацій. | Еколог. мннеджмент підприємства. | Еколог. страхування. | Регіон. еколог. проблеми країн СНД. |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати